Рішення

від 12.05.2020 по справі 465/3857/19

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3857/19

2/465/1645/20

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12.05.2020 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова,

в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Школьніковій К.В.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Львовапозовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті осіби: Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго , Житлово-будівельний кооператив №105 про визначення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася в суд з вищевказаною позовною заявою.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 , є власником 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.09.2014 року, що зареєстровано в реєстрі за номером 3-1484, там фактично і проживає.

5/6 частин вказаної вище квартири, що залишилася, входять до складу спадкового майна відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно заповіту та зареєстровані за ними на праві спільної часткової власності по 5/12 за кожним .

Згідно з технічним паспортом, квартира загальною площею - 68,7 кв.м., житловою площею - 46,0 кв.м. укладається з: чотирьох житлових кімнат розміром 1-а кімната -12,6 кв.м., 2-а кімната -8,2 кв.м., 3-я кімната - 17,1 кв.м., 4-а кімната - 8,1 кв.м., кухні - 7,1 кв.м., вбиральні - 1,2 кв.м., ванної кімнати - 2,4 кв.м., коридора - 11,6 кв.м, кладової - 0,4 кв.м., та трьох балконів.

Кімнати в квартирі ізольовані.

У вказаній квартирі позивач використовує лише найменшу житлову кімнату та приміщення загального користування (коридор, кухня, ванна, вбиральня), інші житлові кімнати не використовує.

До вказаної квартири надаються усі необхідні комунальні послуги, в т.ч. ЛКП "Скнилівок" надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а ЛМКП "Львівтеплоенерго" послуги з теплопостачання та гарячої води.

Після смерті чоловіка позивачки, ОСОБА_4 , відповідачі постійно проживають в республіці Ізраїль, а в Україну приїздили лише кілька разів, зокрема з метою прийняття спадщини та реєстрації права часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , однак витрат на утримання майна, в т.ч. по оплаті за послуги з утримання будинку та теплопочтачання не приймають. Усі інші послуги, які вартість яких визначається згідно із показаннями засобів обліку (електроенергія, газ, водопостачання та водовідведення) ОСОБА_1 сплачує самостійно. Досягти згоди щодо порядку користування майном, в т.ч. і щодо використання усіх приміщень квартири та пропорційного розподілу витрат на послуги, які не обліковуються засобами вимірювальної техніки, не можемо, від укладення нотаріально посвідченої угоди щодо порядку користування квартирою відповідачі відмовились.

Відтак, бездіяльність відповідачів порушує право власності в частині обов`язку пропорційного утримання майна.

Позивач неодноразово зверталась до відповідачів з вимогою сплачувати свою частку в житлово - комунальних платежах, однак вони й надалі цього не роблять. Тому заборогованість, зокрема за послуги з теплопостачання та утримання будинку і прибудинкової території, збільшується. Позивачка є пенсіонером і у віці 77 років та не має можливості та сил шукати додаткового заробітку.

Для уникнення стягнення з ОСОБА_1 однієї всієї суми нарахувань за житлово - комунальні послуги остання звернулась до підприємств - постачальників даних послуг з заявами про розподіл особових рахунків .

ЛМКП Львівтеплоенерго листом № 01-411 від 26.06.2015 р відмовило, мотивуючи тим, що необхідний документ про виділення в натурі частки із спільної власності. ЖБК №105 у свою чергу у відповіді №31 від 23.05.2015 р. повідомило, що для розподілу особових рахунків по вказаній квартирі необхідним є досягнення з співвласниками відповідної згоди.

У вказаній квартирі ОСОБА_1 використовує лише приміщення загального користування та житлову кімнату площею 8,2 кв.м. 1/6 частина квартири, що належать їй, та складає 11, 45 м.кв. загальної площі або 7,7 кв.м житлової (46,0 кв.м житлової площі х 1/6 частини = 7,7 кв.м), що приблизно буде відповідати площі кімнати, яку вона займає.

Тому просить встановити такий порядок користування спірною квартирою:

?у користування позивача виділити житлову кімнату площею 8,2 кв. м.;

?у користуванні відповідачів залишити житлові кімнати, площею 12,6 кв.м, 17,1 кв.м та 8,1кв.м;

?в загальному користуванні залишити: кухню - 7,1 кв.м., вбиральню - 1,2 кв.м., ванну кімнату -2,4 кв.м., коридор -11,6 кв.м, кладову - 0,4 кв.м.

?розділити особові рахунки за послуги з централізованого опалення та утримання будинків на визначену мені в користування кімнату площею 8,2 м к.в., а також на приміщення загального користування пропорційно моєї частки, тобто додатково на 3, 75 м.кв.

На підставі вищевикладеного, просить задоволити позовні вимоги.

В судове засідання позивач не з`явився, однак подала на адресу суду заяву про слухання справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить задоволити, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачі та треті особи в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи повторну неявку відповідачів в судове засідання, відсутність відзиву на позовну заяву та заперечень представника позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Оскільки всі учасники в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Частиною 1ст. 5 ЦПК України ,передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі , оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є власником 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.09.2014 року, що зареєстровано в реєстрі за номером 3-1484.

5/6 частин вказаної вище квартири, що залишилася, входять до складу спадкового майна відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно заповіту та зареєстровані за ними на праві спільної часткової власності по 5/12 за кожним .

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. (ч.1ст.382 ЦК України).

Відповідно до ст.322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України закріплено правило, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно зі ч. 1-4 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 20 від 22.12.95 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.91 року Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.

Також, щодо застосування статті 358 ЦК України, Верховним Судом України в постанові 6- 1500цс15 від 17.02.2016 р. висловлено правову позицію, яка свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між свівласниками, такий порядок користування може встановити суд.

Оскільки сторонам не вдається досягти домовленості щодо сплати комунальних платежів, а також щодо укладення нотаріально посвідченої угоди про порядок користування квартирою, то позивачка звернутися до суду з вимогою встановити такий порядок користування житлом та розподілити особові рахунки для сплати комунальних платежів, зокрема за опалення та утримання будинку і прибудинкової території.

Так як відповідачі проявили байдужість до розгляду справи та не надали жодних доказів протилежного, суд приходить до переконання про можливість встановити порядок користування квартирою таким, який зазначив про це позивач.

Відповідно до ч.1 ст.162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються КМУ.

Пунктом 10 Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинкових територій , затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, передбачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартир в разі, якщо між ними відсутня згода щодо сплати. Зокрема за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій плата розподіляється за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги до житлово-комунальних послуг належать послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та енергопостачання, централізованого опалення, вивезення побутових відходів та послуги з утримання будівель та споруд та прибудинкових територій.

Статтею. 104 ЖК України та п. 13 Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинкових територій встановлено, що спори, які виникають під час користування приміщеннями жилих будинків розв`язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку.

Так як між сторонами не досягнуто згоди щодо оплати комунальних послуг, суд приходить до переконання про необхідність розподілу особового рахунку щодо оплати комунальних послуг.

Згідно із ст.6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства,визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права,викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,223,247,263,265,280,354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн - НОМЕР_1 ), до ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (іпн - НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (іпн - НОМЕР_3 ), треті особи: Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго , Житлово-будівельний кооператив №105 про визначення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків,- задоволити.

Встановити між сторонами спору такий порядок користування квартирою АДРЕСА_1 :

- виділити у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 8,2 кв. м. з лоджією, що позначена в технічному паспорті за №7;

- виділити у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , житлові кімнати в„–6 площею 12,6 кв.м, №8 житловою площею 17,1 кв.м та лоджією, №9 житловою площею 8,1 кв.м та лоджією;

- залишити в загальному користуванні ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кухню, що позначена в технічному паспорті за №5 - 7,1 кв.м., вбиральню, що позначена за №4 - 1,2 кв.м., ванну кімнату, що позначена за №3 -2,4 кв.м., коридор, що позначений за №1 -11,6 кв.м, кладову, що позначена за №2 - 0,4 кв.м.

- розділити особовий рахунок по оплаті послуг з централізованого опалення по квартирі АДРЕСА_1 , що надаються Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго", на два окремих особових рахунки у відповідності з порядком користування житловими кімнатами та їх площі, а оплату за площу приміщеннями загального користування встановити пропорційно часток співвласників, тобто у співвідношенні 1/6 за ОСОБА_1 , що становить 3, 8 м.кв. площі приміщень загального користування, та 5/6 за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , що становить 18,9 м. кв. площі приміщень загального користування.

- розділити особовий рахунок по оплаті послуг утримання будинку та прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_1 , що надаються Житлово-будівельним кооперативом №105, на два окремих особових рахунки у відповідності з порядком користування житловими кімнатами та їх площі, а оплату за площу приміщеннями загального користування пропорційно часток співвласників, тобто у співвідношенні 1/6 за ОСОБА_1 , що становить 3, 8 м.кв. площі приміщень загального користування, та 5/6 за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , що становить 18, 9 м. кв. площі приміщень загального користування.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768, 40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ванівський Ю.М.