Рішення

від 25.05.2020 по справі 924/459/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2020 р. Справа № 924/459/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфапостачсервіс", м. Хмельницький

до приватного підприємства "Гамма-М", м. Хмельницький

про стягнення грошей

(за правилами спрощеного позовного провадження)

без виклику сторін

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість яка виникла через неналежне виконання договорів поставки від 05.01.15 № АПС-7/15 та від 11.01.16 № АСВ-5/16 у розмірі 43 104, 38 грн., з яких: 23 444, 77 грн. основний борг, 15 312, 89 грн. пеня, 1 417, 13 грн. 3% річних та 2 929, 59 грн. інфляційні.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договорів щодо строків здійснення оплати поставленого позивачем товару. Стягнення пені обумовлено наявністю відповідних умов договорів щодо її застосування у разі порушення терміну оплати. Нарахування річних і інфляційних здійснено із посиланням на ст. 625 ЦКУ.

Підтвердженням належного повідомлення позивача про прийняття його позовної заяви до розгляду судом та відкриття провадження у цій справі є поштове повідомлення про вручення йому відповідної ухвали суду (з підписом про отримання). Будь-яких клопотань чи заяв з приводу розгляду справи позивач не направив.

Повідомляючи відповідача про судовий розгляд даної справи, йому також направлено відповідну ухвалу суду за адресою, вказаною у позові. Дана кореспонденція повернута поштою з відміткою - „Адресат відсутній» . Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки вищевказана адреса відповідача, згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ є реєстраційною.

При цьому, суд прийняв до уваги умови ч. 7 ст. 120 ГПК України де вказано, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. В даному разі слід вказати, що інформації стосовно іншої адреси відповідача в суду немає.

Ухвалою суду від 23.04.20 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов до 08.05.20. Станом на час вирішення спору жодних заяв, клопотань, в тому числі по суті спору відповідач не надіслав.

Таким чином, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 ГПКУ розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено.

05.08.15 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № АПС-7/15, за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупцю запасні частини, автошини та мастильні матеріали (товар) партіями, у кількості, комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються в товарних накладних, рахунках, що є додатками до цього договору, а покупець зобов`язується сплатити за нього грошову суму та прийняти товар на умовах цього договору.

Загальна сукупна вартість товару, вказана в товарних накладних, рахунках до цього договору складає суму цього договору (п. 3.2.). Згідно п. 3.4. договору оплата за кожну окрему партію по цьому договору здійснюється покупцем у вигляді передоплати у розмірі, не меншому 20% вартості товару згідно рахунку, залишок оплати перераховується в терміни 14 календарних днів з моменту підписання відповідних рахунків, накладних до цього договору, передачі товару.

За несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожен день прострочення оплати (п. 5.2.).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.15. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 11.1). Договір вважається пролонгованим на такий самий термін кожного разу по закінченню поточного календарного року, якщо інше не буде обумовлене сторонами (п. 11.2).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

На виконання даного договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 11 397 грн., що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною від 28.12.17 № 1369 (постачальник - ТОВ „Альфапостачсервіс» , покупець - ПП „Гамма-М» , підстава - договір № АПС-7/15 від 05.01.15).

Також, до справи подано рахунок № 802 від 28.12.17 на таку ж суму, де постачальником також вказано позивача, покупцем - відповідача, підстава - договір № АПС-7/15.

11.01.16 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № АСВ-5/16, за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупцю запасні частини, автошини та мастильні матеріали (товар) партіями у кількості, комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються в товарних накладних, рахунках, що є додатками до цього договору, а покупець зобов`язується сплатити за нього грошову суму та прийняти товар на умовах цього договору.

Загальна сукупна вартість товару, вказана в товарних накладних, рахунках до цього договору складає суму цього договору (п. 3.2.). За п. 3.4. договору оплата за кожну окрему партію товару по цьому договору здійснюється покупцем у вигляді післяоплати в термін 14 календарних днів з моменту підписання відповідних рахунків, накладних до цього договору, передачі товару.

За п. 5.2. договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожен день прострочення оплати.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.16. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 11.1). Договір вважається пролонгованим на такий самий термін кожного разу по закінченню поточного календарного року, якщо інше не було обумовлено сторонами (п. 11.2).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печаткою відповідача.

У липні 2016 та липні 2018 років позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 16 358 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними (постачальник - ТОВ „Альфапостачсервіс» , покупець - ПП „Гамма-М» , підстава - договір № 5/16 від 11.01.16): від 28.07.16 № 287 на суму 1 401 грн., від 23.07.18 № 941 на суму 2 049 грн., від 24.07.18 № 950 на суму 6 696 грн., від 24.07.18 № 951 на суму 6 212 грн.

Крім того, у справу надано рахунки, відомості яких (про сторони господарської операції, її зміст і дати проведення та суми окремих поставок) відповідають вказаним у видаткових накладних, а саме: від 28.07.16 № 324 на суму 1 401 грн., від 23.07.18 № 493 на суму 2 049 грн., від 24.07.18 № 497 на суму 6 696 грн., від 24.07.18 № 496 на суму 6 212 грн.

Отже, загальна сума поставки за двома договорами складає (11 397 грн. + 16 358 грн.) 27 755 грн.

Також, у справі наявний акт звірки розрахунків між сторонами за період 2018 року, який підписаний обома сторонами і скріплений їх печатками, де сума боргу на користь ТОВ „Альфапостачсервіс» становить 23 444, 77 грн. за даними ТОВ „Альфапостачсервіс» .

Вказана сума відображена і у оборотно-сальдові відомості з рахунку 361 відносно ПП „Гамма-М» .

Крім того, в справу надано претензію позивача, з вказівкою адресата - відповідач, де позивач просить перерахувати 23 444, 77 грн. на свій рахунок

Дослідивши надані докази, давши їм оцінку в сукупності, проаналізувавши діюче законодавство, яке регулює спірні відносини, суд врахував таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарських договорів, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договори поставки, визначивши умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них.

Згідно ст. 712 ЦКУ за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов укладених між сторонами договорів поставив відповідачу, в липні 2016 року, грудні 2017 року та липні 2018 року товар на загальну суму 27 755 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 28.12.17 № 1369 на суму 11 397 грн., від 28.07.16 № 287 на суму 1 401 грн., від 23.07.18 № 941 на суму 2 049 грн., від 24.07.18 № 950 на суму 6 696 грн., від 24.07.18 № 951 на суму 6 212 грн. Прийняття вказаного товару відповідачем підтверджується підписом останнього на накладних в графі „Отримав» . При цьому, потрібно зазначити, що названі видаткові накладні, відповідають вимогам первинних документів, встановленим у Законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , які підтверджують здійснення господарської операції .

Обов`язок оплати (остаточний розрахунок) за поставлений товар, відповідно до договорів, виникає у відповідача в термін 14 календарних днів з моменту підписання відповідних накладних. Тобто, виходячи з дат підписання накладних оплата мала бути здійснена: на суму 11 397 грн. - 11.01.18 по накладній від 28.12.17 № 1369; на суму 1 401 грн. - 11.08.16 року по накладній від 28.07.16 № 287; на суму 2 049 грн. - 06.08.18 по накладній № 941 від 23.07.18; на суму 6 696 грн. - 07.08.18 по накладній № 950 від 24.07.18; на суму 6 212 грн. - 07.08.18 по накладній від 24.07.18 № 951. Станом на 08.08.18 вся сума оплати мала бути здійснена.

Проте, як зазначив позивач, станом на час подання позову, і як вбачається з матеріалів справи, станом на час вирішення спору, неоплаченим залишається товар на суму 23 444, 77 грн. Дана сума боргу вказана у підписаному обома сторонами акті звірки та оборотно-сальдовій відомості. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорах строки у справі відсутні (після підписання акту звірки).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати повної вартості товарів відсутні), у відповідача виникла заборгованість на заявлену суму (27 755 грн. вартість всього товару за двома договорами мінус часткова оплата 4 310, 23 грн.) 23 444, 77 грн. При цьому, розмір часткової оплати випливає зі змісту позову та акту звірки та жодним чином не заперечується відповідачем (який міг висловити свої заперечення у відзиві, однак не скористався даною можливістю).

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт прострочення, вимоги в частині стягнення річних і інфляційних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорах п. 5.2., що передбачають застосування пені (за несвоєчасну оплату товарів, що документально підтверджено) є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої.

Таким чином, вимоги в частині стягнення річних, пені та інфляційних є обґрунтованими. Однак, здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку даних нарахувань, суд встановив:

- по накладній № 1369 від 28.12.17 на суму 11 397 грн. (борг 8 738 грн.)

Вид нарахуванняПеріодСума Пеня 12.01.18 - 12.07.18 1 447, 87 грн. Річні 12.01.18 - 13.04.20 590, 86 грн. Інфляційні січень 2018 - лютий 2020 1 233, 12 грн.

- по накладній № 287 від 28.07.16 на суму 1 401 грн. (борг 1 401 грн.)

Вид нарахуванняПеріодСума Пеня 12.08.16 - 12.02.17 205, 64 грн. Річні 12.08.16 - 13.04.20 1 576, 07 грн. Інфляційні серпень 2016 - лютий 2020 546, 54 грн.

- по накладній № 941 від 23.07.18 на суму 2 049 грн. (борг 397, 77 грн.)

Вид нарахуванняПеріодСума Пеня 07.08.18 - 07.02.19 72, 24 грн. Річні 07.08.18 - 13.04.20 20, 12 грн. Інфляційні серпень 2018 - лютий 2020 40, 20 грн.

- по накладних № 950 та 951 від 24.07.18 (по двох накладних, оскільки вони датовані одним числом) на загальну суму 12 908 грн. (6 212 + 6 696) (борг 12 908 грн.)

Вид нарахуванняПеріодСума Пеня 08.08.18 - 08.02.19 2 344, 65 грн. Річні 08.08.18 - 13.04.20 652, 17 грн. Інфляційні серпень 2018 - лютий 2020 1 304, 58 грн.

Разом: пеня - 4 070, 40 грн.; річні - 2 839, 22 грн.; інфляційні - 3 124, 44 грн.

Отже, річні та інфляційні підлягають задоволенню в заявленому розмірі (менше можливого), оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог. Вимоги, в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково (заявлено 15 312, 89 грн., в той час як обґрунтована сума 4 070, 40 грн.). При цьому, слід зазначити, що позивач обрав кінцевою датою нарахування пені по всіх накладних 13.04.20. Однак, згідно ч. 6 ст. 232 ГКУ нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Таким чином, суд, враховуючи відсутність в укладених сторонами договорах узгодження іншого порядку нарахування пені (а ніж зазначено у розглядуваній нормі), обмежив її розрахунок шестимісячним терміном. Вказівка в договорах про нарахування пені за кожен день прострочення не є погодженням іншого порядку нарахування пені, а ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГКУ, а відображає лише спосіб її нарахування за шість місяців. Зокрема, ст. 549 ЦКУ визначає пеню як неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання . Цим вона і відрізняється від штрафу, який передбачає фіксовану суму - відсоток від боргу, на відмінну від пені, розмір якої буде визначено в залежності від періоду прострочки. Отже, щоб відійти від положень ч. 6 ст. 232 ГКУ, сторони мають прямо визначити, що нарахування пені здійснюється в період, який перевищує обмеження наведеної вище норми.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково з покладенням судового збору на відповідача, на підставі ч. 9 ст. 129 ГПКУ, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 248, 241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Гамма-М» (29000, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 12, код ЄДРПОУ 35540706) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Альфапостачсервіс» (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толстого, буд. 5, код ЄДРПОУ 38618481) 23 444, 77 грн. (двадцять три тисячі чотириста сорок чотири грн. 77 коп.) основного боргу, 4 070, 40 грн. (чотири тисячі сімдесят грн. 40 коп.) пені, 1 417, 13 грн. (одна тисяча чотириста сімнадцять грн. 13 коп.) 3% річних, 2 929, 59 грн. (дві тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять грн. 59 коп.) інфляційних та 2 102 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Толстого, буд. 5)

3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 12)

Всім рекомендованим з повідомленням