Рішення

від 20.05.2020 по справі 464/7061/19

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/7061/19

пр.№ 2/464/331/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2020 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі головуючого судді Рудакова І.П.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук О. Ю.,

справа № 464/7061/19,

позивач ОСОБА_1 не з`явився,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Львівські автобусні заводи ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Львівські автобусні заводи про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію за затримку виплати заробітної плати,

за участю представників учасників справи: представник відповідача не з`явився,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд із позовом до відповідача у якому просить стягнути з останнього на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 173373,20 грн та компенсацію за затримку виплати заробітної плати у сумі 20933,11 грн. В обґрунтування позову покликається на те, що з відповідачем перебував у трудових відносинах, однак звільнений 31.08.2012 за угодою сторін. При звільненні не було проведено усіх необхідних розрахунків у відповідності до норм чинного законодавства. У зв`язку із наведеним було ухвалено судове рішення про стягнення заборгованості по основній частині заробітної плати. Таке судове рішення не стосуються вирішення питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, адже у день звільнення не було проведено усіх розрахунків у відповідності до ст. 116 КЗпП України, а стягнуто у подальшому судовим наказом. Таким чином, у відповідності до ст. 117 цього Кодексу просить стягнути вказаний середній заробіток за період з 01.09.2012 по 20.09.2019 у розмірі проведеного у відповідності до вимог чинного законодавства. Разом із тим, просить стягнути компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати на час виплати основної частини заробітної плати не була виплачена, згідно з Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати . Просить позов задовольнити повністю.

Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

03 січня 2020 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків, яка в подальшому була виконана позивачем.

04 лютого 2020 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У позовні заяві позивач заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності .

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, а відтак, враховуючи що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного.

Суд установив, позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем та 31.08.2012 звільнений за угодою сторін, згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджено копією трудової книжки позивача /арк. спр. 10/.

Так, при звільненні позивача з роботи з ним не були проведені всі розрахунки.

Судовим наказом Сихівського районного суду м. Львова від 02 вересня 2019 року № 464/4677/19, яке набрало законної сили 05.11.2019, стягнуто з ТзОВ Львівські автобусні заводи на користь ОСОБА_2 основну заборгованість по заробітній платі в розмірі 11867,70 грн. Вирішено питання судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно з ст. 117 цього Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Повертаючись до матеріалів справи суд відмічає, що рішення суду в подальшому було виконано про що стверджує позивач у позовній заяві та такі обставини приймаються судом до уваги, адже заперечень із сторони відповідача не надійшло з цього питання.

Питання, пов`язані зі здійсненням виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, регулюються КЗпП України та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до проведеного стороною позивача розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період затримки розрахунку з 01.09.2012 по 20.09.2019 включно заборгованість становить у розмірі 173373,20 грн = 1820 (кількість робочих днів затримки розрахунку) х 95,26 грн (середньоденна заробітна плата). Відповідний розрахунок суд приймає до уваги, адже проведений у відповідності до вимог чинного законодавства з цього питання, заперечень із сторони відповідача щодо невірного проведення розрахунку не подано, а відтак є чинним.

Попри те, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин із цього питання принцип співмірності щодо визначення розміру середнього заробітку за час невиплати заробітної плати.

Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного суду України від 27 квітня 2016 року № 6-113цс-16 при розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 № 676/4533/16-ц.

Повертаючись до справи суд вважає за можливе застосувати принципи справедливості та співмірності у спірних правовідносинах, враховуючи наведені обставини судом касаційної інстанції та наявність таких у даній справі, а відтак, суд визначає розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2012 по 20.09.2019 у сумі 23735,40 грн.

Отже, враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку, що оскільки відповідачем своєчасно не було вжито жодних заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні знайшли своє підтвердження, а відтак з відповідача на користь позивача необхідно стягнути такий з урахуванням встановлених обставин за період з за період з 01.09.2012 по 20.09.2019 у сумі 23735,40 грн., а позов у цій частині задовольнити частково.

Щодо позовної вимоги про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати, суд прийшов наступного.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, що провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з ст. ст. 1, 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), а саме у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих громадянам грошових доходів: пенсії, соціальних виплат, стипендії, заробітної плати (грошового забезпечення тощо).

Таким чином, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Повертаючись до матеріалів справи, суд відмічає, що під час роботи у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість із виплати заробітної плати, яка на момент звільнення ОСОБА_1 не була виплачена та стягнута у подальшому у судовому порядку, відповідно до судового наказу від 02.09.2019.

Отже, в даному випадку позивач має право на отримання від відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з 01.09.2012 по 20.09.2019, адже власником було порушено законодавчо встановлені строки виплати заробітної плати незалежно від того, що така виплата була здійснена на виконання судового рішення.

Таким чином, суд приймає аргументи позивача з цього питання, адже такі обґрунтовано нормами права та доказами, що містяться у матеріалах справи та з тих же підстав відхиляє аргументи відповідача.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць ( після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку суми компенсації втрати частини основної заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за період з 01.09.2012 по 20.09.2019 становить у розмірі 20933,11 грн. Такий розрахунок проведено з дотриманням законодавчо встановлених вимог, тобто проведений правильно, перевірений судом, заперечення із сторони відповідача щодо неправильності його здійснення було містить лише покликання на правові норми без проведення будь-якого свого розрахунку, а відтак приймається судом до уваги.

Отже, враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку, що оскільки відповідачем не було вжито жодних заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, тому позовна вимоги позивача про стягнення спірної суми знайшла своє підтвердження, а відтак з відповідача на користь позивача необхідно стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за період з 01.09.2012 по 20.09.2019 у розмірі 20933,11 грн, а позовну вимогу задовольнити повністю.

Суд приймає аргументи позивача, які викладені у заяві по суті та підтверджено поданими доказами, що містяться у матеріалах справи.

Таким чином, суд прийшов висновку, що поворушене право позивача підлягає задоволенню позову частково.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу суд прийшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 1733,70 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 237,52 грн.

Позивач при зверненні до суду із позовом про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати звільнений від сплати судового збору у даній категорії справ у відповідності до Закону України Про судовий збір . Таким чином, з відповідача в доход держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Львівські автобусні заводи про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію за затримку виплати заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівські автобусні заводи на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 вересня 2012 року по 20 вересня 2019 року у розмірі 23735 / двадцять три тисячі сімсот тридцять п`ять/ гривень 40 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівські автобусні заводи на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку виплати заробітної плати за період з 01 вересня 2012 року по 20 вересня 2019 року у розмірі 20933 / двадцять тисяч дев`ятсот тридцять три/ гривні 11 копійок.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівські автобусні заводи на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 237,52 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівські автобусні заводи судовий збір у сумі 768,40 грн в доход держави.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки на подання заяви про перегляд заочного рішення та на апеляційне оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКППФО НОМЕР_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Львівські автобусні заводи , зареєстроване місцезнаходження - Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Стасова, будинок № 79, код ЄДРПОУ 33894928.

Повне судове рішення складено 20 травня 2020 року.

Суддя І. П. Рудаков