Рішення

від 22.05.2020 по справі 911/788/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/788/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛИЙ ДІМ УКРАЇНИ , Київська область, м. Вишгород

2) ОСОБА_1 , Полтавська область, м. Горішні Плавні

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (далі - позивач) б/н від 10.02.2020 року (вх. №6914/20 від 01.04.2020 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛИЙ ДІМ УКРАЇНИ (далі - відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про стягнення заборгованості за Договором б/н від 10.05.2016 року в розмірі 190000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 зобов`язань за Договором банківського обслуговування б/н від 10.05.2016 року та неналежним виконанням відповідачем 2 зобов`язань за Договором поруки №POR14640696779582 від 24.05.2016 року.

Ухвалою господарського суду від 07 . 04.2020 року відкрито провадження у справі №911/788/20, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та зобов`язано сторін вчинити певні дії.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвалу суду від 07.04.2020 року направлено судом на адресу відповідача 1, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 6-Г, офіс 188, згідно з наявним у матеріалах справи витягом №1006653673 станом на 01.04.2020 року та повернуто ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - за закінченням терміну зберігання .

Крім того, ухвалу суду від 07.04.2020 року направлено судом на адресу відповідача 2 - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , зазначену в позовній заяві та повернуто ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - адресат не проживає .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі, які належним чином повідомлені про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до них, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзивів на позов, а відтак, не скористались наданими їм процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачами відзивів у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

10.05.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕПЛИЙ ДІМ УКРАЇНИ (далі - відповідач 1) звернулося до ПАТ КБ Приватбанк , правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (далі - позивач) з заявою про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно зазначеної заяви, відповідач 1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 10.05.2016 року (далі - Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до умов Договору, відповідачу 1 встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг .

Згідно п. 3.2.1.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системі клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронний цифровий підпис , електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

У відповідності до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - Ліміт). Техніко-економічне обслуговування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших. (п. 3.2.1.1.1. Умов).

Згідно п. 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті відтотків та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.6 Умов передбачено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку; підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Пунктом 3.2.1.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки , або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг , банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4, затверджено порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована відсоткова ставка).

Судом встановлено, що позивачем свої зобов`язання за Договором банківського обслуговування б/н від 10.05.2016 року виконано належним чином, шляхом надання відповідачу 1 кредитного ліміту в розмірі 830000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача 1.

Однак, відповідач 1 заборгованість по кредиту не погасив, борг за кредитом не сплатив внаслідок чого заборгованість останнього перед позивачем за Договором банківського обслуговування б/н від 10.05.2016 року станом на 01.04.2020 року складає 190000,00 грн. заборгованості за кредитом, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем 1.

24.05.2016 року між ПАТ КБ Приватбанк - правонаступником якого є АК КБ Приватбанк (за договором - кредитор) та ОСОБА_1 (за договором - поручитель) укладено Договір поруки №POR1464069679582 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем (відповідачем 2) перед кредитором за виконання зобов`язань відповідача 1 з кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Згідно п. 1.2 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Договором б/н від 10.05.2016 року в тому ж розмірі, що і боржник (ТОВ Теплий дім Україна ), включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Позивач в позові зазначає, що він неодноразово звертався до відповідачів з претензіями в яких просив погасити заборгованість за Договором, однак, зазначені претензії залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 190000,00 грн. заборгованості за кредитом.

Суд встановив, що між сторонами виникли кредитні правовідносини та правовідносини поруки.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором банківського обслуговування б/н від 10.05.2016 року виконав належним чином, на виконання договору перерахував на рахунок відповідача - ТОВ Теплий дім України 830000,00 грн. в якості суми кредиту, що підтверджується банківською випискою, копія якої наявна в матеріалах справи. Однак, відповідач 1 та відповідач 2, як поручитель за Договором поруки №POR1464069679582 від 24.05.2016 року, заборгованість по кредиту не погасили, борг за кредитом не сплатили, що підтверджується наявними матеріалами справи, внаслідок чого заборгованість останніх перед позивачем за Договором банківського обслуговування б/н від 10.05.2015 року станом на день розгляду справи складає 190000,00 грн. заборгованості за кредитом, що не спростовано відповідачами.

Враховуючи те, що борг відповідачів перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно 190000,00 грн. заборгованості за кредитом, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому, підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛИЙ ДІМ УКРАЇНИ про 190000,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛИЙ ДІМ УКРАЇНИ (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 6-Г, офіс 188, код ЄДРПОУ 38545183) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, Печерський район, вул. Грушевського, буд. 1Д, код 14360570) 190000 (сто дев`яносто тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць