Рішення
від 21.05.2020 по справі 640/22357/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року м. Київ № 640/22357/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0065671404 від 19.12.2018

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ" із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 19.12.2018 №0065671404, яким Товариству було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (ПДВ) в розмірі 351 708,00, з яких збільшення грошового зобов`язання - 281 366, 00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції - 70 342,00 грн.; зобов`язати ДФС України провести коригування показників позивача, що відображаються в СЕА ПДВ за підсумками проведених дій щодо складення помилкових (зайвих) податкових накладних на одну й туж саму господарську операцію та реєстрації відповідних розрахунків коригування до них з від`ємним значенням, а саме, вилучити показник перевищення в ЄРПН на суму помилково (зайво) зареєстрованих позивачем податкових накладних - 800 000, 00 грн. та збільшити (відновити) на цю суму - 800 000, 00 грн. показник накладна, суму на яку платник податку має право реєструвати податкові накладні /розрахунки коригування в ЄРПН.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Так, позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт перевірки, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 185 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 281 366, 00 грн. та встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за січень 2018 року на суму 118 634,00 грн. На підставі вказаного, ГУ ДФС у м. Києві було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 19.12.2018 №0065671404. Позивач зазначає, що виникнення вказаної ситуації було зумовлено тим, що на одну і ту ж господарську операцію за договором субпідряду від 20.09.2017 позивачем було складено три податкові накладні, з яких була зареєстрована лише одна - пн. №4 від 02.10.2017. Щодо решти податкових накладних, позивачем було складено розрахунки коригувань до помилково (повторно) складених податкових накладних №1 від 02.10.2017 та №3 від 30.10.2017.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві зазначило, якщо платником податку було помилково визначено податкові зобов`язання у податковій звітності з ПДВ та складено і зареєстровано в ЄРПОН податкову накладну то такі податкові зобов`язання підлягають коригуванню у спосіб визначений п. 50.1 ст. 50 ПК України. Так, позивачем було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Під час уточнення показнику рядку 1.1 Декларації з податку на додану вартість, останнім помилково включено до уточнюючих розрахунків, поданих до податкових декларації за грудень 2017 року та січень 2018 року, під час коригування рядку 7 Декларацій, останнім не включено розрахунок коригування на суму ПДВ 40000,00 грн., чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

У відзиві на позовну заяву Державна фіскальна служба України зазначила, що позивач повинен був врахувати та відобразити в складі податкового зобов`язання з ПДВ за жовтень 2017 року суми податку на додану вартість за податковими накладними від 02.10.2017 №1 від 30.10.2017 №3 від 02.10.2017 №4 виписаним та зареєстрованим на адресу представництва Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ".

У відповіді на відзив позивач зазначив, що суму реєстрації помилкових (зайво складених) податкових накладних в СЕА ПДВ у постачальника був зменшений ліміт реєстрації ПН (показник накладана). Оскільки, у позивача не має інших механізмів відкоригувати ліміт реєстрації ПН (показник накладна) в СЕА ПДВ, щоб відновити в СЕА ПДВ суму на яку платник податку має право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, витрачену на реєстрацію помилково (зайво) складених податкових накладних, позивач у грудні 2017 року та у січні 2018 року склав розрахунки коригувань (РК) до помилково (повторно) складених податкових накладних № 1 від 02.10.2017 та №3 від 30.10.2017.

Вказані дії випливають із положень п. 192.1 ст. 192 ПК України, де вказано, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Саме такі дії в подібній ситуації рекомендує і ДФС, зокрема, у своєму листі від 29.01.2016 № 1721/6/99-99-19-03-02-15: У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації .

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві, на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ (код ЄДРПОУ 40248942) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з представництвом АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ (код ЄДРПОУ 26620600) за жовтень 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, за результатами якої складено акт від 3.10.2018 № 1039/26-15-14-04-02/40248942.

Так, перевіркою встановлено порушення ТОВ АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме п. 8, п. 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 № 137/28267, п. 1 підрозділу III Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 № 21, в результаті чого, встановлено завищення суми від`ємного значення , що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за жовтень 2017 року на суму 659 230,00 грн. та встановлено заниження податку на додану вартість за жовтень 2017 року на суму 140 770, 00 грн.

29.10.2018 ТОВ АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ не погоджуючись з висновками акта перевірки від 23.10.2018 № 1039/26-15-14-04-02/40248942 звернулося до Головного управлінням ДФС у м. Києві із листом - запереченням від № 396/18 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 29.10.2018 № 06165/10).

За результатами розгляду вказаного заперечення на підставі п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України та на підставі наказу від 19.11.2018 № 17050, виданого Головним управлінням ДФС у м. Києві, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ .

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 03.12.2018 № 1179/26- 15-14-04-02/40248942 яким встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 1 підрозділу III Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності податку на додану вартість від 28.01.2016 № 21, в результаті чого, встановлено заниження суми податку на додану вартість (ряд. 18 Декларації) на суму 281 366, 00 грн., в тому числі за жовтень 2017 року на суму 140 770, 00 грн., за листопад 2017 року на суму 140 596, 00 грн.; встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації), на суму 12 964 98, 00 грн., в тому числі за жовтень 2017 року на суму 659 230, 00 грн., за листопад 2017 року на суму 518 634, 00 грн. та заниження суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) за грудень 2017 року на суму 281366 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДФС у м. Києві було винесено податкові повідомлення-рішення від 19.12.2018 №0065681404, №0065671404.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як встановлено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно положень підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, коли платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Отже, підставою для проведення документальної позапланової перевірки в даному випадку є сукупність умов: подання заперечень до акта перевірки або скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення, наявність вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час перевірки, неможливість перевірки таких обставин без проведення перевірки. Предмет такої перевірки обмежений виключно питаннями, що стали предметом оскарження.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно пункту 102.1 статті 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Між тим, слід зазначити про те, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, судом встановлено та не заперечується самим позивачем, що останнім було допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Так, перевіркою перевірялось правильність оформлення податкових накладних за наслідками господарської операції.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом "б" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України дата складання податкової накладної належить до обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Згідно з п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до абзацу 14 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Пунктом 120.1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Згідно з пп."б" п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, як дата складання податкової накладної

За змістом пункту 120.1.1 статті 120.1 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних накладаються на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладено у постанові від 22.08.2019 по справі №804/1366/17.

Матеріалами справи підтверджено, що Відкрите акціонерне товариство АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ є юридичною особою, згідно законодавства Республіки Азербайджан та діє на території країни через зареєстроване Представництво, надалі іменоване Генпідрядник , в особі голови Представництва АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ Анара Таірова, який діє за підставі Довіреності № 490418 від 09.01.2017 та Положення про Представництво з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ЗЕ ТІДЖАРЕТ , що є юридичною особою згідно законодавства України, в особі ОСОБА_1 , який діє на підставі Довіреності № 01/09-17 від 15.09.2017, надалі іменоване Субпідрядник , надалі іменовані - Сторони , а кожен окремо - Сторона , уклали Договір субпідряду від 20.09.2017 № АЛ/20/09/17-1, зокрема, про наступне:

1.1 Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати на свій ризик гласними силами, засобами і способами роботи на об`єкті: Капітальний ремонт шляхопроводу на перетині просп. Комарова та бульв. Івана Лепсе в Солом`янському районі і основі Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (надалі - роботи, об`єкт), (ДК 021:2015-45230000-8) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих норм і стандартів, а також Поставляти Генпідряднику будівельні матеріали, інструменти та обладнання (далі - Товар), згідно умов даного договору та замовлень Генпідрядника.

1.2 Асортимент Товару, його кількість, ціна та терміни поставки зазначаються в рахунках та видаткових накладних.

1.3 Роботи виконуються з матеріалів Субпідрядника.

Склад та обсяги робіт, що є предметом цього Договору, визначаються у відповідності до робочого проекту Капітальний ремонт шляхопроводу на перетині просп. Комарова та бульв. Івана Лепсе в Солом`янському районі .

2.1 Загальна вартість даного Договору визначається протягом строку його дії, шляхом складання вартості всіх Актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та вартості цього поставленого Товару по накладним.

2.2. Ціна за кожний окремий етап робіт вказується в Акті приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в).

5.1. Генпідряник зобов`язується надати Субпідряднику аванс на виконання робіт та поставку Товару в розмірі 10 000 000,00 грн. (десять мільйонів грн. 00 коп.) у строк до 30.09.2017 року.

19.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

На виконання умов договору субпідряду від 20.09.2017 № AЛ/'20/09/17-1 Представництвом АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ , згідно платіжного доручення 02.10.2017 № 367, було перераховано грошові кошти у сумі 2 400 000,00 грн., в тому числі ПДВ 400 000,00 грн., з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок ТОВ АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ № НОМЕР_2 з призначенням платежу: авансовий платіж за субпідрядні роботи по дог. № АЛ/20/0917-1 від 20.09.2017 за кап. ремонт шляхопроводу.

ТОВ АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ було надано до перевірки лист Представництва АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ , направлений на адресу Товариства, про зміну призначення платежу у платіжному дорученні від 02.10.20 L7 № 367, змінено призначення платежу на: Авансовий платіж по договору від 20.09.2017 № АЛ/20/0917-1 капітальний ремонт шляхопроводу на придбання будівельних матеріалів згідно рахунку від 02.10.2017 № 6, у т.ч. ПДВ 20% - 400000 грн. .

На виконання умов договору субпідряду від 20.09.2017 № АЛ/20/09/17-1, ТОВ АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ в адресу Представництва АЛКЕ І-ШІААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ виписано (оформлено) податкові накладні №3 від 30.10.2017 та №4 від 02.10.2017.

Реєстрацію даної накладної відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України було зупинено, оскільки встановлено, що податкова накладна від 30.10.2017 № 30 відповідає критеріям ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, згідно УКТ ЗЕД та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201 ст.201 ПК України.

03.11.2017 ТОВ АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ було подано скаргу на рішення ГУ ДФС у м. Києві про зупинення реєстрації податкової накладної копією платіжного доручення від 02.10.2017 № 367 на суму 2 400 000,00 грн., в тому числі ПДВ 400 000,00 гривень.

Податкова накладна від 30.10.2017 № 3 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вимог пункту 57-1 розділу XX Перехідні положення України.

Перевіркою встановлено, що ТОВ АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ було записано (оформлено) та направлено 15.11.2017 на реєстрацію податкову накладну від 2.10.2017 № 1 із зазначенням номенклатури капітальний ремонт шляхопроводу по бульв. І. Лепсе у Солом`янському районі м. Києва на суму ПДВ 400000,00 гривень.

Реєстрацію даної накладної відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України було зупинено, оскільки встановлено, що податкова накладна від 02.10.2017 № 1 відповідає критеріям показників, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачанні обсягам придбання по товарах, згідно УКТ ЗЕД та запропоновано надати пояснення та або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, відповідно до п.п. в п.п. 201.16.1 п. 201 ст.201 ПК України.

23.11.2017 ТОВ АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ було подано скаргу до ДФС України на рішення ГУ ДФС у м. Києві про зупинення реєстрації податкової накладної з копією платіжного доручення від 02.10.2017 № 367 на суму 2 400 000,00 грн., в тому числі ПДВ 400 000,00 гривень.

Податкова накладна від 02.10.2017 № 1 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вимог пункту 57-1 розділу XX Перехідні положення Украйні (зареєстровано згідно згідно з квитанцією від 15.01.2018 відповідно до ЗУ від 07.12.2017 № 2245-VIII, 15.11.2017).

Законом України від 07.12.2017 № 2445-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (набрав чинності 01.01.2018) підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України було доповнено пунктом 57.1 такого змісту:

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 201.3 та 201.9 статті 201 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 02 січня 2018 року, крім:

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу; податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо протягом п`яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

В подальшому, ТОВ АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ BE ТІДЖАРЕТ було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням помилок за грудень 2017 та січень 2018 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (Порядок №1307 далі).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

У разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок (пункт 22 Порядку №1307).

Розрахунок коригування до помилкової податкової накладної оформлюється в даному випадку оформлюється не відповідно до пункту 24 Порядку №1307, а з урахуванням пп. 4.6.3 листа ДФС від 28.11.18 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17,

Так, якщо в ЄРПН була зареєстрована: одна ПН за одним постачанням товарів (послуг); помилкова ПН без наявності правильної (тобто факту постачання не було); ПН, яка визначається платником ПДВ як помилково складена, але при цьому показники розділу Б такої ПН не відповідають показникам, наведеним у правильній ПН; помилкова ПН, до якої був оформлений РК, яким показники такої ПН не були виведені в нуль, а, наприклад, коригувалися кількісні показники, ціна або номенклатура.

Для анулювання помилкової ПН у разі, якщо немає правильної ПН, як і раніше, складається РК (розрахунок коригування) із причиною коригування Повернення товару або авансових платежів (умовний код 103 ), яким показники такої ПН обнулюються. Безумовно, якщо помилкова ПН та анулюючий її РК складені в різних звітних періодах, залишається проблема із виникненням у ПДВ-формулі показника Перевищ.

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України також, передбачено, що у разі допущення платником ПДВ помилок при складанні податкової накладної, передбачена можливість складання розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Тобто, із вище зазначених положень вбачається, у разі допущення помилки при складанні податкової накладної, обов`язком платника є складення розрахунку коригування з обов`язковою реєстрацією його у ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України 17.09.2018 № 763 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307", серед іншого, доповнено Порядок заповнення податкової накладної пунктом 24 "У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок(ки) коригування до податкової(их) накладної(их), зайво складеної(их) на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку:

у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин зазначається тип причини 20, при цьому позначка х не проставляється;

у заголовній частині розрахунку коригування у полі до податкової накладної зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна;

в інформаційному полі Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних;

в інформаційному полі Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна розрахунку коригування зазначаються дані щодо розрахунку коригування, складеного до зайво складеної податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий розрахунок коригування не складався.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше не складався розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше було складено розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) з урахуванням таких особливостей:

в інформаційному полі Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна такого розрахунку коригування зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна;

графи з 1 по 15 розділу Б такого розрахунку коригування та рядки розділу А не заповнюються.

Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю). .

Таким чином, після набрання чинності вказаних вище змін, з метою такого коригування продавець (постачальник) мав самостійно визначити, яка з кількох складених ним на одну і ту ж операцію податкових накладних є правильною, а яка (які) "зайво складеною(ними)". Складання розрахунку коригування до "зайво складених" податкових накладних передбачено окремо для випадків, коли розрахунки коригування до таких податкових накладних не було складено та зареєстровано в ЄРПН, та окремо для випадків, коли до "зайво складених" податкових накладних розрахунки коригування вже були складені та зареєстровані в ЄРПН до 01.12.2018.

У зв`язку з вищевикладеним, позивачем складено та надіслано на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників причина коригування: помилково виписана накладна.

Так, позивачем під час уточнення показника рядку 1.1 Декларацій з податку на додану вартість Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України по накладним, виписаним (оформленим) в адресу представництва від 02.10.2017 № 1 та 30.10.2017 № 3 помилково включено до уточнюючих розрахунків, поданих до податкових декларацій за грудень 2017 року та січень 2018 року.

Товариством під час уточнення показника рядку 7 Декларацій з податку на додану вартість Коригування податкових зобов`язань за розрахунками коригуваннями, виписаним (оформленим) в адресу Представництва до накладних від 02.10.2017 № 1 та 30.10.2017 № 3 до уточнюючого розрахунку від 01.03.2018 № 9034258852 не включено розрахунок коригування від 31.12.2017 № 1 на суму ПДВ - 400000 гри., проте до уточнюючого розрахунку від 01.03.201 8 № D34373418 за січень 2018 року, крім розрахунку коригування від 16.01.2018 № 1 на суму ПДВ - 400000 грн., включено розрахунок коригування за грудень 2017 року. Вищевказане підтверджується також наявним у справі розрахунком зведених даних за жовтень 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року.

Таким чином, з огляду на вищенаведене та враховуючи наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що вчинені позивачем дії призвели до заниження суми податку на додану вартість за жовтень - листопад 2017 року та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за січень 2018 року.

Тобто, порушенням порядку заповнення податкової накладної вважатимуться насамперед відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов`язковим реквізитом податкової накладної (перелічені у підпунктах "а" - "і" п. 201.1 ст. 201 ПКУ), а також невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару, приналежність до підакцизних або імпортних товарів тощо).

Враховуючи вищевикладене, якщо в податковій накладній постачальником невірно зазначена ціна або вартість товарів/послуг, що придбаваються, така податкова накладна вважається складеною з порушенням встановленого порядку заповнення та не може бути включена до податкового кредиту покупцем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Згідно вимог ч. 2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витратне здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 5-11,19,72,90,-77, 139, 241-246, 250,, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ" відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур

Дата ухвалення рішення21.05.2020
Оприлюднено24.05.2020

Судовий реєстр по справі —640/22357/18

Рішення від 21.05.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

Ухвала від 15.01.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Мазур А.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні