Ухвала

від 20.05.2020 по справі 755/2851/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2851/18

Провадження №: 1-кс/755/2338/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2020 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчої ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчої Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження №42018100040000024 від 16 лютого 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2 КК України,

в с т а н о в и л а :

слідча Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 звернулась до слідчої судді з клопотанням про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 106,2 кв.м, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Мотивуючи клопотання,слідча посилається на те, що 02 травня 2018 року до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява про вчинене кримінальне правопорушення від Житлоінвестбуд-УКБ про те, що невстановлені особи, використовуючи завідомо підроблені документи, що посвідчують право власності на житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , здійснили державну реєстрацію права власності на вказану квартиру, заволодівши таким чином майном, що належить комунальному підприємству «Житлоінвестбуд УКБ».

Відповідно до інформації, наданої КП Київської міської ради «Житлоінвестбуд-УКБ», згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 24 травня 2004 року №850 «Про надання дозволу на реконструкцію та забудову території мікрорайону, обмеженого вулицями Попудренка, Мініна, Червоноткацькою і Червоногвардійською у Дніпровському районі м.Києва» КП «Житлоінвестбуд УКБ» виступило замовником будівництва житлового будинку АДРЕСА_3 .

Згідно з сертифікатом КВ№16412175242, виданим Інспекцією державного архбудконтролю у м. Києві від 28 вересня 2012 року житловий будинок АДРЕСА_3 введено в експлуатацію.

Відповідно до витягу із Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09 липня 2012 року, тобто до введення об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до інформації, наданої КП «Житлоінвестбуд УКБ», жодних правочинів щодо відчуження зазначеної кватири, підприємство не вчиняло. Вказана квартира обліковується як нереалізована.

З вищевказаного слідує, що невстановлені особи, вчинили дії, направлені на заволодінням майном житловою квартирою, із використанням підроблених документів, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час досудового розслідування виникла необхідність накладення арешту на майно, а саме: об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 106,2 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_5 .

Під час розслідування встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року накладено арешт на об`єкт житлової нерухомості - квартиру загальною площею 106, 2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 , із забороною відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.

В подальшому, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 16.07.2018 внесено відомості про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника. Зазначений арешт в рамках досудового розслідування не знято.

Однак встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, обтяження у вигляді арешту, яке накладено на квартиру АДРЕСА_1 , 02 жовтня 2018 року службовою особою КП з Експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» ОСОБА_6 було припинено.

В подальшому, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 03 жовтня 2018 року укладено договір дарування.

Постановою слідчогоДніпровського УПГУНП ум.Києві від11травня 2020року квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42018100040000024 від 16 лютого 2018 року.

Таким чином, задля захисту права власності дійсного власника цього майна в особі КП «Житлоінвестбуд УКБ» виникла необхідність у накладені арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження №42018100040000024 від 16 лютого 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідча суддя враховує, що майно, на яке слідча просить накласти арешт не було тимчасово вилучене. Крім того, слідчою зазначаються ризики того, що з майном, яке є предметом вчинення кримінального правопорушення можуть вчинятися дії з його подальшого відчуження третім особам, тому розгляд клопотання в силу ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Слідча в судове засідання підтримала клопотання у повному обсязі та просила його задовольнити.

Слідча суддя, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшла такого висновку.

Відповідно до частини першої ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно частини другої цієї статті КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у наведених випадках, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно за сукупності даних розслідуваного злочину, відповідає вимогам ст. 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Постановою слідчої Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 11 травня 2020 року квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42018100040000024 від 16 лютого 2018 року.

У судовому засіданні слідчою суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Крім того, слідча суддя враховує ту обставину, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюються невстановлені особи, які на не передбачених законом підставах заволоділи зазначеною квартирою, а тому є обґрунтованою вимога слідчої в частині позбавлення права користування квартирою АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, ст. 175, ст. 309, 372, ст. 392, ст. 532 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а :

клопотання слідчої Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт шляхом позбавлення права відчуження, розпоряджання та користування майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 106,2 кв.м.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_7 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя: ОСОБА_1