Ухвала

від 25.05.2020 по справі 910/7024/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.05.2020Справа № 910/7024/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" про забезпечення позову в справі № 910/7024/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційних площ" про стягнення 16 684 656,08 грн.,

без повідомлення учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційних площ" грошових коштів у розмірі 16 684 656,08 грн., з яких: 10 920 009,14 грн. - основний борг, 2 652 397,74 грн. - пеня, 1 623 666,31 грн. - штраф, 497 367,71 грн. - три проценти річних, 991 215,18 грн. - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 22 червня 2018 року № 220618-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 травня 2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7024/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11 червня 2020 року.

Разом із позовною заявою товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" було подано заяву від 19 травня 2020 року, в якій останнє просило суд забезпечити пред`явлений ним позов шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційних площ", що знаходяться на банківських рахунках відповідача, у межах суми позову в розмірі 16 682 648,76 грн.

В обґрунтування цієї заяви товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" посилалося на неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Центр комерційних площ" умов укладеного між наведеними юридичними особами договору поставки від 22 червня 2018 року № 220618-1. Крім того, позивач вказував, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити виконання судового рішення у даній справі у випадку задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект", оскільки, на його думку, зволікання відповідача щодо добровільного виконання своїх договірних зобов`язань та недобросовісна поведінка останнього спрямовані на виведення ліквідних активів з власності товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційних площ".

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як було зазначено вище, обґрунтовуючи подану заяву, товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" посилалося на існування загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення позову.

У зв`язку з наведеним слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У той же час позивачем в установленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, а також без відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Саме лише посилання товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" у заяві на те, що зволікання відповідача щодо добровільного виконання своїх договірних зобов`язань за спірним договором та його недобросовісна поведінка спрямовані на виведення ліквідних активів з власності останнього, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційних площ".

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" від 19 травня 2020 року про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 ГПК України.

Дата підписання: 25 травня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко