Рішення

від 19.05.2020 по справі 148/2100/18

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2100/18

Провадження №2/148/237/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 травня 2020 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

за участі позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника відповідача Самара В . О.

свідка ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" про визнання недійсним договору оренди землі та про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" про визнання недійсним договору оренди землі та про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до державного акту серії ЯЛ №196499 він є власником земельної ділянки площею 1,3133 га, кадастровий номер 0524385400:01:000:0795, яка розташована на території Суворівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Дану земельну ділянку він отримав у спадщину. Після оформлення спадщини та отримання державного акту він повідомив про це відповідача та хотів повернути дану земельну ділянку з оренди та обробляти самостійно. Проте, співробітники ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" повідомили його, що договір укладений строком до 2017 року та запропонували йому дочекатись закінчення дії договору і при цьому отримувати орендну плату, на що він погодився.

Згодом, в той день, коли мав закінчитись договір оренди він повторно звернувся до відповідача з аналогічною вимогою, однак йому повідомили, що договір оренди закінчує свою дію у 2021 році. На його вимогу йому було надано примірник договору оренди землі №333/с від 18.10.2012 та акт приймання - передачі земельної ділянки. Ознайомившись з ними, він виявив, що договір укладений на 7 років. Однак, він даного договору та акту не підписував, підписи вчинені не ним, а іншою особою.

В зв`язку з цим, він звернувся до Тульчинського ВП ГУНП у Вінницькій області з заявою про порушення кримінального провадження з приводу підробки документів адміністрацією ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина".

За результатами його заяви Тульчинським відділом поліції було відкрито кримінальне провдження №42017021240000200 від 05.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України. В рамках даного кримінального провадження було проведено судово-почеркознавчу експертизу, згідно висновку якої було встановлено, що підпис в графі "Орендодавець":(підпис)" перед прізвищем ОСОБА_1 у договорі оренди землі №333/С від 18.10.2012 та підпис у графі "Від орендодавця земельну ділянку передав" у акті про приймання-передачі земельної ділянки в оренду перед прізвищем ОСОБА_1 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Тобото, експертним висновком доведено той факт, що він договір оренди землі та акт приймання-передачі не підписував, а тому в силу ст.215 ЦК України, даний договір оренди є недійсним.

В зв`язку з даними обставинами він змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить визнати договір оренди землі №333/с від 18.10.2012, укладений між ним та ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина", зареєстрований у державному реєстрі 12.09.2014, -недійсним. Зобов`язати ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" повернути йому земельну ділянку площею 1,3133 га, кадастровий номер 0524385400:01:000:0795, розташовану на території Суворовської сільської ради Тульчинського району (поза межами населеного пункту) та стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задовольнити. Представник позивача також додав, що позивачу стало вімомо про оспорюваний договір в 2016 році, коли він звернувся до відповідача.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просить відмовити в задоволенні позову. Також вказав, що відповідач надав свій паспорт в 2012 році і уклав договір та отримував орендну плату. Попередній договір був до 2016 року. В реєстрі зареєстровані два договори.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що десь в листопаді-грудні 2016 року, точної дати він не пам`ятає, він був присутній з ОСОБА_1 , коли той був в ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" смт.Томашпіль, де останньому повідомили, що є договір оренди землі.

Заслухавши учасників процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копіїдержавного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №196499, виданого 30.08.2010 Тульчинською районною державною адміністрацією (а.с.10) позивач є власником земельної ділянки площею 1,3133 га, кадастровий номер 0524385400:01:000:0795, яка розташована на території Суворівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту) і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно копії договору оренди землі №333/с від від 18.10.2012(а.с.11-12) та копії акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 12.09.2014 (а.с.12) вбачається, що ОСОБА_1 передав в користування ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" належну йому на підставі державного акту серії ЯЛ №196499 від 30.08.2010 земельну ділянку, площею 1,3133 га, розташовану на території Суворівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 7 років. Даний договір було зареєстровано державним реєстратором 01.01.2013 , про що свідчить копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.10.2018 №143344836 (а.с.18).

Згідно копії акту визначення меж земельної ділянки на місцевості (а.с.13) в присутності орендаря ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" та орендодавця ОСОБА_1 проведено погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до копії висновку судового експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи від 06.09.2018 №3551/3551/3552/18-21 по матеріалах кримінального провадження №42017021240000200 від 05.12.2017 (а.с.14-17) вбачається, підпис в графі "Орендодавець" перед прізвищем " ОСОБА_1 " у договорі оренди землі №333/С від 18.10.2012 та підпис у графі "Від орендодавця земельну ділянку передав" у акті про приймання-передачі земельної ділянки в оренду перед прізвищем " ОСОБА_1 " - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до копії висновку експертів за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 29.11.2019 №6255/6256/19-21 (а.с.111-114), проведеної на підставі ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 04.09.2019, вбачається, що, підписи у графі "Орендодавець":(підпис) в договорі оренди землі від 18.10.2010, укдаденому між ТОВ АК "Зелена долина" та ОСОБА_1 , - виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою. При цьому, судом враховано, що експертом досліджувався саме договір оренди землі №333/С від 18.10.2012, укдадений між ТОВ АК "Зелена долина" та ОСОБА_1 , а тому зазначення експертом у даному висновку договору оренди землі від 18.10.2010 є технічною помилкою, а тому не впливає на його правильність.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За правилами ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі та за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст.17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України (надалі ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст.204 ЦК України, правочин, є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В свою чергу, частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Відтак, враховуючи, що в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію договору оренди землі №333/С від 18.10.2012, тому він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 у справі № 6-127цс13, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст.203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.06.2018 у справі № 151/117/17.

Крім того, у іншій постанові Верховного Суду України у справі № 6-162цс13 від 19.02.2014 вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги, що позивач заперечує підписання з відповідачем договору оренди землі №333/С від 18.10.2012, а висновком судового експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи від 06.09.2018 №3551/3551/3552/18-21 по матеріалах кримінального провадження №42017021240000200 від 05.12.2017 та висновком експертів за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 29.11.2019 №6255/6256/19-21 даний факт підтверджується, тому суд приходить до висновку, що підписання оспорюваного договору оренди землі не відповідало волевиявленню позивача та було здійснено всупереч його бажанню, в результаті чого було порушено істотні умови договору. Відтак, наявні підстави для визнання договору оренди землі недійсним на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, підлягає до задоволення і позовна вимога позивача щодо повернення останньому належної йому земельної ділянки.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Представник відповідача зі своєї сторони доводи позивача хоч і заперечив, однак належних та допустимих доказів протилежного суду не надав та не спростував обгрунтованість позовних вимог.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1409,60 грн ( а.с.1,2). Понесені ж судові витрати відповідача поверненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.14 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 14, 17 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 15, 16, 203, 204, 207, 215, 216, 321, 626 ЦК України, ст. ст. 125, 152 ЗК України, ст. ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 263- 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" про визнання недійсним договору оренди землі та про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі №333/с від 18.10.2012, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина", зареєстрований у державному реєстрі 12.09.2014.

Зобов`язати ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,3133 га, кадастровий номер 0524385400:01:000:0795, розташовану на території Суворовської сільської ради Тульчинського району (поза межами населеного пункту).

Стягнути з ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 32721857, місцезнаходження якого: вул. І. Богуна, 4, смт. Томашпіль, Вінницька область, 24200, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати з оплати судового збору в сумі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області, з врахуванням п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, з врахуванням п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 25.05.2020.

Суддя: