Рішення

від 31.03.2020 по справі 448/1953/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1953/19

Провадження № 2/448/216/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

31.03.2020 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Мриц Н.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи колгоспний двір , головою якого була ОСОБА_4 , а членами такого її чоловік ОСОБА_5 , її син ОСОБА_6 , невістка ОСОБА_7 , та онуки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Вважає, що кожному з них відповідно належало по 1/7 ідеальній частині вказаного будинковолодіння.

Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній (позивачів) дід ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/7 частину зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, яка належала йому як члену колгоспного двору. Стверджують, що спадщину спадкодавця ОСОБА_5 у відповідності до положень ст.549 ЦК України в редакції 1963 року прийняли спадкоємці першої черги спадкування за законом - його дружина ОСОБА_4 (бабця позивачів) та син ОСОБА_6 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їхній (позивачів) батько ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/7 частку зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, яка належала йому як члену колгоспного двору, та на 1/14 частку, яку такий успадкував після смерті свого батька (діда позивачів) ОСОБА_5 . Стверджують, що спадщину спадкодавця ОСОБА_6 у відповідності до положень ст.549 ЦК України в редакції 1963 року прийняв спадкоємець першої черги спадкування за законом - його дочка ОСОБА_1 (позивачка), шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Покликаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла їхня баба ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/7 частку зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, яка належала їй як члену колгоспного двору, та на 1/14 частку, яку така успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 . Зазначають, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя своїм майном розпорядилася, склавши заповіт на користь своєї невістки ОСОБА_7 (матері позивачів), яка прийняла зазначену спадщину, факт прийняття нею спадщини підтверджується спільним проживанням із спадкодавцем ОСОБА_4 на час її смерті.

Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла їхня матір ОСОБА_7 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/7 частку зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, яка належала їй як члену колгоспного двору, та на 3/14 частки, які така успадкувала після смерті своєї свекрухи ОСОБА_4 . Зазначають, що спадкодавець ОСОБА_7 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала, а спадщину після смерті останньої у встановлений законом строк прийняла спадкоємець першої черги за законом - позивачка ОСОБА_1 , факт прийняття нею спадщини підтверджується спільним проживанням із спадкодавцем ОСОБА_7 на час її смерті та поданою до нотаріуса заявою.

З огляду на наведене, просять суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 5/7 часток будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (1/7 частка, яка належала їй як члену колгоспного двору; 3/14 частки, які така успадкувала після смерті батька ОСОБА_6 ; 5/14 часток, які така успадкувала після смерті матері ОСОБА_7 ), а за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по 1/7 частці будинку за кожним, яка відповідно належала їм як членам даного колгоспного двору.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, а подали через канцелярію суду письмові заяви, в яких зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять розглядати справу у їх відсутності.

Представник відповідача - Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти позову не заперечує та просить розглядати справу у їх відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. в судове засідання не з`явився, проте подав: інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), (заповіти/спадкові договори) від 09.01.2020р. №58947370 та №58947379, з яких вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкова справа не заводилась, однак останньою за життя складено заповіт, посвідчений 10.02.2010р. секретарем Крукеницької сільської ради Мостиського району; копії сторінок спадкової справи №655/2018, заведеної після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копії сторінок спадкової справи №656/2018, заведеної після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; а також подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Судом встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи "колгоспний двір", головою якого була ОСОБА_4 , а членами такого, як вважає суд, її чоловік ОСОБА_5 , її син ОСОБА_6 , її невістка ОСОБА_7 , а також її онуки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житловий будинок від 30.09.1987р., виданим голові колгоспного двору ОСОБА_4 ; довідкою, виданою виконавчим комітетом Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області №1108 від 22.10.2019р. про суспільну групу двору та склад його членів станом на 1991рр.; копіями сторінок із погосподарської книги №4 с.Крукеничі за 1986-1990р. Всі зазначені члени колгоспного двору станом на 15.04.1991 року зберегли право на частку в майні такого.

Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів , визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Відповідно до змісту Вказівок № 5-24/26 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Згідно Закону України Про власність від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору.

Відповідно до ст.ст.120,123 ЦК УРСР(в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) в рівних частках мали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , тобто кожен на 1/7 частку будинковолодіння АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5 (діда позивачів). До складу даної спадщини входило право на 1/7 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцю ОСОБА_5 як члену колгоспного двору.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7,спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", "Про міжнародне приватне право", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно із ст.534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК України 1963 року спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або володіння спадковим майном.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК України в редакції 1963 року.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_5 за життя своїм майном не розпорядився. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Згідно копій сторінок спадкової справи №113/1999, заведеної у Мостиській державній нотаріальній конторі Львівській області, спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла саме його дружина - ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги спадкування за законом. Спадкоємець ОСОБА_4 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна спадкодавця ОСОБА_5 Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 2,20 га, розташованої на території Крукеницької сільської ради, переданої для сільськогосподарського використання.

Матеріалами тієї ж спадкової справи підтверджено, що інший можливий спадкоємець першої черги спадкування за законом до спадщини спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_6 у встановлені законом строки даної спадщини не прийняв, оскільки пропустив строк на прийняття такої і на оформлення своїх спадкових прав не претендував.

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_5 майно (1/7 частку у спірному будинковолодінні, яке належало йому як члену колгоспного двору) успадкувала саме його дружина - ОСОБА_4 .

Отже, ОСОБА_4 (баба позивачів) стала фактичним власником 2/7 часток спірного будинковолодіння: 1/7 частка, що належала їй як члену колгоспного двору, + 1/7 частка, яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_6 (батька позивачів). До складу даної спадщини входило право на 1/7 частку будинковолодіння АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцю ОСОБА_3 як члену колгоспного двору.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто у даному випадку спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України - до 01 січня 2004р., однак строк на її прийняття не закінчився до вказаної дати (до 1 січня 2004р.), то з урахуванням роз`яснень, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, у даному випадку спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядився. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області від 13.11.2018р. №1209, спадкодавець ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: с.Крукеничі Мостиського району Львівської області. На час смерті разом із ним за вказаною адресою проживали: його матір ОСОБА_4 , внук ОСОБА_10 , дружина ОСОБА_7 , син ОСОБА_2 (позивач), дочка ОСОБА_1 (позивачка) та дочка ОСОБА_3 (позивачка).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема копій сторінок спадкової справи №655/2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С., саме його: матір ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_7 і дочка ОСОБА_1 (позивачка), як спадкоємці першої черги спадкування за законом прийняли спадщину у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), і позивачка ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину спадкового майна. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із: права власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,25га, розташованої в с.Крукеничі Мостиського району Львівської області, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Інші спадкоємці першої черги спадкування за законом спадщини спадкодавця ОСОБА_3 - його діти: син ОСОБА_2 (позивач) і дочка ОСОБА_3 (позивачка) у встановлені законом строки спадщини не прийняли і на таку не претендували, що підтверджується їхніми письмовими заявами від 14.11.2018р., скерованими до нотаріуса.

Тобто, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_3 майно (1/7 частку у спірному будинковолодінні, яке належало йому як члену колгоспного двору) у відповідності до вимог ст.ст.1267, 1268 ЦК України в рівних частках успадкували спадкоємці першої черги спадкування за законом, зокрема його матір ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_7 і дочка ОСОБА_1 (позивачка), тобто кожен по 1/21 частці (1/7:3).

Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 баба позивачів ОСОБА_4 стала фактичним власником 1/3 частки спірного будинковолодіння (1/7 частка, що належала їй як члену колгоспного двору,+ 1/7 частка, яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_5 ,+ 1/21 частка, яку успадкувала після смерті сина ОСОБА_3 ; матір позивачів ОСОБА_7 стала фактичним власником 4/21 часток спірного будинковолодіння (1/7 частка, що належала їй як члену колгоспного двору,+ 1/21 частка, яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 ); позивачка ОСОБА_1 стала фактичним власником 4/21 часток спірного будинковолодіння (1/7 частка, що належала їй як члену колгоспного двору,+ 1/21 частка, яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_3 ).

ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 (баби позивачів).

До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_4 , входило право на 1/3 частку спірного будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 : 1/7 частку, що належала їй як члену колгоспного двору; 1/7 частку, яку вона успадкував після смерті чоловіка ОСОБА_3 ; 1/21 частку, яку успадкувала після смерті сина ОСОБА_3 .

Спадкодавець ОСОБА_4 за життя своїм майном розпорядилася, а саме 10.02.2010 року склала заповіт, яким усе свої майно заповіла своїй невістці ОСОБА_7 (матері позивачів). Даний заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі за 50858432.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області №1210 від 13.11.2018р., спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: с.Крукеничі Мостиського району Львівської області. На час смерті разом з нею за вказаною адресою проживали: її невістка ОСОБА_7 , внук ОСОБА_2 (позивач), внучка ОСОБА_1 (позивачка).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №58947370 від 09.01.2020р. - спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилася.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 (матір позивачів) не заявила про відмову від даної спадщини.

Судом не здобуто доказів, що є інші спадкоємці, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, та які б прийняли таку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_4 спадкове майно, в тому числі 1/3 частку спірного будинковолодіння, успадкувала у відповідності до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України саме невістка такої - ОСОБА_7 як спадкоємиця за заповітом.

Таким чином, ОСОБА_7 (матір позивачів) стала фактичним власником 11/21 часток спірного будинковолодіння( 1/7 частка, що належала їй як члену колгоспного двору,+ 1/21 частка, яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 ,+ 1/3 частка, яку вона успадкувала після смерті свекрухи ОСОБА_4 ).

ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_7 (матері позивачів).

До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_7 , входить право на 11/21 часток спірного будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_7 за життя своїм майном не розпорядилася. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області від 13.11.2018р. №1212, спадкодавець ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: с.Крукеничі Мостиського району Львівської області. На час смерті разом із нею за вказаною адресою проживали її син ОСОБА_2 (позивач) та дочка ОСОБА_1 (позивачка).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема копій сторінок спадкової справи №656/2018, заведеної після смерті ОСОБА_7 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , її дочка (позивачка) ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. із заявою про прийняття спадщини та отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна спадкодавця ОСОБА_7 .. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із: права власності на 2/3 частки приватизованої земельної ділянки площею 0,25га, розташованої в с.Крукеничі Мостиського району Львівської області, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Матеріалами спадкової справи №656/2018 підтверджено, що інші спадкоємці першої черги спадкування за законом - син і дочка спадкодавця ОСОБА_7 - позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , подали до нотаріуса заяви про те, що відмовляються від належних їм часток у спадковому майні спадкодавця ОСОБА_7 .

Тобто, в силу ст.ст.1261, 1268, 1269 ЦК України, ОСОБА_1 (позивачка) як спадкоємець першої черги спадкування за законом, вважається такою, що прийняла в цілому спадщину, яка відкрилась після смерті її матері - спадкодавця ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, позивачка ОСОБА_1 стала фактичним власником 5/7 часток спірного будинковолодіння: 1/7 частка, що належала їй як члену колгоспного двору, + 1/21 частка, яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_3 ,+ 11/21 часток, які вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_7 .

При цьому, приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на дане спадкове майно - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавця ОСОБА_7 . Нотаріус роз`яснив позивачці ОСОБА_1 можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.

Пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватись з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень . Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об`єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.

Отже, через відсутність правовстановлюючого документу на спірний житловий будинок з господарськими спорудами за АДРЕСА_1 та через належність такого до суспільної групи колгоспний двір право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку, у зв`язку з чим такі звернулися до суду із вказаним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про право власності від 30.10.1987р., виданим голові колгоспного двору ОСОБА_4 ; довідкою, виданою виконавчим комітетом Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області №1108 від 22.10.2019р. про суспільну групу двору та склад його членів станом на 1991рр. та копіями сторінок із погосподарської книги №4 с.Крукеничі за 1986-1990р.; копіями свідоцтв про смерть спадкодавців ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 ; копією заповіту складеного спадкодавцем ОСОБА_4 ; копією актового запису про смерть №24 від 11.12.1999р., згідно якого ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), (заповіти/спадкові договори) від 09.01.2020р. №58947370 та №58947379, з яких вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась, однак останньою за життя складався заповіт, посвідчений секретарем Крукеницької сільської ради Мостиського району; копіями сторінок спадкової справи №655/2018, заведеної після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копіями сторінок спадкової справи №656/2018, заведеної після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; копіями сторінок спадкової справи №113/1999, заведеної після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копією довідки, виданої виконавчим комітетом Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області від 13.11.2018р. №1209, про склад сім`ї на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копією довідки, виданої виконавчим комітетом Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області №1210 від 13.11.2018р., про склад сім`ї на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копією довідки, виданої виконавчим комітетом Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області від 13.11.2018р. №1212, про склад сім`ї на час смерті спадкодавця ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; листом-повідомленням приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Яксманицького Р.С. від 20.09.2019р. №1564/02-14, адресованого позивачці ОСОБА_1 , про відмову в оформленні спадкових прав на спірне будинковолодіння; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; копією паспортів позивачів; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачами права власності на спірне майно - будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , зокрема: за позивачкою ОСОБА_1 - права власності на 5/7 ідеальних частин такого (1/7 частка, що належала їй як члену колгоспного двору, + 1/21 частка, яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_3 ,+ 11/21 часток, які вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_7 ); за позивачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - права власності по 1/7 ідеальній частині, які належали кожному з них як членам колгоспного двору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 5/7 ідеальних частин будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на 1/7 ідеальну частину будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на 1/7 ідеальну частину будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженка, проживає та зареєстрована за адресою: 81364, с.Крукеничі Мостиського району Львівської області .

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , уродженець, проживає та зареєстрований за адресою: 81364, с.Крукеничі Мостиського району Львівської області .

Позивачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , уродженка, проживає та зареєстрована за адресою: 81364, с.Крукеничі Мостиського району Львівської області .

Відповідач - Крукеницька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81364, с.Крукеничі, вул.Грушевського, 23, Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ - 04372000.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: АДРЕСА_2

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак