Постанова

від 15.08.2007 по справі 25/180-07-5163а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/180-07-5163А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"15" серпня 2007 р. Справа  № 25/180-07-5163А

За позовом:   Товариства з обмеженою відповідальністю „Майстербуд”

До відповідача:  Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси

Про визнання дій співробітників ДПІ протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя:  Малярчук І.А.

В судових  засіданнях приймали участь представники:

Позивача: Буран В.М. довір. від 12.04.06 р.

Відповідача: Насирова К.В., довір. № 1264/9/10-0 від 22.01.07 р., Коболева І.В., довір. № 40229/9/10-0 від 01.12.05 р., Подорожний А.С., довір. № 2636/9/10-0 від 06.02.07 р.

В судовому  засіданні 15.08.07 р. приймали участь представники:

Позивача: Буран В.М. довір. від 12.04.06 р.

Відповідача: Насирова К.В., довір. № 1264/9/10-0 від 22.01.07 р.

Суть спору: про визнання дій співробітників ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо складання актів перевірок за № 953/23-02/31430556/105, № 953-23-02-31430556/98 від 14.05.07 р. та винесення податкових повідомлень-рішень №№ 0001802301/0, 0001792301/0, 1494251701/0 від 24.05.07 р. протиправними;

про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси  № 0001802301/0  від 24.05.07 р. на суму податкового зобов'язання в розмірі 102832 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 51416 грн.;

про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси  № 0001792301/0 від 24.05.07 р. на суму податкового зобов'язання в розмірі 3435 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1717 грн. ;

про скасування податкового повідомлення-рішення  ДПІ у Київському районі м. Одеси № 1494251701/0 від 24.05.07 р. на суму податкового зобов'язання в розмірі 564,71 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1129,42 грн.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, подав до суду супровідним листом від 30.07.07 р. вх. № 17470 витребуванні документи.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає про те, що, що за результатами перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси було складено акт від 14.05.07 р. № 953/23-02/31430556/105 згідно якого податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення від 24.05.07 р. №№ 0001802301/0, 0001792301/0. Акт перевірки не містить згідно встановлених в ньому в п.3.3.8. порушень по сплаті до бюджету податків з доходів фізичних осіб за наявності яких обставин посадові особи податкового органу донарахували 242,43грн., 261,5 грн., 60,78 грн., склад таких порушень, при здійснені яких фінансово-господарських операцій підприємства такі порушення виникли, чим порушено вимоги п.1.7. Порядку № 327.

Визначення ДПІ податкового зобов'язання в сумі 154248 грн., в тому числі  штрафних санкцій в сумі 51416 грн. згідно виявленого порушення в рамках здійснення умов договору № 9/01/04 від 09.01.04 р., укладеного між ТОВ „Майстербуд” та ТОВ „Вибір”, на думку позивача, є необґрунтованою, оскільки не надані до перевірки технічне завдання, проект, робоча документація згідно договору № 9/01/04 від 09.01.04 р. не є тими безумовними первинними документами за відсутності яких та за умови наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, податковий орган невзмозі зробити   висновок стосовно реального  виконання сторонами договірних зобов'язань.

Відсутність документів щодо придбання товарів, які би підтверджували надання послуг з підготовки залізничних вагоні до їх перевезення, як відмічає позивач не  можуть бути беззаперечним доказом того що такі послуги не надавались за умови оформлення належним чином первинних документів в підтвердження цього.

Також, позивач  вказує на те, що до перевірки  ним надавались, однак не були враховані  відповідачем документи, які підтверджують: надання рекламною фірмою рекламодавцю послуг про розповсюдження рекламної інформації по ТОВ „Майстербуд”; виконання та реалізацію робіт щодо придбання науково-технічної продукції, отриманої у центра НТТІ по АБ, ІПН 210282815452; виконання та реалізацію робіт ОВНС у складі робочого проекту „Реконструкція гуртожитку  5 ІСРЗ під готель” та придбання „Оцінки впливу на навколишнє середовище у складі проекту „загальноосвітньої школи на 1000 місць по вул. Говорова, 8 в м.Одесі”, отриманого у ТОВ „Екосол-Проект”.

Зазначення в акті перевірки про скасування згідно рішення суду державної реєстрації ТОВ „Сотис” та свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ № 3707756 останього, який є субпідрядником по виконанню за договором субпідряду № 01-06-04 г від 01.06.04 р. будівельних робіт, у зв'язку з чим  ТОВ „Майстербуд” не мав права включати до податкового кредиту сум ПДВ у липні-грудні 2004 р. в загальній сумі 100091,53 грн. за недійсними податковими накладними, отриманими від ТОВ „Сотис”, позивач вважає незаконними, оскільки в судовому порядку податкові накладні та договір субпідряду № 01-06-04 г від 01.06.04 р. визнані недійсними не були, а докази анулювання свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ № 3707756 ТОВ „Сотис”  податкова служба не надала. З цього приводу позивачем також вказано, що ніяким законодавчим актом України не передбачено обов'язок покупця перевіряти намір продавця щодо сплати ним податків, зборів, обов'язкових платежів. Порушення однією зі сторін угоди (договору)  законодавства про оподаткування не є підставою донарахування податкового зобов'язання по ПДВ іншій стороні угоди.

Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що із змісту акту перевірки не вбачається з яких саме фінансово-бухгалтерських документів ДПІ було визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 3435 грн., відображення у табличній формі відхилень не може підтвердити правомірність таких донарахувань без конкретного посилання на кожну фінансову операцію суми неоплаченого (заниженого) податку.

Прийняте податковим органом на підставі акту перевірки № 953-23-02-31430556/98 податкове повідомлення-рішення №  1494251701/0 від 24.05.07 р. є неправомірним, оскільки прийняте згідно акту перевірки, складеного поза межами перевірки,  зміст якого ДПІ   до відома підприємства не довів, що є порушенням п.1.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205, яким в свою чергу визначено, що при проведенні планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки.

Також, як відмічає позивач при складанні податковим органом акту перевірки № 953-23-02-31430556/98 були порушені вимоги п.п. 4.3., 4.4., 4.6. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Клопотання позивача від 24.07.07 р. вх. № 17071 про відкладення розгляду справи судом задоволено, про що свідчить відповідна  судова ухвала.

Відповідач проти заявленого позивачем позову заперечує, з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву від 01.08.07 р. вх. № 17845, в яких проаналізовано законодавство України яким врегульований порядок проведення планових та позапланових перевірок. Перевірка правильності визначення валових витрат підприємства, пов'язаних з придбанням матеріальних активів, виконанням робіт, наданням послуг для їх подальшого використання у господарські діяльності,  проводилась відповідно до ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.94 р. Для визначення валових витрат підприємства проведено аналіз рахунків матеріальних ресурсів, товарів і рахунків витрат, а також первинних документів, підтверджуючих постачання запасів, надання послуг, виконання робіт, крім того, проаналізовані платежі, здійснені  з поточного рахунку і каси підприємства, відповідно до чого встановлено завищення скоригованих валових витрат на загальну суму 13740 грн.

Як відмічає відповідач як договір № 9/01/04 від 09.01.04 р., укладений між ТОВ „Майстебуд” та В „Вибір” так і первинні документи надані позивачем на перевірку не відносяться до складу валових витрат відповідно до п.п. 5.3.9. п.53. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.94 р., оскільки не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Також, як стверджує відповідач, з підстав не підтвердження позивачем відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами здійснення господарських операцій з надання послуг з підготовки до перевезення залізничних вагонів товару, який потребує перевезення залізничним транспортом,  придбану у Одеської агенції „Авізо” ТОВ СП „Просто-Київ” рекламу, придбання науково-технічної продукції, отриманої у Центра НТТІ по АБ, придбання ОВНС у складі робочого проекту „Реконструкція гуртожитку № 5 ІСРЗ під готель” та „Оцінки впливу на навколишнє середовище у складі проекту „Загальноосвітньої школи на 1000 місць по вул. Говорова, 8 у м. Одесі”, включення до складу валових витрат даних господарських операцій є неправомірним.

Крім того, вищенаведені операції, за умови відсутності підтверджуючих документів щодо їх фактичного проведення,  в порушення пп. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”  неправомірно були включені позивачем  до складу податкового кредиту.

Стосовно перевірки повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності підприємства операцій по взаєморозрахунках з ТОВ „Сотис” відповідач відмічає те, що державна реєстрація останнього 31.03.04 р. згідно рішення суду скасована, а свідоцтво № 37077561 анульовано та з врахуванням того, що ТОВ „Сотис” з моменту реєстрації звітувало про відсутність діяльності, ТОВ „Майстербуд” було безпідставно  включено до податкового кредиту суми ПДВ у липні-грудні 2004 р. на загальну суму 100091,53 грн. по недійсним податковим накладним, отриманим від ТОВ „Сотис”.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши доводи сторін, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:

За результатами проведеної ДПІ у Київському районі м. Одеси перевірки ТОВ „Майстербуд” відповідачем було складено акт планової перевірки № 953/23-02/31430556/105 від 14.05.07 р. „Про результати виїзної планової перевірки ТОВ „Майстербуд” код ЄДРПОУ 3143556 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.04 р. по 31.12.06 р.”, який містить висновки податкового органу  стосовно встановлення перевіркою порушень підприємством  пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, пов'язаних з обчисленням валових витрат, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 3435 грн. в тому числі в 1 кв. 2004 р. на суму 2187 грн., в 2 кв. 2004 р. на суму 173 грн., в 1 кв. 2005 р. на суму 125 грн., в 3 кв. 2005 р. на суму 125 грн., в 3 кв. 2006 р. на суму  825 грн.; пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7, пп. 7.2.3., 7.2.4. п.7.2., пп. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 102832 грн., в тому числі по періодам: лютий 2004 р. на суму 1750 грн., квітень 2004 р. на суму 53 грн., липень 2004 р. на суму 13950 грн., серпень 2004 р. на суму 12226 грн.,  вересень 2004 р. на суму 14676 грн., жовтень 2004 р. на суму 26200 грн., листопад 2004 р. на суму 23467 грн., грудень 2004 р. на суму 9650 грн., березень 2005 р. на суму 100 грн., липень 2005р. на суму 100 грн., липень 2005 р. на суму 660 грн.; п.7.1. ст.7 з урахуванням п.22.3. ст.22, ст.8, п.9.12 ст.9, п.16.1 ст.16, пп. а) п.17.2. ст.17, ст.19, пп. 6.3.2. п.6.3. ст.6  Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 р. № 889-ІV із змінами та доповненнями та п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою КМУ від 26.12.03 р. № 2035 із змінами та доповненнями в наслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 564,71грн.

Так,  на підставі наведеного акту перевірки № 953/23-02/31430556/105 від 14.05.07 р. ДПІ у Київському районі м. Одеси було  прийнято податкове повідомлення-рішення №0001802301/0  від 24.05.07 р., в якому зазначено про встановлення згідно акту перевірки порушення ТОВ „Майстербуд” п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7, п.п.7.2.3., 7.2.4. п.7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 102832 грн., нараховано штрафних (фінансових) санкцій  в сумі 51416 грн. Разом з тим матеріали справи містять як подану позивачем копію податкового повідомлення-рішення №0001802301/0 із даними наведеними вище,  а саме прийняття даного повідомлення-рішення на підставі акту перевірки № 953/23-02/31430556/105 від 14.05.07 р.,  так і  копію корінця податкового повідомлення-рішення №0001802301/0, надану відповідачем, де зазначено про прийняття повідомлення-рішення на підставі акту перевірки № 953/23-02/31460556/105 від 14.05.07 р. на суму податкового зобов'язання в розмірі 102832 грн., нарахованих штрафних (фінансових) санкцій  в сумі 51416 грн. Звідси, податкове повідомлення-рішення № 0001802301/0  від 24.05.07 р. містить різні відомості стосовно акту перевірки на підставі якого воно прийняте, доречі акт перевірки № 953/23-02/31460556/105 від 14.05.07 р. ДПІ у Київському районі м. Одеси до суду не надала.

Також, копії корінця повідомлення-рішення, поданого відповідачем до справи, та податкового повідомлення-рішення, наданого позивачем до матеріалів справи, № 0001792301/0 від 24.05.07 р. на суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств  в розмірі 3435 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1717 грн. містять посилання на їх прийняття податковим органом на підставі акту перевірки № 953/23-02/31460556/105 від 14.05.07 р., який як вже відзначалось судом раніше за результатами перевірки ТОВ „Майстербуд” ДПІ у Київському районі м. Одеси не приймався, про що суд зробив висновок з підстав не надання такого акту перевірки сторонами до матеріалів справи та за відсутності доказів в протилежне.

На адресу позивача надійшло і податкове повідомлення-рішення № 1494251701/0 від 24.05.07 р., копія корінця якого  належним чином засвідчена ДПІ знаходиться в справі, та містить відомості щодо встановленого порушення ТОВ „Майстербуд” по податку з доходів фізичних осіб на суму зобов'язання в розмірі 546,71 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1129,42 грн., в яких зазначено про прийняття даного податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки № 953-23-02-31430556/98 від 14.05.07 р., однак на вимогу суду відповідач не надав та не довів суду  факт проведення ним перевірки позивача 14.05.07 р., за результатами якої був складений акт перевірки   № 953-23-02-31430556/98.

Вищевстановлені судом обставини справи свідчать про неналежне оформлення ДПІ у Київському районі м. Одеси податкових повідомлень-рішень № 1494251701/0 від 24.05.07 р., за № 0001792301/0 від 24.05.07 р., № 0001802301/0  від 24.05.07 р., а саме з порушенням ч.3 п.4.5., ч.1 п.4.11. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого  Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005  N 327, оскільки з врахуванням неточних відомостей щодо номерів реєстрації актів перевірок, у суду є підстави вважати прийнятими  податкові повідомлення-рішення на підставі фактично не проведених перевірок, оформлених  актами № 953/23-02/31460556/105 від 14.05.07 р., № 953-23-02-31430556/98 від 14.05.07 р., тоді як у відношенні перевірки позивача ДПІ у Київському районі м. Одеси був оформлений акт перевірки, наявний в матеріалах справи № 953/23-02/31430556/105 від 14.05.07 р.

    Згідно ч.3 п.4.5., ч.1 п.4.11. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого  Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005  N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205  в акті на першому аркуші у верхньому  лівому  кутку зазначаються   дата реєстрації  акта  перевірки  та  номер  акта перевірки,  який  складається  із   порядкового   номеру   журналу реєстрації     перевірок,     коду     структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки,  коду за ЄДРПОУ  суб'єкта господарювання. Податкове     повідомлення-рішення     (рішення     про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи  позапланової  перевірок  або  вручення  його  поштою  суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за  наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду  заперечень  до  акта  перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.                      

Стосовно суті встановлених податковим органом в акті перевірки № 953/23-02/31430556/105 від 14.05.07 р. порушень ТОВ „Майстербуд” вимог податкового законодавства судом встановлено наступне.

Так висновки акту перевірки містять посилання на порушення ТОВ „Майстербуд” п.7.1. ст.7 з урахуванням п.22.3. ст.22, ст.8, п.9.12 ст.9, п.16.1 ст.16, пп. а) п.17.2. ст.17, ст.19, пп. 6.3.2. п.6.3. ст.6  Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 р. № 889-ІV із змінами та доповненнями та п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою КМУ від 26.12.03 р. № 2035 із змінами та доповненнями в наслідок чого податковим органом донараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб у розмірі 564,71грн., однак із змісту акту перевірки не вбачається на підставі якого аналізу первинних документів, документів бухгалтерського та податкового обліку ДПІ встановлені дані правопорушення позивача, у зв'язку з чим у суду відсутні можливості перевірити правомірність зроблених відповідачем висновків.

Позиція податкового органу щодо відсутності у  ТОВ „Майстербуд” первинних документів, які би підтверджували реальність господарських операцій з ТОВ „Екосол-Проект”, ЗАТ „Союз-99”, ТОВ „Вибір”, Одеської агенції „Авізо” ТОВ СП „Просто-Київ”, Центр НТТІ по АБ з врахуванням поданого позивачем до матеріалів справи неповного об'єму первинних документів за даними операціями, що в свою чергу свідчить про не підтвердження позивачем  валових витрат за операціями з цими контрагентами, та як наслідок цього заниження податку на прибуток в сумі 3435 грн., та разом з тим не правомірне включення ТОВ „Майстербуд” податкового кредиту до податку на додану вартість,  є обґрунтованою, однак за умови встановлення судом неправомірного прийняття ДПІ в Київському районі м. Одеси податкових повідомлень-рішень № 0001792301/0 від 24.05.07 р., № 0001802301/0  від 24.05.07р., не на підставі акту перевірки  № 953/23-02/31430556/105 від 14.05.07 р., а на підставі актів перевірки № 953/23-02/31460556/105 від 14.05.07 р., № 953-23-02-31430556/98 від 14.05.07 р., доказів фактичного як оформлення так і проведення яких  суд  встановити був невзмозів,  у суду є підстави вбачати, прийнятими податкові повідомлення-рішення № 0001792301/0 від 24.05.07 р., № 0001802301/0  від 24.05.07р. з порушенням вимог законодавства.

В підтвердження існування правовідносин з ТОВ „Сотис” позивач надав суду належним чином засвідчені копії наступних документів: договір субпідряду № 01-06-04 на виконання будівельно-монтажних робіт  від 01.06.04 р. на суму 106100 грн.;  податкові декларації з податку на додану вартість за період з липня по грудень 2004 р.; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.06.2001 р. № 100017297; платіжні документи; книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг); акти виконаних підрядних робіт, відповідно до яких ТОВ „Майстербуд” підтверджує належним чином оформлення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства господарських взаємовідносин з ТОВ „Сотис”.

Надані позивачем  в ході розгляду даної справи копії первинних документів та документів бухгалтерського та податкового обліку свідчать про те, що між сторонами дійсно існували господарські взаємовідносини в межах договору № 01-06-04 від 01.06.04 р.,  який недійсним в установленому чинним законодавством порядку не визнавався.

Податкові накладні, видані ТОВ „Сотис” в період виконання підрядних робіт,  оформлені відповідно до вимог п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, та відображені в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) в період з липня по грудень 2004 р., відповідно до яких позивачем було віднесено суми податкового кредиту по ПДВ  за даними операціями, та  складені податкові декларації з податку на додану вартість за цей період.

Таким чином, за умови підтвердження позивачем включення до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 100091,53 грн., підтверджених податковими накладними, виданими  ТОВ „Сотис”, висновки податкового органу щодо заниження суми  ПДВ в розмірі 102832 грн. є такими, що не відповідають дійсності та спростовуються вище встановленим. Окрім того, з огляду на подану до суду копію рішення Дніпровського районного суду                    м. Києва по справі № 2-2206/1 за 2005 р. за позовною заявою прокурора Деснянського районну м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до ТОВ „Сотис” за участю третьої особи Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання установчих документів недійсними згідно якого визнано недійсними статут ТОВ „Сотис”, з моменту його реєстрації, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з моменту його видачі, однак доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ ТОВ „Сотис” відповідач суду не надав та не довів, у зв'язку з чим зробити висновок щодо неправомірності включення ТОВ „Майстербуд”,  до податкового кредиту сум ПДВ у липні- грудні 2004 р. на загальну суму 100091,53 грн., по недійсним податковим накладним,  отриманим від ТОВ „Сотис”, суд не взмозі за умови, як то було вказано вище  відсутності доказів щодо визнання  недійсними як договору субпідряду № 01-06-04 від  01-06-04 р. так і податкових накладних. Нараз, податкові накладні, видані ТОВ „Сотис”,  яке до моменту прийняття Дніпровським районним судом м. Києва рішення від 08.06.05 р. по справі № 2-2206/1 за 2005р. було зареєстровано як платник податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ було йому видане 05.12.02 р. за № 37077561, тому твердження відповідача щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ, не підтвердженого недійсними податковими накладними, виданими ТОВ „Сотис”, є неправомірним.

Законодавець визначає неможливість включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку з підстав викладених в пп.7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” із змісту якого вбачається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг),  не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6. цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами.

Таким чином, за умови підтвердження позивачем включення до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 102832 грн., підтверджених податковими накладними, та у випадку взаємовідносин з ТОВ „Сотис” і первинних документів, висновки податкового органу щодо завищення ТОВ „Майстербуд” суми податкового кредиту з ПДВ в розмірі 102832 грн. є такими, що не відповідають дійсності та спростовуються вище встановленим.

Неправомірність висновків ДПІ в Київському районі м. Одеси судом встановлена ще й з врахуванням правового  аналізу Рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 2-2206/1 за 2005 р. від 08.06.05р. за позовом прокурора Деснянського районну м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до ТОВ „Сотис” за участю третьої особи Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання установчих документів недійсними згідно якого визнано недійсними статут ТОВ „Сотис”, з моменту його реєстрації, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, з моменту його видачі.

Вищенаведене рішення, містить висновки про те, що реєстрація ТОВ „Сотис”  відбулася на підставну особу, засновник ТОВ, рішення про його створення не приймав, свої грошові кошти та матеріальні внески до Статутного фонду ТОВ не вносив, відношення до його реєстрації не має, у зв'язку з чим установчі документи ТОВ „Сотис”, а саме Статут, містить недостовірні відомості щодо засновників підприємства, чим створено умови для здійснення сторонніми особами діяльності поза державним контролем.

Однак, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду згідно з ч.1 ст.72 КАС України щодо фактів (обставин), які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Рішення районного суду не звільняє господарський суд від встановлення наявності умислу   ТОВ „Сотис” на укладення з ТОВ „Майстербуд” вище проаналізованих договорів, відповідно до яких і були видані податкові накладні, віднесені позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації ТОВ „Сотис” з підстав визнання його установчих документів недійсними, як то передбачено п.15 ст. 58, п.7 ст. 59 Господарського кодексу України в редакції від 16.01.03 р., є здійснення ліквідаційної процедури. Сам факт визнання недійсними установчих документів підприємства та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, тобто факт скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру. Доречі, на вимогу суду щодо надання доказів виключення ТОВ „Сотис” з державного реєстру та акту анулювання свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ, податковий орган таких доказів не надав та не довів, що дає підстави для суду вважати не здійснення у відношенні товариства визначеної законодавством процедури його ліквідації.

Вищезазначена позиція суду базується ще й на судовій практиці,  викладеній в Постанові Верховного суду України від 14.02.06 р. № 21-321 во 05, якою встановлено, що наявність умислу сторони при укладенні угоди, яка суперечить інтересам держави та суспільства не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання установчих документів цієї сторони недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.06.06 р. по справі № К-12436/06, в якій вказано про те, що недотримання  підприємством порядку, встановленого п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, так як згідно з абз. 2 п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, саме на момент перевірки платника податку.  

Пунктом 1 ст.69 КАС України визначено, що  доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показання свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування... Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (п.п.1, 2 ст.70 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу (п.1 ст.71 КАС України).

Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги щодо  скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Одеси  № № 0001802301/0, 0001792301/0, 1494251701/0 від 24.05.07 р. обгрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим задовольняє їх в повній мірі. В частині заявлених позивачем позовних вимог  про визнання дій співробітників ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо складання актів перевірок за № 953/23-02/31430556/105, № 953-23-02-31430556/98 від 14.05.07 р. та винесення податкових повідомлень-рішень №№ 0001802301/0, 0001792301/0, 1494251701/0 від 24.05.07 р. протиправними, з врахуванням компетенції господарських судів, визначеної ст.ст.1, 12 ГПК України, згідно  яких господарським судам не підвідомчі спори про встановлення неправомірними дій посадових осіб юридичних осіб та з врахуванням приписів п.п. 4, 6 Перехідних положень КАС України  згідно яких до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам, відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 р., вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАС України, при цьому підсудність таких справ визначається ГПК України, суд закриває провадження в цій частині заявлених ТОВ „Майстербуд” позовних вимог  на підставі п.1 ст. 157 КАС України, якою визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ст. 94 КАС України витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 10,20грн. підлягають оплаті позивачу  з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                 ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов ТОВ „Майстербуд” частково.

 2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси  №0001802301/0  від 24.05.07 р. на суму податкового зобов'язання в розмірі 102832 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 51416 грн.

 3. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси  №0001792301/0 від 24.05.07 р. на суму податкового зобов'язання в розмірі 3435 грн., штрафних (фінансових) санкцій  в розмірі 1717 грн.

 4. Скасувати податкове повідомлення-рішення  ДПІ у Київському районі м. Одеси № 1494251701/0 від 24.05.07 р. на суму податкового зобов'язання в розмірі 564,71 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1129,42 грн.

5.          Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ „Майстербуд” (65104, м.Одеса, пр-т. Ак. Глушка, 29-а, кв.309,  код ЄДРПОУ 31430556) 10 (десять) грн. 20 коп. судового збору.

6.          В решті частині позовних вимог ТОВ „Майстербуд” про визнання дій співробітників ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо складання актів перевірок за № 953/23-02/31430556/105, № 953-23-02-31430556/98 від 14.05.07 р. та винесення податкових повідомлень-рішень №№ 0001802301/0, 0001792301/0, 1494251701/0 від 24.05.07 р. протиправними провадження у справі закрити.

         Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної  сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя