Рішення

від 18.05.2020 по справі 925/393/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року справа № 925/393/20

м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/393/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Кривець" до товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол" про стягнення 242917,17 грн.,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження Кривець" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол" (далі - відповідач) про стягнення 242917,17 грн. заборгованості, в тому числі: 242376,00 грн. з повернення попередньої оплати за товар, 242, 37 грн. штрафу і 298, 80 грн. три проценти річних.

У позові позивач також просить господарський суд судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказав на невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором про постачання нафтопродуктів від 31.01.2020 №367 щодо поставки позивачу попередньо оплаченого ним товару та на неповернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати у розмірі 242376,00 грн.

Ухвалою від 07.04.2020 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/393/20, визнав її малозначною, вирішив розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін і встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалу від 07.04.2020 Господарський суд Черкаської області надіслав позивачу і відповідачу за вказаними у позові адресами їх місцезнаходження.

23 квітня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив на позов, яким відповідач заперечив проти розгляду справи №925/393/20 Господарським судом Черкаської області через територіальну непідсудність її цьому суду. При цьому відповідач зазначив у відзиві що, предметом позову у справі №925/393/20 є стягнення з відповідача грошових коштів, пов`язане з можливим порушенням/неналежним виконанням договірних зобов`язань. Місце постачання товару за договором від 31.01.2020 №367 не є місцем виконання зобов`язань відповідача зі сплати грошових коштів позивачу. Договір від 31.01.2020 №367 не визначає конкретного місця сплати відповідачем на користь позивача таких грошових коштів і не має особливостей стосовно можливості такої сплати грошових коштів тільки в певному місці, а саме за місцезнаходженням позивача. Отож підстави для визначення підсудності справи №925/393/20 за вибором позивача відповідно до ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України відсутні, тому вказана справа згідно з ст. 27 цього Кодексу має розглядатися господарським судом за місцезнаходженням відповідача, тобто Господарським судом м. Києва. У зв`язку з цим позивач заявив клопотання про передачу відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України справи №925/393/20 за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

24 квітня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшло клопотання представника позивача адвоката Крикуна О.А. про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5475,00 грн. з доказами на підтвердження цих витрат.

30 квітня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшла відповідь на відзив на позов, якою представник позивача адвокат Крикун О.А. заперечив доводи відповідача про непідсудність справи №925/393/20 Господарському суду Черкаської області, оскільки вважає неспроможними аргументи відповідача щодо розмежування понять "місце поставки" та "місце виконання зобов`язань відповідача зі сплати коштів", бо на його думку такі аргументи відповідача є підміною правових понять, що не має нічого спільного з правом позивача у спірних правовідносинах відповідно до ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України звертатися з позовом саме до Господарського суду Черкаської області.

Інші заяви і клопотання сторін у справі №925/393/20 до Господарського суду Черкаської області не надходили.

Дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд зауважує наступне.

31 січня 2020 року відповідач як постачальник і позивач як покупець уклали між собою договір постачання нафтопродуктів №367 (далі - договір №367), згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов`язався відповідно до замовлення передати у власність покупця такі нафтопродукти як бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо (далі - товар).

Згідно з пунктом 1.2 договору №367 покупець зобов`язався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

У пункті 1.3 договору №367 його сторони передбачили, що кількість, асортимент і ціна товару вказується у накладних.

Відповідно до пункту 2.2 договору №367 номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за спільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі є специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину цього договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору №367 товар поставляється погодженими партіями відповідно до заявок покупця на постачання тієї чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо в ній зазначені найменування, кількість, ціна товару та якщо вона була надіслана постачальнику письмово (факсом або електронною поштою). У разі вивезення товару транспортними засобами покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів в рамках строку поставки, передбаченому пунктом 3.6 даного договору. В разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення постачальником рахунку - фактури. Постачання товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Пунктом 3.2 договору №367 встановлено, що постачання товару в рамках цього договору здійснюється за такими базисами поставки:

а) CРТ - пункт призначення, вказаний покупцем в заявці на відвантаження товару;

б) EXW - резервуар нафтобази зберігання, вказаний постачальником;

в) FCA - станція або пункт відправлення/естакади наливу на території, вказаній у відповідному додатку до цього договору.

Базис постачання тої чи іншої партії товару, а також дата поставки товару визначається згідно із заявкою на постачання товару

Пункт 3.3 договору №367 передбачає, що в тлумаченні базисів постачання товару за цим договором мають силу міжнародні правила тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.

Згідно з пунктом 3.4 договору №367 на основі наданої покупцем заявки постачальник до кінця робочого дня, наступного за днем надання заявки, оформляє і направляє покупцю рахунок - фактуру, яка дійсна до оплати протягом 3 банківських днів після її оформлення.

Пунктом 3.5 договору №367 його сторони встановили, що постачальник забезпечує поставку товару протягом 5 робочих днів після одержання від покупця заявки на поставку товару.

У пункті 3.6 договору №367 передбачено, що у випадку поставки товару за цим договором на умовах 100% передплати покупець зобов`язаний прийняти у своє розпорядження товар у строк не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, а у випадку порушення покупцем цього строку з будь-яких причин постачальник має право повернути грошові кошти покупцю, отримані за товар, протягом 3 робочих днів з дати порушення вищевказаного строку, якщо інше сторони не обумовлять у відповідній додатковій угоді до цього договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору №367 оплата покупцем вартості товару може здійснюватись на умовах попередньої оплати або з відстрочкою оплати вартості поставленого товару протягом трьох банківських днів. Порядок розрахунків по кожній партії товару вказується в додатковій угоді на отримання товару.

Згідно з пунктом 4.3 договору №367 у випадку погодження сторонами попередньої оплати товару покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок постачальника.

В пункті 4.5 договору №367 його сторони вказали, що оплата здійснюється згідно з рахунками-фактурами постачальника.

Пункт 4.6 договору №367 містить умову про те, що зобов`язання покупця щодо оплати товару виникають з моменту здійснення постачальником поставки товару згідно з п. 3.5 даного договору, а у випадку коли сторони домовилися про попередню оплату товару з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури.

Відповідно до пункту 6.3 договору №367 у випадку, якщо грошові кошти сплачені покупцем з порушенням умов цього договору, постачальник має право повернути покупцю платіж як такий, що здійснений з порушенням умов цього договору протягом 3 банківських днів.

Пунктом 6.4 договору №367 встановлено, що у випадку умисного порушення строків поставки товару, постачальник на вимогу покупця сплачує штраф у розмірі 0,1% від вартості товару, поставку якого прострочено.

Згідно з пунктом 10.1 договору №367 останній набирає чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення

Укладених додаткових угод до договору №367 сторони господарському суду не надали.

31 січня 2020 року відповідач виставив позивачу два рахунки №104 на оплату 10000 літрів дизельного палива ДП-3-Євро5-ВО вартістю 202560,00 грн. в тому числі: 33760,00 грн. ПДВ і №105 на оплату 2000 літрів бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 вартістю 39816,00 грн. в тому числі: 6636,00 грн. ПДВ.

Підставою виставлення цих рахунків у них вказаний договір від 31.01.2020 №367.

Позивач за платіжними дорученнями від 31.01.2020 №1841 і №1842, які були проведені банком 31.01.2020, повністю оплатив виставлені відповідачем рахунки від 31.01.2020 №104 і №105.

Відповідач 31.01.2020 сформував дві податкові накладні з податку на додану вартість №88 і №89 на вказані у виставлених відповідачем рахунках від 31.01.2020 №104 і №106 операції з постачання дизельного палива і бензину автомобільного, які (податкові накладні) 12.02.2020 були зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

02 березня 2020 року позивач надіслав відповідачу заявку від 02.03.2020 №1/020320 на поставку згідно з договором №367 - 10 тонн дизпалива і 2 тонн бензину А92 товариству з обмеженою відповідальністю "Відродження Кривець" за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Кривець, вул. Леніна, 12. Відзив на позов не містить вказівки відповідача на його незгоду з фактом надання йому позивачем 02.03.2020 вказаної заявки.

За твердженням позивача відповідач не виконав зобов`язання за договором №367 і заявкою від 02.03.2020 №1/020320 і не поставив оплачені позивачем 10000 літрів дизельного палива ДП-3-Євро5-ВО вартістю 202560,00 грн. і 2000 літрів бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 вартістю 39816,00 грн.

Відповідач доводи позивача про невиконання зобов`язань за договором №367 і заявкою від 02.03.2020 №1/020320 щодо поставки позивачу 10000 літрів дизельного палива ДП-3-Євро5-ВО вартістю 202560,00 грн. і 2000 літрів бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 вартістю 39816,00 грн. у відзиві на позов не заперечив і доказів на їх спростування не надав, тому господарський суд вважає факт невиконання відповідачем цих зобов`язань доведеним.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом передбачених договором №367 зобов`язань його сторін цей договір є договором поставки в розумінні ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за яким зобов`язанням відповідача як постачальника є передача (поставка) в обумовлені сторонами строки (строк) позивачу як покупцеві замовлений останнім товар, а зобов`язаннями позивача є прийняття вказаного товару і сплата за нього певної грошової суми. Договір №367 як договір поставки не передбачає зобов`язання постачальника повертати покупцю сплачені ним за товар кошти. Таке зобов`язання може виникнути у постачальника лише за певних обставин не як зобов`язання за договором поставки, а як наслідок невиконання такого договору постачальником.

Місце виконання договору поставки визначається місцем виконання його сторонами своїх зобов`язань, зокрема, місце виконання зобов`язань постачальника визначається місцем передачі (поставки) ним покупцю товару.

Відповідно до ч. 1 с. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

В пункті 3.2 договору №367 передбачено постачання товару в рамках цього договору за таким базисом поставки як CРТ - пункт призначення, вказаний покупцем в заявці на відвантаження товару. Таким пунктом призначення згідно із заявкою позивача на поставку товару від 02.03.2020 №1/020320 є товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження Кривець", розташоване за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Кривець, вул. Леніна, 12.

Отож суд вважає переконливими доводи позивача про те, що місцем виконання відповідачем договору №367 щодо поставки замовленого позивачем за його заявкою від 02.03.2020 №1/020320 товару є місце розташування товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Кривець" за такою адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Кривець, вул. Леніна, 12.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місце проживанням відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

З огляду на те, що місцем виконання відповідачем договору №367 щодо поставки замовленого позивачем за його заявкою від 02.03.2020 №1/020320 товару є місцезнаходження позивача: Черкаська область, Маньківський район, с. Кривець, вул . Леніна, 12 ., то позивач вправі був пред`явити свій позов за своїм місцезнаходженням до Господарського суду Черкаської області. Саме з цих міркувань суд відхилив доводи відповідача про територіальну непідсудність Господарському суду Черкаської області справи, що розглядається, і залишив без задоволення його клопотання про передачу справи №925/393/20 до Господарського суду м. Києва через їх невідповідність приведеним вище фактичним обставинам та нормам Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 Цивільного кодексу України містить, зокрема, такі норми:

1. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

2. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У даному випадку виконання зобов`язання відповідачем за договором №367 щодо поставки товару була обумовлена поданням позивачем відповідної заявки на поставку товару, а зобов`язання позивача щодо оплати товару поставкою відповідачем товару.

Позивач, оплативши виставлені відповідачем рахунки від 31.01.2020 №104 і №106 до надання заявки і до передачі (поставки) товару фактично здійснив його попередню оплату на суму 242376 грн. без укладення про це додаткової угоди між сторонами.

Здійснення позивачем такої попередньої оплати товару не звільняє відповідача від виконання свого зобов`язання за договором №367 щодо передачі (поставки) позивачу замовленого ним у заявці від 02.03.2020 №1/020320 і попередньо оплаченого товару у встановлений пунктом 3.5 цього договору строк, а саме протягом п`яти робочих днів після одержання від позивача вказаної заявки, тобто протягом 3-10 березня 2020 року, враховуючи, що 6, 7, і 8 березня 2020 року були неробочими днями.

Отже, відповідач прострочив виконання зобов`язання за договором №367 і заявкою від 02.03.2020 №1/020320 щодо поставки позивачу оплачених останнім 10000 літрів дизельного палива ДП-3-Євро5-ВО вартістю 202560,00 грн. і 2000 літрів бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 вартістю 39816,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всі залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З вказаних норм ст. 614 Цивільного кодексу України випливає, що саме відповідач має довести свою невинуватість у простроченні виконання зобов`язання перед позивачем. Таких доводів відповідач не привів, тому у суду немає підстав вважати це прострочення неумисним.

Отож за умисне порушення строків поставки товару позивач має право на стягнення з відповідача передбаченого пунктом 6.4 договору №367 штрафу в розмірі 0,1% від вартості товару, поставку якого прострочено, що становить 242,37 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Тобто в силу вказаних у попередніх абзацах норм невиконане у встановлений строк зобов`язання продавця щодо передачі попередньо оплаченого товару покупцю не припиняється після закінчення строку його виконання аж допоки покупець не заявить продавцю вимогу про відмову від цього зобов`язання і повернення суми попередньої оплати.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає відповідальність боржника за порушення грошового зобов`язання, у тому числі шляхом сплати на вимогу кредитора трьох процентів річних.

Позивач нарахував відповідачу до сплати три проценти річних у сумі 298,80 грн. за 15 днів прострочення у поверненні суми попередньої оплати з 12 по 26 березня 2020 року. Проте доказів відмови від прийняття виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару у зв`язку із простроченням його виконання і пред`явлення відповідачу вимоги щодо повернення попередньої оплати до подання позову, що розглядається, позивач господарському суду не надав і тим самим не доказав наявності у відповідача у період з 12 по 26 березня 2020 року грошового зобов`язання щодо повернення суми попередньої оплати в розмірі 242376,00 грн.

Пред`явивши до відповідача позов, що розглядається, позивач реалізував одне із двох, передбачених ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, альтернативних прав - право вимагати повернення суми попередньої оплати і тим самим відмовився від іншого права - права вимагати передання попередньо оплаченого товару.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 242376,00 грн. попередньої оплати та 242,37 грн. штрафу.

Позивач за платіжним дорученням від 30.03.2020 №2022 при поданні позову сплатив 3643,77 грн. судового збору.

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, надану йому адвокатом Крикуном О.А. в розмірі 5475,00 грн., представник позивача надав господарському суду копію свідоцтва про право Крикуна О.А. на заняття адвокатською діяльністю від 06.12.2010 №391, копію укладеного між позивачем і адвокатом Крикуном О.А. договору про надання правової допомоги від 25.03.2020, копію ордера на здійснення представництва позивача адвокатом Крикуном О.А., підписаний позивачем і адвокатом Крикуном О.А. акт приймання-передавання наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 27.03.2020 з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Крикуном О.А.О., копію платіжного доручення позивача від 26.03.2020 №1915 на перерахування ним адвокату Крикуну О.А. плати за послуги в сумі 5475,00 грн.

За оцінкою господарського суду перелічені вище докази надання позивачу адвокатом Крикуном О.А. професійної правничої допомоги, розміру витрат на неї і здійснення позивачем витрат на оплату такої допомоги у сумі 5475,00 грн. відповідають вимогам частин 2 та 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України і є достатніми для цілей розподілу таких судових витрат у цій справі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову понесені позивачем витрати на оплату судового збору і професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог, а саме: 3639,28 грн. витрат на сплату судового збору і 5468,26 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол" (Дарницький бульвар, буд. 8-В, офіс 181, м. Київ, 02192, код ЄДРПОУ 43048983) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Кривець" (вул. Леніна, 12, с. Кривець, Маньківський район, Черкаська область, 20115, код ЄДРПОУ 36777861) - 242376,00 грн. (двісті сорок дві тисячі триста сімдесят шість гривень 00 коп.) попередньої оплати, 242,37 грн. (двісті сорок дві гривні 37 коп.) штрафу, 3639,28 грн. (три тисячі шістсот тридцять дев`ять гривень 28 коп.) судового збору та 5468,26 грн. (п`ять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 26 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позову відмовити.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

СУДДЯ М.В. Дорошенко