Рішення

від 14.05.2020 по справі 911/3159/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3159/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський деревопереробний комплекс" (11602, Житомирська обл., м. Малин, вул. Неманихіна, 2, код 40379878)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМДЕРЕВИНА" (07203, Київська обл., Іванківський р-н, с. Запрудка, вул. Шевченка, 79, код 42497340)

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача: Фещенко Р.В.;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський деревопереробний комплекс" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМДЕРЕВИНА" (відповідач) про стягнення 896765,06 грн., з яких 752 778, 12 грн. основного боргу, 131 914,04 грн. пені, 12 072, 90 грн. 3% річних. Також позивач просив суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив відповідачу поставку товарів на умовах за Договору № 0103/19-02 від 01.03.2019, проте відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем виникла прострочена заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2019 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

09.01.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про прийняття позовної заяви до розгляду у зв`язку з усуненням недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2020 прийнято справу до свого провадження; підготовче засідання призначено на 13.02.2020.

06.02.2020 на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшов лист із заявою про зменшення позовних вимог б/н від 04.02.2020 (вх. № 2928/20 від 06.02.2020), яка обґрунтована тим, що 16.12.2019 відповідачем було сплачено 50 000,00 грн. в рахунок оплати сировини. З огляду на вказане, позивач просив суд стягнути з відповідача 702778,12 грн. основного боргу, 131 914,04 грн. пені, 12 072, 90 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 13.02.2020 оголошено перерву до 05.03.2020.

На адресу Господарського суду Київської області 02.03.2020 від представника позивача надійшов лист із заявою про зменшення позовних вимог б/н від 28.02.2020 (вх. № 4836/20 від 02.03.2020), яка обґрунтована тим, що 27.02.2020 відповідачем було сплачено 100 000,00 грн. в рахунок оплати сировини. З огляду на вказане, позивач просив суд стягнути з відповідача 602778,12 грн. основного боргу, 131 914,04 грн. пені, 12 072, 90 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З урахуванням викладеного, суд здійснює розгляд позовних вимог в редакції заяви позивача б/н від 28.02.2020 (вх. № 4836/20 від 02.03.2020) про зменшення позовних вимог, а саме - про стягнення з відповідача 602778,12 грн. основного боргу, 131 914,04 грн. пені, 12 072, 90 грн. 3% річних.

На електронну адресу Господарського суду Київської області 05.03.2020 від представника відповідача надійшов лист із клопотанням про розгляд справи без його участі, в прохальній частині якого відповідач просить суд перенести розгляд справи, в задоволенні якого судом відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/3159/19 та призначено справу до розгляду по суті на 02.04.2020.

23.03.2020 на адресу Господарського суду Київської області надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог б/н від 26.03.2020 (вх. № 6730/20 від 30.03.2020), яка обґрунтована тим, що 12.03.2020 відповідачем було сплачено 50 000,00 грн. в рахунок оплати сировини. З огляду на вказане, позивач просив суд стягнути з відповідача 552778,12 грн. основного боргу, 131 914,04 грн. пені, 12 072, 90 грн. 3% річних.

Розглянувши дану заяву, суд зазначає, наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку з тим, що клопотання про зменшення розміру позовних вимог б/н від 26.03.2020 (вх. № 6730/20 від 30.03.2020) було подано після спливу строку, встановленого пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України, суд залишає його без розгляду.

26.03.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про призначення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 02.04.2020 повідомлено, що судове засідання у справі № 911/3159/19, призначене на 02.04.2020, не відбулось.

Ухвалою суду від 13.04.2020 призначено судове засідання у справі № 911/3159/19 на 30.04.2020.

Ухвалою суду від 30.04.2020 розгляд справи по суті було відкладено.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, в засідання суду 14.05.2020 свого повноважного представника не направив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2019 року між ТОВ Малинський деревопереробний комплекс (Постачальник) та ТОВ ПРОМДЕРЕВИНА (Покупець), було укладено Договір поставки №0103/19-02, згідно з п.2.1. якого Постачальник зобов`язується своїми силами і засобами або залученими засобами у встановлені строки доставити та передати у власність Покупцеві сировину, а Покупець прийняти та оплатити поставлений обсяг сировини.

Згідно п.1.3. Договору, під сировиною розуміється біомаса - біологічно відновлювальна речовина органічного походження (відходи лісового господарства).

За приписами п.1.5. Договору, у Специфікації визначається найменування сировини та кожна позиція асортименту сировини, що використовується для оформлення заявки і накладних.

У специфікації №1 (додаток №1 до договору №0103/19-02 від 01 березня 2019 року), в якості сировини вказано - тріску деревну.

Згідно п.3.1. Договору, Постачальник, у межах даного Договору, зобов`язаний доставити та передати сировину за плату Покупцеві у кількості, якості, асортименті, а також у місці, у строки та за цінами, визначеними Сторонами у додатках, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п.3.2. Договору, Покупець зобов`язаний прийняти сировину від Постачальника у кількості, якості, асортименті, а також у місці, у строки та за цінами, визначеними Сторонами у додатках, які є невід`ємною частиною цього Договору, а також своєчасно, у строки вказані у рахунку-фактурі, та у повному обсязі сплачувати Постачальнику ціну поставленого обсягу сировини.

Відповідно до п.1.6. Договору, Сторони погодили, що сировина буде постачатись у пункт поставки на склад, який знаходиться за адресою: Київська область, смт. Іванків, вул. Розважівська, 192.

Згідно п.4.3. Договору, прийом-передача сировини оформлюється шляхом складання та підписання повноважними представниками сторін акту прийому-передачі сировини та/або інших документів, з обов`язковим складанням Сторонами усіх супровідних документів.

Згідно п.5.1. Договору, ціна Договору (загальна вартість сировини) визначається як сума вартості усієї сировини, що буде поставлена та передана Покупцеві протягом строку дії цього Договору.

Згідно п.5.2. Договору, кількість, асортимент та ціна сировини вказується при підписанні додатків та специфікацій, які є невід`ємними частинами цього Договору. На момент поставки діють останні підписані Сторонами додатки та специфікації до цього Договору.

Відповідно до п.5.3. Договору, розрахунок здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в безготівковій формі на умовах 100% передоплати за кожну партію сировини. У разі поставки сировини без передоплати Покупець повинен здійснити оплату протягом 10 днів з дня підписання Акту прийому передачі.

Відповідно до товарно-транспортних та видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи, протягом дії Договору ТОВ Малинський деревопереробний комплекс виконувало свої договірні зобов`язання та здійснювало поставку товару. Зауважень та претензій щодо кількості та якості поставленої сировини від відповідача не надходило.

У свою чергу відповідач прийнятий товар оплатив лише частково, що підтверджується банківськими виписками доданими до позовної заяви, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, а також застосування правових наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору № 28/01/19, який за правовою природою є господарським договором поставки.

Договір поставки укладений належним чином, сторонами не надано доказів припинення його дії, отже він є обов`язковим для сторін.

Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ст. 689 ЦК України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема видатковими накладними, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару. Відповідачем не заперечується факт отримання товару.

Також про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору, у тому числі відсутність заперечень щодо отримання товару за вказаними накладними.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначив позивач, відповідач розраховувався товар на умовах відстрочення платежу. ТОВ Малинський деревопереробний комплекс не заперечувало щодо такого порядку розрахунків за поставлену сировину і приймало грошові кошти від відповідача на неї, що не суперечить умовам п.5.3. Договору.

За таких обставин, оскільки строк оплати товару та механізм його визначення умовами договору належним чином не визначено, суд дійшов висновку, що до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення частини 1 статті 692 ЦК України, відповідно до яких покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором є таким, що настав, з моменту підписання видаткових накладних.

З огляду на викладене, підписання відповідачем видаткових накладних згідно договору без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого позивачем товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує для останнього обов`язок по його оплаті у повному обсязі у порядку ч. 1 ст. 692 ЦК України з моменту прийняття відповідного товару.

При цьому судом також враховано, що відповідно до п. 4.5. Договору перехід права власності на сировину від Постачальника до Покупця відбувається в момент підписання повноважними представниками сторін акту прийому-передачі та/або інших супровідних документів.

Отже, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, строк оплати за вказаними вимогами настав, а тому позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

Після відкриття провадження у справі відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 150 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 41 від 16.12.2019 та банківської виписки за 27.02.2020. З огляду на вказані обставини, позивачем було зменшено суму основного боргу до 602 778, 12 грн.

В подальшому після закриття підготовчого засідання та переходу судом до розгляду справи по суті відповідачем було додатково сплачено 50000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки за 12.03.2020

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що провадження по справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 50000,00 грн. підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Приймаючи до уваги заяви позивача про зменшення позовних вимог, враховуючи те, що провадження у справі в частині сплати основного боргу у розмірі 50 000,00 грн. закрито, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 552 778,12 грн. основного боргу.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 131 914,04 грн . , яка нарахована від кожної неоплаченої накладної. З цього приводу суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно п.6.1. Договору, у випадку порушення зобов`язань за цим Договором (невиконання та/або неналежне виконання) винна сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Керуючись п.6.3. Договору, за прострочення строків оплати за отриману сировину Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час такого прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок та врахувавши встановлені обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені у розмірі 131 914,04 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 12 072,90 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 12 072,90 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши обставини справи, надавши оцінку умовам договору поставки товару, на який посилається позивач, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позивачем доведені та обґрунтовані позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив позовні вимоги задовольнити частково. Закрити провадження в частині заявленої позовної вимоги про стягнення 50 000,00 грн. основного боргу та стягнути з відповідача на користь позивача 552 778 грн. 12 коп. основного боргу, 131 914 грн. 04 коп. пені, 12 072 грн. 90 коп. 3% річних.

З приводу розподілу судових витрат за результатами розгляду спору суд зазначає наступне.

У відповідності до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, з урахуванням п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", оскільки провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 50000 грн . 00 коп. на підставі п.2 ч. 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору закрито, позивачем зменшено розмір позовних вимог, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2889 грн. 15 коп., може бути повернута за письмовим клопотанням останнього.

Відповідно до ст. ст. 123 , 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на судовий збір в сумі 10 451 грн. 48 коп. підлягають відшкодуванню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження в частині заявленої позовної вимоги про стягнення 50 000,00 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМДЕРЕВИНА" (07203, Київська обл., Іванківський р-н, с. Запрудка, вул. Шевченка, 79, код 42497340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський деревопереробний комплекс" (11602, Житомирська обл., м. Малин, вул. Неманихіна, 2, код 40379878) 552 778 (п`ятсот п`ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 12 коп. основного боргу, 131 914 (сто тридцять одну тисячу дев`ятсот чотирнадцять) грн. 04 коп. пені, 12 072 (дванадцять тисяч сімдесят дві) грн. 90 коп. 3% річних та 10 451 (десять тисяч чотириста п`ятдесят одну) грн. 48 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.05.2020

Суддя Т.Д. Лилак