Рішення

від 29.04.2020 по справі 528/28/20

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа № 528/28/20

Провадження № 2/528/101/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 квітня 2020 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

судді Шевченко В.М.,

секретар судового засідання Кузуб В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Гребінківського районного суду Полтавської області в порядку загального позовного провадження

цивільну справу № 528/28/20

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Тарасівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області,

третя особа - Гребінківська державна нотаріальна контора

про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

учасники справи:

не з`явились,

УСТАНОВИВ:

позивач, звертаючись з позовом до суду, просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва так як відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, що є перешкодою для оформлення позивачем своїх спадкових прав.

20.01.2020 ухвалою суду позов прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у цій справі, залучено третю особу - Гребінківську державну нотаріальну контору, витребувано копію спадкової справи та іншу інформацію, призначено підготовче засідання, встановлено сторонам строк на реалізацію процесуального права подачі заяв по суті позовних вимог /а.с. 32-36/.

28.01.2020 надійшла належним чином завірена копія спадкової справи ОСОБА_6 /а.с.40-74/.

18.02.2020 від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про те, що не заперечує проти задоволення позову та розгляд справи без її участі /а.с. 80/.

18.02.2020 від відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про те, що не заперечує проти задоволення позову та розгляд справи без її участі /а.с. 81/.

18.02.2020 суду на виконання ухвали про витребування доказів надано копію актового запису про смерть ОСОБА_7 та витяг ДРАЦСГ на ОСОБА_8 /а.с. 82-84/.

11.03.2020 адвокатом Чумарним А .І. надано клопотання про приєднання доказів - належним чином завірені копії витягів з по господарської книги Тарасівської сільської ради за період часу з 1986 по 1990 роки та 1991 по 1995 роки /а.с. 88-91/.

02.04.2020 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про те, що не заперечує проти задоволення позову та розгляд справи без його участі /а.с. 110-111/.

07.04.2020 від відповідача Тарасівської сільської ради надійшла заява про визнання позову та розгляд справи без участі представника /а.с. 113/.

08.04.2020 адвокатом Чумарним А.І. надано клопотання про приєднання доказів - оригінал довідки Тарасівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області /а.с. 114-116/.

08.04.2020 адвокатом Чумарним А.І. надано клопотання про призначення справи до судового розгляду , цивільну справу просить розглядати без його участі та участі позивача ОСОБА_1 /а.с. 117/.

Ухвалою суду від 08.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /а.с.122/.

У судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_5 про судовий розгляд повідомлений шляхом публікації оголошення на веб-сайті судової влади /а.с. 106, 107, 123/.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що не заперечувалось відповідачами, оцінивши досліджені подані сторонами докази, прийшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_6 , про що Гребінківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Полтавської області було зроблено відповідний актовий запис №39 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 51.02.2019 /а.с.14/.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 12.08.2019 у справі № 544/587/19 було встановлено факт, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 /а.с. 11-13/.

Згідно із витягів з погосподарської книги Тарасівської сільської ради за період часу з 1986 по 1990 роки та 1991 по 1995 роки та виписок з погосподарських книг по Тарасівській сільській раді за період з 1991 року по 2019 рік від 30.10.2019 № 465, № 463 головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 був ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з ним за вказаною адресою були зареєстровані та проживали: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дружина та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - син. З 2001 року по 2015 рік головою зазначеного домогосподарства була ОСОБА_8 , яка померла, з нею був зареєстрований та проживав за цією адресою син - ОСОБА_6 . З 2016 року по 2019 рік за адресою АДРЕСА_1 головою домогосподарства був ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживав за вказаною адресою один /а.с. 27, 28, 90, 91/.

Згідно із запису акта про смерть № 27 від 19.12. 1999 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Тарасівка Гребінківського району Полтавської області /а.с. 84/.

Відповідно до витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 а.с. 83/.

Довідкою № 147 виданою 06.04.2020 Тарасівською сільською радою Гребінківського району Полтавської області підтверджено, що домоволодіння в якому проживав колгоспник ОСОБА_7 (різноробочий КСП ім. Шевченка) та його дружина ОСОБА_8 (доярка КСП ім. Шевченка) відноситься до суспільної групи господарства (колгоспний двір) /а.с. 116/.

Інформаційною довідкою № 5709 від 31.10.2019 виданою ПП Бюро послуг та консультацій підтверджено, що за адресою АДРЕСА_1 всі будівлі та споруди побудовані до 1992 року /а.с. 18а/.

За даними довідки, виданої Комунальним підприємством Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації № 195/2 від 11.11.2019 станом на 29.12.2012 нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 в КП Лубенське МБТІ не зареєстроване /а.с. 18/.

Технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений ПП Бюро бюро послуг та консультацій від 31.10.2019 для замовника ОСОБА_1 /а.с.15-17/.

Згідно із звітом про оцінку майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 07.11.2019 ринкова вартість об`єкту оцінки становить 39 203, 00 грн /а.с.19/.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 186170435 та № 186171813 від 25.10.2019 у власності ОСОБА_6 знаходилося дві земельні ділянки: кадастровий номер 5320886000:00:004:7114 площею 5,18 га та кадастровий номер 5320886000:00:005:0089 площею 5,18 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Тарасівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області /а.с. 25, 26/.

За даними витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5320886000:00:004:7114 від 28.10.2019, нормативна грошова оцінка становить 143 794 грн 93 коп /а.с.23/.

За даними витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5320886000:00:005:0089 від 28.10.2019, нормативна грошова оцінка становить 143 611 грн 56 коп /а.с.24/.

Відповідно до відомостей, наданих Гребінківською державною нотаріальною конторою спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 відкрита за № 62/2019. Відповідно матеріалів спадкової справи заяву про прийняття спадщини подали: громадянин ОСОБА_5 ; громадянин ОСОБА_2 ; двоюрідна тітка - ОСОБА_4 ; двоюрідна тітка - ОСОБА_3 ; дочка - ОСОБА_1 , згідно закону, про інших спадкоємців, які б могли прийняти спадщину чи відмовитися від неї не відомо /а.с. 29/.

09.12.2019 в.о. завідуючої Гребінківської державної нотаріальної контори Потапенко Л.Д. надано письмову відповідь № 592/02-14 на усну заяву ОСОБА_1 , в якій роз`яснено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. В даному випадку відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок та земельні ділянки, що фактично належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , тому нотаріус не може провести вчинення нотаріальних дій стосовно спадкового майна, роз`яснено право звернення до суду для оформлення своїх спадкових прав /а.с.29/.

Предметом судового розгляду є визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

За положенням частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У цих спірних правовідносинах спадкові відносини регулюються як нормами ЦК УРСР 163 року, оскільки ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , так і нормами ЦК України 2004 року, так як ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , а спадкодавець ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно із частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною п`ятою Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, за змістом указаних норм відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Згідно із ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за заповітом та законом, спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Приписами ст. 529 ЦК УРСР передбачено, що першою чергою спадкоємців за законом є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно із положенням п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим правом, то він вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Згідно із ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Спадкову масу складає нерухоме майно, а саме будинок садибного типу господарськими будівлями та спорудами, що згідно із довідкою виконкому Тарасівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області від 06.04.2020 № 147 /а.с.119/ відноситься до суспільної групи господарств (колгоспний двір), право власності на який не було зареєстровано, та дві земельні ділянки.

Статтею 120 ЦК УРСР визначено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних (частина друга статті 123 ЦК УРСРу редакції 1963 року).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69).

Згідно зі змістом Вказівок № 112/5 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Відповідно до абзацу 2 пункту 20 Вказівок № 112/5 виключенням із загального порядку були лише господарства, в яких проживали працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять голови господарства, відносилися до господарств колгоспників.

У постанові від 18 листопада 2015 року під час розгляду цивільної справи № 6-350цс15 Верховний Суд України висловив правову позицію, згідно з якою застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР без належного з`ясування питання про правильність віднесення будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір, є помилковим.

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

У судовому порядку право власності на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За нормою ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За приписами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття виникнення права на спадщину та виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини , і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом на підставі досліджених письмових доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить до першої черги спадкоємців за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_6 , вчасно звернулись до нотаріуса для прийняття спадщини за законом, а тому відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які у встановлений законом строк звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини згідно закону, в силу положень ст. 1258 ЦК України не можуть одержати право на спадщину. Неможливість позивачу отримати свідоцтва про право на спадкове майно її померлого батька ОСОБА_6 зумовлене відсутністю правовстановлюючих документів на все спадкове майно. При цьому, відсутня державна реєстрація права власності на будинок, що належав до групи господарств колгоспний двір, будівництво якого проведено до 1992 року. Виготовлений технічний паспорт на вказане нерухоме майно не містить відміток про самочинність будівництва, чинне на той період законодавство не вимагало обов`язкової реєстрації нерухомого майно.

Даний будинок був успадкований ОСОБА_6 від його померлих батьків таким чином: в порядку ст. 549 ЦК УРСР - 1/3 частини після смерті батька ОСОБА_7 , та в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України - 2/3 частини після смерті матері ОСОБА_8 . Оскільки будинок відносився до суспільної групи господарств колгоспний двір, а доказів, що ОСОБА_6 належав до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади, суду не надано, то він не був співвласником майна колгоспного двору, як його батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджено відповідними письмовими доказами, а тому саме вони як члени двору мали по 1/2 частці кожен в майні колгоспного двору на праві сумісної власності.

Відсутність реєстрації права власності на будинок за спадкодавцем ОСОБА_6 , а також відсутність у ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на все спадкове майно після смерті ОСОБА_6 не є перешкодою для реалізації ОСОБА_1 права на прийняття спадщини після смерті її батька, оскільки виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.

На підставі викладеного, позов про визнання права власності в порядку спадкування за законом обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі заявлених позовних вимог.

При розгляді цих спірних правовідносин судом застосовано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 523/3522/16-ц, від 15.07.2019 у справі № 583/3606/169-ц, у справі № 557/1209/16-ц від 10.10.2018.

Суд не здійснює розподілу судових витрат у зв`язку з поданою щодо цього заявою.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 141, 265, 272, 274-279, 345 підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у порядку спадкування за законом право власності на:

- будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: А-1 - житлового будинку (загальною площею 85,9 кв.м., житловою площею - 43,5 кв.м.), №1 - водогону;

- земельну ділянку площею 5,18 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Тарасівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, кадастровий номер 5320886000:00:004:7114;

- земельну ділянку площею 5,18 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Тарасівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, кадастровий номер 5320886000:00:005:0089.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України з урахуванням пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Гребінка, вул. Я. Мудрого, 4, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1605.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 фактична адреса проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 фактична адреса проживання: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 .

Тарасівська сільська рада Гребінківського району Полтавської області, код ЄДРПОУ: 13956332, юридична адреса: 37422, вул. Центральна, 1 (б) с. Тарасівка Гребінківського району Полтавської області.

Третя особа - Гребінківська державна нотаріальна контора Полтавської області, адреса: пров. Євгена Гребінки, 13, м. Гребінка Полтавської області, 37400.

Складення повного тексту рішення - 25.05.2020

Суддя В. Шевченко