Рішення

від 19.05.2020 по справі 910/748/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2020Справа № 910/748/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СУЧАСНИЙ ТУРБІННИЙ КОМПЛЕКС

до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

про стягнення 345729,86 грн

Представники сторін:

від позивача: Кулигін А.Є.

від відповідача: Баранецька М.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СУЧАСНИЙ ТУРБІННИЙ КОМПЛЕКС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення 3% річних у сумі 345729,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю товару № т-106/1712000058 від 04.12.2017 в частині своєчасної оплати поставленого товару за договором.

Ухвалою від 24.01.2020 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи постанив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 20.02.2020.

У судовому засідання 20.02.2020 оголошена перерва до 12.03.2020.

24.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат.

Протокольною ухвалою від 12.03.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання по суті на 31.03.2020.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", судові засідання, які призначені на 31.03.2020, знято з розгляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено на території України карантин з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року.

Ухвалою від 13.04.2020 Господарський суд міста Києва призначив судове засідання по суті у справі №910/748/20 на 19.05.2020.

У судовому засіданні 19.05.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, проте письмового відзиву на позов у строки встановлені не надав. Представник відповідача надав суду письмові пояснення по справі, у якому зазначив, що Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; відповідач звертався до позивача із листом №3201ВИХ-19-774 від 20.06.2019, у якому повідомив про скрутне фінансове становище та про здійснення оплати частинами; відповідач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання із здійснення оплати за поставлений товар.

У судовому засіданні 19.05.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СУЧАСНИЙ ТУРБІННИЙ КОМПЛЕКС" (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" (покупець, відповідач) укладено договір про закупівлю товару №т-106/1712000058 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується протягом строку дії договору поставити та передати у власність покупцю товари: Турбіни та мотори код згідно із ЄЗС ДК 021:2015 - 42110000-3 (Запасні частини до ГТ-750-6) (далі - товари), зазначені в підписаній сторонами Специфікації, яка є додатком до договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити ці товари (п. 1.1 договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання (п. 9.1 договору).

Найменування, номенклатура (асортимент) товару, технічні вимоги і якісні характеристики товарів, їх кількість та ціна за одиницю товару обумовлюються у підписаній сторонами Специфікації (п. 1.2. договору).

Кількість товарів, що поставляються за договором, зазначена в Специфікації до договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору, ціна цього договору становить 56637018,00 грн, у тому числі ПДВ - 9439503,00 грн.

Ціна за одиницю товару зазначена в Специфікації до договору (п. 3.2. договору).

Специфікацією на поставку товару для ВРТП "УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" на умовах договору № т-106/1712000058 від 04.12.2017 сторони погодили найменування, асортимент, технічні вимоги і якісні характеристики товару, кількість та ціну товару.

Відповідно до п.5.1 договору сторони погодили термін поставки товарів - партіями в період, зазначений в пункті 1.1 розділу 1 цього договору, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів після надання покупцем письмової рознарядки на передачу кожної окремої партії товарів, в якій зазначається найменування, кількість товару та адреса місця доставки товару.

Згідно з п.4.1 договору розрахунки проводяться покупцем шляхом поетапної оплати фактично поставленого товару (партії товару) протягом 30 календарних днів після дати поставки та пред`явлення постачальником рахунку-фактури на оплату товару. Датою поставки товару (його партії), а також момент переходу права власності та ризиків на товар - є дата передачі товару постачальником уповноваженій особі покупця за видатковою накладною.

За змістом пункту 4.2. договору, постачальник зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням обов`язкових реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України, з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в платника Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ", ВРТП "УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС". Своєчасне ненадання постачальником податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушенням порядку заповнення, встановленого ПКУ, або надання податкової накладної з порушенням вимог електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН в терміни передбачені ПКУ, є відкладальною обставиною для настання обов`язку покупця щодо здійснення оплати товарів за цим договором, до моменту одержання покупцем такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з ЄРПН про підтвердження факту здійснення такої реєстрації постачальником та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.

На виконання умов договору, позивач 12.03.2018 передав відповідачу товар (ротор силової турбіни 177.25.СБ - 1 шт., ротор турбокомпресора 420.25.СБ) - запасні частини до турбіни ГТ-750-6, про що сторонами було підписано акт приймання продукції за кількістю та якістю від 12.03.2018 та акт приймання-передачі товару без переходу права власності від 12.03.2018.

16.04.2018 між сторонами підписано видаткову накладну № РН-0000003 від 16.04.2018 на суму 39742440,00 грн. У зв`язку з поставкою товару за зазначеною видатковою накладною позивач виписав податкову накладну № 31 від 16 квітня 2018 року на загальну суму 39742440,00 грн, у т.ч. ПДВ - 6623740,00 грн.

Позивач зазначає, що у відповідності до п.4.1 договору, останнім днем оплати товару є 16.05.2018.

Однак, 23.04.2018 органи ДФС зупинили реєстрацію податкової накладної № 31, яку було складено і подано до видаткової накладної № РН-0000003 від 16.04.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/10072/18 залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2019 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СУЧАСНИЙ ТУРБІННИЙ КОМПЛЕКС"; визнано протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 27.04.2018 №670934/33945830 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 16.04.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 11.05.2018 №4350/33945830/2; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №31 від 16.04.2018, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СУЧАСНИЙ ТУРБІННИЙ КОМПЛЕКС", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме 23.04.2018.

На виконання вказаного рішення адміністративного суду 26.04.2019 Державна фіскальна служба України провела реєстрацію податкової накладної №31 від 16.04.2018, складену позивачем за видатковою накладною № РН-0000003 від 16.04.2018, в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією №2 від 26.04.2019.

З урахуванням наведеного, позивач зазначає, що оскільки 30-ти денний строк визначений п. 4.1 договору сплив 16.05.2018, а відкладальна обставина у розумінні п. 4.2 існувала включно до 26.04.2019, то відповідач повинен був сплатити позивачу вартість поставленого товару у розмірі 39742440,00 грн 30 квітня 2019 року (на наступний робочий день після реєстрації податкової накладної.

Відповідач здійснив оплату заборгованості у наступному порядку: 28.05.2019 на суму 1000000,00 грн, 29.05.2019 на суму 300000,00 грн, 30.05.2019 на суму 150000,00 грн, на суму 31.05.2019 на суму 350000,00 грн, 14.06.2019 на суму 50000,00 грн, 18.06.2019 на суму 50000,00 грн, 20.06.2019 на суму 50000,00 грн, 21.06.2019 на суму 500000,00 грн, 24.06.2019 на суму 50000,00 грн, 26.06.2019 на суму 100000,00 грн, 15.07.2019 на суму 1000000,00 грн, 18.07.2019 на суму1008413,23 грн, 19.07.2019 на суму 1008413,22 грн, 22.07.2019 на суму 1000000,00 грн, 25.07.2019 на суму 1500000,00 грн, 26.07.2019 на суму 500000,00 грн, 30.07.2019 на суму 200000,00 грн, 05.08.2019 на суму 2000000,00 грн, 06.08.2019 на суму 500000,00 грн, 07.08.2019 на суму 300000,00 грн, 08.08.2019 на суму 300000,00 грн, 09.08.2019 на суму 300000,00 грн, 12.08.2019 на суму 1000000,00 грн, 13.08.2019 на суму 600000,00 грн, 14.08.2019 на суму 1000000,00 грн, 15.08.2019 на суму 1000000,00 грн, 16.08.2019 на суму 1500000,00 грн, 19.08.2019 на суму 1500000,00 грн, 20.08.2019 на суму 1000000,00 грн, 21.08.2019 на суму 1500000,00 грн, 22.08.2019 на суму 2500000,00 грн, 23.08.2019 на суму 1000000,00 грн, 28.08.2019 на суму 1000000,00 грн, 29.08.2019 на суму 3000000,00 грн, 30.08.2019 на суму 500000,00 грн, 03.09.2019 на суму 2025613,55 грн, 04.09.2019 на суму 1000000,00 грн, 06.09.2019 на суму 1030000,00 грн, 09.09.2019 на суму 1570000,00 грн, 10.09.2019 на суму 100000,00 грн, 11.09.2019 на суму 1000000,00 грн, 13.09.2019 на суму 1500000,00 грн, 17.09.2019 на суму 1300000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогами № 03/05 від 07.05.2019, №12/06 від 18.06.2019 про сплату заборгованості по договору № т-106/1712000058 від 04.12.2017.

Оскільки відповідач допустив прострочення простроченням оплати за поставлений за видатковою накладною № РН-0000003 від 16.04.2018 товар по договору про закупівлю товару № т-106/1712000058 від 04.12.2017, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 345729,86 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору позивач згідно з видаткової накладної № РН-0000003 від 16.04.2018 поставив відповідачу товар на загальну суму 39742440,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що розрахунки проводяться відповідачем шляхом поетапної оплати фактично поставленого товару (партії товару) протягом 30 календарних днів після дати поставки та пред`явлення позивачем рахунку-фактури на оплату товару.

Водночас, у пункті 4.2. договору сторони передбачили, що своєчасне ненадання постачальником податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушенням порядку заповнення, встановленого ПКУ, або надання податкової накладної з порушенням вимог електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН в терміни передбачені ПКУ, є відкладальною обставиною для настання обов`язку покупця щодо здійснення оплати товарів за цим договором, до моменту одержання покупцем такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з ЄРПН про підтвердження факту здійснення такої реєстрації постачальником та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.

26.04.2019 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2018 у справі № 826/10072/18 податкова накладна №31 від 16.04.2018 зареєстрована Державною фіскальною службою України в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, датою оплати товару за видатковою накладною № РН-0000003 від 16.04.2018 є 30.04.2019.

Отже, початком прострочення грошового зобов`язання з оплати вартості товару за видатковою накладною № РН-0000003 від 16.04.2018 є 01.05.2019.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідач оплату поставленого позивачем товару на загальну суму 39742440,00 грн здійснив у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однак, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем було допущено прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати за поставлений товар.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, то позивач правомірно здійснив нарахування 3% річних.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок 3% річних у сумі 345729,86 грн за загальний період з 01.05.2019 по 17.09.2019 здійснений позивачем арифметично правильно, з урахуванням часткових оплат, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст. 13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, у свою чергу, обставин наведених позивачем у позові відповідач не спростував, заперечень щодо здійснених позивачем розрахунків та власного розрахунку не надав.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, враховуючи встановлені вище судом обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 345729,86 грн.

Підсумовуючи вище наведене, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СУЧАСНИЙ ТУРБІННИЙ КОМПЛЕКС" до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення 3% річних у сумі 345729,86 грн повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи: копію договору про надання правової допомоги від 25.11.2019, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Кулигін і партнери", копію додаткової угоди від 18.02.2020 укладеної до договору про надання правової допомоги від 25.11.2019, копію рахунку від 31.01.2020 до договору про надання правової допомоги від 25.11.2019, копію Акту виконаних робіт від 20.02.2020 до договору про надання правової допомоги від 25.11.2019. також у заяві про розподіл судових витрат позивачем наведений детальний опис робіт і наданих послуг), виконаних адвокатом станом на 20.02.2020.

Згідно із додатковою угодою від 18.02.2020 до договору про надання правової допомоги від 25.11.2019, сторони внесли зміни до п.4.2 договору та домовились, що сума визначена у п. 4.1 договору може бути сплачена в період після відкриття провадження у судовій справі 910/748/20 й до закінчення розгляду такої справи судом першої інстанції, однак у будь-якому разі не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту ухвалення Господарським судом міста Києва остаточного рішення у справі № 910/748/20. Якщо ж на момент спливу вказаних 30 днів банківські рахунки клієнту ще будуть заарештовані, то сторони додатковою угодою до цього договору можуть ще відстрочити оплату суми визначеної п.4.1 договору до моменту зняття арештів з банківських рахунків клієнта.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено розмір витрат на правничу допомогу по справі №910/748/20 та заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу, враховуючи ціну позову (345729,86 грн.), є співмірною.

Згідно з п.3 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, зважаючи на приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позову судом у повному обсязі, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м.Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) в особі філії "ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (Код ЄДРПОУ ВП: 00156127, місцезнаходження ВП: 08151, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, ВУЛИЦЯ МАЯКОВСЬКОГО, будинок 49) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СУЧАСНИЙ ТУРБІННИЙ КОМПЛЕКС" (04074, м.Київ, ВУЛИЦЯ БЕРЕЖАНСЬКА, будинок 9, ідентифікаційний код 33945830) 3% річних у сумі 345729,86 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 5185,95 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.05.2020.

Суддя С. О. Турчин