Рішення
від 25.05.2020 по справі 229/529/20
ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/529/20

Провадження №2/229/721/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря

судового засідання Гумірової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Сологуб Сергій Анатолійович, до Дружківської міської ради про визнання недійсним договору по платі за землю під вбудованим нежитловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Сологуб С.А. , який діє від імені позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати недійсним договір № 78 від 30.11.2011 року по оплаті за землю під вбудованим нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 площею 55 кв. м , укладений між землевласником Дружківською міською радою та користувачами ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , та зареєстрований в управлінні житлового комунального господарства Дружківської міської ради 30.11.2011 року за № 78, а також просить стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що позивачі є власниками вбудованого приміщення аптеки, загальною площею 105,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Кожному з них належить 1/ 2 частка приміщення. 30.11.2011 року між ними та відповідачем був укладений договір № 78 по платі за землю під вбудованим нежитловим приміщенням. Відповідно до договору відповідач надає позивачам в строкове користування частку земельної ділянки під вбудованим нежитловим приміщенням, площею 55кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1 договору плата за надану у користування частку земельної ділянки вноситься у вигляді орендної плати.

Таким чином, договір за своєю правовою природою є договором оренди земельної ділянки. Зі змісту договору випливає, що в оренду надана умовна доля земельної ділянки, на якій знаходиться багатоповерховий житловий будинок з вбудованим нежитловим приміщенням, що належить позивачам.

Земельній ділянці, що передана в оренду, кадастровий номер не присвоєно, її межі в натурі (на місцевості) не винесені, акт прийому- передачі до договору не складено.

Позивачі вважають зазначений договір земельної ділянки, укладено без дотримання норм чинного законодавства, та що він порушує їх права, оскільки за цим договором вони зобов`язані сплачувати кошти без належних на те підстав.

03.03.2020 року провадження по справі було відкрито та по справі призначено підготовче засідання (а.с.32-33).

26.03.2020 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що через невизначеність питання надання в оренду земельних ділянок під окремими приміщеннями в багатоповерхових житлових будинках, фінансову неспроможність виконання робіт з поділу території мікрорайону (кварталу), а також відсутність правил та порядку розподілу території житлового кварталу було розроблено та затверджено рішенням Дружківської міської ради №5/46-4 від 16.06.2010 Тимчасовий порядок визначення частки земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні власників (наймачів) вбудованих у будівлю нежитлових приміщень . Зазначений договір по платі за землю не є договором оренди землі, а слугує лише підставою для розрахунку плати за користування землею, яка вираховується у розмірі орендної плати.

Позивачі звертаються до суду із позовом як фізичні особи. Проте до позову додано копію договору №78 від від 30.11.2011 по платі за землю під вбудованим нежитловим приміщенням, з приводу якого виник спір, укладений між Дружківською міською радою та ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань позивач ФОП ОСОБА_2 з 23.02.2004 року зареєстрована як фізична особа- підприємець.

Оскільки спір виник між фізичною особою підприємцем та юридичною особою у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, вважають що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та його належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Крім того, ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.2020року відкрито провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_2 .

Просить провадження у справі закрити(а.с.43-44).

30.03.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник позивачів не погодився з доводами представника відповідача. Зазначив, що положення Тимчасового порядку визначення частки земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні власників (наймачів) вбудованих у будівлю нежитлових приміщень , затвердженого рішенням Дружківської міської ради №5/46-4 від 16.06.2010, суперечать вимогам ч.ч. 1-3 ст. 42 Земельного кодексу України, які мають вищу силу. Укладений договір підпадає під ознаки, визначені законодавством, саме до договору оренди землі.

Стосовно зауваження відповідача про те, що оскільки позивач ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа підприємець, тому справа повинна розглядатись за правилами господарського судочинства, представник позивачів зазначає таке.

Згідно позовної заяви та доданих до неї доказів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками вбудованого приміщення аптеки, загальною площею 105,0 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Кожному з них належить 1 /2 частка вказаного приміщення.

Позивач ОСОБА_1 не є суб`єктом підприємницької діяльності і при реалізації свого права власності на вказаний об`єкт нерухомості діє як фізична особа.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

За змістом цієї норми спори, за участю фізичної особи, яка не є підприємцем, не підсудні господарському суду, а повинні розглядатись у судах загальної юрисдикції.

Щодо посилання відповідача на те, що у господарському суді Донецької області на розгляді перебуває провадження, відкрите 10.02.2020 року за позовом ФОП ОСОБА_2 зазначає, що вказаний позов стосується іншого об`єкта нерухомості, власником якого є ОСОБА_2 , розташованого за адресою АДРЕСА_4 . Цей позов не стосується правовідносин, що розглядаються Дружківським міським судомДонецької області (а.с. 53-54).

Ухвалою Дружківського міського суду від 09.04.2020 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду (а.с.66).

У судове засідання позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , представник позивачів Сологуб С.А. в судове не з`явилися. Представник позивачів надав суду заяву про розгляд справи без участі позивачів та без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте надав клопотання слухати справу без його участі (а.с.40).

Суд прийняв рішення про розгляд справу за відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 30.03.2004 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить приміщення аптеки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 105 кв.м., по 1/ частки кожному (а.с.9-10).

30.11.2011 року між землевласником Дружківською міською радою та користувачами ОСОБА_2 , ОСОБА_2 був укладений договір №78 по платі за землю під вбудованим нежитловим приміщенням, відповідно до якого землевласник згідно рішення Дружківської міської ради від 26.10.2011року № 6/12-22 надає користувачам частку земельної ділянки під вбудованим нежитловим приміщенням для переобладнання нежилого приміщення під аптеку за адресою: АДРЕСА_1 , а користувачі зобов`язуються вносити плату за надану у користування частку площею 55 кв.м. у вигляді орендної плати (а.с.11).

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9.1.10. статті 9 Податкового кодексу України (в редакції на час укладення договору) плата за землю відносилася до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 14.1.147 статті 14 цього Кодексу плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Оскільки законодавство, чинне на момент укладання договору між сторонами, передбачало тільки два види плати за землю земельний податок та орендна плата, то суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами цивільно-правовий договір був направлений на отримання від користувача орендної плати за земельну ділянку.

Відповідно до ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент укладання договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент укладання договору) істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід`ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відповідно до ст. 42 Земельного Кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент укладання договору) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об`єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на

підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що надати в оренду або у власність земельну ділянку для обслуговування вбудованого чи прибудованого приміщення в багатоквартирному будинку неможливо, оскільки неможливо створити об`єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна, - виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки як складова поняття земельна ділянка . Частина (частка) земельної ділянки не може бути об`єктом оренди землі, оскільки відповідно до статті 3 Закону України Про оренду землі об`єктом оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній та державній власності, а отже, укладання договору оренди землі можливе лише на земельну ділянку із зазначенням у ньому всіх часток, що належать до неї, та відповідно всіх орендарів.

Крім цього, у порушення ст. 15 Закону України Про оренду землі , у спірному договорі від 10 жовтня 2011 року відсутні невід`ємні його частини - план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом, що є безумовною підставою для визнання договору недійсним.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що є всі законні підстави для визнання договору по платі за землю під вбудованим нежитловим приміщенням від 30.11.2011 року, укладеного між Дружківською міською радою та ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_2 недійсним.

Посилання представника відповідача на те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки одним із відповідачів ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, суд не бере до уваги з таких підстав.

У пункті 3 постанови Пленуму ІССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ зазначено,- оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК (в редакції на день винесення постанови) не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов`язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

За таких обставин суд вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , яка є фізичною особою- підприємцем (а.с.45-46, 72-80), є взаємопов`язаними між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Доводи відповідача щодо того, що ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.2020 року відкрито провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_2 , у зв`язку із чим необхідно закрити провадження, суд також не бере до уваги з наступних підстав.

Із наданої ухвали господарського суду Донецької області від 10.02.2020 року про відкриття провадження у справі (а.с. 47,62-64) Господарським судом Донецької області відкрито провадження за позовом ФОП ОСОБА_2 до Дружківської міської ради з приводу визнання недійсним договору № 79 від 30.11.2011 року по оплаті за землю під вбудованим нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_5 , в той час як даний спір, що розглядається Дружківським міським судом Донецької області виник з приводу визнання недійсним договору №78 від 30.11.2011 року.

Тобто, дана позовна заява стосується іншого предмету спору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України та Закону України Про судовий збір з Дружківської міської ради на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в сумі 840 грн. 40 коп., та на користь ОСОБА_2 - 840,80 грн. (а.с. 6,29).

Керуючись ст.ст. 4,10,11,12,13,76,77,78,79,80,81,258,264,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , які проживають: АДРЕСА_6 , до Дружківської міської ради, що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 16, м.Дружківка, ЄДРПОУ 04052761, про визнання недійсним договору по платі за землю під вбудованим нежитловим приміщенням,- задовольнити.

Визнати недійсним договір № 78 від 30.11.2011 року по платі за землю під вбудованим нежитловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 55 кв.м., укладений між ОСОБА_1 , фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2 , та Дружківською міською радою, і зареєстрований в Управлінні житлового та комунального господарства Дружківської міської ради від 30.11.2011 року за номером 78.

Стягнути з Дружківської міської ради на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Стягнути з Дружківської міської ради на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені статтями 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів після оголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано у нарадчій кімнаті 25.05.2020 року.

Суддя: Т.Л.Панова

Дата ухвалення рішення25.05.2020
Оприлюднено26.05.2020

Судовий реєстр по справі —229/529/20

Рішення від 25.05.2020

Цивільне

Дружківський міський суд Донецької області

Панова Т. Л.

Ухвала від 09.04.2020

Цивільне

Дружківський міський суд Донецької області

Панова Т. Л.

Ухвала від 03.03.2020

Цивільне

Дружківський міський суд Донецької області

Панова Т. Л.

Ухвала від 07.02.2020

Цивільне

Дружківський міський суд Донецької області

Панова Т. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні