Рішення

від 04.03.2020 по справі 761/11460/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11460/18

Провадження № 2/761/398/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Архипову І.Р.

за участі:

представника позивачки: ОСОБА_1

представника відповідача ПрАТ СК Еталон ?:

Репета Ю.Ю.

розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства ? Страхова компанія ? Еталон ?, Товариства з додатковою відповідальністю ? Яготинський маслозавод ?, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення збитків

В С Т А Н О В И В:

В березні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: ПрАТ ? СК ? Еталон ?, ТДВ ? Яготинський маслозавод ?, третя особа: ОСОБА_4 , в якому просила суд:

-стягнути з ПрАТ ? СК ? Еталон ? на її ( ОСОБА_3 ) користь страхове відшкодування у розмірі 25 752, 00 грн.;

-стягнути з ПрАТ ? СК ? Еталон ? на її ( ОСОБА_3 ) користь пеню у розмірі 3 697, 70 грн.;

-стягнути з ПрАТ ? СК ? Еталон ? на її ( ОСОБА_3 ) користь інфляційні втрати у розмірі 14 379, 92 грн.;

-стягнути з ПрАТ ? СК ? Еталон ? на її ( ОСОБА_3 ) користь 3 % річних у розмірі 2 319, 80 грн.;

-стягнути з ТДВ ? Яготинський маслозавод ? на її ( ОСОБА_3 ) користь різницю між розміром фактично здійснених витрат на поховання та загальним розміром страхового відшкодування у розмірі 9 629, 00 грн.;

-стягнути з ТДВ ? Яготинський маслозавод ? на її ( ОСОБА_3 ) користь 20 000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23 лютого 2012 року ОСОБА_4 , перебуваючи у трудових стосунках з ТДВ ? Яготинський маслозавод ?, під час виконання своїх службових обов`язків, а саме виконання завдання по збиранню молочних продуктів у населення, керуючи автомобілем ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на її ( ОСОБА_3 ) чоловіка - громадянина ОСОБА_5 , який від отриманих травм загинув на місці.

Вироком Романівського районного суду Житомирської області у кримінальній справі №621/523/12 ОСОБА_4 визнано винним за ч.2 ст.286 КК України. Цивільний позов в межах кримінальної справи не розглядався та не заявлявся.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія вантажного автомобіля-цистерни ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована, згідно Поліса Серія НОМЕР_2 в ПрАТ ? СК ? Еталон ?.

В добровільному порядку, на проведення виплат відповідачі не погоджуються, а тому, вона змушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні представник позивачки на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ПрАТ ? СК ? Еталон ? в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала посилаючись на те, що цивільний позов у кримінальній справі потерпілою ОСОБА_3 заявлено не було і в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_3 від 01 березня 2012 року в тім, що вона претензій до ОСОБА_4 з приводу дорожньо-транспортної пригоди, в якій загинув її чоловік немає та в подальшому мати не буде. Також, представник зауважила, що ОСОБА_3 23 липня 2012 року звернулась із повідомленням про настання випадку, а 27 грудня 2012 року із заявою про виплату страхового відшкодування. 21 березня 2013 року ОСОБА_3 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із тим, що винний ОСОБА_4 добровільно відшкодував збитки. А тому, на думку представника ПрАТ ? СК ? Еталон ? позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, оскільки, є необґрунтованими, рішення страхової компанії про відмову у виплаті страхового відшкодування є законним і правомірним.

В судовому засіданні представник ТДВ ? Яготинський маслозавод ? проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги ОСОБА_3 повинні бути залишені без задоволення, так як, завдані злочином збитки були відшкодовані в добровільному порядку ОСОБА_4 , про що свідчить розписка потерпілої ОСОБА_3 . Також, представником зазначено, що вимога про стягнення різниці між розміром фактично здійснених витрат на поховання та загальним розміром страхового відшкодування не може бути задоволена без попереднього вирішення питання щодо розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті СК ? Еталон ?, а вимога про стягнення моральної шкоди не підтверджена жодними належними і допустимими доказами. Крім того, представником відповідача було подано письмове клопотання, яке підтримано в судовому засіданні, про застосування строків позовної давності, як однією із підстав, для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; письмові пояснення по справі не направив; причини неявки суду не сповістив; заяв про оголошення перерви чи подальший розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з?ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об?єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 08 листопада 1975 року.

23 лютого 2012 року ОСОБА_4 , перебуваючи у трудових стосунках з ТДВ ? Яготинський маслозавод ?, під час виконання трудових обов?язків ( збирання молочних продуктів у населення на службовому автомобілі ), керуючи вантажний автомобілем-цистерна ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , належним ТДВ ? Яготинський маслозавод ?, здійснюючи рух заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки для інших учасників руху, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 . Від отриманих множинних травм органів грудної порожнини ОСОБА_5 загинув на місці ДТП.

Вироком Романівського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2012 року, ОСОБА_4 визнано винним за ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки ( а.с. 89-93 ).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Законом України ?Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів? встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.

Під час розгляду справи, судом достовірно встановлено, що згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (дії на території України ) серії АВ №2323630 від 21 січня 2012 року цивільно-правова відповідальність ТДВ ? Яготинський маслозавод ?, як власника автомобіля-цистерни ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застраховано ПрАТ ? СК ? Еталон ?, строк дії договору з 21 січня 2012 року по 20 січня 2013 року.

Ліміт відповідальності згідно вищезазначеного Поліса за шкоду, заподіяну життю/здоров?ю складає - 100 000, 00 грн., за шкоду, заподіяну майну складає 50 000, 00 грн. з франшизою у розмірі 500, 00 грн. ( а.с.88 ).

Відповідно до ст.6 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ? (в подальшому по тексту рішення норма Закону України " Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " буде наведена в редакції, яка діяла на час порушення прав позивачки ), страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров?ю, майну третьої особи ( п.22.1 ст.22 Закону України " Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " ).

Шкодою, заподіяною життю та здоров?ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода ( в тому числі моральна шкода ), пов?язана: із смертю потерпілого ( ст. 23 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ? ).

Право на отримання відшкодування за шкоду, пов?язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання ( п.27.1. ст.27 Закону України" Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " ).

Витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати (п.27.5. ст.27 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ? ).

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка, у визначеному законом порядку та у встановлені строки, а саме 24 липня 2012 року звернулась до СК ? Еталон ? із заявою про настання страхового випадку та 27 грудня 2012 року із заявою про виплату страхового відшкодування.

Із копії повідомлення про настання страхового випадку вбачається, що позивачкою було надано усі необхідні документи, а також - докази, що підтверджують понесені нею витрати на поховання у кількості 8-ми шт. на загальну суму 22 505, 00 грн. та додатково додано лікарське свідоцтво про смерть і вирок суду ( а.с.25-26 ).

Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України ? Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ?, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеним лімітом.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до п.37.2. ст.37 Закону України ? Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ?, рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

З урахуванням вищезазначеного, рішення про здійснення страхового відшкодування або відмову у здійсненні страхового відшкодування СК ? Еталон ? повинна була прийняти не пізніше 27 березня 2013 року, а повідомити про прийняте рішення протягом трьох робочих днів, з дня прийняття відповідного рішення, тобто не пізніше 30 березня 2013 року.

В судовому засіданні представником СК ? Еталон ? було зазначено, що рішення про відмову позивачці у проведенні виплати страхового відшкодування прийняте 21 березня 2013 року, проте, надати матеріали страхової справи, для перевірки зазначених пояснень, (оригіналу полісу, журналу вихідної кореспонденції (витяг) та реєстру відправлень ) є неможливим через їх знищення у зв`язку із закінченням терміну зберігання (докази знищення у матеріалах справи також відсутні).

Також, представником СК ? Еталон ? було зазначено, що жодних виплат позивачці з боку страхової компанії проведено не було.

Не отримуючи від страхової компанії жодної відповіді та виплати страхового відшкодування, 16 січня 2017 року на адресу СК ? Еталон ?, в інтересах позивачки, було надіслано адвокатський запит щодо отримання інформації, а саме: 1) інформацію про результати розгляду заяви ОСОБА_3 від 27 грудня 2012 року про виплату страхового відшкодування по справі №5999 за фактом настання 23 лютого 2012 року страхового випадку; 2) надати пояснення в зв`язку з чим по справі №5999 не здійснюється виплата страхового відшкодування; 3) надати інформацію про строки розгляду рішення про здійснення виплати страхового відшкодування ( а.с.32-33 ).

Листом від 26 січня 2017 року СК ? Еталон ?, на вищезазначене звернення надала відповідь, що у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_3 було відмовлено, відповідно до п.37.1.5. ст.37 Закону України ? Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ?, так як, остання одержала відшкодування від особи, яка її завдала, а саме від ОСОБА_4 , що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування ( а.с.34 ).

Не погоджуючись з вищезазначеною відмовою, 21 березня 2017 року ОСОБА_3 було направлено до СК ? Еталон ? претензію (вимога) про здійснення виплати страхового відшкодування ( а.с.35-36 ).

05 липня 2017 року ОСОБА_3 повторно направлено до СК ? Еталон ? досудову претензію (вимога) про здійснення виплати страхового відшкодування ( а.с.38-39, 40 ).

13 липня 2017 року СК ? Еталон ? було повторно відмовлено ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що нею ( ОСОБА_3 ) отримано відшкодування від особи, яка її завдала, а саме від ОСОБА_4 , що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Та у зв`язку з цим відсутні правові підстави для перегляду раніше прийнятого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування ( а.с.42 ).

Відповідно до п.п.22.1. ст.22 Закону України ? Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ?, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров?ю, майну третьої особи.

Обов?язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов?язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти ( п.9.1. ст. 9 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ? ).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов?язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом (п.3 ч. 1 ст. 20 Закону України ? Про страхування ?).

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка своєчасно звернулася до СК ? Еталон ? із заявою про виплату страхового відшкодування.

До договорів обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності та виплат страхового відшкодування за цими договорами застосовуються норми щодо ліміту відповідальності страховика, які діяли на дату укладення договору ( п.9.4. ст. 9 ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ? ).

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди ( п.22.3. ст 22 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ? ).

Витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати ( п.27.5. ст.27 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ? ).

Звертаючись до суду з вищезазначеним позовом позивачка посилалась на ч.ч.3, 4 ст.27 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ? в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин ( 23 лютого 2012 року ).

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи.

А тому, судом не приймаються до уваги посилання позивачки, як на підставу для відшкодування витрат понесених нею на поховання та стягнення моральної шкоди, відповідно до ч.ч.3, 4 ст 27 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ?, саме у зазначених нею розмірах, так як дана редакція статті станом на 23 лютого 2012 року не діяла.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом ?а? пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов?язані з відшкодуванням збитків ( п.36.4. ст.36 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ? ).

В судовому засіданні представник ТДВ ? Яготинський маслозавод ?, заявив про застосування позовної давності, зазначивши, що позивачкою пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вищезазначеною позовною заявою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю.

Згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

А тому, суд вважає, що заявлене представникомТДВ ? Яготинський маслозавод ? клопотання про застосування строків позовної давності, як на підставу для відмови ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог є необґрунтованими.

Стосовно не пред?явлення позивачкою цивільного позову у кримінальній справі, як обґрунтування заперечень позовних вимог із стягнення страхового відшкодування, слід зазначити, що відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його у порядку цивільного судочинства.

Доказів, які б свідчили, що з боку ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було здійснено повне відшкодування, суду, з боку відповідачів надано не було, як і не було їх встановлено під час розгляду справи. А тому, відмова СК ? Еталон ? у виплаті страхового відшкодування з посиланням на повне відшкодування шкоди ОСОБА_4 є необґрунтованою та безпідставною.

Разом з тим, судом витребувано із матеріалів кримінального провадження розписку позивачки від 01 березня 2012 року, на яку посилаються відповідачі, як на доказ звільнення від відповідальності з огляду на відшкодування збитків, завданих злочином засудженим ОСОБА_4 .

Під час розгляду справи, судом детально досліджено вищезазначену розписку, яка була написана позивачкою на прохання захисника підсудного в рамках кримінального провадження виключно з метою пом`якшення кримінальної відповідальності останнього та засвідчує відсутність претензій з приводу ДТП саме до громадянина ОСОБА_4 , як доказ примирення сторін у рамках кримінального правопорушення. Обставини заперечень проти позовних вимог, що дана розписка стосується цивільно-правової відповідальності страхової компанії чи власника джерела підвищеної небезпеки за шкоду, завдану ДТП не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. У розписці не зазначено про відмову від претензій до страхової компанії чи власника джерела підвищеної небезпеки, вона не засвідчує отримання будь-яких коштів, які є предметом для відшкодування у даній справі.

Отже, примирення у рамках кримінального правопорушення не означає втрату права на відшкодування збитків (шкоди).

Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 439/397/17.

За таких обставин, відмову СК ? Еталон ? у виплаті ОСОБА_3 страхового відшкодування не можна вважати законною та обґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіривши надані позивачкою докази ( рахунок - замовлення, квитанції, товарні чеки, накладні та інш. ) судом встановлено, що загальний розмір витрат, які були понесні ОСОБА_3 на поховання складають 25 505, 00 грн.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе стягнути з СК ? Еталон ? на користь ОСОБА_3 12 876, 00 грн. - у відшкодуванням витрат, понесених останньою на поховання (саме в межах суми, яка була заявлена позивачкою в позовній заяві).

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення з СК ? Еталон ? моральної шкоди у розмірів 12 876, 00 грн., то вони підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 2 550, 00 грн., з урахуванням положень п.9.3. ст.9, п.22.3. ст.22 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ?.

Відповідно до п.36.5. Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ?, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (п.6.5. ст. 36 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ? ).

Згідно вимог ч. 2 ст. 256 Цивільного Кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Виходячи із загального розміру страхового відшкодування, розмір пені за період з 21 вересня 2017 року по 21 березня 2018 року (заявлено позивачкою за останніх шість місяців до моменту звернення із вимогами про стягнення до суду) становить 1 046, 32 грн. ( 12 876, 00 грн. - витрати на поховання + 2 550, 00 грн. - моральна шкода = 15 426 грн. ).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений говором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно правових позицій Верховного Суду України, висловлених в постанові від 21 грудня 2016 року по справі № 6-1003цс16, у справі про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди зробив правовий висновок, відповідно до якого суд визнав, що до грошових зобов`язань щодо виплати страхового відшкодування слід застосовувати ст. 625 ЦК України.

За частиною другою цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов?язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

Отже, можна зробити висновок, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов?язкового страхування наземних транспортних засобів, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 257 Цивільного Кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Виходячи із того, що граничний строк виплати страхового відшкодування настав 31 березня 2013 року, а СК ? Еталон ? вищезазначену виплату на користь ОСОБА_3 не здійснила, позивачка звернулась до суду з позовною вимогою про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період останніх трьох років до моменту звернення за захистом порушеного права, а саме з 31 березня 2015 року по 21 березня 2018 року.

Оскільки, страховою компанією було порушено строки виплати страхового відшкодування, СК " Еталон " повинна сплатити ОСОБА_3 інфляційні втрати та 3% річних.

Перевівши розрахунок наданий позивачкою, суд прийшов до висновку, про стягнення з СК " Еталон " на користь ОСОБА_3 інфляційних втрат у розмірі 8 878, 06 грн., 3% річних у розмірі 1 389, 61 грн.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодування в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків ( до ч.2 ст. 1172 ЦК України ).

Під час розгляду справи, представником ТДВ ? Яготинський маслозавод ? було підтверджено, що ОСОБА_4 , який керував вантажним автомобілем-цистерною ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_1 , на час ДТП, яка мала місце 23 лютого 2012 року перебував у трудових відносинах з товариством ТДВ ? Яготинський маслозавод ?.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов?язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( ч.2. ст.1187 ЦК України ).

Згідно вимог ч. 5 ст. 1187 ЦКвільного Кодексу України, особа яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов?язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам?ятника, ці витрати.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 2 ст. 1168 Цивільного Кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім?єю.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року ? Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди?, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У відповідності до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року ? Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки ?, не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов?язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

Частина 1 ст. 1194 ЦК України визначає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

19 жовтня 2017 року позивачкою до ТДВ ? Яготинський маслозавод ? була направлена претензія щодо відшкодування витрат на поховання в розмірі 22 505, 00 грн., а також моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень.

30 жовтня 2017 року на вищезазначену претензію від ТДВ ? Яготинський маслозавод ? надійшла відмова про неможливість задовольнити заявлені ОСОБА_3 у претензії вимоги.

Однак, вимоги позивачки в частині стягнення з ТДВ ? Яготинський маслозавод ? витрат на поховання у вигляді різниці, щодо витрат понесених останньою на поховання у розмірі 9 629, 00 грн. не підлягають задоволенню. Позивачка помилково посилалась, як на підставу заявлених нею позовних вимог щодо відшкодування вищезазначених витрат на ч.4 ст.37 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ?, яка має граничний розмір, що підлягає відшкодуванню страховою компанією - 12 876, 00 грн. А тому, ОСОБА_3 не позбавлена можливості звернутись до суду з позовною заявою щодо стягнення витрат, які були нею понесені на поховання ще й у розмірі 9 629, 00 грн. , оскільки, дана сума підлягає відшкодуванню страховою компанією та підпадає під ліміт відповідальності страхового Поліса Серія АВ №2323630.

Відповідно до п.п.37.1., 37.1.5. ст. 37 Закону України ? Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ?, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: одержання страхувальником повного відшкодування шкоди за договором майнового страхування від особи, яка її завдала.

Однак, що стосується добровільного відшкодування ОСОБА_4 завданих злочином збитків, як на підставу відмови з боку СК ? Еталон ? у виплаті страхового відшкодування, то вказані обставини не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами. Написана 01 березня 2012 року ОСОБА_3 розписка в тім, що претензій до громадянина ОСОБА_4 з приводу ДТП, яка мала місце 23 лютого 2012 року, в ході якої загинув її чоловік - претензій будь - яких не має і в подальшому не матиме не свідчить саме про отримання ОСОБА_3 будь-якого відшкодування ( грошових коштів ) від ОСОБА_4 .

Позивачка заявляє до стягнення також моральну шкоду, яку вона обґрунтовує непередбачуваною втратою коханого чоловіка та годувальника всієї родини, значним погіршенням власного здоров?я у зв`язку із раптовою його смертю. Вона зазначає, що досить пізно усвідомила втрату чоловіка та власну неспроможність забезпечити родину, що нанесло їй тяжкий удар на психологічно-емоційний стан. Позивачка вважає, що з ТДВ ? Яготинський маслозавод ? підлягає стягненню на її користь моральна шкода у розмірі 20 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей або позбавлення можливостей їх реалізації, а також з врахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При ви значенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пункт 6.2. Методичних рекомендацій ? Відшкодування моральної шкоди ? (Лист Міністерства юстиції України від 13.05.2004 року №35-13/797) до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року ? Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди? встановлює, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей або позбавлення можливостей їх реалізації, а також з врахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При цьому враховуються стан здоров`я, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

У Методичних рекомендаціях зазначається, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір має суто умовний вираз.

З непередбаченою втратою чоловіка та годувальника всієї родини, здоров`я позивачки істотно погіршилось. Усвідомлення, що з втратою чоловіка Позивачка неспроможна подбати за себе, забезпечити родину нанесло тяжкий удар на її психологічно-емоційний стан. Оскільки, не існує шкали оцінки глибини завданих фізичних та душевних страждань, переведення моральної шкоди у грошовий еквівалент, а тому, відповідно до вищезазначених норм законодавства, суд прийшов до висновку про стягнення з ТДВ ? Яготинський маслозавод? на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 20 000, 00 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 ґрунтуються на вимогах закону та підлягають частковому задоволенню, а саме: з ПрАТ СК ? Еталон ? на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню - 12 876, 00 грн. - витрати понесені на поховання ( в межах суми заявленої позивачкою в позовній заяві ); 2 550, 00 грн. - моральна шкода ( з урахуванням п.п.9.3. ст. 9, п.22.3. ст.22 Закону України ? Прообов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ?); 8 878, 06 грн. - інфляційні втрати; 3% річних - 1 389, 61 грн. 2 215, 00 грн. - пеня; з ТДВ ? Яготинський маслозавод? на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 20 000, 00 грн. - моральна шкода.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: з ПрАТ ? СК ? Еталон ? - 410, 90 грн., ТДВ ? Яготинський маслозавод ? - 293, 90 грн.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст.6, 9, 22, 23, 36, 37 Закону України ?Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів?, ст.ст.22, 257, 256, 268, 526, 625, 979, 988, 1166, 1167, 1168, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 223, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства ? Страхова компанія ? Еталон ? ( Код ЄДРПОУ 20080515, м. Київ, вул. Дехтярівська, буд. 33-Б, під`їзд 2 ), Товариства з додатковою відповідальністю ? Яготинський маслозавод ? ( Код ЄДРПОУ 00446003, Київська область Яготинський район м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 213 ), третя особа: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення збитків - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства ? Страхова компанія ? Еталон ? на користь ОСОБА_3 12 876 ( дванадцять тисяч вісімсот сімдесят шість ) грн. 00 коп. - витрати понесені на поховання; 2 550 ( дві тисячі п?ятсот п?ятдесят ) грн. 00 коп. - моральна шкода; 8 878 ( вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім ) грн. 06 коп. - інфляційні втрати; 1 389 ( одна тисяча триста вісімдесят дев?ять ) грн. 61 коп. - 3% річних; 2 215 ( дві тисячі двісті п?ятнадцять ) грн. 00 коп. - пеня; 410 ( чотириста десять ) грн. 00 коп. - судовий збір.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю ? Яготинський маслозавод ? на користь ОСОБА_3 20 000 ( двадцять тисяч ) грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди; 293 ( двісті дев`яносто три ) грн. 90 коп. - судовий збір.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Повний текст рішення суду складено 13 березня 2020 року.

Суддя: