КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2020 року № 320/2339/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м.Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Фора Рітейл" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними, скасування припису та повідомлення про сплату шкоди, -
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Фора Рітейл" з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати припис № 43/0004ПР/03/01/-19 від 21.03.2019, винесений Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області щодо ПрАТ "Фора Рітейл";
- визнати протиправним та скасувати повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу № -10-0.43-149/90-19 від 21.03.2019, прийняте Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на земельній ділянці, на якій встановлений вид використання - для розміщення та експлуатації об`єкта дорожнього сервісу, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення дозволено розміщувати магазин продовольчих та непродовольчих товарів, в якому є кафе, місця для приймання їжі та питної води, і тому порушення у вигляді використання земельної ділянки не за цільовим призначенням відсутнє.
Додатково позивач вказує, що на земельній ділянці крім магазину продовольчих та непродовольчих товарів розташовано автозаправну станцію (комплекс), а саме: стаціонарну зарядну станцію EdissonTypu I SAE- JI772&Type2Mennekes для електромобілів, що підтверджує вид використання цієї ділянки.
Крім того, ПрАТ "Фора Рітейл" зазначає, що товариство придбало магазин продовольчих та непродовольчих товарів 30.12.2016 згідно договору купівлі-продажу, який до моменту купівлі нерухомого майна був зареєстрований на зазначеній земельній ділянці, де встановлений вид використання - для розміщення та експлуатації об`єкта дорожнього сервісу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не є підприємством транспорту, а отже, не може мати у власності земельну ділянку із цільовим призначенням - землі транспорту, оскільки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у ПрАТ "Фора Рітейл" відсутні КВЕДи щодо діяльності, пов`язаної з транспортом, магазин не є об`єктом транспортної інфраструктури, стаціонарна зарядна станція для електромобілів не є автозаправною станцією.
При цьому ПрАТ "Фора Рітейл" розмістило на території земель дорожнього господарства об`єкт торгівлі - магазин, оформивши його як об`єкт дорожнього сервісу, з метою ухилення від сплати податків, так як стаття 283 Податкового кодексу України звільняє від оподаткування земельним податком землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування.
Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що ПрАТ "Фора Рітейл" є підприємством транспорту, оскільки в статуті вказано, що предметом діяльності Товариства у сфері транспорту є допоміжне обслуговування наземного транспорту, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації і не створює прав чи обов`язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків.
Також вказав, що стаціонарна зарядна станція для електромобілів є автозаправною станцією в розумінні абз. 9 ст. 1 Закону України "Про автомобільні дороги";
Крім того зазначив, що Товариство здійснює сплату земельного податку за вказану земельну ділянку і ухилення від сплати податків відсутнє.
Представник позивача надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.
На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області 10.11.2016 була зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта № КС143163150181 на об`єкт транспортної інфраструктури - нежитлову будівлю - магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою, допоміжними побутовими, адміністративними та складськими приміщеннями, площею 1417,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Харківське шосе, буд. 15. Код об`єкта 1230.1 (торгові центри, універмаги, магазини) згідно Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000.
ПрАТ "Фора Рітейл" згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.12.2016 набуло у власність земельну ділянку загальною площею 0,2627га, кадастровий номер 3220888001:01:001:0165, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, с. Щасливе з наступними характеристиками:
цільове призначення: 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту і дорожнього господарства;
категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення;
вид використання земельної ділянки: для розміщення та експлуатації об`єкта дорожнього сервісу.
Також позивач згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30.12.2016 придбав нежитлову будівлю - магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою, допоміжними побутовими, адміністративними та складськими приміщеннями, площею 1417,9 кв.м., що знаходиться за адресою:Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Харківське шосе, буд. 15.
Між ПрАТ "Фора Рітейл" та ТОВ "ФОРА" 30.12.2016 укладено договір оренди №3012/16-89ФР, відповідно до якого позивач передав за плату на 35 місяців ТОВ "Фора" у користування вказане нежитлове приміщення загальною площею 1417,90 кв.м.
Між ПП "Автоентерпрайз" та ТОВ "Фора" 07.06.2018 укладено договір про надання послуг з розміщення обладнання, відповідно до умов якого ПП "Автоентерпрайз" передало ТОВ "Фора" стаціонарну зарядну станцію EdissonTypu I SAE- JI772&Type2Mennekes за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Харківське шосе, буд. 15.
У період з 11.03.2019 по 15.03.2019, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 05.03.2019 № 43, відповідачем здійснено плановий захід державного (нагляду) контролю у формі перевірки ПрАТ "ФОРА РІТЕЙЛ" за місцем провадження діяльності: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, кадастровий номер земельної ділянки 3220888001:01:001:0165, площею 0,2627га, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.
За результатами перевірки складено акт від 15.03.2019 № 43/0005АП/02/01/-19 (далі - акт перевірки), в якому зазначено про порушення позивачем п. "а" ч.1 ст.91 ЗК України, оскільки на земельній ділянці площею 0,2627 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства розташовано нежитлову будівлю - об`єкт торгівлі.
На підставі акту перевірки ГУ Держгеокадастру у Київській області винесено припис від 21.03.2019 № 43/0004ПР/03/01/-19 (далі - Припис), яким зобов`язано ПрАТ "ФОРА РІТЕЙЛ" у строк до 22.04.2019 вжити вичерпних заходів щодо усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства, спричинених використанням земельної ділянки площею 0,2527 га з кадастровим номером 3210600000:00:063:1298 не за цільовим призначенням. У приписі зазначено, що згідно Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000 будівля магазину не відноситься до будівель транспортної інфраструктури, а належить до будівель торгівлі, у зв`язку з чим земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.
Крім того, ГУ Держгеокадастру у Київській області винесено повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 21.03.2019 № -10-0.43-149/90-19 (далі - Повідомлення про сплату шкоди) у розмірі 11 969,29 грн.
Позивач, не погоджуючись з приписом та повідомленням, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.
Згідно ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" у цьому законі термін " для цілей невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням" вживається в такому значенні - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Варто відзначити, що слово "використання" означає процес дії, який пов`язаний за змістом з дієсловом використовувати. Тобто, це застосування чогось з користю або вигодою для себе.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно - заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Верховний Суд у п. п. 36 та 37 постанови від 31.07.2019 у справі № 806/5308/15 зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, установлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації щодо землеустрою. Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється її власником (користувачем) самостійно.
Таким чином, власник земельної ділянки має право визначати самостійно вид використання земельної ділянки в межах її цільового призначення, категорії яких вказані в ч. 1 ст. 19 ЗК України.
Як слідує з матеріалів справи, вид використання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3220888001:01:001:0165 - для розміщення та експлуатації об`єкта дорожнього сервісу, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту і дорожнього господарства.
Згідно ч. 1 ст. 67 ЗК України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту.
У свою чергу, згідно пункту "б" ч. 2 ст. 71 ЗК України до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв`язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об`єкти служби дорожнього сервісу.
Таким чином, землі, надані підприємствам дорожнього господарства, належать до земель транспорту. У свою чергу до земель дорожнього господарства належать землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об`єкти служби дорожнього сервісу.
Об`єкти служби дорожнього сервісу віднесені до земель дорожнього господарства також згідно ст. 31 Закону України "Про транспорт".
Відповідно до абз. 9 ст. 1 Закону України "Про автомобільні дороги" об`єкти дорожнього сервісу - спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об`єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.
Виходячи з викладеного, слідує, що до об`єктів дорожнього сервісу відносяться: магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою та допоміжними приміщеннями з пунктами приймання їжі та питної води, стаціонарна зарядна станція EdissonTypu I SAE- JI772&Type2Mennekes для електромобілів, які знаходиться на земельній ділянці позивача з кадастровим номером 3220888001:01:001:0165.
Отже, розміщення об`єктів дорожнього сервісу на земельній ділянці з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту і дорожнього господарства не є використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Щодо посилань відповідача у приписі, що згідно Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000 будівля магазину не відноситься до будівель транспортної інфраструктури, а належить до будівель торгівлі, а також доводів позивача, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області було введено в експлуатацію магазин продовольчих та непродовольчих товарів як "об`єкт транспортної інфраструктури", слід зазначити таке.
Згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (ДК БС), який затверджено наказом Держстандарту від 17.08.2000 № 507, ДК БС є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Використання ДК БС забезпечує умови для вирішення завдань виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію та інше.
Таким чином, Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 забезпечує умови для вирішення завдань виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, а не для визначення того, які об`єкти відносяться до будівель транспортної інфраструктури.
Крім того, в ДК БС відсутні будь-які "будівлі дорожнього господарства", а виходячи із визначення терміну "об`єкт дорожнього сервісу", який вказаний у абз. 9 ст. 1 Закону України "Про автомобільні дороги", такими об`єктами є спеціально облаштовані місця, майданчики відпочинку, будівлі з різним функціональним призначенням (майданчики для стоянки транспортних засобів, автозаправні станції, торговельні пункти, автозаправні комплекси, пункти приймання їжі та питної води, а також інші об`єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та інші), а не будівля з конкретним функціональним призначенням.
Також 10.11.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області була зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта № КС143163150181 на об`єкт транспортної інфраструктури в якій визначено код об`єкта 1230.1 (торгові центри, універмаги, магазини) згідно Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000.
Щодо посилань відповідача, що позивач не є підприємством транспорту, а отже, не може мати у власності земельну ділянку із цільовим призначенням - землі транспорту, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у ПрАТ "Фора Рітейл" відсутні КВЕДи щодо діяльності пов`язаної з транспортом, слід зазначити наступне.
Згідно абз. 8 п. 1 "Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010", який затверджено Наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації.
Відповідно пп. 3.2.10 Статуту позивача предметом діяльності Товариства у сфері транспорту є допоміжне обслуговування наземного транспорту, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, тощо.
Таким чином, відповідач не довів те, що позивач не може мати у власності земельну ділянку із цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту і дорожнього господарства.
Щодо посилань відповідача на те, що ПрАТ "Фора Рітейл" розмістило на території земель дорожнього господарства об`єкт торгівлі - магазин, оформивши його як об`єкт дорожнього сервісу, з метою ухилення від сплати податків слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Згідно ст. 4 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Відповідно ст. 5 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Головне управління Держгеокадастру у Київській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Таким чином відповідач не наділений повноваженнями контролю за сплатою податків.
Також суд звертає увагу, що у Приписі вказано позивачу до 22.04.2019 вжити вичерпних заходів щодо усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства, спричинених використанням земельної ділянки.
Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
Згідно ч. 8 ст. 7 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Частиною 1 статті 12 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Проте, оскаржуваний припис не містить конкретних вимог, які необхідно здійснити позивачу щодо усунення порушень вимог законодавства так як слова "вжити вичерпних заходів" не відповідають принципу правової визначеності, що може бути наслідком зловживання відповідачем під час перевірки виконання його вимог.
Щодо повідомлення про сплату шкоди слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
При цьому, "Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту без спеціального дозволу", затверджена постановою КМУ від 25.07.2007 № 963, жодним чином не уповноважує головні управління Держгеокадасту на винесення таких Повідомлень.
Так, відповідно до п. 7 даної Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розмір шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 N 1619.
Таким чином, відповідач має право здійснювати розрахунок розміру шкоди, однак вказана норма не наділяє Головне управління Держгеокадастру у Київській області повноваженнями на винесення такого документу, як Повідомлення про сплату шкоди.
Розрахунок розміру шкоди не є адміністративно-правовим актом, який спричиняє будь-які правові наслідки для суб`єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні вказаної норми, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, тому його висновки не можуть бути предметом спору.
Суд звертає увагу, що предметом спору є не розрахунок розміру шкоди, а Повідомлення про сплату шкоди в якому міститься вимога у 15-ти денний термін сплатити розмір шкоди та зазначається, що у разі неповідомлення про сплату розміру шкоди у зазначений строк буде подано про стягнення заподіяної шкоди у примусовому порядку.
Враховуючи викладене, Повідомлення про сплату шкоди порушує права та законні інтереси позивача так як на підставі нього в подальшому здійснюється стягнення шкоди.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (п. 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (заява № 4241/03)).
Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.03.2019 № 43/0004ПР/03/01/-19.
Визнати протиправним та скасувати Повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Київській області про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 21.03.2019 № -10-0.43-149/90-19.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "ФОРА РІТЕЙЛ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Київській області судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2020 |
Оприлюднено | 26.05.2020 |
Номер документу | 89403768 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лапій С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні