Ухвала від 26.05.2020 по справі 904/2376/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

26.05.2020 м.Дніпро Справа № 904/2376/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Антоніка С.Г. - доповідач

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020р. ( головуючий суддя Назаренко Н.Г., судді - Загинайко Т.В., Бєлік В.Г..) у справі № 904/2376/18

за позовом Національного банку України, м. Київ

до Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат , м. Покров, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020р. повернуто позовну заяву Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги та додані до неї документи без розгляду.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати зустрічну позовну заяву на розгляд до суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, пунктом 2 частини 3 цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру заявник має сплатити 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України від 23.11.2018р. № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2020 рік , з 01.01.2020р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн.

Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2102 грн.

Апелянтом судовий збір сплачений не був, відповідних доказів апеляційна скарга не містить, як і відсутнє посилання на наявність таких доказів у додатку до апеляційної скарги.

Натомість, заявлено клопотання про відстрочення скаржнику сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, яке мотивовано скрутним матеріальним становищем відповідача.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Аналіз вказаної правової норми дає підстави зазначити, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб`єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб`єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору, відносяться лише фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, з огляду на суб"єктний склад, визначений ст.8 Закону України "Про судовий збір", скаржник відноситься до переліку тих осіб, яким законом може бути надано відстрочення, розстрочення сплати судового збору.

За приписами п.3.1 розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (яка є чинною на даний момент) єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.ст.77, 78 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 6 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

З огляду на викладені норми права та враховуючи, що скаржником лише наведено обставини неможливості сплати судового збору, втім, такі обставини не підтверджені жодним доказом доданим до апеляційної скарги, колегія суддів не має можливсті розглянути клопотання про відстрочення сплати судового збору .

Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та сплатити судовий збір у сумі 2102,00 грн.

У разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020р. у справі № 904/2376/18 залишити без руху.

2 . Апелянту протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: сплатити судовий збір у сумі 2102,00 грн. на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції або надати належні докази неможливості сплати судового збору.

3 . У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Головуючий суддя С.Г. Антонік