ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2020 року справа №200/8620/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів Т.Г. Арабей, І.В. Геращенка, секретаря судового засідання Ашумова Т.Е., представника позивача Дереки Д.В., представника відповідача Комарової Г.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 р. (у повному обсязі складено 22 листопада 2019 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/8620/19-а (головуючий І інстанції суддя Чекменьов Г.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними дій щодо нарахування та погашення процентів та зобов`язання відкоригувати дані інтегрованої картки,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (далі - позивач) 08.07.2019 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника податків ВП Луганська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" процентів за користування розстроченням у розмірі 603 740, 60 грн. за кодом платежу 8513020100 00 Рентна плата за спеціальне використання води та зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області здійснити корегування даних інтегрованої картки платника податків шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 603 740, 60 грн. з інтегрованої картки платника податків ВП Луганська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" за кодом платежу 8513020100 00 Рентна плата за спеціальне використання води та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення, як переплата; вирішити питання судових витрат (т. 1 а.с. 3-13).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 200/8620/19-а у задоволені позову відмовлено у повному обсязі (т. 1 а.с. 191-196).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що Порядком № 422 від 07.04.2016 року не передбачено право відповідача на проведення інвентаризації розстрочень (відстрочень) на предмет виявлення некоректно нарахованих процентів за користування цими розстроченнями (відстроченнями), а порядок коригування інтегрованої картки не дотримано. Посилається на п. 5 р. 1 Порядку № 422 та зазначає, що відповідач здійснив коригування без жодного рішення керівника органу ДФС, без посилання та використання первинних документів, чим порушив норми законодавства.
Також зазначає, що законодавством передбачено порядок зміни реєстрації платника податків в податковому органі та передачу всіх документів, в тому числі щодо розстрочення та відстрочення податкових зобов`язань.
Крім того, жодні рішення про розстрочку № 1302, 1302.2, 1302.3 від 25.04.2019 року відсутні та взагалі не приймались, оскільки проценти нараховані за рішеннями про розстрочення у 2016 році; проценти у розмірі 603 740, 60 грн. нараховані контролюючим органом 26.04.2019 року на підставі ст. 100 Податкового кодексу України на грошові зобов`язань, які погашені в інтегрованій картці 21.03.2016 року, 22.03.2016 року, 25.04.2016 року, тобто після спливу 1095 днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03.05.2019 року позивачем отримано лист відповідача від 26.04.2019 року № 4130/10/12-32-55-07, до якого були додані акти звірки щодо донарахувань по сумах розстрочення (відстрочення) за 2016 рік від 25.04.2019 року, які відповідач просив підписати та 1 примірник повернути на його адресу.
Додані до вказаного листа акти звірки містили відомості про нарахування процентів по сумах розстрочення (відстрочення) з рентної плати за спеціальне використання води (код БК 13020100 00), у тому числі:
у розмірі 335 406,61 грн. з датою погашення 21.03.2016 року з рентної плати за спеціальне використання води;
у розмірі 170 306,86 грн. з датою погашення 21.03.2016 року з рентної плати за спеціальне використання води;
у розмірі 98 027,03 грн. з датою погашення 22.03.2016 та 25.04.2016 з рентної плати за спеціальне використання води.
Загальна сума нарахованих процентів за вказаними актами склала 603 740, 50 грн. (т. 1 а.с. 32-34).
Не погодившись із вказаними діями відповідача 13.05.2019 року позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Луганській області щодо нарахування пені у розмірі 603 740, 60 грн. (т. 1 а.с.35-36).
21.06.2019 року позивачем отримано від Державної фіскальної служб України лист від 14.06.2019 року № 27646/6/99-99-17-04-15, яким скарга позивача залишена без задоволення (т. 1 а.с.42).
З інтегрованої картки платника (далі - ІКП) випливає, що 25.04.2019 року відповідачем внесені відомості про наявність у позивача пені в розмірі 603 740, 50 грн., яка погашена за рахунок наявної у позивача переплати.
Вказані дії відповідача щодо відображення в ІКП позивача суми пені 603 740, 50 грн. та її погашення за рахунок наявної переплати позивач вважає неправомірними, що є предметом спору у цій справі.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Статтею 100 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла станом на березень 2016 року, передбачено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу (пункт 100.1).
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання (п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 129.4. статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України).
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Статтею 129 Податкового кодексу передбачено, що пеня нараховується:
129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;
129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
129.2. У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.
129.3. Нарахування пені закінчується:
129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;
129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
За змістом пункту 4.2. Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10.10.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року (далі - Порядок № 574) нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу).
Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).
Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Кодексу.
Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов`язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.
Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.
Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов`язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.
Матеріалами справи підтверджено, що проценти у розмірі 603740, 60 грн. нараховані контролюючим органом 26.04.2019 року на підставі ст. 100 Податкового кодексу України на розстрочення грошових зобов`язань, які погашені 21.03.2016 року, 22.03.2016 року та 25.04.2016 року, тобто після спливу 1095 днів.
Статтею 58 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
58.2. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.
Оскільки проценти за користування розстроченням є за своєю податковою природою податковим зобов`язанням, то податковий орган повинен був прийняти податкове повідомлення-рішення. Однак, нарахування процентів по сумах розстрочення (відстрочення) здійснено податковим органом на підставі листа від 26.04.2019 року № 4130/10/12-32-55-07, тобто не у передбачений законодавцем спосіб.
Судом встановлено, що листом ДФС України № 12002/7/99-99-17-04-17 від 10.04.2019 р. було вказано про виявлення окремих випадків некоректного нарахування процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу) на підставі статті 100 ПК України, що діяли до 01.01.2017 р. Зазначеним листом було зобов`язано податкові органи нижчого рівня провести інвентаризацію розстрочень (відстрочень) на предмет виявлення некоректно нарахованих процентів за користування цими розстроченнями (відстроченнями). Інвентаризацію за платниками, які змінили місце обліку, а розстрочення надавалися іншим органом ДФС, провести таку інвентаризацію органом ДФС за місцем обліку платника на дату її проведення (т.1 а.с.122).
За твердженням відповідача на підставі вказаного листа ним було проведено інвентаризацію наданих згідно зі статтею 100 ПК України розстрочень (відстрочень), які діяли у період до 01.01.2017 року, на предмет виявлення некоректного нарахування процентів.
Таким чином, на підставі листа ДФС України № 12002/7/99-99-17-04-17 від 10.04.2019 року відповідачем 25.04.2019 року, за його твердженням, показники ІКП позивача були приведені у відповідність до фактичного стану розрахунків, з направленням на адресу позивача листа від 26.04.2019 року № 4130/10/12-32-55-07 з доданими актами звірки по сумах розстрочення (відстрочення) за 2016 рік (т. 1 а.с.32-34).
Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 07.04.2016 № 422 визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
У відповідності до п. 5 п. 1 Порядку контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим, матеріали справи не містять рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС про коригування облікових показників ІКП позивача у ручному режимі та без посилання та використання первинних документів.
Крім того, зазначеним Порядком взагалі не передбачено право відповідача на проведення інвентаризації розстрочень (відстрочень) на предмет виявлення некоректно нарахованих процентів за користування цими розстроченнями (відстроченнями).
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта стосовно порушення податковим органом порядку коригування інтегрованої картки.
Законодавством передбачено порядок зміни реєстрації платника податків в податковому органі та, відповідно, передачу всіх документів.
Порядок обліку платників податків і зборів від 09.11.2011 року № 1588 розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.
За змістом п. 1.6 Порядку стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з цим Порядком, формується облікова справа.
Реєстраційна частина облікової справи платника податків формується із документів, які надходять до контролюючих органів для взяття на облік платника податків, та доповнюється документами, які подаються платником податків або надходять стосовно платника податків згідно із статтями 66-68 Податкового кодексу України у паперовій формі. Звітна частина облікової справи платника податків формується із податкових декларацій (звітів, розрахунків) та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, які подаються платником у період його діяльності у паперовій формі.
У разі ліквідації чи реорганізації контролюючого органу, адміністративно-територіальної реформи, зміни меж адміністративних одиниць (районів, міст) чи інших, незалежних від платника податків об`єктивних причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому обліковується платник податків, здійснюються зняття з обліку платника податку в одному контролюючому органі та взяття на облік в іншому відповідному контролюючому органі з урахуванням таких особливостей:
1) переведення платників податків здійснюється на підставі переліку платників податків, стосовно яких змінюється місце обліку, затвердженого відповідним контролюючим органом вищого рівня;
2) у 10-денний строк після затвердження переліку платників податків, які підлягають зняттю з обліку в одному контролюючому органі та взяттю на облік в іншому, контролюючий орган, з якого переводяться платники податків, передає до контролюючого органу за новим місцем обліку такі документи та інформацію:
реєстраційні частини облікових справ платників податків;
звітні частини облікових справ платників податків.
Передача здійснюється за окремими актами прийому-передачі, які складаються у трьох примірниках - по одному для контролюючих органів та один для відповідного контролюючого органу вищого рівня (п. 10.23 Порядку).
Таким чином, всі первинні документи, у тому числі договори розстрочки та рішення про розстрочки підлягали переданню до відповідача. Зазначене підтверджується, зокрема, листом Офісу великих платників податків від 05.06.2019 року (т. 1 а.с. 119).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з інтегрованої картки за 2019 рік позивача вбачається, що проценти нараховані наступними операціями:
- нарахування процентів за користування розстроченням. Донараховано проценти за користування розстроченням/відстроченням № 1302 від 25.04.2019 року у розмірі 98 027, 03 грн.;
- нарахування процентів за користування розстроченням. Донараховано проценти за користування розстроченням/відстроченням № 1302.2 від 25.04.2019 року у розмірі 335 406, 61 грн.;
- нарахування процентів за користування розстроченням. Донараховано проценти за користування розстроченням/відстроченням № 1302.2 від 25.04.2019 року у розмірі 170 306, 86 грн.
Разом з тим, відповідачем не надано рішень № 1302, 1302.2, 1302.3 від 25.04.2019 року; № 5 по № від 01.12.2015 року, № 7 від 20.05.2015 року по № від 01.03.2015 року, № 28 від 19.11.2015 року по № від 01.09.2015 року, № 5 по № від 19.02.2016 року по № від 01.12.2015 року, на які посилається відповідач.
Проценти нараховані за рішеннями про розстрочення у 2016 році.
При апеляційному розгляді судом апеляційної інстанції були витребувані копії первинних документів, на підставі яких відбулося нарахування та погашення в інтегрованій картці платника податків ВП Луганська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" процентів за користування розстроченням. Судом отримана відповідь, що надати такі документи відповідач не може (а.с. 164-168).
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Луганській області щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника податків ВП Луганська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" процентів за користування розстроченням у розмірі 603 740, 60 грн. за кодом платежу 8513020100 00 Рентна плата за спеціальне використання води є правомірними та підлягають задоволенню.
За приписами частини другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд констатує, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не у спосіб передбачений законодавством і не довів правомірність своїх дій.
Щодо способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Приписами п.п. 19-1.1.10 п. 19.1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України однією з функцій контролюючих органів є забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.
П. 1 розділу II Порядку № 422 від 07.04.2016 року окреслено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
За визначенням ч. 1. 3 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з урахуванням норм Порядку № 422 від 07.04.2016 року, суд вважає, що у даному випадку для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідним є зобов`язання Головне управління ДПС у Луганській області здійснити корегування даних інтегрованої картки платника податків шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 603 740, 60 грн. з інтегрованої картки платника податків ВП Луганська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" за кодом платежу 8513020100 00 Рентна плата за спеціальне використання води та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення, як переплата.
Щодо заявлених вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат у справі, суд зазначає наступне.
Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України змістує, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає сплачений позивачем судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 22 640, 25 грн.
Пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За нормою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, з аналізу наведених правових норм, вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Також, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 29 000, 00 грн., представником позивача надані наступні докази: договір про надання правової допомоги № 1784-ВЄ від 01.04.2019 року з Додатковою угодою № 1 від 20.05.2019 року, укладених між позивачем та АО ПЕРШИЙ РАДНИК ; акт надання послуг № 1 від 12.11.2019 року до Договору; квитки АТ Укрзалізниця (т. 2 а.с. 214-232).
Разом з тим, позивачем не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, а саме: квитанція, платіжне доручення, касові чеки, будь-які докази щодо здійснення витрат саме сплати за надання правової допомоги.
За таких обставин клопотання про позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29000,00 грн. задоволенню не підлягає.
Оскільки позивачем належним чином не підтверджено витрати за надання правової допомоги, то витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників також задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 308, 310, 313, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 р. - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 р. у справі № 200/8620/19-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними дій щодо нарахування та погашення процентів та зобов`язання відкоригувати дані інтегрованої картки - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника податків ВП Луганська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" процентів за користування розстроченням у розмірі 603 740, 60 грн. за кодом платежу 8513020100 00 Рентна плата за спеціальне використання води .
Зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області здійснити корегування даних інтегрованої картки платника податків шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 603 740, 60 грн. з інтегрованої картки платника податків ВП Луганська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" за кодом платежу 8513020100 00 Рентна плата за спеціальне використання води та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення, як переплата.
В решті відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, юридична адреса: вул. Енергетиків, 72, Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 31831942, юридична адреса: вул. Енергетиків, 34, м. Курахове, Донецька обл., 85612) судовий збір у розмірі 22 640, 25 (двадцять дві тисячі шістсот сорок грн.).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст складений 25 травня 2020 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г.Арабей
І.В. Геращенко
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2020 |
Оприлюднено | 25.05.2020 |
Номер документу | 89405055 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні