Рішення

від 25.05.2020 по справі 709/343/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/343/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку. Спадщину ОСОБА_2 прийняла її дочка ОСОБА_3 , яка вступила у фактичне володіння і управління її спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла

ОСОБА_3 , яка не встигла при житті оформити свої спадкові права. Позивач прийняла спадщину ОСОБА_3 , оскільки подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, проте позбавлена можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку, оскільки правовстановлюючі документи відсутні. У зв`язку з цим позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2020 року відкрито провадження у справі призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву в якій просив позов задовольнити, а розгляд справи провести у його відсутності. Відповідач надіслав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності його представника.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 12 лютого 1999 року серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

При житті ОСОБА_2 , а саме 04 березня 1988 року, склала заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області та зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій № 10, відповідно до якого все своє майно заповіла ОСОБА_3 (а.с. 10).

Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3870 га, кадастровий номер 7125182400:02:000:0302, що знаходиться на території Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 044702 від 05 серпня 2002 року (а.с. 11).

Відповідно до змісту листа Черкаського обласного державного нотаріального архіву від

15 квітня 2020 року (вих. № 494/01-24), що надійшов у відповідь на запит суду, після смерті

ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася (а.с. 33).

Згідно з довідкою Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області №74 від 18 лютого 2020 року, виданої на підставі погосподарської книги № 12 (особовий рахунок

№ НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 . В господарстві проживала одиноко

(а.с. 14).

Спадщину ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_3 в силу вимог ст. 549 ЦК УРСР, що був чинний на момент її смерті, оскільки протягом шести місяців з дня її смерті вступила у фактичне володіння і управління її спадковим майном шляхом отримання у власність речей домашнього вжитку, що підтверджується довідкою Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 14 травня 2020 року № 210.

ОСОБА_3 була дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 27 травня 1949 року, та копією свідоцтва про одруження від 07 травня 1968 року серії НОМЕР_3 , згідно з яким після укладення шлюбу змінила дівоче прізвище " ОСОБА_4 " на шлюбне прізвище " ОСОБА_5 " (а.с. 8).

Водночас на підтвердження факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 позивачем надано заяви односельців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відповідно до змісту яких останні підтверджують, що дійсно ОСОБА_3 прийняла спадщину ОСОБА_2 . Справжність підпису ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вказаних заявах посвідчено, а також встановлено їх особу та перевірено дієздатність секретарем Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 42, 43).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 20 березня 2015 року серії НОМЕР_4 (а.с. 7).

Позивач є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 14 січня 1969 року серії НОМЕР_5 , та копією свідоцтва про одруження від 12 серпня 1988 року серії НОМЕР_6 , згідно з яким позивач після укладення шлюбу змінила дівоче прізвище " ОСОБА_5 " на шлюбне прізвище " ОСОБА_8 " (а.с. 6).

Згідно з довідкою Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області

№ 590 від 27 квітня 2020 року, виданої на підставі погосподарської книги № 1 (особовий рахунок

№ НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . В господарстві проживала одиноко (а.с. 39).

Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 23 квітня 2020 року, що надійшов у відповідь на запит суду, після смерті ОСОБА_3 , подано заяву про прийняття спадщини від імені ОСОБА_1 (а.с. 36), та видано свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки.

Водночас листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 21 лютого 2020 року (вих. № 28/02-16) позивачу повідомлено про відсутність у спадковій справі ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що в силу вимог підпункту 4.15 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, та роз`яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Таким чином, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, що знаходиться на території Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, оскільки відсутній правовстановлюючий документ.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та частково оформила свої спадкові права, однак не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, оскільки правовстановлюючий документ на неї відсутній.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом права власності.

За приписом ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі

№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Державний акт, виданий після смерті спадкодавця, враховуючи прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документа на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки позивач прийняла спадщину своєї матері, яка за життя не оформила свої спадкові права на земельну ділянку ОСОБА_2 , відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею

2,3870 га, кадастровий номер 7125182400:02:000:0302, що розташована в адмінмежах Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повні найменування сторін та інших учасників справи: Жовнинська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області - місцезнаходження: вул. Центральна, 92 а,

с. Жовнине, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19973, код ЄДРПОУ 34177408.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: В.В.Левченко