Постанова

від 31.07.2007 по справі 2-19/2514-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-19/2514-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

15 серпня 2007 року   Справа № 2-19/2514-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гоголя Ю.М.,

суддів                                                                      Щепанської О.А.,

                                                                                          Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Антонович Надія Миколаївна, довіреність №  112   від 07.08.07,  Приватне виробничо-комерційне підприємство "Карат-РТІ";

представник відповідача, Драліна Надія Олексіївна, довіреність №  78   від 13.08.07,  Закрите акціонерне товариство "Селянська промислова Артіль";

розглянувши апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Карат-РТІ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Мокрушин В.І.) від 26.04.2007 року у справі №2-19/2514-2007

за позовом           Приватного виробничо-комерційного підприємства "Карат-РТІ" (вул. Толстого, 64,Джанкой,96100)

до           Закритого акціонерного товариства "Селянська промислова Артіль" (пров. Бокуна, 32,Сімферополь,95000; вул. Шполянської, 7/9, м. Сімферополь, 95000 )

про стягнення 8375,48 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне виробничо-комерційне підприємство "Карат-РТІ" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Закритого акціонерного товариства "Селянська промислова Артіль" про стягнення з відповідача 8375,48 грн. заборгованості, штрафних санкцій у розмірі 21089,44 грн., пені у розмірі 1076,65 грн.

Позивач заявою № 53 від 23.04.2007 року уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість 5375,48 грн., штрафні санкції у розмірі 21055,18 грн.; пеню у розмірі 706,04 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2007 року позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Карат-РТІ" задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Селянська промислова Артіль" на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Карат-РТІ" заборгованість у розмірі 5375,48 грн., 53,73 грн. витрат по сплаті державного мита, 23,36 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду. Стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Карат-РТІ" на користь державного бюджету 132,63 грн. державного мита. В іншій частині позову відмовлено.

На зазначений судовий акт позивачем подана апеляційна скарга, в якій сторона просить суд апеляційної інстанції частково скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2007 року. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Селянська промислова Артіль" основну заборгованість в сумі 5375,48 грн., пеню в сумі 463,30 грн., штрафні санкції в сумі 21055,18 грн.,  судові витрати, а саме державне мито в сумі 300,18 грн., 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення, 132,63 грн. на користь державного бюджету.

Заявник апеляційної скарги не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки вважає, що суд першої інстанції не вивчив договір поставки товару, що привело до відмови в задоволенні позову в частині стягнення  нарахованої штрафної санкції та пені.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

01 червня 2005 року між Приватним виробничо-комерційним підприємством "Карат-РТІ"  та Закритим акціонерним товариством "Селянська промислова Артіль" був укладений договір купівлі-продажу № 9, згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу товар, а відповідач у свою чергу прийняти та оплатити  отриманий товар (а.с.8).

Згідно із пунктом 3.1., пунктом 3.4. договору ціна на товар визначається у рахунку, який виставляється відповідачем на підставі заявки відповідача. Оплата у розмірі 100% за відвантажений товар відповідачу здійснюється упродовж п'ятнадцяті банківських днів з моменту відвантаження.

       Згідно із пунктом 5.1. договору за несвоєчасну поставку товару позивач повинен сплатити відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.2. договору у разі порушення відповідачем строку розрахунків, відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 10% вартості проданого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості проданого товару за кожний день прострочення.

Згідно із пунктом 7.2. даний договір набирає чинності з моменту підписання договору та діє до моменту його виконання або в іншому разі до 31 грудня 2005 року.

Позивачем був відвантажений товар на загальну суму 210894,38 грн., що підтверджують відповідні накладні (а.с.38-49). Факт отримання товару відповідач не оспорював.

Згідно із статтею ЗЗ Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Відповідно до статтею 526, 527 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року), статтею 193 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

В засідання суду першої інстанції сторони надали акт звірки, згідно якому заборгованість станом на 23.04.2007 рік становить 5375,48 грн. (а.с.54).

З урахуванням того, що відповідач не оспорював суму основного боргу судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги у частині стягнення 5375,48 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Остання поставка товару здійснена 28.11.2005 року і, відповідно до пункту 3.4 договору, повинна була оплачена на протязі 50 банківських днів.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ГУ від 16.01.2003 року та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16.01.2003 року виконання забов'язань може забезпечуватись пенею.

За загальним правилом пеня та штраф починає нараховуватися з моменту, коли зобов'язання повинно бути виконане.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно  статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З урахуванням зазначених норм, судова колегія приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 549,59 грн., а також пені у розмірі 463,30 грн. В зв'язку з цим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Судовою колегією не приймаються доводи Позивача про стягнення штрафу у розмірі 21055,18 грн., оскільки його розмір ним визначений на всю суму поставленого товару за час дії договору.

Відповідно до пункту 2.2 Договору товар поставлявся по узгодженій сторонами заявці на протязі 10 днів.

Згідно пункту 5.2 Договору у разі порушення Покупцем терміну розрахунку, він сплачує Продавцю штраф у розмірі 10% вартості проданого товару, незалежно частково оплачений товар чи не оплачений повністю.

Таким чином,  в даному випадку штрафні санкції, за невиконання вимог договору, можуть бути нараховані по окремо поставленому товару, а не на всю суму ціни товару, поставлено взагалі по договору.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:          

          Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Карат-РТІ" задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2007 року у справі № 2-19/2514-2007 змінити, виклавши його в іншій редакції.

          1. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Селянська промислова Артіль" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. .Шполянської, 7/9, р/р 26000939 в КРД ВАТ РБ Аваль м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 25143485) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Карат-РТІ" (96100, м .Джанкой, вул. Толстого, 64, р/р 26008013557 в Кримській філії АБ Експрес-банк м.Сімферополь, МФО 384674, ЄДРПОУ 31650513) штрафні санкції, а саме штраф у розмірі 549,59 грн. та пеню у розмірі 463,30 грн.

                    2. В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2007 року у справі № 2-19/2514-2007 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Ю.М. Гоголь

Судді                                                                                О.А. Щепанська

                                                                                В.І. Гонтар