ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2020 Справа № 917/282/20
Суддя Іванко Л.А. при секретарі судового засідання Ісенко М.В., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", 02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В, ідент. код 35571472
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ - 4", 36020, м.Полтава, вул. Котляревського, буд. 22Б, ідент. код 40625702
про стягнення 159041,79 грн.
встановив:
18.02.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл - 4" про стягнення 159041,79 грн. заборгованості за договором про фінансовий лізинг №00015538 від 29.01.2018 року, із розрахунку: 50910,93 грн. - лізингові платежі за Договором; 644,67 грн. - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів; 386,23 грн. - втрати від інфляції за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів,19835,18 грн. - плата за фактичне користування Об`єктом лізингу; 136,77 грн - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по оплаті за фактичне користування Об`єктом лізингу; 87 128,01грн. - компенсація понесених витрат ТОВ Порше Лізинг Україна .
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином обов`язок по сплаті лізингових платежів за Договором фінансового лізингу №00015538 від 29.01.2018 року.
Ухвалою господарського суду від 25.02.2020 р. позовну заяву по справі №917/282/20 - залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви.
Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.
За ухвалою суду від 10.03.2020 відкрито провадження у справі № 917/282/20. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (додаються).
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену позивачем у позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, станом на момент розгляду справи по суті поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 10.03.2020 року відповідачу чи ухвала з відміткою поштового відділення про причини її невручення відповідачу до суду не повернулися.
Судом на веб-сайті УДППЗ "Укрпошта" було відстежено рух поштового відправлення за № 3600114922739. Згідно даних, розміщених на веб-сайті УДППЗ "Укрпошта", дане поштове відправлення 20.03.2020 року повернуто за зворотною адресою: інші причини. 21.03.2020 року відправлення у точці видачі/доставки; 23.03.2020 року відправлення вручено: за довіреністю. Роздруківка з сайту залучена до матеріалів справи.
При цьому, за висновками суду, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом, виходячи з наступного.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження сторони суду не надали.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв`язку з перебуванням судді Іванко Л.А. у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, після виходу судді з відпустки.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
29.01.2018 року між товариством з обмеженою відповідальність Порше Лізинг Україна (надалі - позивач, Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтеграл-4 (надалі - відповідач, Лізингоодержувач) укладено Договір про фінансовий лізинг №00015538 (надалі - Договір лізингу) та Додатки до Договору лізингу, а саме: Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) (надалі - Графік платежів) та Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі - Загальні умови).
В Розділі 1 Загальних умов зазначається, що ці Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі разом із Договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як Контракт), а також Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), як додаток до Договору, що є невід`ємною його частиною, та інші додатки, що є невід`ємними його частинами, являють собою угоду між Сторонами щодо придбання ТОВ Порше Лізинг Україна , а також передачі Об`єкту лізингу Лізингоодержувачу (у відповідності до визначених у цьому Контракті значень вищезгаданих термінів) згідно з положеннями Закону України Про фінансовий лізинг № 723/97-ВР від 16 грудня 1997 року, а також іншими чинними положеннями українського законодавства.
Об`єктом (предметом) лізингу, згідно з п.3.1. Загальних умов, є транспортний засіб, зазначений у Контракті. Детальна характеристика (індивідуалізація) Об`єкту лізингу визначена Сторонами в Договорі лізингу, відповідно до якої ним є транспортний засіб - автомобіль марки VWPassat Executive Life 2.0 TDI, 2018 року виробництва, Шасі № НОМЕР_1 , Двигун № НОМЕР_2 .
У відповідності з п.п.3.2. та 3.1. Загальних умов, Лізингодавець прийняв на себе зобов`язання придбати у власність Об`єкт лізингу, який був обраний відповідно до специфікації Лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає вимогам Лізингоодержувача. Лізингоодержувач на власний розсуд здійснив вибір Дилера-продавця, у якого ТОВ Порше Лізинг Україна придбало Об`єкт лізингу.
В розділі Умови лізингу Договору лізингу зазначається:
Вартість об`єкту лізингу: 1059233,00 грн.
Авансовий платіж: 529616,50 грн.
Обсяг фінансування: 529616,5 грн.
Кількість лізингових платежів: 60.
Строк лізингу (місяців): 60.
Лізинговий платіж: 19835,18 грн.
Окрім цього, в розділі Договору Умови лізингу зазначається, що усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях відповідно до пунктів 6.3 та 6.4.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.
Крім того, в розділі Договору Придбання об`єкта лізингу зазначається, що своїм підписом на цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він ознайомився та зрозумів усі умови цього Договору про фінансовий лізинг, Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, рахунків для лізингових платежів/Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), а також погоджується, що всі вищезазначені документи є невід`ємними частинами цього Договору про фінансовий лізинг та мають обов`язкову силу по відношенню до Лізингоодержувача.
Позивач вказує, що на виконання умов Договору лізингу Позивачем придбано Об`єкт лізингу (отримано право власності на Об`єкт лізингу), як це передбачено п.3.2. Загальних умов.
В п. 5.1. Загальних умов Сторони погодили, що Об`єкт лізингу буде доставлений та переданий ТОВ Порше Лізинг Україна або належним чином уповноваженою особою (Дилером-продавцем) безпосередньо Лізингоодержувачу відповідно до умов Договору.
Лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки Об`єкту лізингу шляхом підписання Лізингоодержувачем та Лізингодавцем акту прийому - передачі (надалі - Акт прийому-передачі).
Будь-які дефекти Об`єкта лізингу фіксуються в Акті прийому-передачі. Якщо з боку Лізингоодержувача немає заперечень в Акті прийому-передачі, Об`єкт лізингу вважається таким, що був прийнятий Лізингоодержувачем в ідеальному стані та у відповідності до вимог останнього (п.5.4. Загальних умов).
За твердженням позивача, згідно з Актом прийому-передачі від 06.02.2018 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" передав, а Відповідач отримав у користування під виплату лізингових платежів Об`єкт лізингу, яким є транспортний засіб - автомобіль марки VWPassat Executive Life 2.0 TDI, 2018 року виробництва, Шасі № НОМЕР_1 , Двигун № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_5 .
При цьому, в п.6.1. Загальних умов зазначено, що для експлуатації Об`єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь TОB Порше Лізинг Україна платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід`ємну частину цього Договору. Лізингоодержувач здійснює Лізингові платежі відповідно до термінів, визначених у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) (п.6.10. Загальних умов), що не ставиться у залежність від отримання рахунків на оплату.
Відповідно до зазначеного Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), перший лізинговий платіж підлягав сплаті 29.01.2018 року, а останній - 15.01.2023 року. Чергові лізингові платежі сплачуються щомісячно на відповідну дату поточного місяця, що погоджена Сторонами у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).
Згідно з п. 6.5. Загальних умов, Лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок зазначений ТОВ Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).
Пунктом 8.3.2 Загальних умов визначено, що якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів, ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право припинити Контракт/відмовитися від Контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.
Відповідно до п. 12.1.Загальних умов, строк лізингу за цим Контрактом визначається у Договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).
У пункті 12.3. Загальних умов сторони погодили, що Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами, а у випадку нотаріального посвідчення - з моменту такого посвідчення, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Згідно п. 12.6.1 Загальних умов, Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку припинити цей Контракт/відмовитися від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об`єкту лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.
Відповідно до п. 12.9 Загальних умов, у разі дострокового закінчення строку лізингу/припинення контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об`єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об`єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, Лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг будь-яку різницю між вартістю об`єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами, що залишились несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов`язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/припинення контракту.
Пунктом 12.13 Загальних умов, сторони погодили, що у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12 Контракт вважається припиненим на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.
Згідно п. 13.1. Загальних умов, лізингоодержувач зобов`язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об`єкт лізингу Порше Лізинг Україна у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення Контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об`єкт лізингу відповідно до умов Контракту.
Як зазначає позивач, ним, відповідно до умов укладеного Договору лізингу, виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури на оплату чергових (щомісячних) Лізингових платежів, що охоплюють лізингові періоди, які, в порушення положень чинного законодавства та положень укладеного Договору, залишилися несплаченими Відповідачем. Окрім того, Відповідач всупереч п. 6.5. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу почав порушувати графік покриття витрат та виплати лізингових платежів.
Невиконання відповідачем зобов`язань з оплати лізингових платежів у період часу з серпня 2019 року по жовтень 2019 рокy призвело до виникнення заборгованості та стало підставою для відмови позивачем від договору.
За даних обставин, 21.10.2019 року відповідачу було направлено вимогу №00015538 від 16.10.2019 р. та повідомлення про відмову від договору.
В наведеній вимозі позивач, серед іншого, повідомив відповідача про необхідність сплати заборгованості, відмову від Договору про фінансовий лізинг та вимагав від останнього повернути Об`єкт лізингу на користь ТОВ Порше Лізинг Україна за адресою: місто Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В, офіс В впродовж 10 (десяти) робочих днів з дня доставки цього повідомлення на адресу місця знаходження Відповідача.
Вимога позивача щодо повернення Об`єкту лізингу була проігнорована відповідачем, в зв"язку з чим, позивач, керуючись положеннями розділу 13 Загальних умов, звернувся до приватного нотаріуса з метою вжиття заходів щодо вилучення об"єкта лізингу в примусовому порядку.
21.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою H. С. було вчинено виконавчий напис стосовно повернення Лізингоодержувачем - Відповідачем на користь Лізингодавця - ТОВ Порше Лізинг Україна Об`єкта фінансового лізингу - транспортний засіб - автомобіль марки VWPassat Executive Life 2.0 TDI, 2018 року виробництва, Шасі № НОМЕР_1 , Двигун № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_5 .
25.11.2019 на підставі зазначеного виконавчого напису, постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Д.П. було відкрито виконавче провадження № 60716613.
В результаті примусового виконання виконавчого напису, приватним виконавцем було повернуто Об`єкт фінансового лізингу - транспортний засіб стягувачу, а саме, ТОВ Порше Лізинг Україна про що складено відповідний акт від 26.11.2019 року.
Зважаючи на те, що вимога про сплату заборгованості, повернення Об`єкту лізингу за Договором №00015538 від 29.01.2018 була проігнорована відповідачем, на підставі п. 12.6 Загальних умов позивач відмовився від Договору про фінансовий лізинг № 00015538 від 29.01.2018 року та, зважаючи на положення п. 12.13. Договору відповідачу почала нараховуватись плата за користування Об`єктом лізингу.
Згідно п. 6.18 Договору сторони погодили, що у випадку припинення Контракту/відмови від Контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до п. 12 Контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування Об`єктом лізингу.
У зв`язку із невиконанням Відповідачем умов Договору, позивачем нараховано плату за фактичне користування Об`єктом лізингу у листопаді 2019 року в розмірі 19835,18 грн.
З посиланнями на приписи ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача, окрім суми основного боргу, також 3% річних та втрати від інфляції:
- за несплаченим рахунком N 00461879 від 01.08.2019 р. (лізинговий платіж): 11240,57 грн. (сума боргу) + 267,4 грн. (інфляційне збільшення) +221.14 грн. (3% річних) = 11729,11 грн.
Рахунок N 00461879 від 01.08.2019 р. на суму 19835,18 грн. 07.11.2019 року частково оплачено на суму 8594,61 грн., в зв"язку з чим, сума основного боргу склала 11240,57 грн.;
- за несплаченим рахунком № 00465360 від 02.09.2019 р. (лізинговий платіж) : 19835,18 грн. (сума боргу) + 118,83 грн. (інфляційне збільшення) +236,22 грн. (3% річних) = 20190,23 грн.;
- за несплаченим рахунком № 00468956 від 01.10.2019 р. (лізинговий платіж) сума боргу: 19835,18 грн. (сума боргу) +0 (інфляційне збільшення) + 187,31 грн. (3% річних) =20022,49 грн.;
- за несплаченим рахунком № 00472662 від 01.11.2019 р. (плата за фактичне користування об`єктом лізингу): 19835,18 грн. (сума боргу) +0 (інфляційне збільшення) + 136,77 грн. (3% річних) =19971,95 грн.
Крім того, позивач зазначив, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором він змушений був звернутись до спеціалізованих організацій, а саме: ТОВ Юридична компанія Тріпл Сі - для отримання юридично-консультаційних послуг, ТОВ Автосоюз - для отримання послуг із зберігання автомобіля, у зв`язку з чим, поніс додаткові витрати у сумі 87128,01 грн., що підтверджується Актами наданих послуг.
Відповідно до п. 8.2.3 та 13.5. Загальних умов, у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються санкції, зокрема, компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/понесені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем відповідно до Контракту. Порше Лізинг Україна надає лізингоодержувачу відповідну документацію, що підтверджує понесені витрати, проте ненадання такої документації не звільняє лізингоодержувача від компенсації та не вважається підставою для відстрочення виплати компенсації. Вищезазначені санкції підлягають сплаті лізингоодержувачем упродовж 10 (десяти) робочих днів після надіслання відповідної вимоги Порше Лізинг Україна, не зважаючи на можливе припинення Контракту Порше Лізинг Україна.; лізингоодержувач відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені Порше Лізинг Україна у зв`язку із вилученням (поверненням) об`єкта лізингу, у тому числі витрати, пов`язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги пов`язані з вилученням об`єкта лізингу.
Так, на підставі погоджених сторонами п.п.8.2.3 та 13.5 Загальних умов, з метою компенсації витрат у розмірі 87128,01 грн., понесених в зв"язку з наданням ТОВ Юридична компанія Тріпл Сі та ТОВ "Автосоюз" юридично-консультаційних послуг та послуг з відповідального зберігання автомобіля відповідно, позивачем відповідачу виставлено рахунки, а саме:
- Рахунок-фактура 00474840 від 27.11.2019 на суму 893,7 грн. (з ПДВ);
- Рахунок-фактура 00474843 від 27.11.2019 на суму 77934,31 грн. (з ПДВ);
- Рахунок-фактура 00474986 від 29.11.2019 на суму 7500,00 грн. (з ПДВ);
- Рахунок-фактура 00478080 від 12.12.2019 на суму 400,00 грн. (з ПДВ);
- Рахунок-фактура 00482079 від 21.01.2020 р. на суму 400,00 грн. (з ПДВ).
Таким чином, предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 159041,79 грн., із розрахунку: 50910,93 грн. - лізингові платежі за Договором; 644,67 грн. - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів; 386,23 грн. - втрати від інфляції за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів, 19835,18 грн. - плата за фактичне користування Об`єктом лізингу; 136,77 грн. - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по оплаті за фактичне користування Об`єктом лізингу; 87 128,01 грн. - компенсація понесених витрат ТОВ Порше Лізинг Україна .
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором лізингу.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг , за договором фінансового лізингу, лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг , лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг , сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.
В пункті 6.1. розділу 6 "Лізингові платежі" Умов лізингу визначено, що для експлуатації об`єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь Порше Лізинг Україна лізингові платежі відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. ст.11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Аналогічні положення містяться у ст. 2 Закону України Про фінансовий лізинг .
Таким чином, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. В силу ст. 627 Цивільного кодексу відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).
Сторони при укладені Договору фінансового лізингу встановили обов`язок відповідача провести оплату за час користування майном до моменту його повернення, саме оплату за користування майном, визначивши лише її розмір у прив`язці до розміру лізингового платежу, що було встановлено на відповідний період.
Відповідач в порушення умов Договору про фінансовий лізинг не здійснив лізингових платежів за період з серпня 2019 року по жовтень 2019 року на загальну суму 50910,93 грн., вимоги позивача про сплату платежів за час фактичного користування об`єктом лізингу проігнорував, у зв`язку з чим, позивач скористався своїм правом, передбаченим пунктами 8.3.1., 8.3.2., 12.6.1 Контракту та відмовився від договору в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 6.18. Контракту, у випадку припинення контракту/відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг України відповідно до пункту 12 Контракту, лізинговий платіж вважається платою за користування об`єктом лізингу.
Таким чином, укладений між сторонами у справі договір про фінансовий лізинг хоча і був дострокового припинений позивачем в односторонньому порядку, однак, в частині умов, які передбачали право позивача нарахувати та обов`язок відповідача сплатити плату за користування об`єктом лізингу після відмови позивача від договору залишався чинним до моменту повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу лізингодавцю та припинився саме з 26.11.2019 року - з моменту повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу лізингодавцю.
Отже, господарський суд дійшов висновку, що у лізингоодержувача (відповідача) виникло зобов`язання щодо проведення оплати за фактичне користування майном - об`єктом лізингу відповідно до пунктів 12.9. та 6.18. Контракту.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.04.2018 року у справі №911/3483/16.
Заборгованість за фактичне користування об"єктом лізингу згідно п.6.18 Договору становить 19835,18 грн., яка є платою за користування у листопаді 2019 року та відображена в рахунку № 00472662 від 01.11.2019 року.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що на час розгляду справи відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував сплату заборгованості за Договором про фінансовий лізинг №00015538 від 29.01.2018 року, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, а тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 50910,93 грн. лізингових платежів за Договором, а також вимога про стягнення заборгованості в розмірі 19835,18 грн. за фактичне користування Об`єктом лізингу згідно п. 6.18 Договору, є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі: 644,67 грн. - за час прострочення грошового зобов"язання по сплаті лізингових платежів, 136,77 грн. - за час прострочення грошового зобов"язання по оплаті за фактичне користування об"єктом лізингу та 386,23 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки пред`явлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, прийшов до висновку про те, що нараховані суми відповідають вимогам чинного законодавства, є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 87128,01 грн. компенсації за фактично понесені ним витрати внаслідок залучення ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі", ТОВ "Кредитекспрес Юкрейн ЕЛ. ЕЛ . СІ ." - для надання юридично-консультаційних послуг та ТОВ "Автосоюз" - для надання послуг із зберігання автомобіля.
При цьому, до матеріалів справи не надано жодного доказу, які б свідчили про надання послуг ТОВ Кредитекспрес Юкрейн ЕЛ. ЕЛ . СІ ."
Відповідно до п.п. 8.2., 8.2.3. Загальних умов, у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодеружувача застосовуються наступні санкції: компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодуванням сум, не виплачених лізингоодержувачем у відповідності до контракту. Порше Лізинг Україна надає лізигоодержувачу відповідну документацію, що підтверджує понесені витрати; проте ненадання такої документації не звільняє лізингоодержувача від компенсації та не вважається підставою для відстрочення виплати компенсації.
В обґрунтування заявленої суми позивач надає Акти наданих послуг №71 від 26.11.2019 р. на 77934,31 грн., № 69 від 21.11.2019 р. на суму 7500 грн., №73 від 26.11.2019 р. на суму 893,7 грн., що складені між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ТОВ Юридична компанія Тріпл Сі , Акти надання послуг №1540 від 30.11.2019р. на суму 400 грн., № 168 від 16.01.2020 року на суму 400 грн., що складені між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ТОВ Автосоюз .
У зв`язку з фактично наданими послугами Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Тріпл Сі та Товариством з обмеженою відповідальністю Автосоюз позивач поніс вказані витрати на виконання договору в сумі 87128,01 грн., що у відповідності до п. 8.2.3. підлягають компенсації за рахунок відповідача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Позивач у позові прохає також покласти на відповідача понесені судові витрати.
Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 2385,64 грн. судового збору за платіжним дорученням № 0051004780 від 10.02.2020 року. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 11.02.2020 р.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів понесених позивачем інших судових витрат, пов"язаних з розглядом справи, судом питання щодо розподілу між сторонами інших судових витрат не вирішувалось.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл - 4" (36020, Полтавська область, м. Полтава, вул. Котляревського, будинок 22 Б, код ЄДРПОУ 40625702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1-В, код ЄДРПОУ 35571472) 50910,93 грн. - лізингових платежів за Договором, 644,67 грн. - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів, 386,23 грн. - втрат від інфляції за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів, 19835,18 грн. - плати за фактичне користування Об`єктом лізингу, 136,77 грн. - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по оплаті за фактичне користування об`єктом лізингу; 87128,01 грн. - компенсація понесених витрат, 2385,64 грн. - витрати зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Іванко Л.А.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2020 |
Оприлюднено | 25.05.2020 |
Номер документу | 89401754 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Іванко Л.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні