Рішення

від 24.07.2007 по справі 8428-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8428-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

24.07.2007Справа №2-29/8428-2007

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Крименергоресурс», м. Феодосія.

До відповідача - Фірми «Рейн», м. Сімферополь.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Беро технічної інвентаризації м. Керч, м. Керч.

Про визнання дійсним договору, визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Кушнова А.О. – представник, довіреність від 18.06.2007р.

Від відповідача - не з'явився.

Від третьої особи - не з'явився.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до фірми «Рейн», третя особа - Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання дійсним договору купівлі-продажу комплексу, АЗС, які мають такий склад: автозаправка літер «А» площею 68,4 м2; убиральня, літер «Б» площею 4,4 м2; 1 – огорожа площею 15,8 м2; I – мостіння асфальтобетон площею 342 м2; літер «В» навіс площею 93 м2, що знаходяться за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, Мисівська сільська рада, автодорога Леніне – Мисове, 21-100 км, укладений 07.05.2007р. між ТОВ «Крименергоресурс» та фірмою «Рейн». Також просить визнати за ТОВ «Крименергоресурс» право власності на вказану автозаправну станцію та зобов'язати Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації зареєструвати право власності на спірний об'єкт нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, що відповідач безпідставно ухиляється від нотаріального посвідчення договору, та засновані на положеннях ч.2 ст. 220 ЦК України та Закону України «Про власність».

Заявою від 02.07.2007р. позивач уточнив позовні вимоги та просив залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, замість Сімферопольського МБРТІ, БТІ м. Керч (м. Керч, вул.Генерала Петрова, 37), у зв'язку з чим п.3 резолютивної частини позовної заяви виклав у наступній редакції: зобов`язати БТІ м. Керч зареєструвати право власності на комплекс, АЗС, які мають такий склад: автозаправка літер «А» площею 68,4 м2; убиральня, літер «Б» площею 4,4 м2; 1 – огорожа площею 15,8 м2; I – мостіння асфальтобетон площею 342 м2; літер «В» навіс площею 93 м2, що знаходяться за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, Мисівська сільська рада, автодорога Леніне –Мисове, 21-100 км за  ТОВ «Крименергоресурс».

Заява прийнято судом.

Ухвалою від 10.07.2007р. суд виключив з числа третіх осіб Сімферопольське МБРТІ та залучив до участі у справі у якості третьої яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - БТІ м. Керч

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, письмові пояснення по суті спору не представила, про дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомила.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2007 року між ТОВ «Крименергоресурс» та фірмою «Рейн» укладений договір купівлі-продажу автозаправної станції.

Предметом договору є комплекс АЗС, який має такий склад: автозаправка літер «А» площею 68,4 м2; убиральня, літер «Б» площею 4,4 м2; 1 – огорожа площею 15,8 м2; I – мостіння асфальтобетон площею 342 м2; літер «В» навіс площею 93 м2, що знаходяться за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, Мисівська сільська рада, автодорога Леніне – Мисове, 21-100 км.

Причиною виникнення спору стало ухилення відповідача від нотаріального посвідчення спірного договору.

Суд встановив, що між сторонами договору досягнута домовленість щодо усіх істотних умов договору даного виду.

З матеріалів справи вбачається, що договір фактично виконаний у повному обсязі, що підтверджується актом прийому-передачі від 29.05.2007 року та платіжним дорученням від 31.05.2007р. № 211 на суму 82282,49 грн.

Суд встановив, що позивач листами від 16.05.2007р. та від 21.05.2007р. повідомляв відповідача про необхідність з'явитися до нотаріуса з метою нотаріального посвідчення спірного договору, однак останній не з'являвся до нотаріуса та не здійснив жодної дії для виконання положень ст.657 ЦК України, відповідно до якої договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Про неможливість з'явлення до нотаріуса відповідач сповістив позивача листами від 16.05.2007р. та 21.10.2007р.

Викладене свідчить про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення спірного договору.

Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не потрібно.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання договору купівлі-продажу дійсним, обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню.

В результаті укладення договору купівлі-продажу у однієї сторони - фірми «Рейн» припинилось право власності на майно, а у іншої сторони - ТОВ «Крименергоресурс» це право виникло, тобто відбувся перехід права від однієї особи до іншої.

На момент прийняття Цивільного кодексу України 2003 року, який набрав чинності із 01.01.2004 року, Закон України «Про власність» формально не втратив чинності, втім правовідносини, пов'язані із законодавчим визначенням права власності, підстави набуття та припинення права власності, повністю врегульовані главами 23-25 розділу 1 книги третьої Цивільного кодексу України 2003 року.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Норми ст. 392 ЦК України надають власнику майна право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд приходить до висновку, що позивач придбав право власності  на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу, тобто шляхом, не забороненим законом, а тому має право користуватися правами, передбаченими ст.ст.319, 392 ЦК України.

В період розгляду даної справи господарським судом АР Крим набув чинності Закон України “Про внесення змін і визнання втратившими чинність деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України” від 27 квітня 2007 року №997-V, яким Закон України «Про власність» визнано таким, що втратив чинність із дня опублікування (газета «Урядовий кур'єр» №108 від 20.06.2007р.).

Оскільки вимоги позивача були частково засновані на нормах Закону України «Про власність» в частині здійснення правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, який визнаний нечинним у період розгляду справи, суд виключає правовое обгрунтування позовних вимог в частині посилання на цей Закон України.

Правомочності власника, передбачені раніше у Законі України «Про власність», який втратив чинність із 20.06.2007р., повністю відтворені у Цивільному кодексі України 2003 року.  

Суд розцінює дії відповідача щодо ухилення від нотаріального посвідчення спірного договору, як невизнання відповідачем права власності позивача, тому на думку суду вимога позивача про визнання права власності на майно, що є предметом спірного договору, є обґрунтованою.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, передбачена обов'язкова реєстрація прав власності на нерухоме майно фізичних і юридичних  осіб шляхом внесення відповідного запису в реєстр прав власності на нерухоме майно (п.п. 1.4., 1.5. Положення).

Дана реєстрація здійснюється на підставі правовстановлювальних документів, до яких згідно із Додатком №1 до вказаного Положення, віднесені рішення судів про визнання права власності.

Також, відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень» підставою для державної реєстрації прав, які засвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав, є рішення судів.

За викладених обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати договір купівлі-продажу комплексу, АЗС, які мають такий склад: автозаправка літер «А» площею 68,4 м2; убиральня, літер «Б» площею 4,4 м2; 1 – огорожа площею 15,8 м2; I – мостіння асфальтобетон площею 342 м2; літер «В» навіс площею 93 м2, що знаходяться за адресою: Україна, Авт?ономна Республіка Крим, Ленінський район, Мисівська сільська рада, автодорога Леніне – Мисове, 21-100 км, укладений 07 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крименергоресурс» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Галерейна, 21, код ЄДРПОУ 22285078) та фірмою «Рейн» (95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Гагаріна, 14 б, код ЄДРПОУ 30746764) дійсним.

3.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Крименергоресурс» (98100, м.Феодосія, вул. Галерейна, 21, код ЄДРПОУ 22285078) право власності на комплекс, АЗС, які мають такий склад: автозаправка літер «А» площею 68,4 м2; убиральня, літер «Б» площею 4,4 м2; 1 – огорожа площею 15,8 м2; I – мостіння асфальтобетон площею 342 м2; літер «В» навіс площею 93 м2, що знаходяться за адресою: Україна, Авт?ономна Республіка Крим, Ленінський район, Мисівська сільська рада, автодорога Леніне – Мисове, 21-100 км.

4.          Зобов`язати Бюро технічної інвентаризації м.Керч (м. Керч, вул. Генерала Петрова, 37, код ЄДРПОУ 03347907) зареєструвати право власності на комплекс, АЗС, які мають такий склад: автозаправка літер «А» площею 68,4 м2; убиральня, літер «Б» площею 4,4 м2; 1 – огорожа площею 15,8 м2; I – мостіння асфальтобетон площею 342 м2; літер «В» навіс площею 93 м2, що знаходяться за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, Мисівська сільська рада, автодорога Леніне – Мисове, 21-100 км за  Товариством з обмеженою відповідальністю «Крименергоресурс» (98100, м. Феодосія, вул. Галерейна, 21, код ЄДРПОУ 22285078).

5.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.