Рішення

від 18.05.2020 по справі 910/3240/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2020Справа № 910/3240/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС Джей Профіль Україна" (07544, Київська обл., Баришівський район, с. Коржі, вул. Промислова, буд. 40/8; ідентифікаційний код 41119376)

до Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 31725604)

про стягнення 40 391, 16 грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС Джей Профіль Україна" з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 40 391, 16 грн, які були завдані працівником останнього в результаті ДТП, яка сталася 19.08.2019 у м. Києві вул. Автозаводська, 2/1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС Джей Профіль Україна" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

13.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача на усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем зазначено, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

08.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що оскільки, вина працівника Комунального підприємства "Київпастранс" у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди не доведена, то за таких обставин й відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 19.08.2019 об 18:40 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Fiat Doblo" д.н.з НОМЕР_3 на вул. Автозаводська, 2/1 в м. Києві не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та перед початком руху не впевнився в безпеці, внаслідок чого скоїв зіткнення з трамваєм 5772, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

За результатами розгляду матеріалів справи, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення, схеми дорожньо-транспортної пригоди, пояснень, відповідь на запит щодо роботи світлофорної сигналізації, які наявні в матеріалах справи, з врахуванням характеру та локалізації пошкоджень транспортних засобів, суд вважає, що вина ОСОБА_1 не доведена.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно водія ОСОБА_1 складений безпідставно та необґрунтовано, оскільки ОСОБА_1 не порушував правил дорожнього руху.

Відтак, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22.10.2019 провадження у справі № 756/11999/19 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення закрито.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, транспортному засобу "Fiat Doblo", д.н.з. НОМЕР_3 , завдано значних технічних ушкоджень. Згідно з рахунком № 01930 від 13.12.2019 виданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко Діамант" величина матеріальних збитків складає 40 391,16 грн, що включає в себе вартість запасних частин та робіт необхідних для відновлення пошкодженого транспортного засобу.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що оскільки, під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 , яка керувала трамваєм № 5772 , перебувала у трудових відносинах з Подільським ТРЕД КП "Київпастранс", то за таких підстав, саме Комунальне підприємство "Київпастранс" на підставі ст. 1172 ЦК України, зобов`язане відшкодувати матеріальні збитки в розмірі 40 391,16 грн., які завдані його співробітником транспортному засобу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС Джей Профіль Україна" "Fiat Doblo", д.н.з. НОМЕР_3 під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що оскільки, вина працівника Комунального підприємства "Київпастранс" у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди не доведена, то за таких обставин й відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Так, статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 ст. 386 Цивільного кодексу України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Водночас, суд зазначає, що позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви будь- яких документів які б підтверджували право власності на транспортний "Fiat Doblo", д.н.з. НОМЕР_3 .

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Приписами ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК України, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як про це вказувалася вище, та що у свою чергу встановлено судом, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22.10.2019 провадження у справі № 756/11999/19 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрито.

Крім того, вини працівника Комунального підприємства "Київпастранс" у вчиненні вищеозначеної дорожньо-транспортної пригоди у постанові Оболонського районного суду м. Києва від 22.10.2019 у справі № 756/11999/19 також не встановлено.

В той час, суд наголошує на тому, що стосовно працівника Комунального підприємства "Київпастранс" взагалі не складався протоком про адміністративне правопорушення.

Так, приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Однак, суд вказує, що будь яких доказів, щоб свідчили про винуватість працівника Комунального підприємства "Київпастранс" у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу, в тому числі і калькуляція є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17.

При цьому, суд зазначає, що звіту про оцінку транспортного засобу, в тому числі й калькуляції позивачем суду не надано.

Положеннями ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Так, у підтвердження розміру завданих збитків в сумі 40 391, 16 грн, позивачем надано суду рахунок № 01930 від 13.12.2019 виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко Діамант".

Проте, доказів здійснення оплати означеного рахунку, станом на момент розгляду даної справи, позивачем суду не надано.

У зв`язку з чим, суд вказує, що встановити дійсність фактичних (реальних) витрат, які були витрачені позивачем на відновлення автомобіля "Fiat Doblo", д.н.з. НОМЕР_3 , та відповідно, чи взагалі такі витрати були здійснені, судом не вбачається за можливе.

Отже, з огляду на викладене вище та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до беззаперечного висновку, що позивачем не доведено відповідними засобами доказування обставин з якими позивач обумовлює можливість стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 40 391, 16 грн. А судом у свою чергу, не встановлено підстав з якими норми процесуального законодавства обумовлюють можливість стягнення з відповідача такої матеріальної шкоди.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС Джей Профіль Україна" (07544, Київська обл., Баришівський район, с. Коржі, вул. Промислова, буд. 40/8; ідентифікаційний код 41119376) до Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 31725604) про стягнення 40 391, 16 грн - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 18.05.2020

Суддя Д.О. Баранов