Рішення

від 25.05.2020 по справі 910/3338/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.05.2020Справа № 910/3338/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про відшкодування 47 179,24 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування 47 179,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №030410/4600/0000314 від 20.08.2018 з огляду на настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "TOYOTA RAW 4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як власника транспортного засобу, водієм якого було вчинено цю дорожньо-транспортну пригоду, а саме ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки "VW TOURAN", державний номер НОМЕР_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/3338/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ; визначено сторонам у справі та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та пояснень.

Відзив відповідача на позовну заяву до Господарського суду міста Києва не надходив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/3338/20 позивач, відповідач та третя особа повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 про відкриття провадження у справі № 910/3338/20 була надіслана третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0103052374409) на поштову адресу: АДРЕСА_1 та отримана адресатом 18.03.2020, про що свідчить відповідна позначка на рекомендованому повідомленні про вручення.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 про відкриття провадження у справі № 910/3338/20 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0103052374395) на поштову адресу: АДРЕСА_2 .

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" №030410/4600/0000314, (надалі за текстом - Договір добровільного страхування) відповідно до умов якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки "TOYOTA RAW 4", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

05.01.2019 у місті Київ, по проспекту Перемоги, 76 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу, під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу марки "VW TOURAN", державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1

Факт та обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються довідкою Управління патрульної поліції у місті Києві № 301900947270047 та постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2019 у справі №761/5649/19 (провадження №3/761/1893/2019), згідно якої винною особою у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди від 05.01.2019 визнано ОСОБА_1 .

05.01.2019 застрахована особа - ОСОБА_2 звернулася до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" із заявою №00285256 про подію, що має ознаки страхового випадку. У вказаній заяві, страхувальник - ОСОБА_2 просить виплатити страхове відшкодування на СТО Товариства з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна".

На підставі Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №61С/01/19 від 04.03.2019, встановлено, що вартість матеріального збитку, нанесеного власнику в наслідок пошкодження КТЗ марки "TOYOTA RAW 4", реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 218 082,29 грн.

У страховому акті № 00285017 від 19.02.2019 визначено, що на підставі наявних документів, вказана вище дорожньо-транспортна пригода кваліфікована як страховий випадок, в результаті чого, в якості виплати страхового відшкодування страхувальнику підлягає сума (за мінусом франшизи - 5 700,00 грн.) в розмірі 247 179,24 грн.

Згідно заяви страхувальника, наказом позивача №00285017 від 19.02.2019 визначено виплатити ОСОБА_2 страхове відшкодування, згідно розрахунку суми збитку, в розмірі 247 179,24 грн., шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна".

На підставі вищевказаних документів, позивач здійснив виплату страхового відшкодування власнику автомобіля марки "TOYOTA RAW 4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 247 179,24 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №070646 від 19.02.2019, із зазначенням призначення платежу: "страхове відшкодування зг.дог. №030410/4600/0000314 від 20/08/2018. без ПДВ. ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_4 д.н. НОМЕР_1 ".

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , який був визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди від 05.01.2019, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія" Українська страхова група" згідно полісу АМ/006148582.

27.02.2019 позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Українська страхова група" із заявою №24462 про відшкодування шкоди в результаті чого, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія" Українська страхова група" перерахувало позивачу страхове відшкодування у розмірі 100 000,00 грн. згідно платіжного доручення №7211 від 26.03.2019 та 100 000,00 грн. згідно платіжного доручення №7339 від 27.03.2019.

Таким чином, суд встановив, що різниця між розміром страхового відшкодування виплаченого позивачем згідно Договору добровільного страхування на користь ОСОБА_2 та сумою, відшкодованою позивачу Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія" Українська страхова група" становить 47 179,24 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у довідці Управління патрульної поліції у місті Києві № 301900947270047 встановлено, що власником транспортного засобу марки "VW TOURAN", державний номер НОМЕР_2 є відповідач.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманому позивачем за безкоштовним запитом з ресурсу: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch , засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" є ОСОБА_1 .

Враховуючи викладені обставини позивач звернувся з позовом до відповідача, який є власником транспортного засобу, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду про стягнення збитку у сумі різниці між виплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 247 179,24 грн. та сумою, відшкодованою Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія" Українська страхова група" у розмірі 200 000,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Позивачем на виконання зобов`язань за Договором добровільного страхування, предметом якого є страхування транспортного засобу "TOYOTA RAW 4", реєстраційний номер НОМЕР_1 було відшкодовано на корить страхувальника 247 179,24 грн.

Згідно із статтями 512 та 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого деліктного зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2018 року по справі №910/3165/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі №910/2603/17).

Таким чином, суд зазначає, що до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до пунктів 1 та 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому порядку, постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2019 у справі №761/5649/19, у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди від 05.01.2019 визнано винним ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки "VW TOURAN", державний номер НОМЕР_2 .

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об`єктів страхування.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про страхування", страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі за текстом - Закон), якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до пункту 9.3. Договору, розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих транспортному засобу в результаті страхового випадку, та розрахованого відповідно до умов Договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного Страхувальником (Вигодонабувачем) та розміру страхової суми, зазначеної в Договорі.

Пунктом 9.4. Договору визначено, що у разі виплати Страхувальнику страхового відшкодування Страховик набуває права регресу до винуватців страхового випадку.

Згідно пункту 10.1 Договору, виплата страхового відшкодування проводиться Страховиком згідно з умовами Договору на підставі заяви Страхувальника або Вигодонабувача (його спадкоємця/правонаступника або особи, яка має належним чином оформлене повноваження від Страхувальника/письмової згоди) і страхового акта, що складається Страховиком після отримання всіх необхідних документів, визначених розділом 10 цього Договору.

Відповідно до пункту 10.3 Договору, розмір збитку може визначатися судовим експертом або оцінювачем, призначеним на вимогу та за рахунок Страховика.

Звітом № 61С/01/19 від 04.03.2019 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 в результаті пошкодження автомобіля марки "TOYOTA RAW 4", складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП "Галавтоекспертиза" визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "TOYOTA RAW 4" реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 218 082,29 грн.

Відповідно до Страхового акта №00285017 від 19.02.2019 позивач здійснив виплату страхового відшкодування власнику автомобілю марки "TOYOTA RAW 4", реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 в розмірі 247 179,24 грн., на рахунок СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна", що підтверджується наказом позивача № 00285017 від 19.02.2019 та платіжним дорученням № 070646 від 19.02.2019 із зазначенням призначення платежу: "страхове відшкодування зг.дог. №030410/4600/0000314 від 20/08/2018. Без ПДВ. ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_4 д.н. НОМЕР_1 ".

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/006148582, ПрАТ "Страхова компанія" Українська страхова група" здійснила відшкодування позивачу, у межах встановлених лімітів (за шкоду життю та здоров`ю, ліміт 200 000,00 грн. та за шкоду майну ліміт 100 000,00 грн.), у розмірі 100 000,00 грн. згідно платіжного доручення №7211 від 26.03.2019 та 100 000,00 грн. згідно платіжного доручення №7339 від 27.03.2019.

У відповідності до статті 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України. дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки.

Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Як вбачається з матеріалів справи, у довідці Управління патрульної поліції у місті Києві № 301900947270047 встановлено, що власником транспортного засобу марки "VW TOURAN", державний номер НОМЕР_2 є відповідач.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманому позивачем за безкоштовним запитом з ресурсу: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch , засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" є ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу "TOYOTA RAW 4" реєстраційний номер НОМЕР_1 , має нести відповідач, як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника (керівника) якого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, оскільки розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/006148582, саме на відповідача покладається обов`язок відшкодувати суму страхового відшкодування у розмірі різниці між сумою страхового відшкодування, яке було сплачено позивачем (247 179,24 грн.) та сумою, що була відшкодована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія" Українська страхова група" (200 000,00 грн.), що становить 47 179,24 грн.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач своїм правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву до суду не подав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин надано не було.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" про відшкодування 47 179,24 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" про відшкодування 47 179,24 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехсклад" (03115, місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 6, квартира 32, ідентифікаційний код юридичної особи: 36941493) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 70-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 20033533) 47 179 (сорок сім тисяч сто сімдесят дев`ять) гривень 24 коп. відшкодування та 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строки встановленні статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України про продовження такого строку на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено 25.05.2020

Суддя С. В. Стасюк