Постанова

від 21.05.2020 по справі 808/2780/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2020 року

Київ

справа №808/2780/16

адміністративне провадження №К/9901/37872/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2016 (суддя Лазаренко М.С.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 (головуючий суддя Дурасова Ю.В., судді: Щербак А.А., Баранник Н.П.)

у справі № 808/2780/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Востокмет

до Запорізької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Востокмет (далі - позивач, ТОВ НВФ Востокмет ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.09.2016 № 0001378291402.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та дублюють висновки акта перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ Сонкей , які обґрунтовані невідповідністю номенклатури придбаного товару, відстуністю інформації щодо зберігання товару, транспортування товару та інформації щодо власних чи орендованих основних фондів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності контрагента. Крім того, аналізом інформаційних баз податкового органу встановлено, що придбання або імпорту товару з кодом УКТ ЗЕД ТОВ Санкей в податковому кредиті відсутнє.

Позивач процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Колегія суддів зазначає, що переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 23.08.2016 по 30.08.2016, на підставі наказу від 23.08.2016 № 444, направлення від 23.08.2016 № 230, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Востокмет з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку по відносинам з ТОВ Сонкей за період квітень 2016 року, за результатами якої складено акт від 31.08.2016 № 73/08-29-14-02-05/38415691.

За висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкових зобов`язань по податку на додану вартість внаслідок здійснення транзитних потоків за період квітень, травень 2016 року на загальну суму 420 021 грн, у т.ч. по періодах: квітень 2016 року на суму ПДВ 419 781 грн, травень 2016 року на суму ПДВ 240 грн; підпунктів 14.1.36, 14.1 181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит внаслідок здійснення транзитних потоків за квітень 2016 року в сумі 414 092 грн, що сформований за рахунок ризикових постачальників ТОВ Сонкей .

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 13.09.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001378291402, яким ТОВ НВФ ВОСТОКМЕТ зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 420 021 грн та зменшено податковий кредит в сумі 414 092 грн.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду касаційної інстанції та погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з такого.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судами встановлено, що між ТОВ НВФ ВОСТОКМЕТ (покупець) та ТОВ Сонкей (постачальник) укладено договір поставки № 18/04 від 18.04.2016, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти товар, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти та оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідних видаткових накладних та /або специфікаціях.

На виконання умов договору виписані видаткові накладні від 27.04.2016 № РН-00443 на загальну суму 319 691,40 грн, № РН-00444 на загальну суму 370 684,80 грн, № РН-00418 від 26.04.2016 на загальну суму 882 655,20 грн, № РН-00416 від 26.04.2016 на загальну суму 911 520,00 грн.

Оплата придбаного товару здійснена ТОВ НВФ ВОСТОКМЕТ частково шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Станом на 15.08.2016 заборгованість становила 250 939,70 грн.

Транспортування придбаного товару здійснювалось за рахунок ТОВ НВФ ВОСТОКМЕТ із залученням ТОВ Біз-інформа , що підтверджується долученими до справи копіями ТТН № 443 від 27.04.2016, № 444 від 27.04.2016, № 418 від 26.04.2016 та № 416 від 26.04.2016. У всіх ТТН місце навантаження - м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 93, а пункт розвантаження - м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 1.

Слід зазначити, що згідно договору оренди приміщень № 01/01/2015 від 01.01.2015 ТОВ НВФ ВОСТОКМЕТ орендувало у ТОВ Стальконструкція-124 приміщення площею 500 кв.м., яке знаходиться в будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера В-2, інвентарний № 001) за адресою м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 1 для використання в господарській діяльності згідно функціонального призначення приміщення. Отримання вказаного приміщення в оренду підтверджується копіями долучених до справи договору та акту приймання-передачі від 01.01.2015.

Придбаний товар в подальшому був реалізований ПАТ Енергомашспецсталь (видаткова накладна № 218 від 06.05.2016, ТТН № Р218 від 06.05.2016, видаткова накладна № 216 від 29.04.2016, довіреність № 666 від 28.04.2016, ТТН № Р216 від 29.04.2016), ДП УНДКТІ ДІНТЕМ (видаткова накладна № 214 від 29.04.2016, довіреність № 93 від 27.04.2016), ПАТ Алчевський металургійний комбінат (видаткова накладна № 210 від 27.04.2016, довіреність ОС № 104 від 22.04.2016, ТТН № Р210 від 27.04.2016, видаткова накладна № 209 від 27.04.2016, довіреність ОС № 104 від 22.04.2016, ТТН № Р209 від 27.04.2016).

В процесі розгляду справи представником позивача надані суду письмові пояснення контрагента - ТОВ Сонкей від 10.10.2016 вих. № 10/10/1 підписані керівником та посвідчені мокрою печаткою товариства. В цих поясненнях товариство посилається на те, що, згідно статутних документів ТОВ Сонкей займається наступними видами економічної діяльності: Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний) код КВЕД 46.69; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами код КВЕД 46.71; оптова торгівля відходами та брухтом код КВЕД 46.77 та інше.

Також, в поясненнях зазначається, що для здійснення вказаної діяльності ТОВ Сонкей орендує 2 склади: один для зберігання товарів, розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, буд. 93, а другий для зберігання паливно-мастильних матеріалів у м. Запоріжжя, вул. Базова, 9. Звертає увагу на те, що орендоване майно не відображається в податкових деклараціях, а тому податковий орган дійшов хибного висновку про відсутність приміщень у товариства. В період, за який здійснювалась перевірка, на підприємстві ТОВ Сонкей було оформлено 5 осіб, яких повністю вистачало для ведення господарської діяльності.

Отже, проведені господарські операції позивача із його контрагентами призвели до істотних змін у структурі активів і зобов`язань ТОВ НВФ ВОСТОКМЕТ .

Окремі дефекти в оформленні первинних документів не можуть слугувати підставою для висновку про нереальність господарських операцій, якщо надані платником податків документи в своїй сукупності підтверджують реальність таких операцій.

Податковим органом не зазначено, які податкові накладні надані позивачем не відповідають встановленій для податкових накладних формі та щодо яких товарів є обов`язкове зазначення коду УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що податковим органом проведена перевірка лише квітня 2016 року. Тобто, реалізований позивачу ТОВ Сонкей товар міг бути придбаний контрагентом в період до квітня 2016 року.

При цьому колегія суддів зазначає, що неможливість встановлення походження товару за ланцюгом постачання не може свідчити про відсутність операцій з придбання товару безпосередньо позивачем та нереальність таких операцій.

Отже, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що аналіз реальності господарських операцій повинен здійснюватися на підставі первинних документів.

Касаційна скарга не містить інших доводів про порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 у справі № 808/2780/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко