Ухвала

від 25.05.2020 по справі 908/1183/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.05.2020 Справа № 908/1183/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої О.С., розглянувши матеріали заяви б/н, підписаної 12.05.2020, що надійшла 14.05.2020 (вхід.№1289/08-07/20) від заявника: Приватного акціонерного товариства "ФАРЛЕП-ІНВЕСТ", код ЄДРПОУ19199961 (01011, м.Київ, пров. Євгена Гуцала, буд. 3; адреса для листування: 49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, 10)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю СУПУТНИК , код ЄДРПОУ 20483006 (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 44)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми 8239,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 14.05.2020 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1183/20 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність якого заявнику невідомо (ч. 2 ст. 12 ГПК України).

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Згідно з п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до змісту ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, до видачі судового наказу, який є особливою формою судового рішення обов`язкового до виконання за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень, суд повинен перевірити відповідність заяви усім необхідним вимогам, виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Із змісту заяви, поданої Приватним акціонерним товариством "Фарлеп-Інвест", слідує, що заявник просить стягнути з боржника заборгованість за надані телекомунікаційні послуги за договором № 819 про надання послуг електрозв`язку від 31.08.2004 (далі - договір) в розмірі 8239,16 грн., що виникла, починаючи з червня 2018 (сальдо на 30.09.2019) згідно з доданим до заяви розрахунком.

До заяви додано, зокрема, копії вищезазначеного договору з додатковою угодою № 1 від 31.08.2004 та додатком №2 від 13.10.2016, копії рахунків-актів за загальний період з червня 2018 по вересень 2019 (з 01.06.2018 по 30.09.2019), розрахунок заборгованості із щомісячною деталізацією нарахувань за надані телекомунікаційні послуги.

Згідно з п.п. 4.9, 4.6 вказаного договору встановлено, що оператор зв`язку до 10-го числа поточного місяця виставляє рахунки для оплати за надані у попередньому розрахунковому періоді Споживачеві послуги зв`язку. Послуги зв`язку оплачуються Споживачем в десятиденний термін після отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.

В тексті заяви, зокрема, зазначено, що починаючи з червня 2018 року Споживач припинив оплачувати послуги зв`язку по договору, боржнику направлялись рахунки на оплату за його адресою. Проте доказів направлення вказаних рахунків на адресу ТОВ СУПУТНИК до заяви не додано. Будь-яких інших пояснень щодо вручення рахунків також не надано.

Також слід зазначити, що в кожному із щомісячних рахунків-актів за період з червня 2018 по вересень 2019, копії яких додано до заяви, крім суми поточного щомісячного нарахування, вказано й загальну суму заборгованості, належної до сплати станом на дату виставлення рахунка. Так, згідно з рахунком - актом за період з 01.09.2019 по 30.09.2019 вказано, що на 01.04.2020 заборгованість склала 6190,93 грн., в той час як заявлена до стягнення сума заборгованості згідно з поданою заявою про видачу судового наказу, становить 8239,16 грн. (сальдо на 30.09.2019).

Таким чином, наявні розбіжності щодо розміру суми боргу, яка заявлена до стягнення згідно з викладеними у заяві обставинами та наданим розрахунком заборгованості, та сумою боргу, зазначеною у виставлених рахунках на оплату послуг, копії яких додано до заяви.

Враховуючи вищевикладене, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги у заявленому до стягнення розмірі.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу судового наказу на підставі пунктів 1 та 8 частини першої статті 152 ГПК України.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (у спрощеному позовному провадженні).

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.150, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "ФАРЛЕП-ІНВЕСТ" у видачі судового наказу.

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/ .

Ухвала підписана 25.05.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя О.С. Боєва