Рішення

від 12.05.2020 по справі 340/371/18

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№340/371/18

Провадження № 2/938/3/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Довгопільська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про усунення перешкод у користуванні дорогою загального користування шляхом знесення частини господарської будівлі та огороджувальних стовпів, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача, третіх осіб, вимоги за якими уточнив в редакції позовної заяви від 05.11.2018. Просить усунути перешкоди у користуванні під`їзною дорогою загального користування до належної йому на праві власності земельної ділянки площею 0,2126 га, кадастровий номер 2620883003030020257, у с Полянки, Верховинського району, Івано-Франківської області, шляхом знесення з проїзної частини дороги одного дерев`яного та десяти металевих огороджувальних стовпів, 1/3 частини господарської будівлі.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 0,2126 га для ведення особистого селянського господарства в с Полянки, Верховинського району, Івано-Франківської області, до якої передбачено заїзд, що межує із земельною ділянкою відповідача. Дана дорога передбачена Державними актами на право приватної власності на земельну ділянку, якою він безперешкодно користувався до 2016 року. В 2016 році відповідач побудувала на проїзній частині дороги господарську будівлю, а в 2018 встановила залізні стовпи, чим позбавили його у вільному доступі до його земельної ділянки. З приводу даних обставин він звертався до Довгопільської сільської ради, однак, відповідач в добровільному порядку не бажає усувати перешкоди у користуванні під`їзною дорогою. А тому просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 10.08.2018 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Відповідач у строк встановлений судом відзив на позов до суду не надав.

Ухвалою суду від 10.12.2018 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області.

Третя особа Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області 28.12.2018 надала пояснення щодо позову, згідно якого вбачається, що в процесі проведення управлінням 22.01.2016 перевірок у присутності ОСОБА_3 на підставі звернення сусіднього землекористувача в ході позапланової перевірки було встановлено факт недодержання державних стандартів, норм і правил при здійсненні будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1 , а саме відхилення від будівельного паспорта, чим забудовником було порушено п.1 ч.1 ст.25 Закону України Про основи містобудування , за що її було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно ухвали суду від 10.12.2018 призначено по справі земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертній установі Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України, провадження у справі зупинено.

Ухвалами суду від 22.02.2019, 06.06.2019 провадження у справі поновлювалося для вирішення клопотань експерта. Після вирішення клопотань, провадження у справі повторно зупинялося ухвалами 05.03.2019, 13.06.2019 відповідно, у зв`язку із призначенням експертизи.

Після виконання експертизи, ухвалою суду від 04.01.2020 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 20.01.2020 в задоволенні клопотання представника позивача в частині залучення до участі в справі третіх осіб, відмовлено, задоволено клопотання представника позивача в частині витребування доказів.

Ухвалою суду від 24.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав наведених в позовній заяві. Представник ОСОБА_2 додатково суду пояснив, що позивач являється власником земельної ділянки, до якої передбачений проїзд, який межує із земельною ділянкою відповідача. Відповідач на проїзній частині дороги в 2016 році побудувала господарську будівлю та 2018 році поставила залізні стовпи, чим перекрила доступ до земельної ділянки. На даний час, фактично така дорога відсутня, оскільки ввійшла до земельної ділянки відповідача, а також з іншого боку така дорога межує з канавою. Крім того, облаштувати проїзд з іншого боку не має можливості. Просять позов задовольнити.

Відповідач та її представник ОСОБА_4 проти позовних вимог заперечили. Представник ОСОБА_4 додатково пояснила, що ОСОБА_3 користується земельною ділянкою в межах визначених правовстановлюючими документами. Позивач безперешкодно користується проходом, який проходить до його земельної ділянки по межі земельної ділянки відповідача. Крім того, така дорога межує з іншого боку з канавою, а тому позивач укріпивши берег канави, може користуватися безперешкодно такою дорогою. В той же час, до земельної ділянки позивача можливе прокладення проїзду з іншого боку. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник Довгопільської сільської ради - Джуряк Д.Д., який був допитаний в якості свідка, при вирішенні спору покладається на розсуд суду, вказав, що дійсно до земельної ділянки позивача ще з 1993 року була передбачена дорога, по тій межі де вказано у правовстановлюючих документах, а саме між земельною ділянкою відповідача та канавою. На даний час, дороги в наявності не має, однак відповідач користується належною їй земельною ділянкою в межах визначених Державним актом. Вказав, що є можливість прокладення під`їзду до земельної ділянки позивача з іншої сторони, однак не має згоди на її облаштування власників земельних ділянок, через які можливе прокладення такої дороги.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд відмовляє в задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія ЯЖ №550593 від 17.03.2009 (а.с.7 том 1) виданого на підставі рішення Довгопільської сільської ради від 18.01.2008, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, загальною площею 0,2126 га, кадастровий номер 2620883003:03:002:0257 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с Полянки, Верховинського району, Івано-Франківської області.

Крім цього, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.50-53 том 1) вбачається, що ОСОБА_3 на праві власності, а саме на підставі договору дарування від 14.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я., належить земельна ділянка площею 0,0976 га, кадастровий номер 2620883003:03:002:0164 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в с. Полянки, Верховинського району, Івано-Франківської області.

Також на даній земельній ділянці в АДРЕСА_2 знаходиться житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості, до якого входять житловий будинок, стайня, гараж, вбиральня, на який відповідачем ОСОБА_3 оформлено право власності (а.с.54 том 1).

Згідно з даними правовстановлюючими документами, плану меж земельної ділянки, кадастрового плану земельної ділянки, технічної документації (а.с.219-240 том 1, 3-37, 39-60 том 2) вбачається, що зазначені земельні ділянки по межі відповідача від точки Б до точки В межують та по межі земельної ділянки відповідача від точки В до точки А проходить дорога, яка веде до земельної ділянки, що перебуває у власності позивача, площею 0,2126 га, кадастровий номер 2620883003:03:002:0257.

Позивач звернувся з позовом до суду, оскільки вважає, що відповідач перешкоджає йому в користуванні вказаною дорогою та належною йому земельною ділянкою, шляхом встановлення в межах її проходження господарської споруди та металевих стовпів.

У відповідності до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

У разі порушення цього права власник має право на підставі ст. 391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у постанові № 7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

З аналізу змісту вищенаведених норм вбачається, що право пред`явлення позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою виникає за наявності права приватної власності або права користування земельною ділянкою та наявності перешкоди у здійсненні права власності земельною ділянкою.

Одночасно, у відповідності до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

При цьому, у відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким чином, вихід за межі заявлених предмету та підстав позову судом не допускається.

Як уже встановлено судом, у власності сторін знаходяться земельні ділянки, що межують між собою. При цьому, згідно з правовстановлюючими документами на земельні ділянки сторін, технічної документації для відведення земельних ділянок, зокрема земельної ділянки відповідача, кадастровий номер 2620883003:03:002:0164, вбачається, що між канавою та межею А-Б належної відповідачу на праві власності земельної ділянки повинна проходити дорога загального користування до земельної ділянки позивача ОСОБА_1 .

Однак, висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 26.12.2019 №1134/19-28 (а.с.173-192) було встановлено, що в натурі (на місцевості) дороги загального користування, що позначена на кадастровому плані (а.с.52) по межі від А до Б земельної ділянки, кадастровий номер 2620883003:03:002:0164, станом на час проведення обстеження експертом не виявлено. В натурі (на місцевості) не існує дороги загального користування, що позначена на кадастровому плані (а.с.52) по межі від А до В земельної ділянки, кадастровий номер 2620883003:03:002:0164.

Також встановлено, що фактичне розташування господарських будівель будинковолодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , відповідає межам земельної ділянки, з кадастровим номером 2620883003:03:002:0164. Фактичне розташування елементів огорожі по межі металевих стовпів будинковолодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , частково не відповідає межам земельної ділянки, з кадастровим номером 2620883003:03:002:0164, а саме мається невідповідність у межі від точки А до Б, де металеві стовпи зміщені відносно межі ОСОБА_5 . Від точки Б до В по межі ОСОБА_6 та від В до А по межі дороги - металеві стовпи розташовані в межах земельної ділянки.

Крім цього, допитаний в якості свідка сільський голова Довгопільської сільської ради суду показав, що дійсно на даний час дорога між канавою та земельною ділянкою відповідача відсутня, хоча була в наявності, та щодо якої у позивача виникло право користування з 1993 року. Іншої дороги до земельної ділянки позивача на даний час не облаштовано.

За таких обставин, слід прийти до висновку про те, що дійсно на даний час має місце порушення права позивача на користування його майном шляхом безперешкодного проїзду, підходу до його земельної ділянки.

Однак, таке порушення його права виникло не внаслідок спорудження відповідачем господарської будівлі та огорож за рахунок частини дороги, оскільки, як встановлено судом, такі об`єкти розташовані виключно в межах наданої відповідачу у власність земельної ділянки, законність надання якої в межах існуючих розмірів позивачем не оспорюється.

За таких обставин, суд розглядаючи справу виключно в межах заявлених предмету та підстав позову, будучи не вправі давати оцінку законності надання відповідачу земельної ділянки в існуючих розмірах, якщо стороною позивача таких вимог не заявлено, встановивши факт відсутності вчинення перешкод в користуванні земельною ділянкою позивача внаслідок неправомірних діянь відповідача, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову за його безпідставністю.

В той же час, слід роз`яснити позивачу, що він не позбавляється можливості звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в інший спосіб, встановлений ст.16 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Довгопільська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про усунення перешкод у користуванні під`їзною дорогою загального користування до належної на праві власності ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2126 га, кадастровий номер 2620883003030020257, у с Полянки, Верховинського району, Івано-Франківської області, шляхом знесення з проїзної частини дороги одного дерев`яного та десяти металевих огороджувальних стовпів, 1/3 частини господарської будівлі, відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Полянки, Верховинський район, Івано-Франківська область; паспорт серія НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: с. Полянки, Верховинський район, Івано-Франківська область; паспорт серія НОМЕР_2 .

Треті особи: Довгопільська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса: с. Довгополе, Верховинський район, Івано-Франківська область; ЄДРПОУ 04357851,

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул.Франка,4, 76000.

Повний текст судового рішення складено 22 травня 2020 року.

Суддя: Бучинський А.Б.