Рішення

від 22.05.2020 по справі 333/2505/20

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/2505/20

Провадження №2-о/333/145/20

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Михайлової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Уляницької Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунарський районний у м. Запоріжжя відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту смерті, -

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя звернулася ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту смерті чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується медичним свідоцтвом про смерть. Однак, заявник не може отримати свідоцтво про смерть у Комунарському районному у м. Запоріжжі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), оскільки факт смерті відбувся на території України, на якій не можливо отримати медичний документ, що може бути прийнято до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 ЗУ Про державну реєстрацію актів цивільного стану . У зв`язку з чим, заявник змушена звернутись до суду.

Заявник до зали судового засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд заяви за її відсутності, просила суд задовольнити її вимоги.

Представник заінтересованої особи до зали судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995 № 5, заяви про встановлення факту смерті в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі яких здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Наказом Міністерства охорони здоров`я України Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті від 08.08.2006 року № 545.

Відповідно до положень вказаного вище наказу, підставами для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть, форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Частиною 1 ст. 3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визначено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Згідно з ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 1). Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом (ч. 2). Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (ч. 3).

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995 року №5, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке полягає у з`ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою.

11 червня 2004 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис № 353.

Відповідно до медичного свідоцтва про смерть серії 450 № 0748, виданого 25 березня 2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер - ІНФОРМАЦІЯ_5 , причина смерті - транспортний нещасний випадок, гостра крововтрата.

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного у м. Запоріжжя відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про державну реєстрацію смерті чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Листом Комунарського районного у м. Запоріжжя відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 20 травня 2020 року № 179/21.16-83 ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації з підстав, що при аналізі документів, наданих заявником, було встановлено їх невідповідність Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , оскільки, згідно з ст. 13 зазначеного Закону, підставою для проведення державної реєстрації смерті в Україні є документ, встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, а у разі відсутності документа закладу охорони здоров`я - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Отже, оскільки медичне свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видано на тимчасово окупованій території м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, то останнє є недійсним та не створює жодних правових наслідків.

Враховуючи, що заявник не може отримати від закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, що створені за законодавством України, документ встановленої форми про смерть та, відповідно, на його підставі зареєструвати смерть чоловіка - ОСОБА_2 в органах державної реєстрації актів цивільного стану, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, що є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 265, 293, 315-317, 319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунарський районний у м. Запоріжжя відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту смерті, - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, уродженця м. Енергодар Запорізької області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 18 листопада 1995 року Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В. Михайлова