Рішення

від 14.05.2020 по справі 911/2978/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2978/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код 03327664)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тиса-ДДК" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд.4-Б, код 24085372)

про стягнення 34100,78 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Герасименко І.В.;

від відповідача: Гайдамаченко В.Г.;

Деркач В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Тиса-ДДК" (відповідач) про стягнення 34100,78 гривень.

В прохальній частині зазначеної заяви позивач заявив клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 03.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі № 911/2978/19 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 26.12.2019.

20.12.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідач подав відзив на позовну заяву.

13.01.2020 на адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні 26.12.2019 оголошено перерву на 30.01.2020.

30.01.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідач подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено.

Крім того, 30.01.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідач подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.01.2020 постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 911/2978/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження. Підготовче засідання призначено на 27.02.2020.

В судовому засіданні 27.02.2020 оголошено перерву до 02.04.2020.

Ухвалою суду від 02.04.2020 повідомлено, що судове засідання у справі № 911/2978/19, призначене на 02.04.2020, не відбулось.

Ухвалою суду від 13.04.2020 призначено судове засідання у справі № 911/2978/19 на 30.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.04.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/2978/19 та призначено справу до розгляду по суті на 14.05.2020.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні надали усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просили суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.08.2015 року між публічним акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , яке перейменовано у Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія

Київводоканал (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю

Тиса-ДДК (Абонент) було укладено договір №14206/5-08 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.

30.09.2015 було укладено додаткову угоду до вищевказаного Договору на водовідведення додаткового об`єму стічних вод, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів

Згідно п. 7.1. Договору, цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір є чинним.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за № 37 (далі - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, Затвердженими Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за №1879 (далі - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Також, відповідно до абз. 2 п. 1 Додаткової угоди від 30.09.2015 до Договору № 14206/5-08 від 19.08.2015 ПрАТ АК Київводоканал надає ТОВ Тиса-ДДК послуги з водовідведення додаткового об`єму стічних вод від об`єкта Абонента за адресою: м. Київ, вул. Кільцева, 4-6, які потрапляють до комунальної каналізаційної мережі міста через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів в періоди дощів та сніготанення, в порядку, передбаченому Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 №1879 та даними гідрометеослужби і паспорту водного господарства.

В силу положень п. 1.3. договору обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізації, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з постачальником і є невід`ємною частиною договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування (п. 2.1.4 Договору).

Відповідно до ч. 3 п. 1 Додаткової угоди вартість послуг розраховується Постачальником щомісячно в залежності від об`ємів відведених стічних вод та на підставі тарифів на послуги з водовідведення, встановлених уповноваженими органами згідно з чинним законодавством України і величини рівня атмосферних опадів за даними Гідрометцентру України.

Облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (письмовою вимогою Постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими Абонентом (п. 2.1.6 Договору).

Вартість послуг розраховується Постачальником щомісячно в залежності від об`ємів стічних вод та на підставі тарифів на послуги з водовідведення, встановлених уповноваженими органами згідно з чинним законодавством України і величини рівня атмосферних опадів за даними Гідрометцентру України (ч. 1 п. 1. Додаткової угоди).

Згідно з п. 2.2.1 Договору Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента.

Пунктом. 2.2.3 Договору передбачено що, у разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг (аналогічні положення щодо порядку розрахунків викладені в абзаці 4 п. 1 Додаткової угоди).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі. Абонент зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документа до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же строк направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4 Договору).

Як зазначив позивач, він виконав покладені на нього Договором та чинним законодавством обов`язки сумлінно та належним чином, надавши відповідачу послуги з водовідведення загальною вартістю 27 326,62 грн., на підтвердження чого надав розшифровками рахунків, в яких вказані об`єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг та довідку банку ПАТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО від 26.07.2019 № 55/9-1108 з реєстрами дебетових повідомлень.

Натомість, за твердженням позивача, відповідач неналежно виконує покладені на нього Договором та чинним законодавством обов`язки стосовно повної, своєчасної та систематичної оплати отриманих ним послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість розміром 26 139,33 грн.

Відповідач проти позову заперечив зазначивши, що позивач не надає прямих доказів, а саме показників його лічильників, відповідно до умов Договору, що підтверджують фізичне приймання ним стічних вод від відповідача які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через приєднанні мережі.

За твердженням відповідача, стічні води ТОВ "Тиса-ДДК" очищаються на власних очисних спорудах та не потрапляють до мережі каналізації ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", а позивач по суті змусив відповідача укласти з ним Додаткову угоду, що підтверджує Довідка Про необхідність оформлення угоди на приймання додаткового об`єму стічних вод, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливо приймачі та люки каналізаційних колодязів . Про що представник споживача Шиманський В.А. розписався в тому, що він отримав консультацію стосовно оформлення необхідного пакету документів для укладання Додаткової угоди та отримав Перелік документів, які Абонент зобов`язаний оформити для укладання Договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190), пунктом 1.1 яких передбачено, що Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до п. 2.1 Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та Про житлово-комунальні послуги", яким, згідно пунктом 2.2 Правил № 190, визначаються істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 1.4 Правил № 190 встановлено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил № 37, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.1, 3.7 Правил № 190).

Згідно з п. 1.2 Правил приймання № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Згідно з п. 1.4 Правил приймання № 37 абонент Водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації.

Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до п. 2.4 вказаних Правил приймання, підприємства зобов`язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стосовно заперечень відповідача, що позивач не надав показників його лічильників, що підтверджують фізичне приймання ним стічних вод від відповідача суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, при здійсненні розрахунку керувався Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №131 від 27.03.2012 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2012 за №557/20870 Про затвердження Змін до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 , відповідно до якого було змінено загальний коефіцієнт стоку дощових вод з територій населених пунктів для площ стоку з різними видами поверхні.

Для розрахунку загального об`єму дощових вод, що стікають з території водозбірних басейнів була використана формула:

Wgi=10hgYF, де:

hg - середній шар опадів згідно даних Гідромецентру;

Y- коефіцієнт строку;

F - площа басейну;

і - вид покриття басейну;

Wg - загальний об`єм атмосферних опадів.

Сума вартості послуг за приймання додаткової кількості стічних вод, що потрапляють у каналізаційні мережі через люки каналізаційних колодязів:

S=WgT

Wg-загальний об`єм атмосферних опадів.

Т -діючий тариф за послуги водовідведення.

Загальний об`єм снігових вод розраховується за формулою:

Wc = 10 hgYF

Y-коефіцієнт строку;

F - загальна площа басейну водозбору;

hg - середній шар опадів згідно даних Гідрометцентру.

Отже, позивач при наданні відповідачу послуг з водовідведення додаткового об`єму стічних вод керувався нормами чинного законодавства та нормами Договору та Додаткової угоди укладених між сторонами та вірно здійснював нарахування за надані послуги.

Договір та Додаткова угода у встановленому порядку не припинені, не визнані недійсними та не розірвані. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід зазначити, що відповідач про незгоду щодо кількості або вартості отриманих за спірний період послуг не повідомляв, свого представника з необхідними обліковими документами для проведення звіряння та підписання акту не направляв. Тому, в силу положень договору, кількість та вартість наданих позивачем у заявлений період послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються безумовно погодженими відповідачем.

Матеріалами справи належним чином підтверджується надання позивачем у спірний період послуг з водопостачання та приймання стічних вод та існування заборгованості у відповідача у загальному розмірі 26 139,33 грн.

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Згідно з ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та підпункту 5 пункту 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за постачання води та приймання стічних вод в розмірі 26 139,33 грн.

Інші твердження та аргументи відповідача не спростовують встановлених судом обставин та зроблених на їх підставі висновків, тоді як відповідачем не надано належних, допустимих та більш вірогідних у розумінні ст. 79 ГПК України доказів на підтвердження своєї правової позиції та/або спростування заявлених позивачем вимог.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за наданні послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.6 договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо оплати платежів за договором.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 4.2. договору сторони визначили інший період нарахування штрафних санкцій - протягом року з дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Дослідивши та перевіривши надані позивачем розрахунки суми пені та штрафу, господарський суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2988,82 грн. пені та 2613,93 грн. штрафу підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1750,68 грн. інфляційних втрат та 608,02 грн. - 3% річних.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши розрахунки позивача, суд визнав їх обґрунтованими, а отже вимоги щодо стягнення з відповідача 1750,68 грн. інфляційних втрат та 608,02 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тиса-ДДК" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд.4-Б,, код 24085372) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код 03327664) - 26 139 (двадцять шість тисяч сто тридцять дев`ять) грн. 33 коп. основного боргу, 2988 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 82 коп. пені, 608 (шістсот вісім) грн. 02 коп. 3% річних, 1750 (одну тисячу сімсот п`ятдесят) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 2613 (дві тисячі шістсот тринадцять) грн. 93 коп. штрафу та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн.00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.05.2020

Суддя Т.Д. Лилак