Рішення
від 25.05.2020 по справі 160/1436/20
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року Справа № 160/1436/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" до Київської митниці Держмитслужби про оскарження рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС від 26.12.2019 року № UA100000/2019/000031/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10032;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС від 02.01.2020 року № UA100070/2020/000001/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00001;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС від 09.01.2020 року № UA100000/2020/000002/1 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00002;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС від 10.01.2020 року № UA100000/2020/000007/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00005.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без відповідних правових підстав відмовив у визначенні митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей та ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Умови поставки CIF зобов`язують продавця товару оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у порт призначення та укласти договір страхування. Отже, вартість товару вже включає у себе витрати на перевезення та страхування товару. Страхові поліси, які підтверджують витрати продавця були надані відповідачу. Вартість тари, маркування та упаковки також включено до ціни товару відповідно до умов договору. Страховий поліс, який було надано відповідачу, складено англійською мовою, яка є мовою міжнародного спілкування, а тому позивач не зобов`язаний був здійснювати переклад документу на українську мову. Позивач додатково надав до митного органу висновки Дніпропетровської торгово-промислової палата про якісні та вартісні характеристики товарів. Також безпідставними є доводи відповідача про те, що зміст страхового полісу не містить інформації про страхувальника, застрахованої особи, номеру контракту, ваги та іншої інформації, оскільки даний документ складав не позивача, а продавець товару. Безпідставними також є доводи відповідача про те, що інвойс не містить інформації про складові митної вартості товарів, оскільки інвойс складається продавцем товару; чинне законодавство не містить вимог до форми інвойсу та його змісту. Висновок відповідача про розбіжність умов поставки, зазначеного у рішенні від 10.01.2020 року № UA100000/2020/000007/2 є лише технічною помилкою, яка не впливає на визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 19.02.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву, якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. При проведенні митного оформлення митних декларацій позивача автоматизованою системою аналізу та управління ризиками сформовано декілька критеріїв ризику по даних митних деклараціях, а саме: необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості, витребування документів, які підтверджують митну вартість. Відповідач вказує на те, що оскаржувані позивачем рішення прийнято у зв`язку з наступним:

у наданих інвойсах не вказано, які складові включено до митної вартості товарів;

надані до митного оформлення страхові поліси не перекладено на українську мову; страхові поліси не містять інформації про страхувальника, застрахованої особи, номеру контракту, ваги та іншої інформації;

до митного оформлення позивачем надано як інвойс так і рахунок-проформу, що викликає сумнів у тому, що товар є об`єктом купівлі-продажу, враховуючи те, що рахунок-проформа складається, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу;

висновки Дніпропетровської торгово-промислової палата про якісні та вартісні характеристики товарів викликають обґрунтовані сумніви, оскільки не врахована кон`юнктура ринку та біржові котирування вартості сировини;

комерційні пропозиції продавця товару містить лише перелік товарів відповідно до інвойсів та не надає аналіз щодо дійсної ціни оцінюваних товарів;

до митного оформлення не надано страхові документи;

виявлено розбіжність умов поставки, а саме: у інвойсі від 19.11.2019 року № 149-589 вказано умови поставки CIF - Південний, однак у графі 20 поданої до митного оформлення митної декларації зазначено умови поставки CIF - Одеса.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши письмові доказі наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

02.09.2019 року між позивачем та компанією Zhejiang Richoice Machinery Imp & Exp Co, Ltd (Китай) укладено контракт № 020919, у відповідності до умов якого Zhejiang Richoice Machinery Imp & Exp Co, Ltd (Китай) зобов`язався поставити товар, а позивач зобов`язався його оплатити.

Умови поставки товару: CIF - Одеса; кількість товару, асортимент та ціна вказується у рахунках фактурах; вантажовідправник - третя особа; на момент відвантаження товару продавець видає позивачу на товар рахунок - проформу для оформлення процедури відправки; вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару.

На підставі поставки товару позивачем подано до митного органу чотири митні декларації :

№ UA100070/2019/814561 від 26.12.2019 року, до якої додано наступні документи - декларація митної вартості № 1820; пакувальний лист № 149-588 від 12.11.2019 року; рахунок - проформа № 149-588 від 12.11.2019 року; інвойс № 149-588 від 12.11.2019 року; коносамент від 12.11.2019 року; міжнародна товарно-транспортна накладна від 25.12.2019 року; документ про походження товару - інвойс № 149-588 від 12.11.2019 року; висновок про вартісні характеристики товару - Дніпропетровської торгово-промислової палати від 26.12.2019 року № ГО-3169; комерційна пропозиція від 12.11.2019 року; страховий поліс від 12.11.2019 року; контракт від 02.09.2019 року № 020919; додаткова угода від 10.10.2019 року; лист від 26.12.2019 року про відсутність можливості надання інших документів;

№ UA100070/2020/410029 від 02.01.2020 року, до якої додано наступні документи - декларація митної вартості № 1834; пакувальний лист № МТ011 від 20.11.2019 року; рахунок - проформа № МТ011 від 20.11.2019 року; інвойс МТ011 від 20.11.2019 року; коносамент від 20.11.2019 року; міжнародна товарно-транспортна накладна від 28.12.2019 року; документ про походження товару - інвойс № МТ011 від 20.11.2019 року; висновок про вартісні характеристики товару - Дніпропетровської торгово-промислової палати від 02.01.2020 року № ГО-10; комерційна пропозиція від 20.11.2019 року; страховий поліс від 20.11.2019 року; контракт від 02.09.2019 року № 020919; додаткова угода від 10.10.2019 року; лист від 02.01.2020 року про відсутність можливості надання інших документів;

№ UA100070/2020/410156 від 08.01.2020 року, до якої додано наступні документи - декларація митної вартості № 1841; пакувальний лист № МТ012 від 20.11.2019 року; рахунок - проформа № МТ012 від 20.11.2019 року; інвойс № МТ012 від 20.11.2019 року; коносамент від 20.11.2019 року; міжнародна товарно-транспортна накладна від 04.01.2020 року; документ про походження товару - інвойс № МТ012 від 20.11.2019 року; висновок про вартісні характеристики товару - Дніпропетровської торгово-промислової палати від 08.01.2020 року № ГО-28; комерційна пропозиція від 20.11.2019 року; страховий поліс від 20.11.2019 року; контракт від 02.09.2019 року № 020919; додаткова угода від 10.10.2019 року; лист від 08.01.2020 року про відсутність можливості надання інших документів;

№ UA100070/2020/410288 від 10.01.2020 року, до якої додано наступні документи - декларація митної вартості № 1856; пакувальний лист № 149-589 від 19.11.2019 року; рахунок - проформа № 149-589 від 19.11.2019 року; інвойс № 149-589 від 19.11.2019 року; коносамент від 19.11.2019 року; міжнародна товарно-транспортна накладна від 09.01.2020 року; документ про походження товару - інвойс № 149-589 від 19.11.2019 року; висновок про вартісні характеристики товару - Дніпропетровської торгово-промислової палати від 10.01.2020 року № ГО-45; комерційна пропозиція від 19.11.2019 року; страховий поліс від 19.11.2019 року; контракт від 02.09.2019 року № 020919; додаткова угода від 10.10.2019 року; лист від 10.01.2020 року про відсутність можливості надання інших документів;

Судом встановлено, що у відповідності до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року, відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме:

- банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

- транспортні документи, а також документи, які містяться вартість перевезення товарів;

- прейскуранти, каталоги, специфікації виробника товару;

- страхові документи, документи про вартість страхування;

- копію митної декларації країни відправлення;

- виписку з бухгалтерської документації;

- за наявністб - інші платіжні та/або документи.

Вищевказані документи були витребувані від позивача у зв`язку з тим, що документи надані позивачем містили розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а саме:

у наданих інвойсах не вказано, які складові включено до митної вартості товарів;

надані до митного оформлення страхові поліси не перекладено на українську мову; страхові поліси не містять інформації про страхувальника, застрахованої особи, номеру контракту, ваги та іншої інформації;

до митного оформлення позивачем надано як інвойс так і рахунок-проформу, що викликає сумнів у тому, що товар є об`єктом купівлі-продажу, враховуючи те, що рахунок-проформа складається, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу;

висновки Дніпропетровської торгово-промислової палата про якісні та вартісні характеристики товарів викликають обґрунтовані сумніви, оскільки не врахована кон`юнктура ринку та біржові котирування вартості сировини;

комерційні пропозиції продавця товару містить лише перелік товарів відповідно до інвойсів та не надає аналіз щодо дійсної ціни оцінюваних товарів;

до митного оформлення не надано страхові документи;

виявлено розбіжність умов поставки, а саме: у інвойсі від 19.11.2019 року № 149-589 вказано умови поставки CIF - Південний, однак у графі 20 поданої до митного оформлення митної декларації зазначено умови поставки CIF - Одеса.

Про витребування додаткових документів відповідачем зроблено відповідну відмітку у митній декларації позивача із посиланням саме на ч.3 ст. 53 МК України.

Одночасно судом встановлено, що консультації між позивачем та митним органом проведено у електронній формі; копії повідомлень податкового органу містяться у матеріалах справи разом із доказами їх направлення декларанту.

За вказаних обставин позивач був ознайомлений з переліком витребуваних документів.

Позивач повідомив про неможливість подання інших документів.

Відповідач визначив митну вартість товару на підставі резервного методу, у зв`язку з чим ним прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.12.2019 року № UA100000/2019/000031/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10032; рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС від 02.01.2020 року № UA100070/2020/000001/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00001; рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС від 09.01.2020 року № UA100000/2020/000002/1 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00002; рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС від 10.01.2020 року № UA100000/2020/000007/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00005.

Суд зазначає, що з 01.06.2012 року відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст. 53 МК україни).

В силу частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України).

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Правильному застосуванню вказаної норми може сприяти розуміння логіки правової позиції Верховного Суду України, висловленої ним в постанові від 01.10.2013 р. у справі № 21-354а13.

У вказаній постанові Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, вказує далі Верховний Суд України, митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

В постановах від 15.10.2013 р. у справі № 21-270а13 та від 22.10.2013 р. у справі № 21-342а13 Верховний Суд України за результатами аналізу Митного кодексу України 2002 року зазначає, що підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

При цьому суд вважає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Таким чином, у разі виявлення відповідачем розбіжності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, останній вправі витребувати від декларанта додаткові документи та здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують сумнів у правильності визначення митної вартості товарів.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 31.03.2015 року по справі № 21-127а15 та від 31.03.2015 року по справі № 21-53а15, разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки відповідач виявив розбіжності у поданих позивачем документах, а саме: розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості, що вказані судом вище, а тому вправі був направити відповідні запити до позивача.

Щодо доводів відповідача - у наданих інвойсах не вказано, які складові включено до митної вартості товарів, то суд зазначає наступне.

З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги інвойсі з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Чинним законодавством України не визначено обов`язкових реквізитів для інвойсів, а тому даний довод відповідача судом відхиляється.

Щодо доводів відповідача - надані до митного оформлення страхові поліси не перекладено на українську мову; страхові поліси не містять інформації про страхувальника, застрахованої особи, номеру контракту, ваги та іншої інформації; до митного оформлення не надано страхові документи, то суд зазначає наступне.

Умови поставки згідно зовнішньоекономічного контракту CIF зобов`язують продавця товару оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у порт призначення та укласти договір страхування. Отже, вартість товару вже включає у себе витрати на перевезення та страхування товару.

Страхові поліси, які підтверджують витрати продавця були надані відповідачу.

Страхові поліси викладені англійською мовою, яка є мовою міжнародного спілкування, а тому позивач не зобов`язаний був здійснювати переклад документу на українську мову.

Інформація вказана у страхових полісах кореспондується з контрактом та інвойсом, посилання на які містяться у страховому полісі.

У відповідності до п.5 Висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, якщо за твердженням декларанта страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість якщо митниця стверджує, що страхування все ж такі здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

За вказаних обставин судом відхиляється даний довод відповідача.

Щодо доводів відповідача - до митного оформлення позивачем надано як інвойс так і рахунок-проформу, що викликає сумнів у тому, що товар є об`єктом купівлі-продажу, враховуючи те, що рахунок-проформа складається, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач до митного оформлення надав і інвойс і рахунок - проформу, які містять ідентичні відомості про вартість товару.

У пункті 2.5 зовнішньоекономічного контракту сторони погодили, що рахунок - проформа надається лише для оформлення процедури відправлення.

За вказаних обставин, з урахуванням положень зовнішньоекономічного контракту судом встановлено, що рахунок-проформа надавалась лише для виконання відправлення товару та вказаний документ жодним чином не свідчить про те, що товар не є об`єктом купівлі-продажу.

Такими чином, судом відхиляється даний довод відповідача.

Щодо доводів відповідача - комерційні пропозиції продавця товару містить лише перелік товарів відповідно до інвойсів та не надає аналіз щодо дійсної ціни оцінюваних товарів, то суд зазначає наступне.

У відповідності до п.13 Висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

За вказаних обставин судом відхиляться даний довод відповідача.

Щодо доводів відповідача - виявлено розбіжність умов поставки, а саме: у інвойсі від 19.11.2019 року № 149-589 вказано умови поставки CIF - Південний, однак у графі 20 поданої до митного оформлення митної декларації зазначено умови поставки CIF - Одеса, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено під час розгляду справи, що у вказаних вище документах містяться відповідні відомості. Однак вказані обставини є технічної помилкою, яка не вплинула на митну вартість товару.

У відповідності до п.8 Висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково відсутньої інформації орган доходів і зборів може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.

За вказаних обставин судом відхиляється даний довод відповідача.

Одночасно суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено належними та допустимими засобами доказування неправильності заявленої митної вартості товару. Доводи відповідача ґрунтуються лише на припущенням, які не підтвердженні жодними доказами.

У зв`язку з чим судом встановлено, що відомості надані позивач стосовно митної вартості товарів є об`єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Також судом встановлено, що висновки Дніпропетровської торгово-промислової палати, які містяться у матеріалах справи, додатково підтверджують інформацію про якісні та вартісні характеристики товарів, які ввезено позивачем.

За вказаних обставин суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги повністю.

Одночасно суд зазначає, що оскаржувані рішення прийнято саме Київською митницею Держмитслужби, а не Київською митницею ДФС, що видно з тексту самих оскаржуваних рішень, копії яких містяться у матеріалах справи.

Згідно з ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 16 816 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями, які підлягають відшкодуванню відповідачем згідно вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 73-78, 90, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Трансформ Енерджи (код ЄДРПОУ 42942657; 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, кім. 522-1) до Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359; 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8-А) про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби від 26.12.2019 року № UA100000/2019/000031/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10032;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби від 02.01.2020 року № UA100070/2020/000001/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00001;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби від 09.01.2020 року № UA100000/2020/000002/1 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00002;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби від 10.01.2020 року № UA100000/2020/000007/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00005.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трансформ Енерджи сплачену суму судового збору у розмірі 16 816 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 25.05.2020 року

Помічник судді Лісна А.М.

Дата ухвалення рішення25.05.2020
Оприлюднено26.05.2020

Судовий реєстр по справі —160/1436/20

Ухвала від 09.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 13.10.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 10.09.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 13.07.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 13.07.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Рішення від 25.05.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Златін Станіслав Вікторович

Ухвала від 25.05.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Златін Станіслав Вікторович

Ухвала від 19.02.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Златін Станіслав Вікторович

Ухвала від 06.02.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Златін Станіслав Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні