Рішення

від 25.05.2020 по справі 200/1984/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 р. Справа№200/1984/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача - 1 Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області (86063, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 3, код ЄДРПОУ 21963317),

до відповідача - 2 Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби -22, код ЄДРПОУ 42170475)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

20 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області (86063, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 3, код ЄДРПОУ 21963317), Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби -22, код ЄДРПОУ 42170475), в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області оформлену рішенням Про відмову в призначенні пенсії № 135 від 03 грудня 2019 року;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи на "Шахті ім. О.Ф.Засядька" з 11.01.1988р. по 07.06.1989р. в якості підземного гірноробочого з повним робочим днем в шахті; з 08.06.1989р. по 31.07.1989р. в якості учня гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; з 01.08.1989р. по 29.09.1992р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; на "Шахті Бутівка-Донецька" з 02.12.1992р. по 06.11.1993р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; на ШУ "Октябрьське ПО "Донецьквугілля" з 19.09.1994р. по 26.12.1995р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті.

Ухвалою суду від 21 лютого 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

23 березня 2020 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23 квітня 2020 року. Також позивачу запропоновано надати суду уточнення позовних вимог в частині визначення в якості відповідача - Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, оскільки спірне рішення прийнято саме зазначеним управлінням Пенсійного фонду.

25 березня 2020 року на адресу суду від Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що належним відповідачем у справі є саме Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області, оскільки саме ним винесено спірне рішення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 821 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України та на виконання наказу Пенсійного фонду України від 14.11.2017р. № 227 проведено реорганізацію Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області та Управління пенсійного фонду України в м. Дзержинську шляхом злиття, внаслідок чого утворено Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Ухвалою суду від 23 квітня 2020 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби -22, код ЄДРПОУ 42170475) та закрито підготовче провадження в адміністративній справі, розгляд справи по суті призначено на 19 травня 2020 року.

У зв`язку із перебуванням судді у відпустці, сторін повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 26 травня 2020 року.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що має достатньо страхового стажу для призначення пільгової пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

У листопаді 2019 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Разом із заявою позивач надав відповідні документи про підтвердження його стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах. Рішенням № 135 від 03 грудня 2019 року, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законом порядку.

Зазначає, що відповідачем 1 не зарахований періоди роботи позивача на "Шахті ім. О.Ф.Засядька" з 11.01.1988р. по 07.06.1989р. в якості підземного гірноробочого з повним робочим днем в шахті; з 08.06.1989р. по 31.07.1989р. в якості учня гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; з 01.08.1989р. по 29.09.1992р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; на "Шахті Бутівка-Донецька" з 02.12.1992р. по 06.11.1993р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; на ШУ "Октябрьське ПО "Донецьквугілля" з 19.09.1994р. по 26.12.1995р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті незважаючи на те, що інформація про періоди роботи міститься в трудовій книзі.

Вважає, що відповідач 1 прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії всупереч діючому законодавству, підстави за яких відповідач відмовляє у зарахуванні періодів роботи позивача до пільгового стажу є формальними, оскільки надані позивачем документи в достатній мірі відображають всю необхідну інформацію, а та обставина, що документи про пільговий період роботи позивача видавались підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній уряду України території і неможливість державним органом здійснити перевірку дійсності наданих документів, не може бути підставою для позбавлення позивача права на пільгове пенсійне забезпечення гарантоване діючим законодавством України.

Відповідачем 2 до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію відповідач 2 мотивував тим, що підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється у відповідності зі списками №1, №2, затвердженими Кабінетом Міністрів України, які чинні у період роботи працівника, на підставі записів у трудових книжках та уточнюючих довідок, виданих підприємствами або їх правонаступниками, відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637. У довідці пільгового характеру має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зазначає, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховані періоди роботи на Публічному акціонерному товаристві Шахта імені О.Ф. Засядька (код ЄДРПОУ 00174846): з 11.01.1988р. по 07.06.1989р. в якості підземного гірноробочого з повним робочим днем в шахті; з 01.08.1989р. по 29.09.1992р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем у шахті; не зараховані періоди роботи на Шахті Бутівка - Донецька з 02.12.1992р. по 06.11.1993р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем у шахті; не зараховані періоди роботи на ШУ Октябрьське ПО Донецьквугілля з 19.09.1994р. по 26.12.1995р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем у шахті у зв`язку з відсутністю документів (пільгових довідок, наказів про атестацію робочих місць) згідно вимог пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) та вимог пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 383 від 18.1 1.2005 року (далі - Порядок № 383).

Також вказує, що, що звертаючись до управління з заявою № 1598/1169 від 27.11.2019 року про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 власноруч вказав про те, що наполягає на прийнятті заяви без пільгових довідок.

Зазначає, що у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії ІD номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

У листопаді 2019 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Разом із заявою позивач надав відповідні документи про підтвердження його стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 821 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України та на виконання наказу Пенсійного фонду України від 14.11.2017р. № 227 проведено реорганізацію Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області та Управління пенсійного фонду України в м. Дзержинську шляхом злиття, внаслідок чого утворено Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 135 від 03 грудня 2019 року позивачу відмовлено в призначенні пільгової пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законом порядку (а.с. 11, 12).

Зі змісту спірного рішення про відмову в призначенні пенсії за віком вбачається:

Першим заступником начальника Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (м.Авдіївка) Казьміна Анастас Станіславівна , розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 27.11.2019 №1598, щодо призначення пенсії за віком і пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно або ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ "Про загальнообов`язкої державне пенсійне страхування" зі змінами (далі Закон 1058- IV), за у часі начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №3 Сбежнєвої М.В. ; начальника юридичного відділу - Кузнецов О .М. ; та головної спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №3 Глушко І.В. , встановила наступне:

гр. ОСОБА_1 були надані наступні документи: особиста заява; копії паспорту та ІПН; копія трудової книжки серії НОМЕР_4 ; дублікат трудової книжки серії НОМЕР_5 ; копія військового квитка серії НОМЕР_6 , копії диплому серії НОМЕР_7 , довідка про фактичний стаж роботи від 01.10.2019 №0 2/55/89, довідка про підтвердження трудового стажу від 27.09.2019 №05-1/21-158 копія наказу про результати атестації робочих місць.

Відповідно частини 3 статті 144 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" правом на пенсію незалежно від віку користуються працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корися копалин, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а робітники провідних професій за умови зайнятості на цих роботах - не менше 20 років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію чи посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їхні номери, в які включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку. Тобто період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство з наданням уточнюючої довідки. Довідку видає підприємство або його правонаступник в разі ліквідації підприємства.

Заявник претендує на зарахування до пільгового стажу на посаді підземного гірничого: на "Шахті ім. О.Ф.Засядька" з 11.01.1988р. по 07.06.1989р. в якості підземного гірноробочого з повним робочим днем в шахті; з 08.06.1989р. по 31.07.1989р. в якості учня гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; з 01.08.1989р. по 29.09.1992р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; на "Шахті Бутівка-Донецька" з 02.12.1992р. по 06.11.1993р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; на ШУ "Октябрьське ПО "Донецьквугілля" з 19.09.1994р. по 26.12.1995р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті.

Згідно витягу ЄДРПОУ ПАТ "Шахта імені О.Ф.Засядька" перереєстрована ш підконтрольній українській владі території в м.Авдіївці, однак первинні документі знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території в м. Донецьк, що унеможливлює проведення зустрічної перевірки первинних документів.

Згідно витягу "Шахта Бутівка-Донецька" та ШУ "Октябрьське ГІС "Донецьквугілля" не перереєстровані на підконтрольній українській владі території, первинні документи знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території в м. Донецьку, що унеможливлює проведення зустрічної перевірки первинних документів.

Також у спірному рішенні визначено, що у відомостях по спеціальному стажу реєстру зарахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за періоди роботи з 11.01.1988р. по 29.09.1992р., з 02.12.1992р. по 06.11.1993р. відсутні дані про пільговий стаж та проведення атестації робочих місць. Тому зарахувати до пільгового стажу вищезазначені періоди роботи не має можливості.

До загального та пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 19.09.1994р. по 26.12.1995р. у зв`язку з невідповідністю дати звільнення та дати наказу про звільнення.

Отже, страховий стаж роботи ОСОБА_1 складає 24 роки 0 місяців 11 днів, із них пільговий стаж роботи по даним персоніфікованого обліку - 0 років 4 місяці 0 днів, що суперечить вимогам чинного законодавства. За таких обставин ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, в матеріалах справи наявні відповідні підтверджуючи довідки, накази про атестацію робочих місць, які видані підприємствами, що знаходяться на території непідконтрольній Українській владі.

Судом встановлено, що на підтвердження свого права на пільгове пенсійне забезпечення позивачем надавались наступні документи, які містять інформацію про періодів роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах: дублікат трудової книжки, в якій містяться записи про періоди роботи позивача; довідки про підтвердження пільгового періоду роботи та виписки з наказів про підтвердження проходження атестації робочих місць (а.с. 19-21).

Як вбачається з трудової книжки, позивач працював на посаді підземного гірничого на "Шахті ім. О.Ф.Засядька" з 11.01.1988р. по 07.06.1989р. в якості підземного гірноробочого з повним робочим днем у шахті; з 08.06.1989р. по 31.07.1989р. в якості учня гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; з 01.08.1989р. по 29.09.1992р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; на "Шахті Бутівка-Донецька" з 02.12.1992р. по 06.11.1993р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; на ШУ "Октябрьське ПО "Донецьквугілля" з 19.09.1994р. по 26.12.1995р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті (а.с. 13-16).

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" "в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України)".

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України "Права, свободи та обов`язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закон № 1058- ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (Законом № 1788-XII).

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За змістом цих норм вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Крім того, періоди роботи позивача підтверджені довідками про підтвердження спеціального стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів". Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey 18.12.1986р.) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Nurkey 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш смертним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey 10.05.2001р.). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіка Молдова та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої договірної сторони (тобто є окупованою) (Mozer v . the Republic of Moldova and Russia).

Отже, оскільки право позивача, як право на пенсію, ґрунтується на положеннях Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України", п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України", п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Оцінюючи копію наданої позивачем пільгової довідки та довідок про заробітну плату виданих підприємством на тимчасово окупованій території України, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou V. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), згідно яких ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Суд зазначає, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період та інші надані до суду докази у їх сукупності свідчать про зайнятість останнього за відповідною професією, яка віднесена до Списку № 1. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відповідними записами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Як вже зазначалось, відповідно до діючого законодавства, умовою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію, є наявність факту роботи у ці періоди на відповідній посаді, віднесеній до Переліку.

При цьому, суд зауважує, що приписи Порядку № 637 від 12 серпня 1993 року щодо необхідності надання додаткових підтверджуючих документів, застосовуються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, тоді як в ході розгляду справи встановлено та підтверджено наявність необхідного трудового стажу саме зі змісту трудової книжки.

Отже, позивачем надано усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження свого пільгового стажу.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі також - Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Відповідно до приписів статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може. зокрема прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, приймаючи рішення про призначення позивачу пенсії, відповідач має враховувати висновки рішення в даній адміністративній справі щодо наявності підтвердження пільгового стажу позивача з зарахуванням визначеного судом періоду.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача № 135 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 2 п. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Разом з цим, суд зазначає, що нарахування (визначення розміру) і виплата сум пенсій, у тому числі пільгових пенсій є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду України.

Проте, у будь-якому випадку суб`єкт владних повноважень має діяти керуючись статтею 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно із статтею 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, виходячи із повноважень суду, встановлених пунктом 2 частини першої статті 245 КАС України, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача слід зобов`язати Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з врахуванням періодів роботи на "Шахті ім. О.Ф.Засядька" з 11.01.1988р. по 07.06.1989р. в якості підземного гірноробочого з повним робочим днем в шахті; з 08.06.1989р. по 31.07.1989р. в якості учня гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; з 01.08.1989р. по 29.09.1992р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; на "Шахті Бутівка-Донецька" з 02.12.1992р. по 06.11.1993р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; на ШУ "Октябрьське ПО "Донецьквугілля" з 19.09.1994р. по 26.12.1995р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті та з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією № 48 від 11.02.2020 року.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволені позову судові витрати підлягають пропорційному відшкодуванню, пропорційно задоволеним вимогам.

Таким чином, відповідно до приписів статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 420,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області (86063, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 3, код ЄДРПОУ 21963317) до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби -22, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити - задовольнити частково.

Взнати протиправним та скасувати рішення Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби -22, код ЄДРПОУ 42170475) від 03 грудня 2019 року № 135 Про відмову в призначенні пенсії .

Зобов`язати Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби -22, код ЄДРПОУ 42170475) повторно розглянути повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з врахуванням періодів роботи на "Шахті ім. О.Ф.Засядька" з 11.01.1988р. по 07.06.1989р. в якості підземного гірноробочого з повним робочим днем в шахті; з 08.06.1989р. по 31.07.1989р. в якості учня гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; з 01.08.1989р. по 29.09.1992р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; на "Шахті Бутівка-Донецька" з 02.12.1992р. по 06.11.1993р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті; на ШУ "Октябрьське ПО "Донецьквугілля" з 19.09.1994р. по 26.12.1995р. в якості гірноробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби -22, код ЄДРПОУ 42170475) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25 травня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, з урахуванням внесених до КАС України змін згідно з Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019). Даний строк продовжується на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова