Ухвала
від 25.05.2020 по справі 640/19191/19
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19191/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

25 травня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Черпіцька Л.Т., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс ЮА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, а також відстрочити сплату судового збору.

Апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 КАС України.

Перевіряючи наявність правових підстав для задоволення клопотання скаржника, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В силу вимог частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведені у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI підстави не звільняють скаржника від обов`язку сплатити судовий збір.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011, передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

З огляду на викладене, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Разом з тим, слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку скаржником не надані.

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення такої сплати повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

За таких обставин, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплату судового збору відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Скаржником не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент подачі адміністративного позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який на 01.01.2019 становив 1921 грн.

Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, в чинній на час подачі апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції редакції, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для для працездатних осіб.

Як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено похідні одна від одноїпозовні вимоги немайнового характеру, у зв`язку з чим за подачу апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 2881,50 грн. (1921 х 150%).

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку шляхом сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом № 3674-VI.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 133, 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про відстрочення сплату судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не раніше дня закінчення карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Суддя Л.Т. Черпіцька

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.05.2020
Оприлюднено26.05.2020
Номер документу89406172
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/19191/19

Ухвала від 16.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 21.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 07.12.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Черпіцька Людмила Тимофіївна

Ухвала від 25.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Черпіцька Людмила Тимофіївна

Ухвала від 25.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Черпіцька Людмила Тимофіївна

Ухвала від 25.05.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Черпіцька Людмила Тимофіївна

Рішення від 31.03.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Балась Т.П.

Ухвала від 01.11.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Балась Т.П.

Ухвала від 17.10.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Балась Т.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні