Рішення

від 07.05.2020 по справі 160/2630/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року Справа № 160/2630/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.,

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Полі Еква (вул. Квітки-Основ`яненка, б.5, м.Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 38835701) до головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42516310) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Полі Еква звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форма Р від 18.10.2019 року №000388520, форма Р від 18.10.2019 року №000389520;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ Полі Еква витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2102 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на хибних висновках акту перевірки про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ Соцбудтранс .

Крім того, у вироку, на який посилається відповідач, зафіксовано лише об`єктивну сторону складу злочину. Жодних обставин, які б свідчили про здійснення господарських операцій ТОВ Соцбудтранс саме з позивачем, у вироках не встановлено.

На думку позивача, жоден нормативно-правовий акт законодавства України не містить норми щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів, отже ТОВ Полі Еква не відповідає за будь-які дії своїх контрагентів, у т.ч. порушення з третіми особами податкового законодавства, тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення підготовчого засідання, справу до розгляду у судовому засіданні призначено на 07 квітня 2020 року о 13:00 год.

В подальшому розгляд справи перенесено на 07.05.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року було запропоновано відповідачу у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.

24 березня 2020 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останнім зазначено про наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, які відображено в акті перевірки від 09.09.2019 № 59/04-36-05-20/38835701.

Згідно бази даних ЄРПН на адресу ТОВ Соцбудтранс зареєстровані податкові накладні із значною кількістю та найменуванням товарів різних за своїми фізичними властивостями та функціональним призначенням, а саме: тушка курчат-бройлерів, корм для собак і котів, молоко згущене, взуття, одяг, що було у користуванні, газ скраплений, газовий конденсат, мультиварка, телевізори, олива моторна, пральна машина, риба с/м тощо.

Таким чином, не можливо встановити походження товарів (робіт, послуг) за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних господарських операцій. У підприємства фактично відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а відсутність матеріальних ресурсів, основних фондів, виробничої бази, кваліфікованих найманих працівників унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ Соцбудтранс (код ЄДРПОУ 40259582) по взаємовідносинам з ТОВ ПОЛІ-ЕКВА .

Крім того, головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017 яким засновника та директора ТОВ Соцбудтранс ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за № 32017100060000038 відповідно, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, а саме -реєстрація та використання фіктивного підприємств ТОВ Соцбудтранс з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформлені не існуючих фінансово-господарських операцій, для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємства суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Оскільки, вироком Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017 підприємство ТОВ Соцбудтранс визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення ТОВ ПОЛІ-ЕКВА сум до складу податкового кредиту та до складу витрат у періоді з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником.

Первинні документи, які складені ТОВ Соцбудтранс (код ЄДРПОУ 40259582) по взаємовідносинам з ТОВ Полі Еква є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь - яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

У задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

17 квітня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ТОВ Полі Еква зареєстроване департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 22.07.2013 номер державної реєстрації № 112241020000057848, взято на податковий облік 23.07.2013 № 046713117708 та перебуває на обліку в головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області (Новокодацький р-н м. Дніпра).

На підставі повідомлення від 18.07.2019 №1480 та відповідно до наказу від 18.07.2019 № 4325-п головного управління ДФС у Дніпропетровській області податковим органом проведена перевірка позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ Полі Еква з дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Соцбудтранс (код ЄДРПОУ 40259582) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

Повідомлення від 18.07.2019 №1480 та копія наказу від 18.07.2019 № 4325-п надіслані на податкову адресу підприємства засобами поштового зв`язку.

За результатами перевірки складено акт від 09.09.2019 року № 59/04-36-05-20/38835701, у висновку якого зазначено про встановлення порушень:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України №2755-Vl від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у загальній сумі 34 085 грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 34 085 грн;

- п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за лютий 2017 року у сумі 37 872 грн.

Не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки від 09.09.2019 року № 59/04-36-05-20/38835701 ТОВ Полі Еква подано до головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки від 09.09.2019 року № 59/04-36-05-20/38835701 залишені без змін.

На підставі висновків, викладених в акту перевірки від 09.09.2019 року № 59/04-36-05-20/38835701 органом контролю ухвалені оскаржувані податкові повідомлення-рішення форма Р від 18.10.2019 року №000388520 з податку на прибуток приватних підприємств на суму 42 606,25 грн та від 18.10.2019 року №000389520 з податку на додану вартість.

Не погодившись з ухваленими податковим органом оскаржуваними податковими повідомленими рішеннями позивачем подано до головного управління ДПС у Дніпропетровській області скаргу, за результатами розгляду якої податкові повідомлення рішення від 18.10.2019 року №000388520 та №000389520 залишені без змін, а скарга ТОВ Полі Еква - без задоволення.

Правомірність вищенаведених податкових повідомлень-рішень від 18.10.2019 року №000388520 та №000389520 головного управління ДПС у Дніпропетровській області є предметом даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється армування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу також звертається увага, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту. Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Судом встановлено, що у своїй господарській діяльності ТОВ Полі Еква використовує нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Дніпро, вул. Макарова, 28 на підставі договору суборенди №1 від 01.04.2016 року, за адресою: м .Дніпро, вул. Квитки -Основ`яненко 5, на підставі договору оренди №18 від 05.11.2014 року.

Також, між ТОВ Полі Еква було укладено договір купівлі-продажу №16/02 від 16.02.2017 року з ТОВ Соцбудтранс , згідно з яким позивач на умовах цього договору купили товар, визначений в додатку №1 до договору на загальну суму 227232,30грн.

На підтвердження виконання умов наведеного договору позивач надав до суду наступні документи: видаткову накладну №203 від 20.02.2017 року, товарно-транспортною накладною № Р 203 від 20.02.17 року, рахунок на оплату № 202 від 20.02.2017 року.

На підтвердження подальшої реалізації товару, позивачем до суду були надані наступні документи: договір поставки №11052016 від 11.05.2016 року, укладений з ТОВ Н.Стоун , найменування ціна та кількість поставленого товару вказана у додатку №1 до договору, видаткову накладну №22 від 07.03.2017 року та квитанцію нової пошти № 59000242587879 , рахунком №11 від 08.02.2017 року на оплату ТОВ Н.Стоун на суму 241 016,82 грн.

В той же час, по контрагенту позивача ТОВ Соцбудтранс наявні докази, що обмежують можливість виконувати господарські зобов`язання за вищезазначеним договором поставки, а саме:

- головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017, яким засновника та директора ТОВ Соцбудтранс ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за № 32017100060000038, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, а саме -реєстрація та використання фіктивного підприємств ТОВ Соцбудтранс з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформлені не існуючих фінансово-господарських операцій, для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємства суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017 року підприємство ТОВ Соцбудтранс визнано фіктивним, у зв`язку з чим неможливо підтвердити правомірність віднесення ТОВ ПОЛІ-ЕКВА сум до складу податкового кредиту та до складу витрат у періоді з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд наголошує, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Аналогічна позиція також висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 по справі №816/870/17, від 21.02.2019 по справі № 826/15530/17, від 11.12.2018 по справі № 826/13126/17.

Зібрані у справі докази підтверджують, що господарські операції товариства з обмеженою відповідальністю Полі Еква з контрагентом ТОВ Соцбудтранс за період, що перевірявся, не мали реального характеру та не відповідають дійсному економічному змісту. Первинні документи, надані позивачем, не можуть розцінюватися судом як належні докази по справі, оскільки фіктивність контрагента встановлена у судовому порядку. Доказів на підтвердження зворотного до суду не надано.

За таких підстав, суд вважає, що позивач неправомірно формував дані податкового обліку за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ Соцбудтранс , а отже висновки контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість є правомірними.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та, у зв`язку з цим, юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

З огляду на викладене, суд зробив висновок про те, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, надані на підтвердження господарської взаємодії товариства з обмеженою відповідальністю Полі Еква з контрагентом ТОВ Соцбудтранс є формально складеними, а господарські операції між позивачем та вказаним підприємством не є реальними, оскільки судом не встановлено самого факту їх здійснення, з огляду на здійснення незаконної діяльності ТОВ Соцбудтранс .

Так, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Під час судового розгляду позивачем не підтверджено реальне здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, їх використання в господарській діяльності, не підтверджено виконання умов укладених договорів.

Відтак, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Аналогічна позиція суду викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.04.2014 року у справі № К/800/3230/13.

За сукупності викладених обставин, суд вважає, що позивачем безпідставно занижено податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 42 606,25 грн та безпідставно занижено податок на додану вартість на загальну суму 47340,00 грн.

Отже, збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість, збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток згідно податкових повідомлень-рішень від 18.10.2019 року №000388520 та №000389520 здійснено на законних підставах, з урахуванням чого зазначені податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України, а тому відсутні підстави для скасування їх судом.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого Полі Еква до головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. перебувала у щорічній відпустці з 12.05.2020 року по 22.05.2020 року, тому повний текст рішення суду складено 25.05.2020 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Полі Еква (вул. Квітки-Основ`яненка, б.5, м.Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 38835701) до головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42516310) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 травня 2020 року.

Суддя С.В. Ніколайчук