Ухвала

від 25.05.2020 по справі 640/5086/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

25 травня 2020 року м. Київ№ 640/5086/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши клопотання Міністерства юстиції України та представника ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_2 з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 03.02.2020 № 345/5 (зі змінами від 05.02.2020 № 408/5), поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних дій, які скасовані наказом відповідача від 03.02.2020 № 345/5 (зі змінами від 05.02.2020 № 408/5).

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 . Комісія Міністерства юстиції України з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації без встановлення обставин порушення державними реєстраторами/нотаріусами процедури вчинення реєстраційних дій, вирішено питання прав на об`єкти нерухомого майна.

Ухвалою суду від 12.03.2020 відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 27.03.2020 залучено до участі у справі № 640/5086/20 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 .

05 травня 2020 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження в даній адміністративній справі.

07 травня 2020 року до суду від Міністерства юстиції України також надійшло клопотання про закриття провадження в даній адміністративній справі.

Вказані клопотання обґрунтовані тим, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності переходу частки в статутному капіталі, правомірності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна і можуть впливати на майнові права та інтереси осіб, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, відтак спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши подані представниками осіб, які беруть участь у справі, документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, пояснення третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, наказом Міністерства юстиції України від 03.02.2020 №345/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (зі змінами згідно наказу від 05.02.2020 № 408/5) задоволено скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Котягіна А.С. від 23.10.2019 з доповненням від 11.11.2019 № 6/ПК, від 14.11.2019 № 9/ПК, від 05.12.2019 № 12/ПК, від 06.12.2019 № 13/ПК у повному обсязі, скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наступні реєстраційні дії:

- від 09.10.2019 №13941050034000693 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи № 13941070035000693 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , № 13941050036000693 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та № 1341050037000693 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , проведені державним реєстратором Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Х.Р. , від 08.11.2019 № 13941050041000693 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи проведену державним реєстратором Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради Фенчин Вірою-Яриною Володимирівною щодо Приватного підприємства Продукти-Каргіл (ідентифікаційний код юридичної особи 33805450).

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- від 09.10.2019 №№ 49095734, 49095587, 49095332, прийняті державним реєстратором Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Х.Р. , №№ 49095563, 49095404, прийняті державним реєстратором Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Ревакович І.І.;

- від 10.10.2019 №№ 49111133, 49110223, 49109918, 49110810, 49110504, прийняті приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М.;

- від 18.10.2019 №№ 49231192. 49231431, 49229134, 49229423, 49229728, 49229957, 49230712, 49230915, 49230226, 49230491, прийняті приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я.;

- від 13.11.2019 №№ 49650369, 49650507, 49649181, 49649344, 49649517, 49649659, 49650075, 49650229, 49649797, 49649923, прийняті приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Залецькою Н.М.;

- від 13.11.2019 №№ 49651077, 49651117, 49650719, 49650785, 49652134, 49652205, 49652525, 49652573, 49651495, 49651621, прийняті державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяком П.Т.;

- від 03.12.2019 № 49995790, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем .

Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи питання належності даного спору до справи, на яку поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У силу ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 29.05.2019 у справі №826/9341/17.

Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України від 03.02.2020 № 345/5 (зі змінами від 05.02.2020 № 408/5) Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , прийнятого за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 в особі Котягіна А.С. від 23.10.2019 з доповненням від 11.11.2019 №6/ПК, від 14.11.2019 № 9/ПК, від 05.12.2019 № 12/ПК, від 06.12.2019 № 13/ПК.

Скаржником оскаржувались рішення та реєстраційні дії стосовно змін до статутних документів Приватного підприємства Продукти-Каргіл , реєстраційні дії та рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень на майно Приватного підприємства Продукти-Каргіл .

Як зазначено позивачем у позовній заяві, підставою звернення ОСОБА_2 до суду є поновлення її корпоративних права у Приватному підприємстві Продукти-Каргіл та права власності на нежитлові приміщення.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом корпоративного спору та, як наслідок, питання щодо правомірності набуття права власності і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов до висновку, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

У силу п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України. господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту корпоративних прав та прав на об`єкти нерухомого майна, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, виходячи із суб`єктного складу сторін у цій справі, даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 826/3942/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 821/1504/17.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі № 640/5086/20.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі №640/5086/20 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.

3. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-297 цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда