Постанова
від 18.05.2020 по справі 904/1966/19
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1966/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Верхогляд Т.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 (прийняте суддею Петренко Н . Е ., повний текст складено 02.12.2019) у справі № 904/1966/19

за позовом ОСОБА_4

до

відповідача-1: ОСОБА_5

відповідача-2: ОСОБА_1

відповідача-3: ОСОБА_6

відповідача-4: Нікопольської міської ради в особі Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

про визнання недійсним рішення загальних зборів; про скасування державної реєстрації змін до установчих документів; про скасування реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу; про скасування дій щодо внесення рішення про припинення юридичної особи; про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , до Нікопольської міської ради в особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій просить суд:

1. Визнати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", оформлене протоколом загальних зборів учасників від 14.01.2019 недійсним;

2. Зобов`язати Нікопольську міську раду в особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців скасувати:

- державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", здійснену 17.01.2019 державним реєстратором Пляшкевич В.О. на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 14.01.2019, оформленого протоколом від 14.01.2019 без номера (номер реєстраційного запису 12301050016002810);

- реєстраційну дію щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме про зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", здійснену 17.01.2019 державним реєстратором Пляшкевич В.О. на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 14.01.2019, оформленого протоколом від 14.01.2019 без номера (номер запису 12301070017002810);

- реєстраційну дію щодо внесення рішення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" про припинення юридичної особи в результаті ліквідації, здійснену 21.01.2019 державним реєстратором Пляшкевич В.О. на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 14.01.2019, оформленого протоколом від 14.01.2019 (номер запису 12301100018002810);

- державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" в результаті ліквідації, здійснену 25.03.2019 державним реєстратором Пляшкевич В.О. (номер запису 12301110019002810).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" і відповідно до пункту 4.2.2 статті 4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", затвердженого зборами учасників Товариства, станом на 05.05.2017 частка позивача у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" складала 25% або 62 500,00 грн. Крім позивача, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" були ОСОБА_5 (частка у статутному капіталі Товариства 48%), ОСОБА_1 (частка у статутному капіталі Товариства 4%) та ОСОБА_6 (частка у статутному капіталі Товариства 23%). Станом на 14.01.2019 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" була ОСОБА_1 . 25.03.2019 діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" за твердженнями позивача припинено без його участі. Позивач посилається на те, що про збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", які відбулися 14.01.2019 за участю учасників Товариства ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , які сукупно володіють 75% відсотками голосів, позивачу стало відомо під час розгляду справи №904/5928/18. Рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом від 14.01.2019 позивач вважає недійсним у зв`язку з недотриманням порядку скликання і проведення загальних зборів та вирішення питань віднесених до виключної компетенції загальних зборів без участі позивача.

Вимоги про скасування державної реєстрації змін, що пов`язані зі зміною установчих документів; реєстраційної дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме - про зміну керівника юридичної особи; реєстраційної дії щодо внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи в результаті ліквідації, здійсненої 21.01.2019; державної реєстрації припинення юридичної особи заявлені позивачем як похідні від основної вимоги.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 позовні вимоги ОСОБА_4 до відповідача-1: ОСОБА_5 , відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: ОСОБА_6 , відповідача-4: Нікопольської міської ради в особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", яке оформлено протоколом загальних зборів учасників від 14.01.2019, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, реєстраційних дій, державної реєстрації припинення юридичної особи - задоволено частково:

- рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", оформлене протоколом загальних зборів учасників від 14.01.2019 визнано недійсним, в решті позовних вимог - відмовлено;

- стягнуто солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921, 00 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин того, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено позивача за його офіційним місцем реєстрації про позачергові загальні збори, які були призначені на 14.01.2019, відповідачами 1, 2, 3 не порушено порядку скликання загальних зборів від 14.01.2019, а саме пункту 8.2. Статуту та статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Проте, судом зазначено, що враховуючи положення статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", повідомлення про загальні збори має містити, в тому числі, й порядок денний таких зборів. Разом з тим, матеріали справи не містять самого тексту повідомлення про скликання загальних зборів призначених на 14.01.2019, яке б дало змогу встановити, що позивача було повідомлено не тільки про дату таких зборів, а й про порядок денний цих зборів.

Судом першої інстанції встановлено, що на зборах 14.01.2019 були присутні учасники Товариства, які володіють у сукупності 75 % голосів, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , проте п. 8.7. Статуту визначено, що кожний учасник Товариства має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у Статутному капіталі. Збори Учасників вважаються чинним, якщо на них присутні Учасники Товариства (як особисто, так і через представників), які володіють у сукупності понад 86 % голосів. Враховуюче вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що загальні збори від 14.01.2019 є нечинними, оскільки на них були присутні учасники Товариства, які у сукупності володіють менше ніж 86 % голосів, а саме 75 % голосів, що є порушенням проведення загальних зборів від 14.01.2019, а саме пункту 8.7. Статуту та статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Щодо позовних вимог позивача про скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вони не можуть бути задоволені, оскільки реєстраційні дії від 17.01.2019 №12301050016002810, від 17.01.2019 №12301070017002810, від 21.01.2019 №12301100018002810, від 25.03.2019 №12301110019002810 щодо юридичної особи ТОВ "Нікопольський металообробний завод" були проведені державним реєстратором Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Пляшкевич Валерією Олександрівною, відповідно відповідачем за позовом в частині позовних вимог про скасування реєстраційних дій від 17.01.2019 №12301050016002810, від 17.01.2019 №12301070017002810, від 21.01.2019 №12301100018002810, від 25.03.2019 №12301110019002810 має бути державний реєстратор, оскільки саме до останнього може бути заявлена така вимога (з урахуванням п. 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України). Між тим, позивач ні під час звернення до суду з позовом, ні під час підготовчого провадження не заявив клопотання про залучення до участі у справі у якості відповідача/співвідповідача саме державного реєстратора Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Пляшкевич Валерію Олександрівну. Також, судом першої інстанції зазначено, що частиною 8 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії або накладено арешт на його майно і виконання такого рішення потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, в тому числі внесення записів до відповідних реєстрів, копія такого судового рішення також надсилається судом цим органам та (або) особам у строки та порядку, визначені цією статтею, для негайного виконання. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції послався на те, шо після набрання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 законної сили, останнє буде направлено державному реєстратору Виконавчого комітету Нікопольської міської ради для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Місцевий господарський суд не прийняв твердження відповідачів 1, 2, 3 про неналежність залучення їх як відповідачів у даній справі, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення загальних зборів від 14.01.2019, в тому числі рішення про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", відповідачі 1, 2, 3 були учасниками зазначеного Товариства. Наслідком прийняття учасниками загальних зборів зазначеного Товариства, а саме відповідачами 1, 2, 3 оскаржуваного рішення від 14.01.2019 стало припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", що унеможливлює залучення останнього учасником у даній справі.

Щодо клопотання позивача від 28.10.2019 за вих. № б/н (надійшло до суду 29.10.2019) про долучення додаткових письмових доказів та накладення арешту на майно в якому позивач просить суд накласти арешт на рухоме майно та накласти арешт на нерухоме майно, а також заперечень відповідача-2 від 31.10.2019 за вих.№ б/н на клопотання позивача ОСОБА_4 про долучення додаткових письмових доказів та накладення арешту на майно, які надійшли до суду 31.10.2019, судом зазначено, що ухвалою від 31.10.2019 клопотання ОСОБА_4 від 28.10.2019 за вих. № б/н про долучення додаткових письмових доказів та накладення арешту майна з доданими до нього документами повернуто.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі № 904/1966/19 просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним і необгрунтованим внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права під час розгляду даної справи.

Апелянт посилається на те, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції зазначено, що 16.07.2019 до господарського суду від відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 надійшла заява від 18.06.2019 за вих. № б/н про закриття провадження у справі у зв`язку з непідвідомчістю справи господарському суду. Відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-3 стверджували, що даний спір не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин, на думку відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 провадження у справі слід закрити.

Враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, гоcподарський суд дійшов висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства, а тому заяви відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 про закриття провадження у справі відхиляються як необгрунтовані.

Проте, за твердженнями апелянта, у своїх заявах про закриття провадження у справі від 18.06.2019 відповідачі 1, 2 та 3 не зазначали про підсудність даної справи адміністративному суду, а наполягали на закритті провадження зовсім з інших підстав, які судом в оскаржуваному рішенні не зазначені, а саме: посилалися на те, що позивач звернувся до відповідачів як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" до учасників цього Товариства, тоді як відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Нікопольський металообробний завод" припинено 25.03.2019 (запис № 12301110019002810). Тобто на момент звернення до суду 14.05.2019 позивач ОСОБА_4 не був учасником ТОВ "Нікопольський металообробний завод" та носієм його корпоративних прав.

Посилаючись на постанову Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та постанову пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 № 18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" апелянт вважає, що між позивачем та відповідачами на момент звернення до суду відсутні корпоративні відносини.

Апелянт зазначає про те, що відповідач-1, відповідач-2, відповідач-3 16.07.2019 звернулися до господарського суду із заявами про закриття провадження у справі, підготовче провадження по справі закрито 30.10.2019. Приписами п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи (задовольняє, частково задовольняє або відмовляє у задоволенні). Проте, за доводами апелянта, вищезазначені заяви до закриття підготовчого провадження не розглядались судом взагалі, не дивлячись на неодноразові звернення відповідачів до суду з цього приводу. Відповідно, апелянт вважає, що судом першої інстанції допущено порушення процесуальних норм.

Крім того, п.10 ч.2 ст.182 ГПК України передбачено конкретні три варіанти рішення, які можуть бути прийняті судом за наслідками розгляду заяв учасників справи: задовольнити, частково задовольнити або відмовити у задоволенні, проте в оскаржуваному рішенні суд відхилив заяви про закриття провадження, хоча таке рішення не передбачено чинним ГПК.

Апелянт посилається і на те, що відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа. Учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа, при цьому відповідачем у таких справах є господарське товариство, а не його учасники.

За доводами апелянта, обов`язковою умовою надання судом правового захисту в конкретній справі є наявність відповідного порушення прав позивача саме відповідачем. Проте, позивачем не зазначено, яким чином та якими діями ОСОБА_1 порушила корпоративні права позивача. А з урахуванням того, що видавцем рішення загальних зборів учасників від 14.01.2019 є юридична особа ТОВ "Нікопольський металообробний завод", а не фізичні особи, за твердженням апелянта, позивач звернувся з позовною заявою до неналежних відповідачів.

Згідно з посиланнями апелянта, господарський суд встановив, що на зборах 14.01.2019 були присутні учасники Товариства, які володіють у сукупності 75 відсотків голосів, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 . Пунктом 8.7. Статуту Товариства визначено, що кожний учасник Товариства має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у Статутному капіталі. Збори учасників вважаються чинними, якщо на них були присутні учасники Товариства (як особисто, так і через представників), які володіють у сукупності понад 86 відсотків голосів. Враховуючи вищезазначене, місцевий господарський суд встановив, що загальні збори від 14.01.2019 є нечинними, оскільки на них були присутні учасники Товариства, які у сукупності володіють менше ніж 86 відсотків голосів, а саме 75 відсотками голосів, що є порушенням проведення загальних зборів від 14 січня 2019, а саме пункту 8.7. Статуту та ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Натомість, як стверджує апелянт, відповідачем-3 в поясненнях від 13.11.2019 викладені аргументи, які не зазначені судом в оскаржуваному рішенні та не враховані при його ухваленні, а саме про те, що Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не потребує встановлення кворуму зборів товариства; закон визначає, що рішення зборами учасників товариства приймаються: одностайно всіма учасниками товариства; ѕ голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань; більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Станом на 14.01.2019 (день проведення загальних зборів учасників) діяв Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018, яким наявність кворуму (необхідної кількості голосів) для визначення правомочності загальних зборів учасників ТОВ "Нікопольський металообробний завод" не передбачено, тобто встановлений статутом ТОВ "Нікопольський металообробний завод" кворум у 86% суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018, у зв`язку з чим 14.01.2019 загальні збори ТОВ "Нікопольський металообробний завод" були повноважні приймати рішення. З урахуванням п. 3 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, пункт 8.7 статуту ТОВ "Нікопольський металообробний завод" під час загальних зборів від 14.01.2019 не застосовувався. При цьому, як зазначає апелянт, в оскаржуваному рішенні суду не зазначено про вищенаведені аргументи взагалі та не вказані підстави їх відхилення.

Апелянт посилається на те, що порушення корпоративних прав є основною підставою для задоволення позову в корпоративному спорі. Згідно зі статтею 2 ГПК України метою господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, за змістом наведених норм право на позов у особи виникає лише тоді, коли її право, свобода чи інтерес або порушені, або невизнані, або оспорюються. Якщо жодне право особи, яка звернулася із позовом, не порушене і не оспорюється, то правових підстав для задоволення такого позову немає.

Апелянт зазначає, що відповідно до позовної заяви ОСОБА_4 , заперечення на відзив (доповнений) та його пояснень під час розгляду справи, позивач вважає, що за результатами ліквідації мав отримати частку майна підприємства і саме це право вважає порушеним, проте апелянт посилається на те, що на момент припинення на балансі ТОВ "Нікопольський металообробний завод" не було ніякого майна взагалі та нічого не підлягало розподілу між учасниками.

За доводами апелянта, протягом всього процесу позивач не пояснив і не довів належним чином, яке його право порушене самим прийняттям рішення про припинення ТОВ "Нікопольський металообробний завод", без урахування наслідків припинення, та рішеннями по іншим питанням порядку денного загальних зборів ТОВ "Нікопольський металообробний завод" від 14.01.2019.

Апелянт вважає, що з оскаржуваного рішення не вбачається, яким чином і яке саме порушене право позивача буде поновлено.

Також, апелянт зазначає про те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд посилається на правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.05.2018 по справі № 910/807/17. Однак, на думку апелянта, правова позиція Верховного Суду викладена в означеній постанові, місцевим господарським судом не врахована.

Так, відповідно до зазначеної постанови підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Однак, за доводами апелянта, як встановлено судом, директор ТОВ "Нікопольський Металообробний завод" ОСОБА_1 належним чином повідомила позивача про загальні збори учасників ТОВ "Нікопольський Металообробний завод", які відбудуться 14.01.2019, а позивач не отримав зазначене повідомлення, оскільки сам належним чином не повідомив ТОВ "Нікопольський Металообробний завод" про місце своєї реєстрації, фактичне місце проживання або адресу для листування. Також, позивач не заперечував, що отримав повідомлення про загальні збори учасників ТОВ "Нікопольський Металообробний завод" телефоном.

Апелянт посилається і на те, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" Товариство припинило діяльність 25.03.2019, а в оскаржуваному рішенні судом зазначено, що твердження відповідачів 1, 2, 3 про неналежність залучення їх, як відповідачів у даній справі господарським судом не приймаються, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення загальних зборів від 14.01.2019, в тому числі рішення про припинення ТОВ "Нікопольський металообробний завод", відповідачі 1, 2, 3 були учасниками зазначеного Товариства, а наслідком прийняття учасниками загальних зборів зазначеного Товариства, а саме відповідачами 1, 2, 3, даного оскаржуваного рішення від 14.01.2019, стало припинення діяльності ТОВ "Нікопольський металообробний завод", що унеможливлює залучення останнього учасником у даній справі. Проте, апелянт не погоджується з зазначеним, оскільки відповідач-2 ОСОБА_1 у доповненому відзиві від 01.10.2019 звертала увагу суду, що 21.03.2019 позивач ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання рішення загальних зборів учасників недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, предметом позову було оскарження рішення загальних зборів учасників ТОВ "Нікопольський металообробний завод" від 14.01.2019 (справа № 904/1131/19 суддя Петренко Н.Е. ), ухвалою від 26.03.2019 позов було залишено без руху у зв`язку зі сплатою судового збору в неповному розмірі та надано час для усунення недоліків. Проте, позивач ОСОБА_4 у наданий судом час порушення не усунув і 23.03.2019 позов було повернуто. Враховуючи зазначене, апелянт вважає, що позивач ОСОБА_4 мав законні підстави в якості забезпечення позову по справі № 904/1131/19 заборонити державному реєстратору здійснювати реєстраційні дії щодо припинення ТОВ "Нікопольський металообробний завод", але не скористався зазначеним правом, у зв`язку з чим, на думку апелянта, саме з вини позивача ОСОБА_4 в даній справі відсутній належний відповідач - ТОВ "Нікопольський металообробний завод".

Крім того, апелянт посилається на те, що в оскаржуваному рішенні судом зазначено, що 21.11.2019 до суду від позивача надійшли пояснення, які залишені без розгляду, оскільки не були заявлені в підготовчому провадженні. Проте, за доводами апелянта, пояснення надав не позивач ОСОБА_4 , а відповідач-3 ОСОБА_6 , пояснивши причини подання даних пояснень - тривале перебування за межами м. Дніпра і датовані вони 13.11.2019.

Апелянт посилається і на те, що судом зазначено, що в судове засідання 21.11.2019 з`явились позивач, відповідач-1, відповідач-2, повноважні представники відповідачів - 3, 4 в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не відомі, проте дане твердження не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи наявні заперечення відповідача-4 від 28.05.2019, в яких відповідач-4 просить суд розглядати справу без присутності повноважного представника, про що суд зазначає і в оскаржуваному рішенні. Також, апелянт зазначає, що в матеріалах справи наявні пояснення відповідача-1 ОСОБА_6 від 13.11.2019, в яких він просить розглянути справу без його присутності.

Таким чином, апелянт вважає, що в оскаржуваному рішенні судом зазначені факти, що суперечать матеріалам справи.

Посилаючись на п.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні не зазначено, як вирішено спір щодо апелянта та інших фізичних осіб - учасників справи.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу та пояснень у судовому засіданні ОСОБА_4 вважає, що апеляційна скарга апелянта не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права; шляхом повного з`ясування обставин, що мають значення для справи; шляхом доведеності обставин, що мають значення для справи ; шляхом відповідності висновків, що встановлені обставинами справи.

На думку позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Позивач посилається на те, що суд першої інстанції правильно встановив, що основною позовною вимогою позивача - є визнання рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", оформленого протоколом від 14.01.2019 недійсним, а скасування дій державного реєстратора є похідними вимогами.

Позивач вважає, що враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства, а тому заяви відповідача-1, апелянта та відповідача-3 про закриття провадження у справі були правомірно відхилені як необгрунтовані.

За доводами позивача, з метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини, формування єдиної судової практики у цій сфері, здійснення належного захисту судами прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності господарських товариств, застосовуються положення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів". Відповідно до пункту 1 зазначеної Постанови при розгляді справ, що виникають із корпоративних відносин, суд повинен з`ясувати, якими нормами матеріального права регулюються відповідні відносини, і на основі цих норм вирішувати справу. Корпоративні відносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законом України "Про господарські товариства". Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 Господарського кодексу, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Посилаючись на п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008, позивач зазначає, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з`ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Враховуючи вказані обставини та положення діючого законодавства України, що регулюють порушене питання по суті, позивач вважає твердження та посилання апелянта, викладені у тексті апеляційної скарги такими, що не відповідають обставинам справи, доказам, що містяться у матеріалах справи, та суперечать приписам чинного законодавства України щодо неправомірної відмови суду першої інстанції закрити провадження у даній справі.

Щодо тверджень апелянта про неналежність залучення його, як відповідача-2 у даній справі, то, на думку позивача, судом першої інстанції правомірно були відхилені ці твердження, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення загальних зборів від 14.01.2019, в тому числі рішення про припинення ТОВ "Нікопольський металообробний завод", апелянт був учасником зазначеного Товариства, а наслідком прийняття учасниками загальних зборів зазначеного Товариства, а саме відповідачами 1, 3 та апелянтом даного оскаржуваного рішення від 14.01.2019, стало припинення діяльності ТОВ "Нікопольський металообробний завод", що унеможливило залучення останнього учасником у даній справі.

Позивач посилається на те, що 30.10.2003 засновано ТОВ "Нікопольський металообробний завод" на підставі рішення засновників Товариства шляхом зміни назви юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ісак" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод". Відкрите акціонерне товариство "Продтовари" припинено шляхом реорганізації у Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ісак". Учасниками Товариства є позивач (розмір внеску 62 500, 00 грн, частка у статутному капіталі 25%), Апелянт (розмір внеску 10 000, 00 грн, частка у статутному капіталі 4%), відповідач-1 (розмір внеску 120 000, 00 грн, частка у статутному капіталі 48%), відповідач-3 (розмір внеску 57 500, 00 грн, частка у статутному капіталі 23%).

Згідно до пункту 7.1. Статуту вищим органом управління Товариства є збори учасників. Учасники несуть відповідальність за прийняті рішення щодо діяльності Товариства. Пунктами 7.3.10., 7.3.12 Статуту визначено, що до виключної компетенції зборів учасників належать, в тому числі: призначення та звільнення директора та визначення обсягу заробітної плати, премій та інших винагород, що йому надаються; прийняття рішення про ліквідацію Товариства; визначення процедур ліквідації Товариства та усіх питань, що виникають внаслідок такої ліквідації; призначення ліквідаційної комісії, ухвалення її звітів та ухвалення остаточного ліквідаційного балансу Товариства. На Голову та Секретаря Зборів Учасників покладаються повноваження по скликанню та проведенню засідань зборів Учасників. Голова та Секретар Зборів Учасників виконують свої повноваження коштом Товариства (п. 7.6. Статуту). Засідання зборів учасників скликаються Головою зборів Учасників. Повідомлення про такі збори, дату та місце їхнього проведення, порядок денний повинні бути доведені до Учасників Товариства не менш як за 30 днів до дня проведення засідання (п. 8.2. Статуту). Кожний учасник Товариства має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у Статутному капіталі. Збори учасників вважаються чинними, якщо на них присутні Учасники Товариства (як особисто, так і через представників), які володіють у сукупності понад 86 відсотків голосів (п. 8.7. Статуту). Пунктом 18.1. Статуту визначено, що припинення діяльності Товариства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням Зборів учасників Товариства, а у випадках, передбачених діючим законодавством - за рішенням суду. Товариство ліквідується за рішенням Зборів учасників (п. 18.6. Статуту).

Позивач посилається на обставини того, що як вбачається зі змісту наданого у справу протоколу від 14.01.2019 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", який містить підписи Апелянта, відповідача-1, відповідача-3, з питань порядку денного зборів (з урахуванням пропозицій учасників) було прийнято рішення про: обрання відповідача-3 головою зборів, а відповідача-1 - секретарем; звільнення Апелянта з посади директора Товариства за згодою сторін з 15.01.2019; призначення директором Товариства відповідача-1 з 16.01.2019; призначення відповідача-1 відповідальним за надання документів для проведення державної реєстрації змін щодо керівника Товариства; затвердження статуту Товариства в новій редакції; визначення особи, уповноваженої на підписання статуту Товариства у нотаріуса, призначено голову зборів відповідача-3; визначення особи, відповідальної за надання статуту Товариства для проведення державної реєстрації призначено відповідача-1; припинення Товариства шляхом ліквідації; призначення комісії з припинення Товариства у складі: голова комісії відповідач-1, члени комісії: відповідач-3, Апелянт; встановлення строку заявлення кредиторами своїх вимог до Товариства два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення юридичної особи шляхом направлення вимог на юридичну адресу Товариства.

Позивач також зазначає, що оскаржуваним судовим рішенням встановлено, що згідно до листа начальника ЦПЗ №6 ДД AT "Укрпошта" №01-07-336 від 20.09.2019 повідомлено позивача, що у зв`язку з загостренням суспільно-політичної ситуації на території Донецької та Луганської областей, проведення бойових дій в зоні АТО, підвищення ризику виникнення загрози життю та здоров`ю працівників поштового зв`язку, блокування шляхом проїзду до м. Донецьк та м. Луганськ незаконними озброєними угрупуваннями з 22.07.2014 та у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", приймання для пересилання поштових відправлень на адресу: м. Донецьк, Донецької області AT "Укрпошта" тимчасово не здійснює. В зв`язку з цим, лист з оголошеною цінністю №5321902214703 до м. Донецьк не відправлявся, а повернутий відправнику. Листом № 01-07-340 від 26.09.2019 менеджер територіального ДД АТ "Укрпошта" повідомив на запит від 25.09.2019 ОСОБА 3 про наступне: ЦПЗ № 6 ДД АТ "Укрпошта" підтверджує факт відправки 14.12.2018 з відділення поштового зв`язку з м. Нікополь поштового відправлення "Експрес" з оголошеною цінністю № 5321902214703 в м. Донецьк, отримувач ОСОБА 1; ЦПЗ № 6 ДД АТ "Укрпошта" підтверджує факт оплати 14.12.2018 поштового відправлення "Експрес" з оголошеною цінністю № 5321902214703 в місто Донецьк отримувач позивач; на теперішній час ЦПЗ № 6 ДД АТ "Укрпошта" не може надати інформацію щодо шляху поштового відправлення "Експрес" з оголошеною цінністю № 5321902214703 в місто Донецьк, а також підтвердити належним чином, або спростувати належним чином факт перебування поштового відправлення "Експрес" з оголошеною цінністю № 5321902214703 в місті Донецьк, в зв`язку зі спливом терміну зберігання зазначеної інформації у шість місяців; поштове відправлення "Експрес" з оголошеною цінністю № 5321902214703 в місті Донецьк не було вручено, а передано для повернення відправнику 20.12.2018 та отримано ОСОБА 3 у відділенні поштового зв`язку м. Нікополь. Таким чином позивач вважає, що дослідивши матеріали справи, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача частково в силу наступного.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Відтак, на позивача покладено обов`язок обгрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються та не визнаються, а тому потребують захисту. У зв`язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути : невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Позивач, посилаючись на положення ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зазначає, що виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Пункт 2.25 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 за № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" вказує, що про проведення загальних зборів ТОВ чи ТДВ учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, а обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Як вбачається із матеріалів справи, а саме з листа начальника ЦПЗ № 6 ДД АТ "Укрпошта" № 01-07-336 від 20.09.2019, лист з оголошеною цінністю № 5321902214703 до м. Донецьк не відправлявся, а повернутий відправнику.

В той же час позивач звертає увагу суду, що з урахуванням положень ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" повідомлення про загальні збори має містити , в тому числі, й порядок денний таких зборів, проте, як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять самого тексту повідомлення про скликання загальних зборів, призначених на 14.01.2019, які б дали змогу встановити, що позивача було повідомлено не тільки про дату таких зборів, а й про порядок денний цих зборів.

За таких обставин, за доводами позивача, Апелянт не надав до суду першої інстанції належних доказів, які б свідчили про те, що позивача було повідомлено про порядок денний зборів, що відбулися 14.01.2019, що, у свою чергу, є прямим порушенням ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Позивач вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що на зборах 14.01.2019 були присутні учасники Товариства, які володіють у сукупності 75 відсотків голосів, а саме Апелянт, відповідач-1, відповідач-3.

Разом з тим, відповідно до п. 5 ст. 34 Закону України "Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Проте, пунктом 8.7. Статуту визначено, що кожний Учасник Товариства має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у Статутному капіталі. Збори учасників вважаються чинними, якщо на них присутні Учасники Товариства (як особисто, так і через представників), які володіють у сукупності понад 86 відсотків голосів.

Отже, з огляду на наведене вище, на думку позивача, суд першої інстанції правомірно встановив, що загальні збори 14.01.2019 є нечинними, оскільки на них були присутні учасники Товариства, які у сукупності володіють менше ніж 86 відсотків голосів, а саме 75 відсотками голосів, що, за твердженням позивача, є порушенням проведення загальних зборів від 14.01.2019, а саме пункту 8.7. Статуту та статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Враховуючи зазначені обставини позивач вважає, що апеляційна скарга Апелянта є такою, що не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що жодним чином не спростовує правомірних висновків, встановлених обставин та фактів судом першої інстанції, викладених у оскаржуваному рішенні щодо допущених порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод". Позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у цій справі - залишити без змін.

Відповідно до наданих ОСОБА_1 пояснень на відзив позивача, ОСОБА_1 вважає, що його зміст не стосується суті апеляційної скарги і зводиться до цитування оскаржуваного рішення господарського суду та фактів, встановлених судом першої інстанції, які не оскаржуються апелянтом.

Також, ОСОБА_1 посилається на те, що відзив на апеляційну скаргу позивачем подано з недотримання строку для його подання, встановленого судом.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5 щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 вважає апеляційну скаргу обгрунтованою та повністю її підтримує.

ОСОБА_5 зазначає про те, що нормами матеріального права, що містяться у ст. 167 Господарського кодексу України, не передбачена можливість існування корпоративних правовідносин між учасниками товариства. Правовідносини з приводу корпоративних прав (корпоративні правовідносини) не можуть виникати між учасниками юридичної особи. Їхні права за своєю природою є відносними, тобто вони існують по відношенню до юридичної особи, в не по відношенню один до одного і навіть до всіх. Тому, як вважає ОСОБА_5 , адресувати вимогу учасник може лише до юридичної особи, а не до інших учасників. Відповідно, останні не мають виконувати жодних дій задля можливості реалізації учасником своїх корпоративних прав.

ОСОБА_5 посилається і на те, що з ліквідацією юридичної особи зникає суб`єкт корпоративних правовідносин, від якого залежить здійснення другим їх суб`єктом своїх корпоративних прав. Усі питання щодо цих прав мають бути вирішені до виключення відомостей про юридичну особу з ЄДР. Тому, за твердженням ОСОБА_5 , провадження по справі з наведених підстав підлягало закриттю господарським судом.

ОСОБА_5 посилається і на те, що у спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача, як учасника товариства, тобто його корпоративних прав. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_4 та додаткових пояснень, позивач, на думку ОСОБА_5 , погоджується з прийнятими загальними зборами учасників ТОВ "Нікопольський металообробний завод" 14.01.2019 рішеннями, зокрема з рішенням про припинення ТОВ , а не згодний позивач лише з наслідками припинення Товариства. Проте, незгода учасника юридичної особи з прийнятими рішеннями загальних зборів цієї юридичної особи не може бути підставою для визнання таких рішень загальних зборів недійсними.

Також, за доводами ОСОБА_5 , на час проведення загальних зборів учасників ТОВ "Нікопольський металообробний завод" (14.01.2019) діяв Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06 лютого 2018 № 2275-VIII. Наявність кворуму для проведення загальних зборів учасників ТОВ передбачалась Законом України "Про господарські товариства". Відповідно до ч. 2 перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Закон України "Про господарські товариства" втратив чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю з дня набуття чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Частиною 3 перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що протягом року з дня набрання чинності цим законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим законом.

Як зазначає ОСОБА_5 , в рішенні Конституційного суду України від 09.0.1999 року у справі № 1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), встановлено, що цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_5 вважає, що норми Закону України "Про господарські товариства" в частині, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, в тому числі щодо кворуму, втратили чинність з 17.06.2018.

На підставі наведеного, ОСОБА_5 вважає, що оскажуване рішення суду першої інстанції є необгрунтованим та таким, що суперечить діючому законодавству, а тому підлягає скасуванню.

5. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

В судовому засіданні 25.02.2020 колегія суддів, заслухавши пояснення присутніх учасників справи та порадившись на місці, постановила протокольну ухвалу про перерву до 19.03.2020 на 11: 00.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2020 повідомлено Нікопольську міську раду в особі Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , ОСОБА_6 про судове засідання у справі, яке відбудеться 19.03.2020.

Судове засідання, призначене на 19.03.2020 о 11:00 год. не відбулося у зв`язку із запровадженням постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215, на всій території України карантину із забороною, зокрема, проведення всіх масових заходів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2020 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 18.05.2020 о 15:00 год.

В судовому засіданні 18.05.2020 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

6. Встановлені судом обставини справи.

Позачерговими зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Металообробний завод" (протокол від 05.05.2017) затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" (у новій редакції), відповідно до положень якого ці зміни є новою редакцією Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", яке засноване на підставі рішення засновників Товариства від 30.10.2013 року шляхом зміни назви юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІСАК" у Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Металообробний завод", зареєстроване виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 24.09.2013 року, номер запису 1230105000928

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ісак" засноване на підставі рішення засновників Товариства від 19.10.2006 року на виконання рішень загальних зборів акціонерів ВАТ "Продтовари" від 24.07.2006 року, які (збори) прийняли рішення щодо припинення Відкритого акціонерного товариства "Продтовари" (правопопередник) шляхом його реорганізації (перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІСАК" Товариство є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Продтовари".

Відкрите акціонерне товариство "Продтовари" припинилося внаслідок передання всього майна, прав та обов`язків внаслідок реорганізації шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІСАК". Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІСАК" набуло усіх майнових і немайнових прав та обов`язків реорганізованого шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства "Продтовари" з моменту його державної реєстрації у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2.4. та статті 4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Металообробний завод" (Товариство) його учасниками є :

ОСОБА_5 (розмір внеску до статутного капіталу 120 000, 00 грн, що відповідає частці учасника у статутному капіталі 48%;

ОСОБА_6 ( розмір внеску до статутного капіталу 57 500, 00 грн, що відповідає частці учасника у статутному капіталі 23%;

ОСОБА_4 (розмір внеску до статутного капіталу 62 500, 00 грн, що відповідає частці учасника у статутному капіталі 25%;

ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного капіталу 10 000, 00 грн, що відповідає частці учасника у статутному капіталі 4%.

Згідно до пункту 7.1. Статуту Вищим органом управління Товариства є Збори Учасників. Учасники несуть відповідальність за прийняті рішення щодо діяльності Товариства.

Пунктами 7.3.10., 7.3.12. Статуту визначено, що до виключної компетенції Зборів Учасників належать, в тому числі:

- призначення та звільнення Директора та визначення обсягу заробітної плати, премій та інших винагород, що йому надаються; прийняття рішення про ліквідацію Товариства, визначення процедур ліквідації Товариства та усіх питань, що виникають внаслідок такої ліквідації; призначення ліквідаційної комісії, ухвалення її звітів та ухвалення остаточного ліквідаційного балансу Товариства.

На Голову та Секретаря Зборів Учасників покладаються повноваження по скликанню та проведенню засідань зборів Учасників. Голова та Секретар Зборів Учасників виконують свої повноваження коштом Товариства. (пункт 7.6. Статуту).

Засідання Зборів Учасників скликаються Головою Зборів Учасників. Повідомлення про такі збори, дату та місце їхнього проведення, порядок денний повинні бути доведені до Учасників Товариства не менш як за 30 (Тридцять) днів до дня проведення засідання. (пункт 8.2. Статуту).

Кожний Учасник Товариства має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у Статутному капіталі. Збори Учасників вважатимуться чинними, якщо на них присутні Учасники Товариства (як особисто, так і через представників), які володіють у сукупності понад 86 відсотків голосів. (пункт 8.7. Статуту).

Пунктом 18.1. Статуту визначено, що припинення діяльності Товариства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням Зборів учасників Товариства, а у випадках, передбачених діючим законодавством - за рішенням суду.

Товариство ліквідується за рішенням Зборів учасників. (пункт 18.6. Статуту).

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Металообробний завод" від 14 січня 2019 року у зазначену дату проведено загальні збори учасників Товариства.

За змістом протоколу зборів на зборах були присутні учасники Товариства: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , тобто учасники, які володіють у сукупності 75 відсотками голосів.

До порядку денного зборів включені наступні питання:

1. Про обрання голови та секретаря зборів.

2. Про звільнення директора Товариства.

3. Про призначення директора Товариства.

4. Про призначення особи, відповідальної за надання документів Товариства для проведення державної реєстрації змін.

Як вбачається з протоколу зборів, ОСОБА_5 запропонував внести до порядку денного загальних зборів питання про затвердження статуту Товариства в новій редакції з метою приведення Статуту у відповідність до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06 лютого 2018 року № 2275, призначення особи, уповноваженої на підписання статуту Товариства у нотаріуса та про призначення особи, відповідальної за надання статуту Товариства для проведення державної реєстрації.

Пропозиція ОСОБА_5 була внесена до порядку денного зборів.

Також, як вбачається з протоколу зборів, ОСОБА_6 запропонував внести до порядку денного загальних зборів питання про ліквідацію Товариства.

ОСОБА_1 повідомила, що відповідно до діючого законодавства України при розгляді питання про ліквідацію підприємства обов`язковими є питання про призначення комісії з припинення товариства та про порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог.

Порядок денний (з урахуванням пропозицій учасників) було змінено.

До порядку денного (з урахуванням пропозицій учасників) включені наступні питання:

1. Про обрання голови та секретаря зборів.

2. Про звільнення директора Товариства.

3. Про призначення директора Товариства.

5. Про затвердження статуту Товариства в новій редакції.

6. Про призначення особи, уповноваженої на підписання статуту Товариства у нотаріуса

7. Про призначення особи, відповідальної за надання статуту Товариства для проведення державної реєстрації.

8. Про припинення Товариства шляхом ліквідації

9. Про призначення комісії з припинення Товариства.

10. Про порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог.

За результатами розгляду питань порядку денного зборами учасників Товариства прийняті наступні рішення:

По першому питанню порядку денного: обрати Головою зборів - ОСОБА_6 ; секретарем зборів: ОСОБА_5 . Рішення прийнято голосами "За" - 75% голосів; "Проти-0% голосів; Утрималися 0% голосів.

По другому питанню порядку денного: звільнити ОСОБА_1 з посади директора Товариства за згодою сторін з 15 січня 2019. Рішення прийнято голосами "За" - 75% голосів; "Проти-0% голосів; Утрималися 0% голосів.

По третьому питанню порядку денного: призначити директором Товариства ОСОБА_5 з 16 січня 2019року. Рішення прийнято голосами "За" - 75% голосів; "Проти-0% голосів; Утрималися 0% голосів.

По четвертому питанню порядку денного: призначити ОСОБА_5 відповідальним за надання документів для проведення державної реєстрації змін щодо керівника Товариства. Рішення прийнято голосами "За" - 75% голосів; "Проти-0% голосів; Утрималися 0% голосів.

По п`ятому питанню порядку денного: затвердити статут Товариства в новій редакції. Рішення прийнято голосами "За" - 75% голосів; "Проти-0% голосів; Утрималися 0% голосів.

По шостому питанню порядку денного: особою, уповноваженою на підписання статуту Товариства у нотаріуса призначити голову зборів ОСОБА_6 Рішення прийнято голосами "За" - 75% голосів; "Проти-0% голосів; Утрималися 0% голосів.

По сьомому питанню порядку денного: особою, відповідальною за надання статуту Товариства для проведення державної реєстрації призначити ОСОБА_5 . Рішення прийнято голосами "За" - 75% голосів; "Проти-0% голосів; Утрималися 0% голосів.

По восьмому питанню порядку денного: припинити Товариство шляхом ліквідації. Рішення прийнято голосами "За" - 75% голосів; "Проти-0% голосів; Утрималися 0% голосів.

По дев`ятому питанню порядку денного: призначити комісію з припинення Товариства у складі: голова комісії ОСОБА_5 , члени комісії: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 . Рішення прийнято голосами "За" - 75% голосів; "Проти-0% голосів; Утрималися 0% голосів.

По десятому питанню порядку денного: встановити строк заявлення кредиторами своїх вимог до Товариства два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення про припинення юридичної особи шляхом направлення вимог на юридичну адресу Товариства. Рішення прийнято голосами "За" - 75% голосів; "Проти-0% голосів; Утрималися 0% голосів.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1005324864, сформованого станом на 12.05.2019 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" (ідентифікаційний код юридичної особи 00377503) юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" за рішенням засновників припинено 25.03.2019, номер запису 12301110019002810. Дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місце знаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди: відомості відсутні.

Отже, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про юридичних осіб-правонаступників ТОВ "Нікопольський металообробний завод" відсутній, доказів наявності у ТОВ "Нікопольський металообробний завод" правонаступників матеріали справи також не містять.

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Статтею 116 Цивільного кодексу України та статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку , визначеному в установчому договорі, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Отже, реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким є загальні збори учасників товариства.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним постановлене не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Голова зборів товариства організує ведення протоколу.

Відповідно до п. 8.7. Статуту Товариства кожний учасник товариства має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі. Збори учасників вважатимуться чинними, якщо на них присутні учасники товариства (як особисто, так і через представників), які володіють у сукупності понад 86 відсотка голосів.

З питань про: визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його плану та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру статутного капіталу; виключення учасника товариства - рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 86 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань - рішення приймається простою більшістю (п. 8.8. Статуту товариства).

Пунктом 18.1. статуту Товариства визначено, що припинення діяльності Товариства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням Зборів учасників Товариства, а у випадках, передбачених діючим законодавством, - за рішенням суду.

Товариство ліквідується: за рішенням зборів учасників; у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом; у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом; на підставі рішення суду, що набрало чинності (п. 18.6. статуту Товариства).

Відповідно до п. 8.3. Статуту товариства позачергові збори учасників скликаються головою товариства у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Позачергові засідання зборів учасників можуть проводитися у разі необхідності будь-коли на вимогу директора або ревізійної комісії, або будь-яких учасників товариства (або їхніх представників), які в сукупності володіють не менш як 20 % голосів ("Ініціативна група").

У разі, якщо голова зборів учасників не виконав вимогу директор Ініціативної групи або ревізійної комісії про скликання позачергових засідань зборів учасників протягом 25 днів з дня висунення такої вимоги, Ініціативна група або ревізійна комісія мають право скликати позачергове засідання учасників за власною ініціативою (п. 8.4. Статуту товариства).

Статут Товариства у редакції станом на дату проведення зборів від 14.01.2019, рішення яких оспорюються у даній справі, не містить особливостей скликання та проведення зборів учасників/загальних зборів учасників Товариства, відмінних від наведених вище.

Повідомлення учасників Товариства про проведення зборів Товариства передбачено п. 8.2. Статуту товариства, відповідно до якого засідання зборів учасників скликаються Головою зборів учасників. Повідомлення про такі збори, дату та місце їхнього проведення, порядок денний, повинні бути доведені до учасників товариства не менш як за 30 днів до дня проведення засідання.

Статут Товариства не визначає спосіб повідомлення учасників про збори учасників Товариства.

В матеріалах справи наявна ксерокопія конверту та опис вкладення у цінний лист (а.с. 109-110 т.1), відповідно до яких 14.12.2018 ТОВ "Нікопольський металообробний завод" направив ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) повідомлення про позачергові загальні збори від 14.01.2019.

На ксерокопії конверту міститься відмітка відділення поштового зв`язку "Укрпошта" про повернення, з зазначенням причин - "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Також, матеріали справи містять лист відділення зв`язку "Укрпошта" (ЦПЗ № 6 ДД АТ Укрпошта") вих № 01-07-336 від 20.09.2019 (а.с.134 т.1), адресований ОСОБА_4 , відповідно до якого зазначено, що у зв`язку з загостренням суспільно-політичної ситуації на території Донецької та Луганської областей, проведенням бойових дій в зоні АТО, підвищенням ризику виникнення загрози життю та здоровью працівників поштового зв`язку, блокуванням шляхів проїзду до м. Донецьк та м. Луганськ, незаконними озброєними угрупуваннями з 22.07.2014, та у відповідності до розпорядження КМУ від 07.11.2014 № 1085-р, приймання для пересилання поштових відправлень на адресу м. Донецьк, Донецької області АТ "Укрпошта" тимчасово не здійснює, у зв`язку з чим лист з оголошеною цінністю № 5321902214703 до м. Донецьк не відправлявся, а повернуто відправнику.

Листом №01-07-340 від 26.09.2019 менеджер територіального ДД АТ "Укрпошта" повідомив на запит від 25.09.2019 ОСОБА_1 про наступне:

- ЦПЗ №6 ДД АТ "Укрпошта" підтверджує факт відправки 14.12.2018 з відділення поштового зв`язку з м. Нікополь (індекс 53219) поштового відправлення "Експрес" з оголошеною цінністю №5321902214703 в місто Донецьк, отримувач ОСОБА_4

- ЦПЗ №6 ДД АТ "Укрпошта" підтверджує факт оплати 14.12.2018 поштового відправлення "Експрес" з оголошеною цінністю №5321902214703 в місто Донецьк отримувач ОСОБА_4

- на теперішній час ЦПЗ №6 ДД АТ "Укрпошта" не може надати інформацію щодо шляху поштового відправлення "Експрес" з оголошеною цінністю №5321902214703 в місто Донецьк, а також підтвердити належним чином, або спростувати належним чином факт перебування поштового відправлення "Експрес" з оголошеною цінністю "5321902214703 в місті Донецьк (індекс 83114), в зв`язку зі спливом терміну зберігання зазначеної інформації у шість місяців

- поштове відправлення "Експрес" з оголошеною цінністю №5321902214703 в місто Донецьк не було вручено, а передано для повернення відправнику 20.12.2018 та отримано ОСОБА_1 у відділенні поштового зв`язку м. Нікополь 53219.

Згідно статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З аналізу зазначеної статті вбачається, що одним із гарантованих прав учасника товариства є саме його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах, а неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є порушенням його прав.

З доказів, долучених до матеріалів справи (ксерокопія конверту та опис вкладення) вбачається, що товариством проведено такі збори з порушенням порядку повідомлення про їх скликання, з незабезпеченням можливості позивачу ознайомитись з питаннями, включеними до порядку денного та внесення своїх пропозиції до порядку денного, не надавши можливості позивачу взяти участь в загальних зборах, на яких вирішувалось питання про припинення діяльності товариства, оскільки відповідно до опису вкладення у цінний лист (а.с. 110 т.1), в графі "Найменування предметів" значиться тільки - Повідомлення про позачергові загальні збори 14.01.2019 на 1 арк., в графі "Кількість предметів" - 1.

З урахуванням положень статті 61 Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на дату проведення зборів, повідомлення про проведення загальних зборів має містити, в тому числі, й порядок денний таких зборів, проте, як вірно встановлено Господарським судом, матеріали справи не містять самого тексту повідомлення про скликання загальних зборів призначених на 14.01.2019, що дало б змогу встановити, що позивача було повідомлено не тільки про дату таких зборів, а й про порядок денний цих зборів.

Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що з огляду на норми діючого законодавства України щодо регулювання корпоративних відносин, а саме порядку проведення загальних зборів, участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, адже голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що, за певних обставин, може вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах.

Одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Як вже зазначалось, відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на дату проведення зборів Товариства, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариства, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Між тим, проаналізувавши наявні в матеріалах справи листи відділення поштового зв`язку "Укрпошта", ксерокопію конверту (з зазначенням причин його невручення адресату), колегія суддів дійшла висновку про об`єктивну неможливість повідомити позивача у встановленому статутом порядку про проведення загальних зборів, оскільки з 22.07.2014 АТ "Укрпошта" тимчасово не здійснює пересилання поштових відправлень, адресованих на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до наявного в матеріалах справи статуту ТОВ "Нікопольський металообробний завод" місцем реєстрації ОСОБА_4 є АДРЕСА_2 , а відповідно до ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 у справі № 182/8536/18 адресою ОСОБА_4 значиться - АДРЕСА_3 , яку позивач вказав і про поданні позову у даній справі до суду першої інстанції.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_4 про зміну свого місця проживання ТОВ "Нікопольський металообробний завод".

Учасник товариства, який відповідно до вимог закону обов`язково повідомляється про проведення, про дату, час та місце проведення загальних зборів, змінивши місце своєї реєстрації повинен, за таких обставин, повідомити товариство про місце своєї реєстрації, фактичне місце проживання або адресу для листування, та проявити звичайну обачність, поцікавитись станом своїх корпоративних прав.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач - учасник ТОВ "Нікопольський металообробний завод" не повідомив юридичну особу про зміну свого місця проживання (місцезнаходження), посилання позивача на неповідомлення його про скликання загальних зборів не може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 922/3946/16.

Отже, враховуючи те, що позивач не повідомив товариство про зміну свого місця проживання, що призвело до об`єктивної неможливості повідомити позивача про проведення загальних зборів 14.01.2019, відповідно не направлення товариством разом з повідомленням про проведення загальних зборів 14.01.2019 порядку денного не призвело до настання певних наслідків, передбачених законодавством у разі такого ненаправлення.

Також, як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на зборах 14.01.2019 були присутні учасники Товариства, які володіють у сукупності 75 відсотків голосів, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 .

Проте, як вже зазначалось пунктом 8.7. Статуту визначено, що кожний Учасник Товариства має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у Статутному капіталі. Збори Учасників вважаються чинним, якщо на них присутні Учасники Товариства (як особисто, так і через представників), які володіють у сукупності понад 86 відсотків голосів.

Враховуюче вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що загальні збори від 14.01.2019 є не чинними, оскільки на них були присутні учасники Товариства, які у сукупності володіють менше ніж 86 відсотків голосів, а саме 75 відсотками голосів, що є порушенням проведення загальних зборів від 14.01.2019, а саме пункту 8.7. Статуту та статті 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній на дату проведення зборів учасників Товариства.

17.06.2018 набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до положень пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень якого протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю , товариства з додатковою відповідальністю , що не відповідають цьому закону , є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Отже, товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Тобто скликання та проведення загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення, мали бути здійснені в порядку, передбаченому статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" (в редакції, чинній станом на дату проведення цих зборів - 14.01.2019).

При цьому суд враховує, що матеріали справи не містять доказів в підтвердження тих обставин що до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", затвердженого позачерговими Зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" (протокол від 05.05.2017) який надано до матеріалів справи, в період до дати проведення зборів (14.01.2019) вносились зміни.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд правомірно не застосував при вирішенні питання щодо дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та правомірно врахував положення статуту Товариства, які відповідають чинному законодавству, яке діяло на момент проведення загальних зборів (14.01.2019).

Враховуючи вищезазначене колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно того, що станом на день проведення загальних зборів учасників (14.01.2019) діяв Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018, яким наявність кворуму (необхідної кількості голосів) для визначення правомочності загальних зборів учасників ТОВ "Нікопольський металообробний завод" не передбачено, а також доводи про те, що встановлення статутом ТОВ "Нікопольський металообробний завод" кворуму у 86% суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У вирішенні спорів, пов`язаних з визнанням недійсними рішень керівних органів товариства (у тому числі з приводу прийняття рішення про припинення діяльності Товариства ), відповідачем виступає саме товариство, як юридична особа, рішення керівних органів якої оскаржується, а не члени (акціонери) цього товариства, як учасники загальних зборів.

Пунктом 2.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 № 4 роз`яснено, що відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа (при цьому будь-які виключення щодо наведеного не зазначаються).

Підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отож, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позов ОСОБА_4 заявлено до фізичних осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та Нікопольської міської ради в особі Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Між тим, предметом спору у даній справі, є зокрема, визнання недійсними саме рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод".

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 подано позов до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , зокрема, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників "Нікопольський металообробний завод" від 14.01.2019.

Відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органа товариства.

При цьому відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Таким чином, оскільки рішення загальних зборів учасників ТОВ "Нікопольський металообробний завод" від 14.01.2019 є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства, проте позов про визнання недійсним відповідного рішення та скасування державної реєстрації заявлено, зокрема до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 як учасників товариства (станом на день проведення загальних зборів - 14.01.2019), а учасник не може відповідати за дії вищого органу управління товариством, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства поданого, до учасника такого товариства.

Тобто, позов у даній справі подано до неналежних відповідачів, оскільки учасники товариства не можуть відповідати за дії, рішення вищого органу товариства та його виконавчих органів (правління товариства).

Вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів; про скасування реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу; про скасування дій щодо внесення рішення про припинення юридичної особи; про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи є похідними вимогами від спору про визнання недійсним рішення загальних зборів, відповідно, враховуючи не задоволення вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів є наслідком незадоволення і похідних від неї вимог.

Щодо доводів апелянта про те, що у своїх заявах про закриття провадження у справі від 18.06.2019 відповідачі 1, 2 та 3 не зазначали про підсудність даної справи адміністративному суду, а наполягали на закритті провадження зовсім з інших підстав, які судом в оскаржуваному рішенні не зазначені, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2019 відповідачем-1, відповідачем-2 та відповідачем-3 подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяви про закриття провадження у справі (а.с. 80-85 т.1), відповідно до яких зазначені відповідачі просили суд закрити провадження у справі № 904/1966/19, мотивуючи свої заяви тим, що ТОВ "Нікопольський металообробний завод" припинило свою діяльність 25.03.2019, у зв`язку з чим на момент звернення позивача з позовом до суду 14.05.2019 він не був учасником ТОВ "Нікопольський металообробний завод" та носієм корпоративних прав. Посилаючись на п. 4.2.5 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 № 18, відповідачі зазначають, що справа непідвідомча господарському суду, якщо позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або до громадянина - суб`єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з положеннями статті 104 цього Кодексу юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис про припинення діяльності ТОВ "Нікопольський металообробний завод" в результаті ліквідації внесено 25.03.2019, проте загальні збори учасників товариства, які оскаржує ОСОБА_4 датовані 14.01.2019, у зв`язку з чим на момент їх проведення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були учасниками зазначеного товариства, та відповідно позивач як учасник товариства має право на оскарження рішення загальних зборів товариства, учасником якого (на момент проведення таких зборів) він є.

Враховуючи зазначене та те, що ТОВ "Нікопольський металообробний завод" не було стороною у справі, відповідно суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України, дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для закриття провадження у даній справі, хоча при цьому помилково та невірно оцінив суть поданих відповідачами 1, 2 та 3 заяв про закриття провадження у справі від 18.06.2019.

Щодо доводів апелянта про те, що відзив на апеляційну скаргу позивачем подано з недотримання строку для його подання, встановленого судом, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі № 904/1966/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 25.02.2020 о 11:30 год.; встановлено, зокрема, учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, в порядку ст. 263 ГПК України - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до рекомендованого повідомлення (а.с. 3 т. 3) № 4900078967990, ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 20.01.2020 ОСОБА_4 отримав 28.01.2020, відповідно, строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, з урахуванням поштового перебігу - до 07.02.2020.

Як вбачається з експрес накладної відділення поштового зв`язку "Укрпошта", яка міститься на конверті (а.с. 19 т.3), в якому відзив ОСОБА_4 на апеляційну скаргу надійшов до апеляційного суду, позивач здав його для відправлення до відділення пошти 15.02.2020, тобто з пропуском строку, встановленого судом для його подання.

Між тим, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що зміст поданого ОСОБА_4 відзиву на апеляційну скаргу зводиться до викладення тих самих обставин, на які позивач посилався у своїй позовній заяві.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04.12.1995). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

В даному випадку надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття відзиву є порушенням права на справедливий судовий захист.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне врахувати при прийнятті даної постанови відзив позивача.

Щодо доводів апелянта про те, що в оскаржуваному рішенні судом зазначено, що 21.11.2019 до суду від позивача надійшли пояснення, які залишені без розгляду, оскільки не були заявлені в підготовчому провадженні. Проте, за доводами апелянта, пояснення надав не позивач ОСОБА_4 , а відповідач-3 ОСОБА_6 , пояснивши причини подання даних пояснень - тривале перебування за межами м. Дніпра і датовані вони 13.11.2019, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 14.11.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області від ОСОБА_6 надійшли пояснення щодо позовної заяви ОСОБА_4 (а.с. 31 т.3), а 21.11.2019 від ОСОБА_4 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли пояснення (а.с. 57 т.3).

В оскаржуваному рішенні господарського суду саме пояснення ОСОБА_4 від 21.11.2019 були залишені без розгляду, оскільки не були заявлені в підготовчому провадженні, а не пояснення ОСОБА_6 від 14.11.2019.

Щодо доводів апелянта про те, що в оскаржуваному рішенні не зазначено, як вирішено спір щодо апелянта та інших фізичних осіб - учасників справи, колегія суддів зазначає, що у випадку неоднозначного розуміння рішення суду, сторона має можливість скористатись наданим ст. 245 ГПК України правом та звернутись до суду, яким було ухвалено рішення з заявою про роз`яснення судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 916/524/19.

Щодо стягнення судом першої інстанції солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019, відповідно і розподіл судових витрат змінюється.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повістю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків , викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права; зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції вбачає підстави для скасування судового рішення як такого, що прийнято при неповному з`ясуванні обставин справи, що мають значення для справи.

1 0. Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі № 904/1966/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі № 904/1966/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , Нікопольської міської ради в особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про визнання рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", оформлене протоколом загальних зборів учасників від 14.01.2019 недійсним; зобов`язання Нікопольську міську раду в особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців скасувати: - державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", здійснену 17.01.2019 державним реєстратором Пляшкевич В.О. на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 14.01.2019, оформленого протоколом від 14.01.2019 без номера (номер реєстраційного запису 12301050016002810); - реєстраційну дію щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме про зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод", здійснену 17.01.2019 державним реєстратором Пляшкевич В.О. на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 14.01.2019, оформленого протоколом від 14.01.2019 без номера (номер запису 12301070017002810); - реєстраційну дію щодо внесення рішення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" про припинення юридичної особи в результаті ліквідації, здійснену 21.01.2019 державним реєстратором Пляшкевич В.О. на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 14.01.2019, оформленого протоколом від 14.01.2019 (номер запису 12301100018002810); - державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металообробний завод" в результаті ліквідації, здійснену 25.03.2019 державним реєстратором Пляшкевич В.О. (номер запису 12301110019002810), - відмовити повністю .

Стягнути з ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у двадцятиденний термін з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.05.2020

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя В.Ф. Мороз


Дата ухвалення рішення	18.05.2020
Оприлюднено	26.05.2020
Номер документу	89427628
Судочинство	Господарське

Парусніков Юрій Борисович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 18.05.2020 по справі 904/1966/19ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —904/1966/19

Постанова
від 18.05.2020 по справі 904/1966/19
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД