Рішення

від 12.05.2020 по справі 910/18943/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.05.2020Справа № 910/18943/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В. розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА

КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"

до Товариства з обмежено відповідальністю "УКРПРОММЕТ"

про стягнення 1229105,20 грн

за участю представників:

від позивача: Остапенко С.Л.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю "УКРПРОММЕТ" про стягнення пені у розмірі 1229105,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №11/2831-18 від 12.11.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.01.2020 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

17.01.2020 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Враховуючи те, що позовна заява, з урахуванням усунених недоліків, відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 18.02.2020.

18.02.2020 у судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, підготовче засідання відкладено на 11.03.2020, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Направлено відповідачу ухвалу про виклик в судове засідання .

11.03.2020 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про долучення додаткових доказів по справі.

У підготовчому засіданні 11.03.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, відзив до суду не подав. Враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/18943/19 до судового розгляду по суті на 24.03.2020, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Відповідачу направлено ухвалу про виклик в судове засіданні з розгляду по суті на 24.03.2020.

19.03.2020 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з епідеміологічною ситуацією.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", судові засідання, які призначені на 24.03.2020, знято з розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 суд призначив справу №910/18943/19 до розгляду по суті на 12.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 суд виправив допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 описку.

30.04.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, що відбудеться 12.05.2020, у режимі відеоконференції.

05.05.2020 через електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, що відбудеться 12.05.2020, у режимі відеоконференції.

Господарський суд м. Києва ухвалою від 05.05.2020 задовольнив клопотання позивача про участь у судовому засіданні 12.05.2020 в режимі відеоконференції, доручив забезпечення проведення відеоконференції 12.05.2020 Господарському суду Запорізької області.

Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2020 надав пояснення по суті позовних вимог у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання 12.05.2020 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи по суті не подав, про розгляд справи відповідач був належним чином повідомлений.

Відповідач про розгляд справи по суті був повідомлений ухвалою суду від 08.04.2020, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19).

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Для перевірки вручення відповідачу ухвали суду від 08.04.2020, судом зроблено Витяг з веб-сайту АТ Укрпошта ( https://track.ukrposhta.ua/tracking _UA.html?barcode=0105471848618 ), з якого вбачається, що поштове відправлення №0105471848618 не вручено 22.04.2020 під час доставки з відміткою: інші причини .

Відповідно до інформації, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місце знаходження відповідача: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19.

Отже, за змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.05.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.2018 між Приватним акціонерним товариством "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (позивач, постачальник) та Товариством з обмежено відповідальністю "УКРПРОММЕТ" (відповідач, покупець) укладений договір №11/2831-18 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у 2018 році передати у власність покупця брухт чорних та кольорових металів за номенклатурою згідно з цим договором, що утворився у ВП Дніпровська електроенергетична система ДП НЕК Укренерго (в результаті списання їх активів) та обліковується на балансі такого відокремленого підрозділу, а покупець зобов`язується приймати металобрухт, за кількістю, зазначеною у Додатку № 1 до цього договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що загальна ціна цього договору становить 13 722 222,00 грн, у тому числі ПДВ на брухт срібла у розмірі 46 665,34 грн.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.1.1. договору розрахунок за металобрухт проводиться покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: оплата за металобрухт згідно вимог аукціону у розмірі 100 % від суми, запропонованої переможцем аукціону (покупцем), 13 722 222,00 грн, у тому числі ПДВ на брухт срібла у розмірі 46 665,34 грн, проводиться покупцем відповідно до протоколу проведення аукціону № UA-PS-2018-10-02-000010-1, однак не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дати укладення договору.

Згідно умов викладених у п. 5.1. договору, поставка металобрухту здійснюється на умовах вивозу його покупцем з місця розміщення металобрухту, окремими партіями, транспортом та за рахунок покупця, включаючи всі витрати, пов`язані з транспортуванням металобрухту, навантаженням, розвантаженням, а також будь-які інші витрати, пов`язані з виконанням покупцем своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно п. 5.2. договору, відвантаження металобрухту здійснюється на умовах ЕХW правил Інкотермс 2010 (металобрухт розміщений на площадках ВП Дніпровська електроенергетична система , інформацію щодо яких та строк, у який покупець повинен прибути для прийняття металобрухту, постачальник надає покупцю шляхом направлення письмових повідомлень протягом строку дії договору).

Передача покупцю металобрухту проводиться після здійснення ним оплати згідно з п.4.1.1. цього договору на підставі тристоронніх Актів приймання-передачі металобрухту, які підписуються уповноваженими представниками сторін (двома представниками з боку постачальника: ВП Укренергосервіс та ВП Дніпровська електроенергетична система і одним представником з боку покупця). Вантажовідправником за цим договором є балансоутримувач металобрухту - ВП Дніпровська електроенергетична система (п. 5.3. договору.

У пункті 5.5. договору сторони погодили, що кожна поставка оформляється вантажовідправником відповідним пакетом документів, а саме:

-Акт приймання-передачі;

-Товарно-транспортна накладна та видаткова накладна, виписана відповідно до нормативно-правових актів, які діють в Україні;

-Довіреність.

У відповідності до п. 5.7. договору, покупець зобов`язується вивезти металобрухт на протязі 90 календарних днів з момент підписання договору.

Пунктом 7.3. договору визначено, що у разі порушення умов договору щодо строків вивезення металобрухту покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного металобрухту за кожен день затримки його вивезення.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків та виконання зобов`язань, передбачених цим договором - до повного їх виконання (п. 10.1. договору).

Між сторонами підписано Специфікацію від 12.11.2018 на загальну суму 13 722 222,00 грн, яка є Додатком № 1 до договору № 11/2831-18.

30.01.2019 сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до договору № 11/2831-18 від 12.11.2018, якою, зокрема, змінено пункт 5.7. договору, а саме покупець зобов`язується вивезти металобрухт на протязі 120 календарних днів з моменту підписання договору.

За доводами позивача, відповідач вивіз металобрухт лише частково на загальну суму 8374 737,51 грн та в подальшому здійснював вивезення металобрухту з порушенням строків, визначених в п. 5.7. договору.

12.09.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№ 01/35531, в якій вимагав сплатити пеню нараховану на підставі п.7.3. договору у сумі 1 233 315,00 грн за несвоєчасне вивезення металобрухту,

У відповідь на претензію позивача, відповідач направив лист за вих. № 1008-6 від 08.10.2019, в якій просив позивача звільнити від сплати пені, оскільки ТОВ "УКРПРОММЕТ" було вжито всі заходи для оперативного виконання умов договору. Окрім того, відповідачем зазначено про те, що останнім неодноразово направлялись листи про продовження строку виконання зобов`язань.

Оскільки відповідач вимоги позивача не задовольнив, нарахованої суми пені не сплатив, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на прострочення відповідачем строку вивезення металобрухту, у зв`язку із чим, позивачем на підставі п.7.3. договору здійснено нарахування пені у сумі 1 229 105,20 грн за несвоєчасне виконання умов договору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до Специфікації до договору № 11/2831-18 від 12.11.2018 та на виконання умов п. 5.7. договору, відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити вивезення металобрухту на загальну суму 13 722 222,00 грн на протязі 120 календарних днів з моменту підписання договору, тобто до 12 березня 2019 року включно.

Отже, враховуючи погоджені сторонами строки виконання зобов`язання за договором № 11/2831-18 від 12.11.2018, відповідач мав здійснити вивезення металобрухту з місця його розміщення у строк до 12 березня 2019 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 5.7. договору, в редакції додаткової угоди, покупець зобов`язується вивезти металобрухт на протязі 90 календарних днів з момент підписання договору.

Згідно із матеріалами справи, відповідач у визначений строк здійснив вивезення металобрухту частково на загальну суму 8 374 737,51 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними, а саме: №№ 2,3,4,5 від 29.11.2018, №№6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 від 04.12.2018, №13 від 07.12.2018, №14 від 10.12.2018, №№15, 16, 17 від 12.12.2018, №18 від 17.12.2018, №№19, 20 від 18.12.2018, №№21, 22 від 27.12.2018, №№23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 від 25.01.2019, №30 від 20.02.2019, №№31, 32 від 21.02.2019, №№33, 34 від 01.03.2019, №№35,36 від 04.03.2019, №№37, 38, 39 від 05.03.2019, №№ 40, 41, 42, 43, 44 від 06.03.2019 №№ 45,46 від 11.03.2019.

Також, часткове виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підтверджується актами приймання-передачі: №№ 2,3,4,5 від 29.11.2018, №№6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 від 04.12.2018, №13 від 07.12.2018, №14 від 10.12.2018, №№15, 16, 17 від 12.12.2018, №18 від 17.12.2018, №№19, 20 від 18.12.2018, №№21, 22 від 27.12.2018, №№23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 від 25.01.2019, №30 від 20.02.2019, №№31, 32 від 21.02.2019, №№33, 34 від 01.03.2019, №№35,36 від 04.03.2019, №№37, 38, 39 від 05.03.2019, №№ 40, 41, 42, 43, 44 від 06.03.2019, №№ 45,46 від 11.03.2019.

В подальшому, відповідачем було здійснено вивезення металобрухту у визначеному обсязі, проте з порушенням строків визначених умовами п. 5.7. договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними та Актами приймання-передачі за період з 13.03.2019 по 29.07.2019, які підписані без зауважень та заперечень уповноваженими представниками позивача та відповідача, та скріплені печатками сторін.

Отже, відповідач виконав свої зобов`язання щодо вивезення металобрухту у повному обсязі, проте з порушенням встановленого договором строку.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором № 11/2831-18 від 12.11.2018 щодо вивезення металобрухту у строки встановлені договором належним чином доведений та підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки відповідачем прострочення виконання зобов`язання, то позивач правомірно здійснив нарахування пені у сумі 1 229 105,20 грн.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків виконання зобов`язання передбачена у п.7.3. договору, відповідно до умов якого, у разі порушення умов договору щодо строків вивезення металобрухту покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного металобрухту за кожен день затримки його вивезення.

Судом встановлено, що відповідачем було прострочено виконання зобов`язання за договором, що підтверджується Актами приймання - передачі за період з 13.03.2019 по 29.07.2019, копії яких наявні в матеріалах справи, при цьому позивачем не враховано, що день фактичного вивезення металобрухту не входить в період нарахування пені.

Обставини наведені позивачем у позові відповідач не спростував, доказів оплати пені за прострочення виконання зобов`язання не надав.

Отже, з огляду на вище викладене, здійснивши перерахунок пені суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 1 210 605,09 грн, а тому вимоги позивача суд задовольняє частково.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, надавши оцінку всім аргументам, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" до Товариства з обмежено відповідальністю "УКРПРОММЕТ" про стягнення пені у розмірі 1 210 605,09 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за позовом покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "УКРПРОММЕТ" (02090, м. Київ, ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 19, ідентифікаційний код 41268205) на користь Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) пеню у сумі 1 210 605, 09 грн та судовий збір в розмірі 18 159,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.05.2020.

Суддя О.В. Гулевець