Ухвала

від 25.05.2020 по справі 678/477/20

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи 678/477/20

Номер провадження №1-кс-678-117/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року смт. Летичів

Слідчий суддя Летичівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника слідчого відділення Летичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Летичівського відділу Хмельницької місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020241010000021 від 22 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2020 року слідчому судді на підставі ст.ст. 40, 131, 132, 159-164 КПК України надійшло клопотання начальника слідчого відділення згідно якого ОСОБА_5 , шляхом внесення неправдивих відомостей, з метою заволодіння бюджетними коштами, за період з 01 лютого 2019 року по 14 березня 2019 року, з 01 травня 2019 року по 31 грудня 2019 року та з 01 лютого 2020 року по 31 березня 2020 року власноручно заповнював та подавав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви з додатками про призначення щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за такою особою з інвалідністю, а саме за своєю сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, ОСОБА_5 перебував за кордоном у Республіці Польща у період: 13 лютого 2019 року 01 березня 2019 року, 19 березня 2019 року 03 травня 2019 року, 11 травня 2019 року 05 липня 2019 року, 24 серпня 2019 року 10 жовтня 2019 року, 19 жовтня 2019 року 23 грудня 2019 року, 18 лютого 2020 року 06 березня 2020 року.

З огляду на викладене, ОСОБА_5 , в смт. Летичів Хмельницької області, діючи умисно, у порушення вимог п. 8 Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2000 року № 1192, знаючи, що виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли сталися зміни у складі сім`ї у зв`язку із смертю або зміною місця проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд, змінивши своє місце проживання та фактично не здійснюючи такого догляду, у десятиденний строк не повідомив органи, що провадять виплату, внаслідок чого, незаконно заволодів бюджетними коштами в сумі 22156,84 грн.

22 травня 2020 року Летичівським відділом Хмельницької місцевої прокуратури розпочато досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, його підслідність визначена за СВ Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області.

Під час розслідування кримінального провадження, для з`ясування відомостей, які є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, виникла необхідність у тимчасовому доступі до документів, а саме особової справи ОСОБА_5 , як отримувача щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом із особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, яка ведеться працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19 вересня 2006 року №345 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2006 року за № 1098/12972, та знаходяться в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18 травня 2020 року за підписом заступника керівника місцевої прокуратури надіслано запит про надання можливості зняти належним чином завірені копії необхідних документів, які містяться в особовій справі на ім`я ОСОБА_5 , що стали підставою для отримання соціальних допомог по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_5 .

Разом з тим, отримано відповідь про те, що Управління не може надати такі копії.

Враховуючи викладене, а також і те, що іншим шляхом отримати зазначену інформацію не представляється можливим, у органу досудового розслідування виникла необхідність в тимчасовому доступі до документів, які знаходяться в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване по АДРЕСА_1 .

Ініціатор клопотання просить судове засідання провести за відсутності представників ІНФОРМАЦІЯ_1 , у володінні яких знаходяться документи, у зв`язку із можливістю знищення, приховування або ж пошкодження цих документів.

Начальник слідчого відділення подав слідчому судді заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

В судове засідання представники ІНФОРМАЦІЯ_1 не викликались, при цьому слідчий суддя визнає обґрунтованими доводи начальника слідчого відділення з даного приводу.

Фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Ознайомившись з клопотанням, доданими матеріалами слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що згідно Витягу відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вказану у клопотанні слідчого подію внесені 22 травня 2020 року за №42020241010000021 із правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 190 КК України.

Згідно ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, в тому числі, тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

У відповідності до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

В силу п. 4, п. 8 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать: конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Як зазначено у ч. 1-3 ст. 15 КПК України під час кримінального провадження кожному гарантується невтручання у приватне (особисте і сімейне) життя. Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне життя особи без її згоди, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Інформація про приватне життя особи, отримана в порядку, передбаченому цим Кодексом, не може бути використана інакше як для виконання завдань кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

У абз. 1 п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року №5-зп зазначено, що ч. 4 ст. 23 Закону України «Про інформацію» треба розуміти так, що забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини. До конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров`я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).

У абз. 10 ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Як зазначено у ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, збір та обробка даних про фізичну особу без її згоди, навіть якщо це здійснюється у межах і для потреб кримінального судочинства, можуть здійснюватися виключно на законних підставах і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Аналізуючи наведені положення законодавства України слідчий суддя приходить до висновку, що запитувані ініціатором клопотання документи (особова справа) містять конфіденційну інформацію про особу та її персональні дані.

Згідно ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

У відповідності до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

18 травня 2020 року заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури направляв лист до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому просив керівника цієї установи надати можливість прокурору ОСОБА_4 в приміщенні Управління ознайомитись із документами, що стали підставою для отримання соціальних допомог 2 особами, серед яких ОСОБА_5 , із можливістю зняти належним чином завірені копії необхідних документів.

20 травня 2020 року керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 на вказаний лист повідомила, що Управління надало особові справи отримувачів соціальних виплат, зокрема, й ОСОБА_5 , для ознайомлення із документами, що стали підставою для отримання державних допомог. Однак, в силу ст. 19 Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних» не може надати копії документів щодо соціальних допомог.

Вивчивши клопотання та додані матеріали слідчий суддя приходить до висновку, що начальник слідчого відділення у клопотанні довів, що необхідні органу досудового розслідування речі і документи (особова справа) містять охоронювану законом таємницю, знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

При цьому, ініціатор клопотання довів можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах (особова справа), та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Слідчий суддя вважає, що надання начальнику слідчого відділення тимчасового доступу до зазначеної інформації (особової справи) носить характер втручання в особисте життя особи, з огляду на доступ до конфіденційної інформації про особу та її персональних даних.

Водночас, начальник слідчого відділення довів, що таке втручання є співмірним із таким заходом забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів, а також є пропорційним меті, яку воно переслідує.

Іншим шляхом отримати необхідну інформацію орган досудового розслідування не має можливості, адже на лист заступника керівника місцевої прокуратури про отримання копій необхідних документів було отримано відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 про неможливість їх надання в силу вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Враховуючи зазначене, для всебічного, повного, об`єктивного та своєчасного розслідування кримінального провадження, встановлення особи (іб), причетної (их) до скоєння злочину, необхідне здійснення тимчасового доступу до охоронюваної законом таємниці, яка міститься у документах, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому клопотання начальника слідчого відділення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 КПК України на вимогу володільця особою, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів. Копії документів, які вилучаються або оригінали яких вилучаються, виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 159-166, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване по АДРЕСА_1 , з можливістю їх вилучення та виготовлення копій, а саме особової справи ОСОБА_5 , як отримувача щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Виконання ухвали доручити начальнику слідчого відділення Летичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітану поліції ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали 30 днів з дня її постановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Згідно ч. 3 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: ОСОБА_1