Рішення

від 19.05.2020 по справі 200/3003/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2020 р. Справа№200/3003/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

17 березня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку призначеної позивачеві пенсії з 06 вересня 2019 року;

- зобов`язати відповідача зробити позивачеві перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за період з 01.07.2016 року по 31.12.2019 року (включно), та заробітної плати з липня 2016 року по грудень 2019 року (включно), починаючи з 06 вересня 2019 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві різницю між пенсією після перерахунку з урахуванням страхового стажу за період з 01.07.2016 року по 31.12.2019 року (включно), і заробітної плати з липня 2016 року по грудень 2019 року (включно), починаючи з 06 вересня 2019 року, та фактично сплаченою пенсією;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером, з 06 вересня 2019 року перебуває на обліку у Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком, призначеної на підставі ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . 20 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 16.06.2016 року по 20.01.2020 року, та перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу за цей період, на що отримав лист відповідача від 09.02.2020 року за № 3246/34-1/02, яким йому фактично було відмовлено у проведенні перерахунку, та зазначено про неможливість здійснення перерахунку з додаванням стажу за період роботи з 01.07.2016 року по 31.08.2019 року, у зв`язку із несплатою підприємством страхових внесків за цей період.

Посилаючись на те, що обов`язок сплати єдиного внеску покладений на роботодавця, у зв`язку із чим позивач не може нести відповідальність за його несплату, вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку раніше призначеної позивачеві пенсії з 06 вересня 2019 року є протиправними, а відповідача слід зобов`язати провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням страхового стажу за період роботи з 01.07.2016 року по 31.12.2019 року, та заробітної плати з липня 2016 року по грудень 2019 року, починаючи з 06 вересня 2019 року, а також нарахувати та виплатити позивачеві різницю між пенсією після перерахунку з урахуванням страхового стажу за період з 01.07.2016 року по 31.12.2019 року, і заробітної плати з липня 2016 року по грудень 2019 року, починаючи з 06 вересня 2019 року, та фактично сплаченою пенсією.

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що з 06 вересня 2019 року позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком, розмір якої обчислений з урахуванням загального страхового стажу 38 років 03 місяці 23 дні (стаж врахований за даними персоніфікованого обліку по 30.06.2016 року), та заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 30.06.2016 року. Зазначено, що підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачеві з урахуванням страхового стажу за період роботи у ПрАТ Азовзагальмаш з 01.07.2016 року по 31.12.2019 року, відсутні, у зв`язку із тим, що за вказаний період роботодавцем не сплачені страхові внески.

Посилаючись на наведені обставини вважає, що відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, у зв`язку із чим, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20 березня 2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що з 06 вересня 2019 року позивач перебуває на обліку у Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком, призначеної на підставі ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Позивачем зазначено, та відповідачем не заперечується, що 20 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування періоду роботи у ПрАТ Азовзагальмаш до страхового стажу та перерахунок раніше призначеної пенсії.

Згідно із представленою позивачем копією заяви від 20 січня 2020 року Про зарахування періоду роботи до страхового стажу та проведення перерахунку розміру пенсійних виплат, позивач у вищевказаній заяві просив відповідача зарахувати до його страхового стажу період з 01.06.2015 року по теперішній час, у який ПрАТ Азовзагальмаш нараховувало позивачеві заробітну плату, але на сплачувало страхові внески, а також зробити перерахунок отримуваної позивачем пенсії з урахуванням страхового стажу з 01.06.2015 року по теперішній час включно (а.с. 16).

Згідно із листом Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, від 09.02.2020 року за № 3246/34-1/02, вказана заява позивача була розглянута відповідачем відповідно до Закону України Про звернення громадян , за результатами чого позивачу був направлений лист, в якому позивачеві було повідомлено, що розмір його пенсії за віком був обчислений з урахуванням загального страхового стуж 38 років 03 місяці 23 дні, - стаж врахований за даними персоніфікованого обліку - по 30.06.2016 року, а також заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 30.06.2016 року.

Повідомлено, що здійснити перерахунок пенсії позивача з додаванням стажу за період роботи у ПрАТ Азовзагальмаш з 01.07.2016 року по 31.08.2019 року (по місяць, що передує місяцю призначення пенсії), у відповідача відсутні законні підстави, оскільки підприємством не сплачувались страхові внески (а.с. 17, 17 з.б.).

Згідно із записами у трудовій книжці, виданій на ім`я ОСОБА_1 07 вересня 1976 року , містяться записи про роботу позивача, зокрема, з 16.06.2016 року у Приватному акціонерному товаристві Азовзагальмаш по теперішній час (запис від 20.01.2020 року) на посаді заступника генерального директора з матеріально технічного забезпечення (а.с. 12-15 з.б.).

Згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу (Форма ОК-5) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, сформованими станом на 20 січня 2020 року, в Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 , відображені дані про суми заробітку позивача та кількість відпрацьованих місяців у ПрАТ Азовзагальмаш (ЄДРПОУ: 13504334) починаючи з 16.06.2016 року по 31.12.2019 року. За вказаний період містяться відомості про нарахування заробітної плати позивачеві, однак відомості про сплату роботодавцем страхових внесків за вказаний спірний період - відсутні (а.с. 22-24 з.б.).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV)).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 42 Закону №1058, передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ст. 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV, платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058, страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно із ч. 2. ст. 25 Закону № 2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).

Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а.

Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання ПрАТ Азовзагальмаш обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а.

За наведених вище обставин суд зазначає про помилковість доводів відповідача, про відсутність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи у ПрАТ Азовзагальмаш за який вказаним підприємством не сплачені страхові внески, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків роботодавцем не може впливати на право особи на отримання належних пенсійних виплат, та позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, у якому він працює.

Згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу (Форма ОК-5) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, сформованими станом на 20 січня 2020 року, в Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 , відображені дані про суми заробітку позивача та кількість відпрацьованих місяців у ПрАТ Азовзагальмаш (ЄДРПОУ: 13504334) зокрема з 01.07.2016 року по 31.12.2019 року. За вказаний період містяться відомості про нарахування заробітної плати позивачеві, однак відсутні відомості про сплату роботодавцем страхових внесків за вказаний період.

Отже, позивач має право на включення до страхового стажу періоду його роботи у ПрАТ Азовзагальмаш , з 01.07.2016 року по 31.12.2019 року.

Суд констатує, що, як вбачається з наявної в матеріалах справи заяви позивача від 20 січня 2020 року Про зарахування періоду роботи до страхового стажу та проведення перерахунку розміру пенсійних виплат, в якій позивач просив зарахувати до його страхового стажу період роботи у ПрАТ Азовзагальмаш з 01.06.2015 року, та провести перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу з 01.06.2015 року по теперішній час включно, вищевказана заява не відповідає встановленій формі, відповідно до Додатку 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (пункт 4.1 розділу IV), а подана у довільній формі.

Проте, зміст вказаної заяви позивача про перерахунок пенсії привалює над формою в якій її було подано.

Аналізуючи лист-відповідь Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3246/34-1/02 від 09 лютого 2020 року, суд приходить до висновку, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив зарахувати до страхового стажу період його роботи з 01.06.2015 року по теперішній час, та провести перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу за вказаний період, то на думку суду, відповідач надавши відповідь на підставі ЗУ Про звернення громадян , в якій фактично відмовив позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії по суті, роз`яснивши позивачеві право на оскарження зазначеного роз`яснення до ГУ ПФУ, або до суду, вчинив саме дії, які виразились у відмові у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії з додаванням стажу за період роботи позивача у ПрАТ Азовзагальмаш з 01.07.2016 року по 31.08.2019 року (по місяць, що передує місяцю призначення пенсії), у зв`язку із чим, з урахуванням вищенаведених висновків суду, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок раніше призначеної позивачеві пенсії з урахуванням страхового стажу за період роботи у ПрАТ Азовзагальмаш з 01.07.2016 року по 31.08.2019 року, та заробітної плати з липня 2016 року по серпень 2019 року, з 06 вересня 2019 року, підлягають задоволенню.

При цьому оскільки за своєю суттю лист-відповідь відповідача № 3246/34-1/02 від 09 лютого 2020 року не є рішенням суб`єкта владних повноважень, суд не вбачає підстав для визнання його протиправним та скасування.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зробити позивачеві перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за період роботи з 01.09.2019 року по 31.12.2019 року та заробітної плати за цей період, починаючи з 06 вересня 2019 року, то суд зазначає, що лист-відповідь Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3246/34-1/02 від 09 лютого 2020 року вирішення питання щодо включення до страхового стажу позивача періоду його роботи після 31.08.2019 року, - не містить, та жодного рішення стосовно зарахування/не зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи після 31.08.2019 року, та проведення перерахунку раніше призначеної пенсії з додаванням стажу за цей період - відповідачем не приймалося, а отже позов у цій частині не може бути задоволений, оскільки задоволення позовних вимог в цій частині буде свідчити про вирішення спору на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

Статтею 58 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Враховуючи викладене, суд наголошує, що не може підміняти собою пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття відповідного рішення про призначення/перерахунок пенсії, суд приходить до висновку, що слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20 січня 2020 року Про зарахування періоду роботи до страхового стажу та проведення перерахунку розміру пенсійних виплат відповідно до ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, в частині зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи у ПрАТ Азовзагальмаш з 01.09.2019 року по 31.12.2019 року, та проведення перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням стажу за цей період роботи, і заробітної плати, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, зокрема, щодо існування у позивача права на зарахування до його страхового стажу періоду роботи у ПрАТ Азовзагальмаш з 01.09.2019 року по 31.12.2019 року.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві різницю між пенсією після перерахунку з урахуванням страхового стажу за період з 01.07.2016 року по 31.12.2019 року (включно), і заробітної плати з липня 2016 року по грудень 2019 року (включно), починаючи з 06 вересня 2019 року, та фактично сплаченою пенсією, задоволенню не підлягають з огляду на їх передчасність, оскільки виплата такої заборгованості має місце виключно у разі призначення таких виплат/їх нарахування, а у даному випадку перерахунок пенсії не був проведений, у зв`язку із чим, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення судом спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі - 840,80 грн. (а.с. 7), які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а, ЄДРПОУ: 42171861) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області які полягають у відмові, згідно із листом від 09 лютого 2020 року № 3246/34-1/02, у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з додаванням страхового стажу за період роботи у ПрАТ Азовзагальмаш з 01.07.2016 року по 31.08.2019 року, - з 06 вересня 2019 року.

Зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, з додаванням страхового стажу за період роботи у ПрАТ Азовзагальмаш з 01.07.2016 року по 31.08.2019 року, та заробітної плати з липня 2016 року по серпень 2019 року, - з 06 вересня 2019 року.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 січня 2020 року Про зарахування періоду роботи до страхового стажу та проведення перерахунку розміру пенсійних виплат відповідно до ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, в частині зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у ПрАТ Азовзагальмаш з 01.09.2019 року по 31.12.2019 року, та проведення перерахунку раніше призначеної пенсії з додаванням стажу за цей період роботи, і заробітної плати з вересня 2019 року по грудень 2019 року, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, зокрема, щодо існування у ОСОБА_1 права на зарахування до страхового стажу періоду роботи у ПрАТ Азовзагальмаш з 01.09.2019 року по 31.12.2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а, ЄДРПОУ: 42171861) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 19 травня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 295 КАС України а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров