Ухвала

від 25.05.2020 по справі 925/1034/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 925/1034/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Престиж Агролюкс"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі

за позовом Фермерського господарства "Ружин"

до Фермерського господарства "Престиж Агролюкс"

про стягнення 2 033 472,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 році Фермерське господарство ?Ружин? звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства ?Престиж Агролюкс? про стягнення заборгованості за поставлену продукцію сільськогосподарського призначення згідно з договором поставки від 07.02.2018 №УМ27/18Є у сумі 2 033 472,00 грн, у тому числі: 1 059 350,00 грн основного боргу, 305 731,00 грн пені, 211 870,00 грн штрафу, 309 272,00 грн 36% річних, 147 249,00 грн інфляційних, право вимоги за яким йому передано на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.04.2018 № 585, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ?Імперія-Агро? та Фермерським господарством ?Ружин?.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.09.2019 відкрито провадження у справі № 925/1034/19, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

07.10.2019 до Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1034/19 для спільного розгляду з первісним позовом звернувся відповідач - Фермерське господарство ??Престиж Агролюкс? із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним правочину щодо зарахування вимог, який оформлений Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ?Імперія-Агро? та Фермерським господарством ?Ружин?.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.12.2019 у справі № 925/1034/19, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020, зокрема, зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто Фермерському господарству ?Престиж Агролюкс? на підставі статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу і постанову мотивовано тим, що підстави та предмет за первісним та зустрічним позовами є різними, ґрунтуються на різних правових підставах, обґрунтовані різними доказами, що свідчить про відсутність взаємної пов`язаності первісного позову із зустрічним позовом.

04.05.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фермерського господарства ?Престиж Агролюкс? на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.12.2019 в частині повернення зустрічної позовної заяви і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 925/1034/19, подана 10.04.2020 через Північний апеляційний господарський суд.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 925/1034/19 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

- обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Ураховуючи положення частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, суди встановивши, що між підставами та предметом первісного та зустрічного позовів не вбачається зв`язку, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, вони не обґрунтовані одними доказами, що свідчить про відсутність обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість одночасного розгляду первісного та зустрічного позовів, оскільки позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним правочин щодо зарахування вимог, який оформлений Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ?Імперія-Агро? та Фермерським господарством ?Ружин? з підстав того, що зарахування зустрічних вимог було здійснене за зобов`язаннями строк виконання яких ще не наступив, дійшли обґрунтованого висновку щодо повернення зустрічного позову на підставі статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом.

Крім того, посилання скаржника на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справи № 523/9076/16-ц, колегією суддів не приймаються, з огляду на те, що правовий висновок у даній справі, не доводить наявності неоднакового застосування судами одних і тих самих норм процесуального права, а свідчить лише про наявність у справі № 523/90766/16-ц та у справі № 925/1034/19 різних істотних обставин, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення.

Згідно з частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

З огляду на викладене правильне застосування судами попередніх інстанцій положень частин 2, 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За змістом частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судами попередніх інстанцій зазначено, що повернення зустрічного позову не перешкоджає зверненню з позовом до господарського суду в загальному порядку.

З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства ?Престиж Агролюкс? на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.12.2019 в частині повернення зустрічної позовної заяви і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі №925/1034/19, оскільки викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Керуючись статтями 234, 235, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства ?Престиж Агролюкс?? на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.12.2019 в частині повернення зустрічної позовної заяви і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 925/1034/19.

2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 8 (восьми) аркушах повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді: Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков