Рішення

від 15.05.2020 по справі 487/1628/20

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/1628/20

Провадження № 2/487/1392/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2020 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В ., за участю секретаря судового засідання - Рурич І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу №487/1628/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Порріма , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Порріма , ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку боргу за договором позики 5441820,60 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 01.04.2019 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого він надав позику у розмірі 5441820,60 грн., що на дату надання позики по курсу НБУ складало еквівалент 200000 доларів США. ОСОБА_2 зобов`язався повернути суму позики в строк до 31.12.2019. Крім того, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором позики, 01.04.2019 між ним та ТОВ Компанія Порріма було укладено договір поруки, згідно якого товариство зобов`язалось солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань в сумі еквівалентної 200000 доларів США. Проте, відповідачі зобов`язання за договором позики не виконали, станом на дату звернення до суду сума позики не повернута.

Ухвалою від 25.03.2020 відкрите провадження у справі.

15.04.2020 позивач ОСОБА_1 надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

15.04.2020 відповідач ОСОБА_2 надав заяву про визнання позову в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача ТОВ Компанія Порріма не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за їхньою відсутністю не надав.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:

01.04.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_1 надав позику у розмірі 5441820,60 грн., що на дату надання позики по курсу НБУ складало еквівалент 200000 доларів США (п.1 Договору), факт одержання позики (передання грошей) підтверджується підписанням цього Договору (п. 1.1 Договору). Згідно п. 2 умов Договору ОСОБА_2 зобов`язався повернути суму позики в строк до 31.12.2019.

Крім того, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором позики від 01.04.2019, між ОСОБА_1 та ТОВ Компанія Порріма , в особі директора товариства ОСОБА_3 , 01.04.2019 було укладено договір поруки, згідно якого (п. 4 Договору) ТОВ Компанія Порріма зобов`язалось солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань в сумі еквівалентної 200000 доларів США.

Проте, свої зобов`язання за договором позики ОСОБА_2 не виконав, сума позики не повернута до теперішнього часу.

Згідно ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 18 вересня 2013 року за наслідками розгляду цивільної справи № 6-63цс13.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Відповідно до ч. 1ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв`язку з чим, поручитель за вимогою кредитодавця повинен нести солідарну з позичальником відповідальність.

Таким чином, суд вважає, що сума боргу у розмірі 5441820,60 грн. за договором позики від 01.04.2019, забезпеченого договором поруки від 01.04.2019, підлягає стягненню з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ТОВ Компанія Порріма в солідарному порядку.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими способами: письмовими, речовими і електронними засобами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір по 5255 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Порріма , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Порріма (місце знаходження м. Миколаїв пл. Привокзальна, 5, код ЄДРПОУ 40466284), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ) 5441820,60 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Порріма та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір по 5255 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і в порядок, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: С.В. Щербина

Повний текст рішення складено 21.05.2020 року.