Постанова

від 16.08.2007 по справі 26-9-30/139-06-4634

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26-9-30/139-06-4634

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" серпня 2007 р. Справа № 26-9-30/139-06-4634

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                                Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Мацюри П.Ф.,

                                          Ліпчанської Н.В.

При секретарі                               Юзьковій І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Костіка В.В.,

від відповідача –Піроговського Г.В., Самбура О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу КП “ДЄЗ „Марсельське”

на рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2007р.           

по справі № 26-9-30/139-06-4634

за позовом ТОВ “Рембуд”

до КП “ДЄЗ „Марсельське”

про відшкодування вартості безпідставно придбаного майна у сумі 301 131,33 грн.,

та зустрічним позовом КП “ДЄЗ „Марсельське”

до ТОВ “Рембуд”

про відшкодування вартості безпідставно придбаного майна у сумі 109 702,79 грн.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „РЕМБУД” (надалі –ТОВ „РЕМБУД”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Марсельське” (надалі –КП ДЕЗ) про стягнення 184162,32грн –відшкодування безпідставно набутого за виконаними роботами. В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив стягнути з відповідача 301131,33 грн.  відшкодувань та судові витрати.

Відповідач проти заявленого позову заперечував та звернувся з зустрічним аналогічним позовом про стягнення з ТОВ „РЕМБУД” 109702,79 грн. безпідставно отриманого майна.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 лютого 2007 року позов ТОВ „РЕМБУД” задоволено у повному обсязі, а у зустрічному позові відмовлено.

Вважаючи прийняте судом рішення не основаним на вимогах чинного законодавства та прийнятим всупереч фактичним обставинам справи, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення місцевого суду, а справу направити на новий розгляд.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про її необґрунтованість та законність прийнятого судом рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та додатково витребувані матеріали,  судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та що встановлено судом першої інстанції, на підставі конкурсної комісії по визначенню переможців конкурсу для обслуговування і ремонту житлового фонду та прибудинкових  територій від 04.07.2003 р.  сторони підписали договір № 2 від 20.08.2003 р. на утримання, експлуатацію та поточний ремонт жилих будинків та прибудинкових територій.

На виконання цього договору позивач з вересня 2003 р. по липень 2004 р. включно виконував роботи, які приймались відповідачем за актами виконаних робіт.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.09.2004 року по справі № 32-11/189-04-4926 за позовом ТОВ „РЕМБУД” до КП ДЕЗ про внесення змін до договору та стягнення заборгованості за виконані роботи, позивачеві було відмовлено у позові з тих підстав, що договір № 2 від 20.08.2003 року є неукладеним у зв'язку з недосягненням сторонами згоди з усіх істотних умов. Дане рішення набуло законної сили.

Звертаючись з даним позовом про стягнення  невиплачених сум за здійсненими роботами, позивач послався на дію ст.181 Господарського Кодексу, яка  передбачає, що  у разі, якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання неукладеного договору,  то правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу  України.  

Частиною 1 ст.1212 Цивільного Кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно навіть і тоді, коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала.

Задовольняючи позовні вимоги на підставі зазначених норм закону, суд керувався також і вимогами ч.2 ст. 1213 ЦК України, якою передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі безпідставно набуте майно,  відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна, а оскільки йдеться про вартість виконаних робіт у 2004 р., то суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення коштів з урахуванням індексу інфляції.

Приймаючи до уваги заперечення відповідача та доводи, викладені в апеляційній скарзі, в судовому засіданні апеляційного суду сторонам було запропоновано зробити акт звірки взаєморозрахунків.

Позивач надав до суду акт звірки, який датовано від 18.06.2007 р. За цим актом  заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 233254,32 грн. без індексації цієї суми, а з індексацією дана сума відповідає сумі заявлених вимог, тобто, 301131,33 грн.  Копію зазначеного акту позивач вручив відповідачу.

Відповідач розглянув представлений позивачем акт і надав до апеляційного суду протокол  наради представників сторін від 13.08.2007 р.. Оскільки  представник позивача на нараду не з'явився,  відповідач  виклав в протоколі в односторонньому порядку свої розрахунки, визнавши суму позову у розмірі 73828,72 грн., посилаючись на те, що не визнає повністю суму у розмірі 1209863,60 грн., виставлену додатково позивачем за серпень 2004 р.,  оскільки  договірні стосунки вже були фактично розірвані, ніякі акти про виконання робіт за серпень 2004 року відповідачем не затверджувались, а тому, якщо позивачем і виконувались якісь роботи, то він виконував їх на свій ризик.

Зазначеним  протоколом відповідач не визнає  також і суму у розмірі 38562 грн., що  нарахована позивачем за додаткові роботи за травень, червень та липень 2004 року, оскільки відсутні акти на такі роботи, а  виконання цих робіт відповідач не визнає.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач заявив клопотання про призначення судових експертиз: почеркознавчої –на предмет встановлення належності підпису від імені Мугерман Л.М. в акті перевірки виконаних робіт за травень, червень, липень 2004 р. саме  Мугерман Л.М., та будівельно-технічної на предмет встановлення того, чи виконувались роботи та послуги позивачем за актом виконаних робіт, представленим ним за серпень 2004 року.

Судовою колегією відхилено заявлене клопотання, оскільки підстави для проведення таких експертиз відсутні. Так, акт без дати, представлений позивачем, не є достовірним доказом додатково проведених  робіт з травня по липень 2004 р. включно, оскільки в ньому мова йде про виборочну перевірку робіт, не зазначено, де саме та коли проводились ці роботи, та що це додаткові роботи.

Крім того, як зазначено у акті, від його підпису відмовився Діц Р.Я., який  представляв позивача.

Що стосується призначення та проведення будівельно-технічної експертизи, яка повинна була б встановити, чи  виконані позивачем,  а якщо виконані, то які  саме роботи у  серпні 2004 р.,  то судова колегія вважає призначення такої експертизи недоцільним і не здійсненим.  

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, в значній кількості представлені до суду відповідачем  акти про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків; пояснення відповідача, що саме за неналежне виконання своїх обов'язків ним було направлено лист  позивачу ще у 2003 році про припинення договірних стосунків  на 2004 рік, тобто, після закінчення терміну договору, і це  підтверджується матеріалами справи; лист відповідача направлений на адресу позивача про припинення договірних стосунків з 01.08.2004 року; відсутність двосторонньо затверджених актів  виконання робіт за серпень 2004 року та додаткових робіт за травень-липень 2004 р. включно саме з боку відповідача, судова колегія вважає, що позивач без достатніх підстав заявив вимоги про відшкодуівання безпідставно набутого майна на суму 301131,33 грн., а місцевий суд всупереч фактичним обставинам справи в повному об'ємі задовольнив позов.

При цьому судова колегія на підставі наданих сторонами доказів вважає доводи відповідача, викладені у протоколі від 13.08.2007 р., обґрунтованими, а  безпідставно набуте майно відповідачем доведено у  сумі 95312,87 грн. з урахуванням індексу інфляції  -

(233254,32-120863,72-38562)=73828,72 х129,1:100 =95312,87 грн.

Що стосується зустрічного позову, судова колегія вважає, що місцевий суд на законних підставах відмовив у його задоволенні,  і рішення суду у зазначеній частині  ґрунтується на матеріалах справи та представлених сторонами доказах у їх сукупності.

На підставі викладеного рішення суду щодо позовних вимог ТОВ „РЕМБУД” підлягає зміні  в сторону зменшення в частині стягнених сум безпідставно набутого майна та державного мита відповідно до 95312,87 грн. та до 955,12 грн.

В іншій частині рішення суду залишається без змін.

Керуючись  ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

                                  П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Дирекцівя єдиного замовника „Марсельське” частково задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2007р. у справі № 26-9-30/139-06-4634 змінити.

Зменшити суму стягнення безпідставно набутого майна з 301 131,33 грн. до 95 312,87 грн. та держмита  з 3011,31 грн. до 953,13 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий                                                                      Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                 П.Ф. Мацюра

                                                                                            Н.В. Ліпчанська