Постанова

від 19.05.2020 по справі 160/5366/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5366/19 Суддя І інстанції - Турлакова Н.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НТК-Україна

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НТК-Україна до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови , -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ НТК-Україна звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA110000/2019/200089/2 від 14.05.2019р., прийняте Дніпропетровською митницею ДФС;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00357, яка оформлена Дніпропетровською митницею ДФС.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості при цьому не довів неможливість використання основного, оскільки надані позивачем документи свідчать, що відомості про заявлену митну вартість товару є об`єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально, у зв`язку із чим просить суд скасувати вказані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ НТК-Україна посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому факту, що у митного органу були відсутні підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Затребувані митницею документи жодним чином не мають відношення для підтвердження митної вартості товару, визначеною за ціною контракту, та обставина що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що схожий товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю не є підставою для відмови у визначенні митної вартості за основним методом і не свідчить про наявність порушень з боку декларанта. Під час розгляду справи у суді першої інстанції представник відповідача не навів жодних пояснень або поважних причин чому у рішенні про коригування митної вартості:

відсутнє порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. В рішенні не наведена навіть назва товару, митна вартість якого взята за основу;

не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Ці дані просто не вказані;

не надано підтвердження, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. Ці дані просто не вказані;

не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості;

чому митниця своїми діями при винесені рішення про коригування митної вартості позбавила нас права надати роз`яснення по спірним питанням та спростувати хибні висновки посадової особи митного органу.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Дніпровська митниця Держмитслужби просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Також, Дніпровською митницею Держмитслужби заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником у справі, а саме замінити Дніпропетровську митницю ДФС її правонаступником - Дніпровською митницею Держмитслужби.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №1200 від 18.12.2018 року Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України , №858 від 02.10.2019 року Про утворення територіальних органів Державної митної служби , створено Дніпровську митницю Держмитслужби.

Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вищенаведені обставини та на підставі приписів ст.52 КАС України, колегія суддів вважає можливим клопотання задовольнити та здійснити заміну відповідача у справі Дніпропетровської митниці ДФС на правонаступника Дніпровську митницю Держмитслужби.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ НТК-Україна просив задовольнити вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, митниця просила розглянути справу без участі їх представника в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ НТК-Україна 10.05.2019 р. до Дніпропетровської митниці ДФС будо подано митну декларацію № UA110150/2019/221750 на товари Частини моторних транспортних засобів який надійшов позивачу з Китаю від підприємства JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD згідно з контрактом №1 від 27.02.2019, копія якого наявна в матеріалах справи.

Для підтвердження митної вартості позивачем було надано до митниці пакет документів згідно вимогами ст.53 Митного кодексу України:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості надана в електронному виді);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності (наданий зовнішньоекономічний контракт №1 від 27.02.2019 та додаток№2 від 14.03.2019 до нього);

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу) (надані інвойси від 14.03.2019№ 1-2 та від 07.05.2019№ 1-2-1);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (були надані чотири СВІФТ - повідомлення про сплату товару від 25.03.2019, 05.04.2019, 26.04.2019 та від 03.05.2019);

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (на момент митного оформлення таких документів не існувало);

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (був наданий коносамент NBLG242524 від 29.03.2019, договір на перевезення № 2210 від 22.03.2019p., рахунки на сплату морського перевезення за межами України № UAIM0318015 та № UAIM0318063 від 23.04.2019 та платіжні доручення на їх оплату №234 та №237 від 23.04.2019);

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню (товар ліцензуванню не підлягає);

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (був наданий страховий поліс від 28.03.2019 № 3100220193300000000870)

У процесі митного оформлення посадовими особами митного органу було надіслано повідомлення декларанту №548197 від 11.05.2019 з вимогою надати додаткові документи на підтвердження митної вартості.

У вказаному повідомленні зазначено: Згідно умов контракту від 27.02.2019 № 1, п.3.1 Ціна товару, що поставляється за договором та порядок оплати визначаються за згодою сторін та фіксуються у відповідних Додатках. Згідно додатку до контракту від 14.03.2019 Додаткова угода №2 умови оплати: 100% передплата. Моментом передачі товару (та переходу ризиків) згідно вищезазначеного договору п. 4.3.2 є дата передачі товару перевізнику. Згідно вищезазначеного додатку до контракту та рахунку (інвойс) від 27.03.2019 № 1-2 умовами поставки є FOB NINGBO. Згідно договору на перевезення від 22.03.2019 № 2210 перевізником є ТОВ СМА СИ ДЖИ ЭМ ШИППИНГ ЭДЖЕНСИС УКРАИНА та датою видачі коносаменту № NBLG242524 є 29.03.2019. Таким чином, згідно умов вищезазначеного контракту товар передано у зазначену дату, яка є датою початку відправлення товару. При цьому платіжні документи системи Swift датуються 25.03.2019 (в той час, як рахунок на оплату (інвойс) №1-2 має дату 27.03.2019), 05.04.2019, 26.04.2019, 03.05.2019, що порушує умови оплату товару згідно вищезазначеного додатку до контракту.

Крім цього, надані до митного контролю платіжні документи системи Swift за вищезазначеними датами у гр. 70 Призначення платежу не містять посилання на інвойс або рахунок-проформу, що унеможливлює однозначну ідентифікацію оцінюваного товару. Згідно узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.

Згідно з наданої до митного оформлення декларації заявлено контракт, договір купівлі-продажу стороною якого є виробник товару. При цьому підприємство JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD заявлене як виробник лише в товарі №2 згідно заявленої ЕМД, товари 1, 3-11 містять дані про виробника КІМІКО, таким чином існує вірогідність посередницького характеру угоди та наявності комерційної надбавки за послуги експорту.

Згідно з вищезазначеного коносаменту від 29.03.2019 № NBLG242524 Freight Collect - фрахт підлягає оплаті вантажоотримувачем в порту призначення. Це означає, що плата здійснюється після прибуття вантажу в порт призначення. Згідно відміток ПМК на даному документі вантаж надійшов 04.05.2019, в той час, як платіжні документи за № 234, 237 датуються 23.04.2019".

У відповідь на це повідомлення митниці позивачем був надісланий до митниці лист №0517 від 13.05.19р. в якому зазначено, що:

1. Згідно додатку до контракту від 27.02.2019 № 1 умови оплати: 100% передплата. Товар був 100% оплачений нашим підприємством після фактичного завантаження на борт судна, але до надання нам Продавцем звичайного доказу доставки -звичайного транспортного документу (оригіналу морського коносаменту). Тобто оплату було здійснено до повного виконання Продавцем своїх обов`язків з постачання товару на умовах FOB згідно правил Інкотермс-2010 .

2. Стосовно заповнення гр. 70 Призначення платежу у платіжних документах системи Swift: Згідно узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Умовами контракту від 27.02.2019 № 1 не передбачено отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу) для проведення попередньої оплати товару. Оплата проводилася на підставі укладеного контракту від 27.02.2019 № 1, що відповідає даним, зазначеним у гр. 70 Призначення платежу у платіжних документах системи Swift.

3. У наданих до митного оформлення документах немає жодних посилань на те, що підприємство JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD діє на підставі договорів, укладених з третіми особами. Тому припущення, що існує вірогідність посередницького характеру угоди та наявності комерційної надбавки за послуги експорту немає під собою жодних підстав. Як зазначено у постанові пленуму ВАСУ №2 від 13 березня 2017 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року : рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

4. Стосовно строків оплати фрахту. Напис у коносаменті від 15.03.2019 № NBLG241648 Freight Collect ) означає, що фрахт сплачується отримувачем до прибуття вантажу у порт призначення. Згідно п.6.1. договору на перевезення від 22.03.2019 № 2210 укладеного з перевізником ТОВ СМА СИ ДЖИ ЭМ ШИППИНГ ЭДЖЕНСИС УКРАИНА : Оплата послуг СТОРОНИ 1 (ТОВ СМА СИ ДЖИ ЭМ ШИППИНГ ЭДЖЕНСИС УКРАИНА ), а також фрахту демереджу, любих інших платежів за даним договором здійснюється СТОРОНОЮ 2 в національній валюті України згідно виставленим СТОРОНОЮ 1 рахункам. З моменту підписання даного Договору СТОРОНА 1 залишає за собою право, на свій розсуд виставляти рахунки СТОРОНІ 2 за фрахт, демередж, а також інші послуги, що оказуються СТОРОНОЮ 1 СТОРОНІ 2 за даним договором .

У цьому ж листі позивав повідомив митницю, що в надісланому ними повідомленні не було наведено доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не зазначені конкретні складові митної вартості, які не були враховані декларантом, обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки, не надано обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей. Тобто вимога надання додаткових документів для підтвердження митної вартості порушує положення ч.3 ст.53 МКУ. З цих причин надати додаткові документі для підтвердження митної вартості позивач відмовився.

14.05.2019 року відповідачем позивачу було направлено ще одне повідомлення №548917, в якому зазначено:

1. Наданий документ від 28.03.2019 № 3100220193300000000870 щодо страхування містить дані щодо страхування вантажу підприємства ТОВ НТК -Україна за маршрутом NINGBO - ODESSA з посиланням на коносамент від 29.03.2019 № NBLG242524 та на рахунок (інвойс) від 27.03.2019 № 1-2 із зазначенням назви судна, що здійснювало переміщення вантажу CO SCO SHIPPING SEINE та номеру рейсу OBX39W1MA, при цьому в заявленій до митного оформлення декларації, в переліку складових митної вартості дана інформація відсутня, чим порушено п.7 ч.10 ст. 58 МКУ.

2. Крім того, декларантом заявлено номер рейсу 45840ОВ, в той час як згідно вищезазначеного додатково наданого страхового документа 28.03.2019 №3100220193300000000870 та рахунків на оплату транспортних послуг від 23.04.2019 №UAIM0318015 та від 23.04.2019 № UAIM0318063 номером рейсу є OBX39W1MA, що не кореспондується із заявленими у ЕМД даними.

3. Дані щодо виробника не підтверджені документально, крім того, згідно інформації мережі Інтернет щодо виробника КІМІКО зазначено, що дане підприємство здійснює виробництво у країні Тайвань (TW), в той час як згідно заявлених даних країною виробництва є Китай (CN) .

Посадовою особою розглянуто надані декларантом додаткові документи та прийнято до уваги інформацію про відмову у наданні інших додаткових документів, про залишення за собою права на надання документів відповідно до п.8 статті 55 МКУ та прохання завершити митне оформлення без урахування десятиденного строку згідно ч.3 ст.53 МКУ, копія листа міститься в матеріалах справи.

На підставі наданих документів Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200089/2 від 14.05.2019р., а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00357.

Графа 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200089/2 від 14.05.2019р. містить наступну інформацію: Враховуючи специфіку товару, сферу застосування, для коригування митної вартості взята вартість товару згідно наявної інформації у органу доходів і зборів щодо митної вартості за якою було ввезено подібний товар, який має таке ж призначення, що і оцінюваний товар №1 (далі нумерація товарів згідно заявленої до митного оформлення ЕМД), імпортований на умовах поставки FOB у наближений до часу експорту оцінюваного товару, виробник Harbin Dechuang Economic And Trade Co., Ltd, торгова марка: RIDER, країна виробництва: Китай за ЕМД від 02.05.2019 № UA807200/2019/2007, митна вартість якого складає 5,941146 дол.США/кг.

Товар №2 імпортований на умовах поставки FOB у наближений до часу експорту оцінюваного товару, виробник NINGBO FENGHUA OCEAN IMPORT & EXPORT CO., LTD, торгова марка: GENUINE, країна виробництва: Китай за ЕМД від 25.04.2019 № UA305200/2019/23918, митна вартість якого складає 6,172775 дол.США/кг.

Товар №5 імпортований на умовах поставки FOB у наближений до часу експорту оцінюваного товару, виробник Xingtai Okai Auto Parts Co., Ltd, торгова марка: OKAI, країна виробництва: Китай за ЕМД від 18.04.2019 № UA100120/2019/197537, митна вартість якого складає 6,352204 дол.США/кг.

Товар №6 імпортований на умовах поставки CIF у наближений до часу експорту оцінюваного товару, виробник Chery Automobile Co., Ltd., торгова марка: Chery, країна виробництва: Китай за ЕМД від 18.04.2019 № UA100110/2019/125898, митна вартість якого складає 8,012778 дол.США/кг.

Товар №7 імпортований на умовах поставки FOB у наближений до часу експорту оцінюваного товару, виробник Tantivy Automotive Co., Ltd., торгова марка: Borsehung, країна виробництва: Китай за ЕМД від 28.03.2019 № UA125190/2019/653541, митна вартість якого складає 7,072551 дол.США/кг.

Товар №8 імпортований на умовах поставки FOB у наближений до часу експорту оцінюваного товару, виробник HANGZHOU NEW TIGER TRADING CO., LTD., торгова марка: FITSHI, країна виробництва: Китай за ЕМД від 01.04.2019 № UA100110/2019/169177, митна вартість якого складає 5,289950 дол.США/кг.

Товар №11 імпортований на умовах поставки CFR у наближений до часу експорту оцінюваного товару, виробник Denzhou Mazhong Lmoking Co., Ltd.., торгова марка: FOLH, країна виробництва: Китай за ЕМД від 25.04.2019 № UA100150/2019/103617, митна вартість якого складає 8,010018 дол.США/кг .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку що у митниці не було достатніх підстав для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки позивачем було заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та використані декларантом відомості про митну вартість товарів не підтверджені документально.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

За умовами контракту від 27.02.2019 № 1, п.3.1 Ціна товару, що поставляється за договором та порядок оплати визначаються за згодою сторін та фіксуються у відповідних Додатках. Згідно додатку до контракту від 14.03.2019 № Додаткова угода №2 умови оплати: 100% передплата. Моментом передачі товару (та переходу ризиків) згідно вищезазначеного договору п. 4.3.2. є дата передачі товару перевізнику.

З додатку до контракту та рахунку (інвойс) від 27.03.2019 № 1-2 вбачається, що умовами поставки є FOB NINGBO. Загальна вартість товару складає 30082,68 дол. США

Відповідно до платіжних документів системи Swift від 25.03.2019,05.04.2019, 26.04.2019, 03.05.2019, позивачем сплачено 30082,68 дол. США.

Враховуючи той факт, що відображена в наведеному інвойсі фактурна вартість товару була повністю сплачена позивачем, що підтверджується належними копіями платіжних документів, то її несвоєчасна сплата, в межах спірних правовідносин не є достатньою та самостійною підставою для коригування заявленої позивачем митної вартості товарів.

Що стосується посилань митного органу на те, що надані до митного контролю платіжні документи системи Swift за вищевказаними датами у гр. 70 Призначення платежу не містять посилань на інвойс або рахунок-проформу, що унеможливлює однозначну ідентифікацію оцінюваного товару, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх необґрунтованими, оскільки в розділі призначення платежу наведених платіжних документів зазначено передоплата за автомобільні запасні частини, контракт № 1 від 27.02.2019 року , а загальна вартість передплати становить 30082,86 дол. США.

Також, відповідно до додатку від 14.03.2019 року № 2 до Договору № 1 від 27.02.2019 року, загальна вартість продукції, що поставлялась, становить 30082,86 дол. США.

Відтак, оскільки п. 3.1 договору № 1 від 27.02.2019 року стосовно ціни товару має відсилочний характер та визначає, що остання визначається в додатках до договору, а відповідний додаток визначає вартість продукції у сумі 30082,86 дол. США, яка була повністю сплачена позивачем, то відповідно незазначення позивачем в розділі призначення платежу посилань на інвойс або рахунок-проформу, з огляду на можливість ідентифікування товару, що поставлявся не є належною підставою для врахування вказаних документів, як достовірних.

Що стосується посилань відповідача на те, що згідно коносаменту від 29.03.2019 року№ NBLG242524 Freight collect - фрахт підлягає оплаті вантажоотримувачем в порту призначення, а згідно відміток ПМК вантаж надійшов 04.05.2019 року, в той час як платіжні документи № 234, № 237 датуються 23.04.2019 року, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх необґрунтованими, з огляду на сплату позивачем фрахту в повному обсязі та відсутності, в межах договірних відносин між позивачем та ТОВ СМА СИ ДЖИ ЄМ ШИППИНГ ЄДЖЕНСИС УКРАИНА , який здійснював перевезення товару, заборон стосовно проведення більш ранньої оплати послуг.

Відносно посилань митного органу на відсутність в заявленій до митного оформлення декларації, в переліку складових митної вартості інформації стосовно наданого позивачем документу щодо страхування товару від 28.03.2019 року № 3100220193300000000870, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в силу приписів п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрат на страхування цих товарів.

В той же час вартість страхування була включена продавцем товару у його вартість, а тому подання позивачем до митного органу документів відносно проведення такого страхування є правом останнього, а не обов`язком, що свідчить про необґрунтованість наведених доводів.

Щодо доводів митниці, що декларантом заявлено номер рейсу 45840ОВ, в той час як згідно вищезазначеного додатково наданого страхового документа 28.03.2019 № 3100220193300000000870 та рахунків на оплату транспортних послуг від 23.04.2019 № UАІМ0318015 та від 23.04.2019 № UАІМ0318063 номером рейсу є ОВХ39W1МА, що не кореспондується із заявленими у ЕМД даними слід зазначити, що згідно з положеннями п.2 розділу II наказу Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684) Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа при поміщенні товарів у митний режим імпорту при ввезені його морським та річковим транспортом у митній декларації зазначається лише назва судна на якому здійснюється перетин митного кордону при ввезенні товарів на митну територію України (графа 21 ЕМД). Номер рейсу судна в митній декларації не зазначається. А цифри 45840ОВ, які зазначені у графі 18 ЕМД і на які посилається митниця, насправді є номером вантажного автомобілю, який перевозив вантаж з порта Одеса до митниці призначення і дані про який зазначені в автомобільній накладній СМК №435762 від 04.05.2019 р., що відповідає положенню п.2 розділу II наказу Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 яка передбачає, що у графі 18 митної декларації зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) безпосередньо перебувають товари при пред`явленні митниці призначення.

Щодо доводів відповідача відносно зазначення підприємство JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO. LTD, як виробника, лише в товарах № 2, згідно заявленої ЕМД, а товари № 1, 3-11 містять дані про виробника КІМІКО, у зв`язку з чим існує вірогідність посередницького характеру угоди та наявності комерційної надбавки за послуги експорту, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до додатку № 2 від 14.03.2019 року до договору № 1 від 27.02.2019 року, виробником всього товару, що поставляєтсья є JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO. LTD.

Також, відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю Ле Гранд від 13.05.2019 року № 13/05, який був декларантом товару, що постачався позивачу, в ЕМД № ГФ110150/2019/221750 від 10.05.2019 року було помилково зазначено виробника KIMIKO в товарах 1, 3-11. Вірним виробником є JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO. LTD.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів UA110000/2019/200089/2 від 14.05.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00357 та необхідності визнання їх протиправними і скасування.

Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НТК-України - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НТК-України - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA110000/2019/200089/2 від 14.05.2019р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00357.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь НТК-України сплачений судовий збір у розмірі 6723 грн. 50 коп. (шість тисяч сімсот двадцять три грн. 50 коп.)

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 20 травня 2020 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова