Ухвала

від 25.05.2020 по справі 922/4210/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"25" травня 2020 р. Справа № 922/4210/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Волевському Л.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №1 (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55 А) в інтересах держави, в особі Міністерства охорони здоров`я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнське спеціалізоване видавництво "Медицина" (01034, м. Київ, вул. Стрілецька, 28) 2. Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Науки, 4) про визнання недійсним договору поставки товарів за участю представників:

прокурора - Комісар О. О., службове посвідчення №043187 від 06.05.2016

від позивача - не з`явився

від відповідача 1 - не з`явився

від відповідача 2 - Капустник В. В., ордер ХВ № 317000020 від 20.01.2020, адвокат

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області від керівника Харківської місцевої прокуратури №1, в інтересах держави, в особі Міністерства охорони здоров`я України надійшла позовна заява до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнське спеціалізоване видавництво "Медицина", 2. Харківського національного медичного університету, в якій прокурор просить суд визнати недійсним договір поставки товарів: Книжки друковані для поповнення бібліотечного фонду Харківського національного медичного університету від 21.06.2019 № 41-Т на суму 953495,00 грн., укладений між Харківським національним медичним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю Всеукраїнське спеціалізоване видавництво Медицина .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2019 відкрито провадження у справі № 922/4210/19, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 21.01.2020 об 11:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2020 підготовче засідання відкладено на 11.02.2020 на 11:30 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.02.2020 до 12:00 на підставі п. 5 ст. 183 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.03.2020 об 11:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 відкладено розгляд справи на 06.04.2020 на 09:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.04.2020 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд справи по суті відкладено на 27.04.2020 на 11:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2020 розгляд справи по суті відкладено на 12.05.2020 на 14:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2020 клопотання відповідача 2 та заяву прокурора задоволено, розгляд справи по суті відкладено на 25.05.20 на 11:00.

Прокурор та представник відповідача 2 у судове засідання 25.05.2020 з`явилися.

Представники позивача та відповідача 1 у судове засідання 25.05.2020 не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши присутніх у підготовчому засіданні прокурора та представника відповідача, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" та до Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577,26 грн. передано справу № 912/2385/18 разом з касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 р. на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки у даній справі існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

Згідно з п. 4.15 даної ухвали Верховного суду, Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц правовий висновок, викладений у постанові від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, стосовно необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. У справі № 912/2385/18, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Відповідно до п.п. 4.22, 4.23, 4.28, 4.30 ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 912/2385/18, у даній справі слід вирішити питання, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?

Окрім того, існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Більш того, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у цій справі є також інші питання, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду:

1) чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

2) які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом?

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, що може становити порушення принципу юридичної визначеності, тому вирішення Великою Палатою Верховного Суду поставленої у цій справі правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватним й публічними інтересами.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 912/2385/18 дану справу за згаданою касаційною скаргою прийнято до розгляду у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, справу призначено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24.03.2020.

З підстав наведеного, у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми в частині застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", з метою дотримання єдності судової практики, господарський суд дійшов висновку про зупинення провадження у даній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України .

Отже, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі 922/4210/19 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст.235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст.256 ГПК України.

Суддя Є.М. Жиляєв