Рішення

від 25.05.2020 по справі 910/3153/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.05.2020Справа № 910/3153/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦК "Київбуд"

про стягнення 22 936,86 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦК "Київбуд" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 22 936,86 грн. авансу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором підряду № 1242/6/16-17 від 25.10.2017 в частині термінів виконання робіт за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/3153/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Відзив відповідача на позовну заяву до Господарського суду міста Києва не надходив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/3153/20 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 про відкриття провадження у справі № 910/3153/20 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0103052374298) на поштову адресу: 03087, місто Київ, вулиця Пітерська, будинок 5А.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 про відкриття провадження у справі № 910/3153/20 була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0103052374280) на поштову адресу: 01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А та отримана позивачем 12.03.2020 що підтверджується відповідною позначкою на повідомленні про вручення.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2017 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦК "Київбуд" укладено Договір підряду № 1242/6/16-17 (надалі за текстом - Договір), згідно пункту 1.1. якого позивач, як замовник, зобов`язується прийняти та оплатити, а відповідач, як підрядник, зобов`язується виконати роботи з ремонту фасаду будівлі "Комсомольська", за адресою: вул. Жмаченка,9 в Дніпровському районі міста Києва в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Згідно пункту 2.1. Договору загальна вартість робіт за Договором становить 79 194,32 грн., в тому числі ПДВ 20% - 13 199,05 грн.

Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що на підставі окремої заявки підрядника, замовник, на власний розсуд має право надати підряднику аванс для придбання матеріалів і перерахувати його на розрахунковий рахунок підрядника. Подальша оплата виконується після остаточного виконання робіт на підставі акту виконаних робіт згідно фактичних обсягів виконаних робіт протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

У відповідності до пункту 4.1. Договору строк виконання робіт становить 30 календарних днів з дати підписання сторонами Договору. Окремі етапи робіт деталізуються у графіку виконання робіт, оформленому сторонами, що є невід`ємною частиною Договору.

29.12.2017 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору, згідно пункту першого якої дійшли згоди продовжити термін дії Договору до 31.12.2018, а в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку на виконані роботи.

25.10.2017 відповідач звернувся до позивача з листом вих.№129, в якому просив надати для ремонту фасаду будівлі КНС "Комсомольська" по вулиці Жмаченка, 9 в Дніпровському районі міста Києва, аванс для придбання будівельних матеріалів в сумі 22 936,86 грн.

У відповідь на письмову заяву відповідача, підрядник, згідно платіжного доручення №1088 від 09.11.2017 здійснив перерахунок грошових коштів у сумі 22 936,86 грн. на розрахунковий рахунок відповідача із вказанням у призначенні платежу: "оплата Ремонт фасаду будівлі КНС "Комсомольська" по дог.1242/6/1 25.10.17. в.т.ч. ПДВ 3 822,81 грн.".

У зв`язку з тим, що відповідач не приступив до виконання підрядних робіт у строки обумовлені Договором, 19.12.2019 позивач надіслав на адресу відповідача письмове повідомлення про відмову від Договору (вих.№7473/12/36/02-19), у якому, посилаючись на пункту 3.4.2. Договору та положення статті 849 Цивільного кодексу України просить вважати вказаний Договір розірваним.

Це повідомлення надіслано відповідачу 21.12.2019 рекомендованою кореспонденцією № 0101505789904, що підтверджується квитанцією АТ "Укрпошта" та описом вкладення у цінний лист від 21.12.2019.

07.02.2020 позивач надіслав на адресу відповідача письмову вимогу №699/12/36/02-20 щодо повернення протягом 7 днів із дня отримання вимоги сплаченого авансу в розмірі 22 936,86 грн.

Вказана вимога була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією № 0101505403941, що підтверджується квитанцією АТ "Укрпошта" та описом вкладення у цінний лист від 07.02.2020.

Враховуючи те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань згідно Договору та не повернув отриманого авансу в розмірі 22 936,86 грн., позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, статтею 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до пункту 2.3. Договору та письмової заяви відповідача від 25.10.2017 №129, позивач платіжним дорученням №1088 від 09.11.2017 здійснив перерахунок грошових коштів у сумі 22 936,86 грн. на розрахунковий рахунок відповідача із вказанням у призначенні платежу: "оплата Ремонт фасаду будівлі КНС "Комсомольська" по дог.1242/6/1 25.10.17. в.т.ч. ПДВ 3 822,81 грн.".

Відповідно до пункту 3.1.1 Договору відповідач зобов`язався на свій ризик, своїми силами і засобами виконати роботи в повному обсязі відповідно до договору і затвердженої кошторисної документації, необхідної для певного виду робіт.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що строк виконання робіт становить 30 календарних днів з дати підписання сторонами Договору. Окремі етапи робіт деталізуються у графіку виконання робіт, оформленому сторонами, що є невід`ємною частиною Договору.

Матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем робіт за Договором, а саме відсутні підписані сторонами акти приймання виконаних робіт.

Згідно з пункту 3.4.2. Договору, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи, порушує графік виконання робіт, виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк стає явно неможливим або не виконав роботи у встановлений строк замовник має право відмовитися від Договору і вимагати відшкодування збитків (в томі числі повернення грошових коштів, сплачених підряднику за виконання робіт) у встановленому чинним законодавством порядку.

Частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України містить аналогічну правову норму, згідно якої, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Крім того, згідно частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитись в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене. Одностороння відмова від договору тягне за собою припинення зобов`язань його сторін.

В матеріалах справи наявне повідомлення від 19.12.2019 (вих.№7473/12/36/02-19) адресоване відповідачу, про відмову позивача від Договору, зумовлену порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань.

07.02.2020 позивач також надіслав на адресу відповідача письмову вимогу №699/12/36/02-20 щодо повернення протягом 7 днів із дня отримання вимоги сплаченого авансу в розмірі 22 936,86 грн.

У відповідності до пункту 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Згідно пункту 1 статті 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

З огляду на те, що положеннями Цивільного кодексу України не врегульовано питання повернення попередньої оплати за договором підряду, суд приходить до висновку про застосування аналогії закону, зокрема статті 693 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов`язання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У надісланій відповідачу вимозі від 07.02.2020 №699/12/36/02-20 позивач вимагав повернути кошти в сумі 22 936,86 грн. протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги.

Дану вимогу надіслано відповідачу 07.02.2020 рекомендованою кореспонденцією № 0101505403941, що підтверджується квитанцією АТ "Укрпошта" та описом вкладення у цінний лист від 07.02.2020.

Згідно інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" в мережі Інтернет ( https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html ) вбачається, що поштове відправлення №0101505403941 було вручено 12.02.2020 о 10:47:00.

З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу 22 936,86 грн. сплачених в якості авансу за роботи, які фактично виконані не були.

За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень статті 74 ГПК України.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач своїм правом передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву до суду не подав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин надано не було.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦК "Київбуд" про стягнення 22 936,86 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦК "Київбуд" про стягнення 22 936,86 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦК "Київбуд" (03087, місто Київ, вулиця Пітерська, будинок 5А, ідентифікаційний код юридичної особи: 39538465) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 03327664) 22 936 (двадцять дві тисячі дев`ятсот тридцять шість) гривень 86 коп. сплаченого авансу та 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строки встановленні статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України про продовження такого строку на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2020

Суддя С. В. Стасюк