Рішення

від 21.05.2020 по справі 280/313/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2020 року Справа № 280/313/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Запоріжбудмаш" (69106, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, б. 22-Д)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Запоріжбудмаш" (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №0001330507 від 18.09.2019.

Ухвалою судді від 17.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням-рішенням та висновками фахівців контролюючого органу щодо заниження підприємством податку на додану вартість. Вказує, що первинними документами повністю підтверджено факт здійснення господарських операцій з ТОВ ПРІЗМА ГРУП , а висновки та факти, викладені в акті перевірки щодо порушень податкового законодавства, не відповідають дійсності, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх. №6028 від 07.02.2020), посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено факти не підтвердження реального здійснення господарських операцій за перевіряємий період Враховуючи зазначене вважає, що ПАТ "Запоріжбудмаш" здійснено безпідставне документальне оформлення господарських операцій з оприбуткування товару від ТОВ ПРІЗМА ГРУП . Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у Запорізькій області в період з 09.08.2019 по 15.08.2019, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 31.01.2019 №328, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Запоріжбудмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинам з ТОВ ПРІЗМА ГРУП за лютий 2019 року - показників декларацій з податку на додану вартість за період лютий 2019 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатом якої складено акт від 22.08.2019 №510/08-01-14-07/01234970.

Актом встановлено порушення позивачем п.п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п. 14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за лютий 2019 року на загальну суму 131 634 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001330507 від 18.09.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 197451 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням у сумі 131 634 грн. та за штрафними санкціями у сумі 65817 грн.

Рішенням ДПС України від 11.12.2019 №12610/6/99-00-08-05-01 залишено вказане податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу товариства без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що вказані порушення є наслідком того, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ПАТ "Запоріжбудмаш" та ТОВ ПРІЗМА ГРУП , оскільки згідно аналізу даних ЄРПН та податкової звітності з ПДВ реалізований на адресу ПАТ Запоріжбудмаш товар не придбавався контрагентами-постачальниками по ланцюгу.

З матеріалів справи встановлено, що основними видами господарської діяльності Приватного акціонерного товариства "Запоріжбудмаш" (код ЄДРПОУ 01234970) є виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування (код КВЕД 28.22), оброблення металів та нанесення покриття на метали (код КВЕД 25.61), механічне оброблення металевих виробів (код КВЕД 25.62), ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (код КВЕД 33.14).

Як свідчать матеріали справи, 01.02.2019 між ПАТ "Запоріжбудмаш" та ТОВ Прізма Груп було укладено договір № 01/02, згідно умов якого ТОВ Прізма Груп зобов`язалось в порядку та на умовах, визначених договором передати у власність позивача 5 комплектів частин секцій картріджного фильтра та один восьміклетьовий профілегибочний стан, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити зазначений товар (а.с. 33-36).

У специфікації № 1 до зазначеного договору сторони узгодили, що ТОВ Прізма Груп зобов`язано поставити продукцію позивачеві до 01.03.2019 на умовах СРТ склад Покупця (м. Запоріжжя, вул. шосе Північне, 22Д), згідно Інкотермс 2010 (а.с. 37).

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ Прізма Груп 25.02.2019 передало у власність позивача вищезазначений товар на загальну суму 789801,00 грн. (з урахуванням податку на додану вартість в сумі 131633,50 грн). На підтвердження поставки надано видаткову накладну № 00000115 від 25.02.2019, товарно-транспортну накладну №РЗБМ000 від 25.02.2019.

Транспортування товару здійснювалось перевізником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 із пункту навантаження, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до пункту розвантаження, розташованого за адресою: м . Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22Д, що є адресою місцезнаходження складських та виробничих потужностей позивача.

25.02.2019 ТОВ Прізма Груп було складено податкову накладну № 789801 на загальну суму 789801,00 грн. Зазначена податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.03.2019, що не заперечується відповідачем.

В ході перевірки, фахівці контролюючого органу зазначили, що згідно ТТН транспортування товару відбувалось за рахунок ПАТ ЗАПОРІЖБУДМАШ із залученням ФОП ОСОБА_1 , при цьому, відповідно до звіту за формою №1ДФ за 1 квартал 2019 року, поданий ПАТ ЗАПОРІЖБУДМАШ , дохід ФОП ОСОБА_1 не нараховувався та не сплачувався. Також, в ТТН відсутні підписи перевізника та водія/експедитора, а також взагалі не заповнено розділ вантажно-розвантажувальні операції (навантаження, розвантаження, час прибуття та вибуття, підпис відповідальної особи). Також у ході проведення перевірки було здійснено аналіз даних ЄРПН та податкової звітності з ПДВ, згідно з яким встановлено наступний ланцюг постачання товарів, що були реалізовані ТОВ ПРІЗМА ГРУП на адресу ПАТ ЗАПОРІЖБУДМАШ , а саме: ПАТ ЗАПОРІЖБУДМАШ - ТОВ ПРІЗМА ГРУП - ТОВ ІМПОРТ ТРЕЙДС - ТОВ ЛОСВЕН , ТОВ ТРЕЙДЕНКОМ , ТОВ КРАКЕН АГРО , ТОВ СТАЙЛАКС , ТОВ КОМПАНІЯ БЕЙОНД КАПІТАЛ , ТОВ КОРВШ ФІНАНС , ТОВ НОРВАРА , ТОВ А-ТЕНТ , ТОВ ГЛОБАЛ ТРЕЙДЕН ГРУП , ТОВ КОНДІШЕН , ТОВ ВЕРІЗОН ГРУП , ТОВ БІЗНЕС КРІЕЙТ . Однак, згідно з даними ЄРПН останніми придбавались: сигарети, тканини, одяг, взуття, продукти харчування тощо. Тобто, відповідно до даних ЄРПН реалізований на адресу ПАТ ЗАПОРІЖБУДМАШ товар не придбавався контрагентами-постачальниками по ланцюгу.

Враховуючи вищезазначене, контролюючим органом зроблений висновок про нереальність господарських операцій на адресу ПАТ ЗАПОРІЖБУДМАШ .

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Суд зазначає, що як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних, рівно як й до інших документів первинного бухгалтерського обліку позивача по взаємовідносинах із вказаними контрагентами у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Судом досліджено первинні документи, що містяться в матеріалах справи.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товару у контрагента.

З наданих первинних документів встановлено, що придбаний у ТОВ Прізма Груп товар було використано позивачем в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності. Так, поставлені ТОВ Прізма Груп частини секцій картріджного фільтра були використані для виготовлення секцій картриджних фільтрів для приватного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат у відповідності до умов договору № 3107 на виготовлення та поставку продукції від 31.07.2018, укладеного між позивачем та ПрАТ Запорізький абразивний комбінат . Факт передачі виготовлених позивачем секцій картріджного фільтра ПрАТ Запорізький абразивний комбінат підтверджується актом надання послуг № 39 від 06.03.2019. Восьміклетьовий профілегибочний стан, придбаний у ТОВ Прізма Груп , використовується позивачем у виробничих процесах для виготовлення металоконструкцій.

За таких обставин підстави для невключення сум з ПДВ по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

На момент існування взаємовідносин, ТОВ ПРІЗМА ГРУП було належним чином зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, платником ПДВ згідно з чинним законодавством України, тобто мало достатній обсяг правоздатності для укладення угод.

Окрім того, в Акті перевірки відсутні будь-які докази щодо невідповідності податкових накладних, виписаних на користь підприємства позивача, вимогам чинного законодавства України.

Доводи відповідача щодо дефектів форми та змісту товарно-транспортної накладної не відповідають дійсності, так як надана позивачем товарно-транспортна накладна від 25.02.2019 за формою та змістом відповідає Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, містить підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія перевізника. Крім того, Правила перевезень не встановлюють правил податкового обліку податкового кредиту платника податків. Документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. За умови наявності інших належних доказів товарності операції, наявність помилок в оформлені товарно-транспортних накладних не позбавляє платника права на формування податкового кредиту. Крім того, чинним законодавством України передбачено обов`язковість товарно-траиспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17.

Суд також відхиляє покликання контролюючого органу на зібрану податкову інформацію щодо контрагентів позивача виходячи із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

За таких обставин, під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті перевірки від 22.08.2019 №510/08-01-14-07/01234970 є безпідставним і необгрунтованим, а відтак податкове повідомлення-рішення, яке прийнято на підставі такого висновку є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області №0001330507 від 18 вересня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43143945) на користь Приватного акціонерного товариства "Запоріжбудмаш" (69106, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, б. 22-Д, код ЄДРПОУ 01234970) судові витрати у розмірі 2961,77 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят одна гривня 77 коп.).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Н.В. Стрельнікова