Постанова

від 20.05.2020 по справі 910/3790/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2020 р. Справа№ 910/3790/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 20.05.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд", Львівської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва

від 10.07.2019 (повний текст складено 22.07.2019)

у справі №910/3790/19 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Львівської міської ради

до 1) Львівської обласної ради,

2) Львівської обласної державної адміністрації,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів",

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд"

про визнання недійсними рішення, договору купівлі-продажу земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Львівська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд", в якому просила суд першої інстанції:

- визнати недійсним рішення №408 "Про попереднє погодження місця розташування об`єктів будівництва", яке видане Львівською обласною радою 28.12.2000 в частині погодження продажу та уповноваження Львівської обласної державної адміністрації на здійснення продажу земельної ділянки у м. Львові на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га;

- визнати недійсним розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 №1454 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для будівництва АЗС у м. Львові", в частині продажу земельної ділянки у м. Львові вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М. та укладений між Львівською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" 27.12.2000;

- визнати недійсним державний акт на право власності на землю серія ЛВ №028582, виданий 23.01.2001 Львівською обласною державною адміністрацією Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" на підставі розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 №1454 щодо земельної ділянки у м.Львові на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га, зареєстрований Львівським обласним управлінням земельних ресурсів в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за №7 кн. 5-3;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" на користь Львівської міської ради земельну ділянку з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій площею 0,15 га, яка знаходиться у м. Львові на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), кадастровий №4610137500:11:007:0029.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Львівської обласної ради від 28.12.2000 № 408 в частині погодження продажу спірної земельної ділянки та розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 №1454 в частині її продажу, укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки та видачі державного акта на право власності на землю прийняті з порушенням норм законодавства, яке діяло на момент їх прийняття та з перевищенням компетенції, а саме, за відсутності у вказаних органів права розпоряджатись земельними ділянками, розміщеними у межах м. Львова, а отже як вказані рішення, розпорядження, державний акт на право власності на землю від 23.01.2001 серії ЛВ №028582, а також правочини, які було укладено в подальшому, підлягають визнанню недійсними.

Позовна вимога про витребування спірної земельної ділянки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України обґрунтована тим, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника - територіальної громади м. Львова, в інтересах якої діє Рада, поза її волею, оскільки Рада не приймала рішень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та правочину щодо її відчуження не укладала.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2019 позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення №408 "Про попереднє погодження місця розташування об`єктів будівництва", видане Львівською обласною радою 28.12.2000 в частині погодження продажу та уповноваження Львівської обласної державної адміністрації на здійснення продажу земельної ділянки у м. Львові на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М., укладений між Львівською обласною державною адміністрацією (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 1, код 00022562) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" (79019, м.Львів, вул. Гайдамацька, 11, код 30920970) 27.12.2000.

Визнано недійсним державний акт на право власності на землю серія ЛВ №028582, виданий 23.01.2001 Львівською обласною державною адміністрацією (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 1, код 00022562) Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" (79019, м.Львів, вул. Гайдамацька, 11, код 30920970) на підставі розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 №1454 щодо земельної ділянки у м.Львові на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га, зареєстрований Львівським обласним управлінням земельних ресурсів в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за №7 кн. 5-3.

Вирішено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" (79019, м.Львів, вул. Гайдамацька, 11, код 30920970) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код 04055896) земельну ділянку з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій площею 0,15 га, яка знаходиться у м. Львові на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), кадастровий № 4610137500:11:007:0029.

Присуджено до стягнення з Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код 22340506) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код 04055896) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

Присуджено до стягнення з Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 1, код 00022562) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код 04055896) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" (79019, м.Львів, вул. Гайдамацька, 11, код 30920970) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код 04055896) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Львівська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним розпорядження №1454 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для будівництва АЗС у м. Львові", виданого головою Львівської обласної державної адміністрації 15.12.2000 в частині продажу земельної ділянки у м. Львові, вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Львівської міської ради задовольнити повністю.

Короткий зміст апеляційної скарги Львівської міської ради та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, позивач зазначає, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права щодо пропущення строку позовної давності в частині відмови в задоволені позовної вимоги позивача про визнання недійсним розпорядження за №1454 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для будівництва АЗС у м. Львові", видано головою Львівської обласної державної адміністрації 15.12.2000 в частині продажу земельної ділянки у м. Львові вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону") площею 0,15 га.

Разом з цим, позивач наголошує на тому, що Львівська міська рада не приймала участь у прийнятті спірних рішень не була стороною договору купівлі-продажу, а тому не знала і не могла знати про порушення її прав.

Також позивач стверджує, що не міг дізнатися про порушення свого права до державної реєстрації права власності на спільну земельну ділянку за відповідачем-4, тому наявність відомостей про оспорювані правочини виконавчого комітету Львівської міської ради не свідчить про обізнаність, саме, Львівської міської ради, як колегіального органу про наявність спірних правочинів.

Крім цього, від позивача до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить суд апеляційної інстанції врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/3224/16 від 26.11.2019 при винесені остаточного рішення за результатами апеляційного перегляду у даній справі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19 та прийняти нове рішення, яким застосувати позовну давність та відмовити в позові.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19 та прийняти нове рішення, яким застосувати позовну давність та відмовити в позові.

Короткий зміст апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" і узагальнення їх доводів

Апеляційні скарги відповідачів-1,-2 обґрунтовані тим, що судом першої інстанції неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки як зазначають відповідачі-1,-2, позивач ще 2001 році знав, або в будь-якому випадку, мав знати про відчуження спірної земельної ділянки на користь відповідачу-3, тому на думку відповідачів-1,-2 строк позовної давності є пропущений без поважних причин, що є підставою для відмови у позові в повному обсязі.

Короткий зміст відзивів Львівської обласної ради на апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" та узагальнення їх доводів

Відповідач-2 підтримує доводи викладених у апеляційних скаргах відповідачів-3,4 зазначаючи, що позивач більше 18 років свідомо не вживав жодних заходів для повернення спірної ділянки, тому останній пропустив строк позовної давності без поважних причин.

Короткий зміст відзивів Львівської міської ради на апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" та узагальнення їх доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційних скаргах відповідачів-3,-4, позивач посилається на той факт, що ним не було порушено строку позовної давності, оскільки позивач дізнався про порушення свого права власності на спірну земельну ділянку після проведення державної реєстрації права власності вищезгаданої земельної ділянки за відповідачем-4, яка відбулася 22.02.2018.

Процедура апеляційного провадження у Північному апеляційному господарському суді

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19; призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" до розгляду на 23.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19; призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" до розгляду на 23.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 апеляційну скаргу Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19; призначено апеляційну скаргу до розгляду на 23.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи; розгляд справи відкладено до 07.11.2019.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі №910/3790/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3790/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд", Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Шаптали Є.Ю.; призначено справу до розгляду на 28.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 зупинено провадження у справі № 910/3790/19 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд", Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/3224/16 та оприлюднення повного тексту постанови.

24.12.2019 до Північного апеляційного господарського суду від представника Львівської міської ради надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у якому представник позивача зазначає, що обставини, які зумовили зупинення апеляційного провадження у справі №910/3790/19 відпали.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 у справі №910/3790/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3790/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Агрикова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд", Львівської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Агрикової О.В.; поновлено апеляційне провадження у справі №910/3790/19; розгляд справи призначено на 17.02.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 розгляд справи відкладено до 12.03.2020.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі №910/3790/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3790/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд", Львівської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Михальської Ю.Б.; призначено справу до розгляду на 01.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 повідомлено учасників справи №910/3790/19, що судове засідання з розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд", Львівської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19 не відбудеться 01.04.2020. Розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд", Львівської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19 призначено на 20.05.2020.

В судове засідання, яке відбулося 20.05.2020 з`явилися представник позивача та представник відповідачів-3,-4, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд", Львівської міської ради

Представники відповідачів-1,-2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчить долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №0411630680123, №0411630680131.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників відповідачів-1-,2.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи

15.12.2000 Головою Львівської обласної державної адміністрації було видано розпорядження за №1454 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для будівництва АЗС у м. Львові" (надалі - спірне розпорядження), яким було передбачено продаж вищевказаної земельної ділянки площею 0,15 га у м. Львові по вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону") на користь ТОВ "Нафта-Львів".

28.12.2000 Львівська обласна рада прийняла рішення №408 "Про попереднє погодження місця розташування об`єктів будівництва" (надалі також - спірне рішення), яким погодила перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення під розміщення торгового комплексу та АЗС для продажу у власність згідно з додатком. У цьому додатку до рішення, зокрема, було визначено для продажу земельну ділянку за адресою вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону") у м. Львові, площею 0,15 га для розміщення АЗС (пункт 15 переліку). Крім того, згідно пункту 2 рішення Львівська обласна рада доручила Львівській обласній державній адміністрації здійснити прямий продаж вказаних у додатку до цього рішення земельних ділянок.

27.12.2000 Львівською обласною державною адміністрацією (як продавцем) було укладено із Товариством з обмеженою відповідальність "Нафта-Львів" (покупець) договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,15 га у м. Львові по вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону") для будівництва АЗС (автозаправної станції), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М. (надалі також - спірний договір).

Відповідно до п. 1.2 договору купівлі - продажу від 27.12.2000 земельна ділянка передається Товариству з обмеженою відповідальність "Нафта-Львів" для будівництва АЗС (автозаправної станції).

Згідно з пунктом 13.4 договору купівлі-продажу від 27.12.2000 договір після нотаріального посвідчення та реєстрації у Львівському обласному управлінні земельних ресурсів і документ про сплату вартості землі є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта на право власності на землю.

23.01.2001 Львівською обласною державною адміністрацією на підставі розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 №1454 та на виконання положень договору купівлі-продажу було видано Товариству з обмеженою відповідальність "Нафта-Львів" державний акт на право власності на землю серія ЛВ №028582 щодо земельної ділянки площею 0,15 га у м. Львові по вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), цільове призначення - для будівництва АЗС, який було зареєстровано Львівським обласним управлінням земельних ресурсів в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за №7 кн.5-3.

24.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальність "Нафта-Львів" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальність "Нарнія-Трейд" було укладено договір купівлі-продажу, серія та номер: 4928, за умовами якого (п. 1 договору) продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі, належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,15 га у м. Львові по вул. Шевченка, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва АЗС.

Як вбачається з витягів із державного земельного кадастру та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 22.02.2018 року було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" (відповідачем-4).

Таким чином, причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними рішення Львівською обласною радою №408 від 28.12.2000 "Про попереднє погодження місця розташування об`єктів будівництва" в частині погодження продажу та уповноваження Львівської обласної державної адміністрації на здійснення продажу земельної ділянки у м. Львові на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га, розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 №1454 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для будівництва АЗС у м. Львові", в частині продажу земельної ділянки у м. Львові вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га, договору купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М. та укладений між Львівською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" 27.12.2000, державного акту на право власності на землю серія ЛВ №028582, виданий 23.01.2001 Львівською обласною державною адміністрацією Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" на підставі розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 №1454 щодо земельної ділянки у м.Львові на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га, зареєстрований Львівським обласним управлінням земельних ресурсів в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за №7 кн. 5-3 та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" на користь Львівської міської ради земельну ділянку з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій площею 0,15 га, яка знаходиться у м. Львові на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), кадастровий №4610137500:11:007:0029.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2019 позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення №408 "Про попереднє погодження місця розташування об`єктів будівництва", видане Львівською обласною радою 28.12.2000 в частині погодження продажу та уповноваження Львівської обласної державної адміністрації на здійснення продажу земельної ділянки у м. Львові на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М., укладений між Львівською обласною державною адміністрацією (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 1, код 00022562) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" (79019, м.Львів, вул. Гайдамацька, 11, код 30920970) 27.12.2000.

Визнано недійсним державний акт на право власності на землю серія ЛВ №028582, виданий 23.01.2001 Львівською обласною державною адміністрацією (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 1, код 00022562) Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" (79019, м.Львів, вул. Гайдамацька, 11, код 30920970) на підставі розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 №1454 щодо земельної ділянки у м.Львові на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), площею 0,15 га, зареєстрований Львівським обласним управлінням земельних ресурсів в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за №7 кн. 5-3.

Вирішено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" (79019, м.Львів, вул. Гайдамацька, 11, код 30920970) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код 04055896) земельну ділянку з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій площею 0,15 га, яка знаходиться у м. Львові на вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону"), кадастровий № 4610137500:11:007:0029.

Присуджено до стягнення з Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код 22340506) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код 04055896) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

Присуджено до стягнення з Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 1, код 00022562) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код 04055896) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" (79019, м.Львів, вул. Гайдамацька, 11, код 30920970) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код 04055896) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Позиція Північного апеляційного господарського суду

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про наступне.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача про визнання недійсними рішення Львівської обласної ради від 28.12.2000 № 408 в частині погодження продажу та уповноваження Львівської обласної державної адміністрації на здійснення продажу спірної земельної ділянки, розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 № 1454 в частині продажу спірної земельної ділянки, договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 27.12.2000, державного акта від 23.01.2001 серія ЛВ № 028582 та витребування від спірної земельної ділянки на користь позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази делегування позивачем у спірному періоді повноважень щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок в межах міста Львова Львівській обласні раді та Львівській обласної державної адміністрації, а відтак оскаржувані рішення Львівської обласної ради від 28.12.2000 № 408 та розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 № 1454 порушують право позивача на розпорядження нею земельними ділянками в межах населеного пункту.

Договір купівлі-продажу від 27.12.2000 укладений між Львівською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальність "Нафта-Львів" на підставі розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 № 1454 є недійсним.

Решта вимог Ради є похідними від вимог про визнання недійсними рішення Львівської обласної ради від 28.12.2000 № 408.

Такі висновки суду першої інстанції не оскаржуються відповідачами-3,-4 в їх апеляційних скаргах.

Окрім того, позивач просив витребувати у останнього набувача на свою користь земельну ділянку.

Посилаючись на ст. 317, 387, 388 Цивільного кодексу України, враховуючи встановлені обставини недійсності рішення Львівської обласної ради від 28.12.2000 №408 та розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 № 1454, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність волі територіальної громади м. Львова в особі Ради на вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності у приватну та про задоволення позовних вимог позивача про витребування спірної земельної ділянки на його користь.

Місцевим господарським судом було встановлено, що Львівська обласна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" подали заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо позовних вимог позивача у цій справі.

Відповідно до ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До позовних вимог про витребування майна на підставі ст. 388 ЦК України застосовується також загальна позовна давність у три роки, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі - вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

За правилами ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, повинен довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналогічна позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 910/21805/16.

У апеляційній заяві позивач зазначив те, що про оспорювані рішення Львівської обласної ради від 28.12.2000 № 408, розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2000 №1454, договір купівлі-продажу від 27.12.2000 та набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" спірної земельної ділянки у власність позивачу стало відомо після проведення державної реєстрації за останнім набувачем спірного майна, яке відбулося 22.02.2018, тому позивач вважає, що не пропустив строк позовної давності при звернені до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.

Закон не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

Початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 за позовом того ж позивача - Львівської міської ради у подібних правовідносинах.

Саме ця остання правова позиція Великої Палати Верховного Суду має враховуватись судами під час вирішення тотожних спорів, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17.

Оскільки право власності територіальної громади м. Львова на спірну земельну ділянку було порушено в момент її вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи, то початок перебігу позовної давності для позовних вимог, заявлених на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права або про особу, яка його порушила, а саме про факт вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності у володіння іншої особи.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою № 925 від 25.01.2001 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для розміщення АЗС у місті Львові" Львівська міська рада ухвалила внести доповнення до ухвали Львівської міської ради від 27.05.1999 "Про затвердження схеми розміщення в м. Львові автозаправочних і автогазозаправочних станцій загального користування" та погодити перелік земельних ділянок для продажу під розміщення АЗС в місті Львові, в які входила земельна ділянка загальною площею 0,15 га в м. Львові по вул. Шевченка, Рясне (територія заводу "Електрону").

Вказана ухвала прийнята позивачем вже після прийняття спірних розпоряджень, укладення спірного договору купівлі-продажу та видачі державного акту на право власності на землю, тобто позивач знав про наявність інтересу відповідача-3 до спірної земельної ділянки та мав знати про наявність відповідних рішень про продаж земельної ділянки.

Таким чином, Львівська міська рада, як колегіальний орган, ще у 2001 році могла довідатись про порушення прав територіальної громади м. Львова щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності.

Враховуючи, що саме на позивача покладається обов`язок довести, що він не знав та не міг знати про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач не довів, що йому не було відомо про наявність оспорюваних правочинів, колегія суддів відхиляє посилання позивача, що йому стало відомо про порушення його прав після державної реєстрації права власності на земельну ділянку у 2018 році, у зв`язку з недоведеністю.

Натомість позивач звернувся з цим позовом до місцевого господарського суду у березні 2019 року.

З огляду на викладене, колегія суддів встановила, що позов у даній справі подано позивачем поза межами встановленого строку позовної давності.

В силу приписів ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що Львівською обласною радою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" подано до суду першої інстанції заяви про застосування позовної давності, позов у даній справі подано із спливом позовної давності, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість відповідачів-3-,4 щодо відмови у задоволенні позову, внаслідок спливу позовної давності.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача наведені в апеляційній скарзі стосовно невірного застосування судом першої інстанції ст. 261 Цивільного кодексу України, оскільки суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази, вірно застосував положення цивільного законодавства про позовну давність до спірних правовідносин в частині відмови в задоволені позовної вимоги позивача про визнання недійсним розпорядження за №1454 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для будівництва АЗС у м. Львові", видано головою Львівської обласної державної адміністрації 15.12.2000 в частині продажу земельної ділянки у м. Львові вул. Шевченка (Рясне, територія "Електрону") площею 0,15 га.

Доводи позивача про те, що право на витребування спірної земельної ділянки у судовому порядку виникло у позивача з моменту, коли останній дізнався про порушення свого права, саме, коли Товариство з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" (яке набуло спірну земельну ділянку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів"), незалежно від того скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, суперечать правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, згідно з якими початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку ст. 388 Цивільного кодлексу України відліковується з моменту, коли власник майна дізнався або міг дізнатися про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційні скарги відповідачів-3,-4 підлягають задоволенню, а рішення суду - скасуванню частково, в частині відмови у задоволені позову з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Також судова колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги позивача не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги позивача, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

У зв`язку із задоволенням апеляційних скарг відповідачів-3,-4, згідно зі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" задовольнити.

Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/3790/19 скасувати частково, в частині відмови у задоволені позову і прийняти нове рішення, яке викласти у наступній редакції:

"У позові відмовити повністю.

Стягнути з Львівської міської ради (79008, місто Львів, площа Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04055896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" (79019, місто Львів, вулиця Гайдамацька, будинок 11; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31144427) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 14 407,50 грн (чотирнадцять тисяч чотириста сім грн 50 коп).

Стягнути з Львівської міської ради (79008, місто Львів, площа Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04055896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарнія-Трейд" (79049, місто Львів, проспект Червоної Калини, будинок 62"А", ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36312325) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 14 407,50 грн (чотирнадцять тисяч чотириста сім грн 50 коп).

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/3790/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.05.2020.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Ю.Б. Михальська