Рішення

від 20.05.2020 по справі 160/1517/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року Справа № 160/1517/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд. у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАКС ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

07.02.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАКС ПЛЮС" (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (надалі - відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2, разом - відповідачі), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати наступні рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме:

- рішення від 22.10.2019 №1311785/42851633, яким ТОВ "АРМАКС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42851633, адреса: 49054, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, офіс 301) відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 10.09.2019;

- рішення від 22.10.2019 №1311781/42851633, яким ТОВ "АРМАКС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42851633, адреса: 49054, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, офіс 301) відмовлено у реєстрації податкової накладної №12 від 18.09.2019

-зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМАКС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42851633, адреса: 49054, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, офіс 301):

-податкова накладна №6 від 10.09.2019 р. датою її фактичного подання - 26.09.2019 р.;

-податкова накладна №12 від 18.09.2019 р. датою її фактичного подання - 01.10.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ТОВ АРМАКС ПЛЮС було направлено контролюючому органу вичерпні пояснення та усі необхідні документи по господарських операціях, на підставі яких і були сформовані відповідні податкові накладні. Однак, Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області було відмовлено ТОВ АРМАКС ПЛЮС у реєстрації складених податкових накладних. При цьому жодне рішення не містить належного обґрунтування підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, а фактично є упередженням, з огляду на включення позивача до переліку ризикових платників податків, що в свою чергу позивач також вважає протиправним та безпідставним. За таких обставин, на думку позивача, наявні усі підстави для належної реєстрації спірних накладних днем подання їх до реєстрації.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/11592/19 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 16.03.2020 р. о 10:00 год.

11.03.2020 р. позивачем було подано додаткові докази по справі.

13.03.2020 р. відповідачем подано клопотання про продовження строку для надання відзиву по справі.

У підготовче судове засідання 16.03.2020 р. сторони не прибули. Відповідачем попередньо було надіслано клопотання про надання додаткового часу для надання відзиву. Для повторного виклику сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено до 11:20 год. 30.03.2020 р.

У підготовче судове засідання 30.03.2020 р. сторони не прибули, розгляд справи відкладено до 11:20 год. 15.04.2020 р.

У підготовче судове засідання 29.04.2020 р. сторони не прибули. Ухвалою суду від 29.04.2020 р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті 20.05.2020 р. об 11:20 год.

30.03.2020 р. засобами електронного зв`язку надійшли відзиви на позовну заяву.

Так, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, заперечуючи проти позову вказує, що спірні рішення були прийняті виключно в межах діючого законодавства, а тому і дії Комісії не суперечать нормам законодавства. Реєстрацію податкової накладної від 27.09.2019 №10 зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 п.201 Податкового кодексу України з наступних підстав: ПН/РК відповідає вимогам п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (визначених листом ДФС України 07.08.2019 №1962/99-99-29-05-01-01 та погоджених із Міністерством фінансів України) та в період дії Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, якою визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок).

ДПС України з вимогами позову не погодилась, оскільки вважає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої етапі 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. Відповідно до норм чинного законодавства повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. У зв`язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Також, відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

28.04.2020 р. позивач подав відповіді на відзиви відповідачів, згідно яких наполягає на своїй правовій позиції та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також, 28.04.2020 р. позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Сторони у судове засідання 20.05.2020 р. не прибули.

У зв`язку із оголошенням загальнодержавного карантину згідно постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19 та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання, суд визнає причини неявки представників сторін у судові засідання поважними.

Разом з тим, враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, а також згоду сторін на розгляд справи у письмовому провадженні, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Армакс плюс подані на реєстрацію:

26.09.2019 р. податкову накладну №6 від 10.09.2019 р. на суму ПДВ 3086,66 грн.

01.10.2019 р. податкову накладну №12 від 18.09.2019 р. на загальну суму ПДВ 781,43 грн.

Вказані податкові накладні складені на адресу контрагента - покупця ТОВ ПРОМАРМА (код 42136848).

Реєстрацію податкових накладних зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 п.201 Податкового кодексу України, підстава: ПН/РК відповідає вимогам п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

За наслідками розгляду додатково надісланих позивачем документів для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, Комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення про відмову у реєстрацій ПН/РК в ЄРПН:

від 22.10.2019 р. №1311785/42851633 відносно податкової накладної №6 від 10.09.2019 р.;

від 22.10.2019 р. №1311781/42851633 відносно податкової накладної №12 від 18.09.2019 р.

У вказаних рішеннях в якості підстав для відмови зазначено:

ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

В графі додаткова інформація спірних рішень зазначено: документи на реалізацію продукції, ТТН, ОСВ, розрахунки з постачальником та покупцем .

Згідно наданого відповідачем на вимогу суду Протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №342 від 20.08.2019 р., ТОВ Армакс плюс (код ЄДРПОУ 42851633) внесене до переліку (бази даних ІС Податковий блок ) як таке, що відповідає критеріям ризиковості.

Підставою для внесення слугувала інформація, отримана в межах Алгоритму щодо ТОВ Армакс плюс , яке за даними відповідного структурного підрозділу відповідає критеріям ризиковості (інформаційна довідка, схема руху ПДВ).

Досліджуючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю АРМАКС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 42851633) перебуває на податковому обліку з 28.02.2019 року за місцем реєстрації: 49054, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, офіс 301.

01.04.2019 р. зареєстрований платником податку на додану вартість за №428516304614.

Основним видом діяльності за КВЕД є 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ АРМАКС ПЛЮС було продано ТОВ ПРОМАРМА товар (фланець нержавіючий, кран кульковий фланцевий) за ціною, кількістю, яка визначена сторонами цивільно-господарських відносин.

Товар, що був проданий ТОВ ПРОМАРМА , було імпортовано з Китаю, що підтверджується Контрактом №RSТ0190415 від 15.04.2019 р., укладеним між ТОВ АРМАКС ПЛЮС та ZHEJIAN RST VALVE TECHNOLOGY CO., LTD відповідно до п. 1.1. якого продавець (ZHEJIAN RST VALVE TECHNOLOGY CO., LTD) зобов`язується передати у власність покупцю (ТОВ АРМАКС ПЛЮС ), а покупець (ТОВ АРМАКС ПЛЮС ) зобов`язується прийняти та оплатити товар (товари) на умовах поставки, визначених в Інвойсі або додаткових угодах.

Так, продавцем було надано Інвойс № RSТ2010606 до Контракту №RSТ0190415 від 15.04.2019 р., відповідно до якого ТОВ АРМАКС ПЛЮС було здійснено оплату, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 22.04.2019 р.

Крім того, продавцем також було надано сертифікат проходження № 0193301240290002 .

Перевезення товару через кордон підтверджується митною декларацією №UА500040/2019/008009, накладною (bill of lading) №НWSA19060724, що засвідчує передачу товару від продавця до перевізника (shipper), а також пакувальним листом від 06.06.2019.

Послуги митного декларування були надані ТОВ ІМТЕХТРЕЙД у відповідності до Договору-доручення на декларування товарів №1907/2019 від 19.07.2019 р., що підтверджується рахунком на оплату №521 від 05.08.2019 р. та актом надання послуг №521 від 05.08.2019 р.

Також у відповідності до норм податкового законодавства ТОВ ІМТЕХТРЕЙД було складено на ТОВ АРМАКС ПЛЮС податкову накладну №1 від 05.08.2019 р.

Оплата за даним рахунком підтверджується платіжним дорученням №18 від 05.08.2019.

Послуги з транспортного експедирування були надані ТОВ МІРЛАНД у відповідності до договору №ТЕ-LG1435 від 01.06.2019 р., що підтверджується рахунком на оплату №190780 від 24.07.2019 р. та актом надання послуг №190780 від 08.08.2019 р.

У відповідності до норм податкового законодавства ТОВ МІРЛАНД було складено на ТОВ АРМАКС ПЛЮС податкову накладну №11 від 07.08.2019 р.

Оплата за даним рахунком підтверджується платіжним дорученням №19 від 07.08.2019 р.

За таких обставин отримавши товар, який було імпортовано, ТОВ АРМАКС ПЛЮС в якості продавця реалізував товар ТОВ ПРОМАРМА згідно видаткових накладних №РН-0000182 від 10.09.2019 р., №РН-0000187, рахунків на оплату №СФ-0246 від 10.09.2019 р. , №СФ-0257 від 8.09.2019 р.

Транспортування товару покупцеві (ТОВ ПРОМАРМА ) підтверджується товарно-транспортною окладною №055013053 ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ САТ від 10.09.2019 р. та експрес- накладною №10034713475 ТОВ НОВА ПОШТА від 18.09.2019 р.

На отримання даного товару ТОВ ПРОМАРМА було виписано довіреність №2382 від 10.09.2019 р. на ім`я директора Козятека Ю.О .

Оплата за товар підтверджується платіжними дорученнями №3476 від 10.09.2019 та №3569 від 15.09.2019.

У зв`язку із чим ТОВ АРМАКС ПЛЮС були складені на адресу ТОВ ПРОМАРМА наступні податкові накладні: податкову накладну №6 від 10.09.2019 р. на суму 18 519,96 грн. податкову накладну №12 від 18.09.2019 на суму 4688,59 грн.

Відповідні первинні документи, що зазначені вище долучені до матеріалів справи.

Дослідження вказаних документів, копії яких наявні в матеріалах справи вказує, що вони складені відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та свідчать про придбання та наступний продаж товару, що відображено в бухгалтерському та податковому обліку. Також в цих документах відображений рух активів.

Відповідач проти наявності зазначених документів не заперечував, про недоліки їх складання не зазначив.

Як було встановлено судом і зазначено вище, згідно сформованих податковим органом квитанцій №1 реєстрація податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зупинена, ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.п.1.6 п.6 Критеріїв ризиковості платника податку та позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до повідомлень про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №7 та №17 від 17.10.2019 р. позивачем надані пояснення та долучені документи для підтвердження здійснення господарських операцій по спірним податковим накладним.

Документи у кількості додатків - 31 щодо кожної накладної були доставлені та прийняті податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями №2, які наявні в матеріалах справи.

Подання вказаних документів до реєстрації податкових накладних відповідачами не спростовується.

Жодних висновків за наслідками дослідження додатково поданих документів податковим органом під час розгляду справи не надано.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117).

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п.1.6 Критеріїв.

На час зупинення реєстрації спірної накладної критерії ризиковості платника податку були визначені у Листі Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 р. №1962/99-99-29-01-01-18.

При цьому, судом встановлено, що посилання на вказаний лист зазначено лише під час судового розгляду справи, ані квитанція №1 про зупинення реєстрації ПН/РК, ані протокол Комісії про віднесення позивача до переліку ризикових №43 від 25.09.2019 р., ані інформаційна довідка конкретних критеріїв ризиковості платника податку не містять.

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями пункту 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, відповідачами не надано до суду, згідно з п.1.6 Критеріїв будь-яких матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, іншої інформації, що розглядалась Комісією, яка згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Контролюючий орган зобов`язаний у квитанції та Протоколі засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку достатній для віднесення платника податків до відповідного переліку як такого, що відповідає критеріям ризиковості, та зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, ані квитанції, ані матеріали справи вцілому не містять документів, в яких наведено обґрунтування віднесення позивача до підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листів, не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов`язково необхідно погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДРС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур. У листі вказано, ДФС листами від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 та № 960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно.

Таким чином, листи міністерств, не є нормативно-правовими актами та мають суто інформаційний характер.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З викладеного слідує висновок, що позивач не міг самостійно виконати вимоги суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що господарські операції, за результатами яких складені податкові накладні мають, на переконання суду, реальний характер, адже контролюючим органом зворотного з посиланням на належні та допустимі докази не доведено.

Крім того, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

При цьому суд зазначає, що оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, рішення, що видані податковим органом у спірних відносинах, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством обов`язок щодо реєстрації ПН після зупинення станом на поточну дату покладено на Державну податкову службу.

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, правомірність своїх рішень, перед судом не доведена.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи повністю спростовані висновки податкового органу, які полягли в основу рішень про відмову в реєстрації ПН/РК, в свою чергу відповідачами не надано жодних обґрунтувань на підтвердження своєї правової позиції, у зв`язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що матимуть наслідком належне відновлення порушеного права платника податку у обраний ним спосіб захисту.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно поданого представником позивача попереднього розрахунку судових витрат , пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката від 28.04.2020 р., позивач просить:

розподілити судові витрати у справі №160/1517/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АРМАКС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 42851633) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відповідно до положень ст. 139 КАС України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС з Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРМАКС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 42851633) судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката у розмірі 15000,00 гри. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 3 ст. 132 КАС України закріплює, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1).

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що правова допомога надавалася позивачу адвокатом Смоловим К.В. на підставі Договору про надання правової допомоги №23/19 від 07.10.2019 р., укладеним між ТОВ АРМАКС ПЛЮС та Адвокатським об`єднанням БІЛІ КОМІРЦІ .

Згідно Акту надання послуг №67 від 06.12.2019р. до Договору від 03.02.2020 р. виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги):

аналіз первинних документів, рішень контролюючих органів щодо відмови в реєстрації податкових накладних, надання консультацій щодо вчинених господарських операцій, аналіз судової практики щодо реєстрації та відмови у реєстрації податкових накладних, розроблення правової позиції, підготовка проекту адміністративного позову ТОВ АРМАКС ПЛЮС до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень щодо відмови у реєстрації ПН та зобовязати зареєструвати ПН, підготовка комплекту документів - додатків до адміністративного позову, подання позову з додатками до Дніпропетровського окружного адміністративного суду - кількістю годин - 30, ціною 500 грн. за годину, тобто всього 15000,00 грн.

На оплату вказаної суми складено рахунок №67 від 27.11.2019 р., який оплачено згідно платіжного доручення №26 від 02.12.2019 р.

Суд зазначає, що відповідно до частини 4 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, не є співмірним.

Судом встановлено, що позивачем було оскаржено в межах даної справи рішення податкового органу про реєстрацію податкових накладних сумами ПДВ 3086,66 грн. та 781,43 грн. відповідно, позовна заява викладена на 12 аркушах, до якої долучені додатки у кількості 45 окремих документів.

Судові засідання не проводилися, розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Під час розгляду справи представником позивача були подані:

Додаткові докази по справі та двічі попередні розрахунки судових витрат, клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії , заява №34884/97, п. 30).

Одночасно суд наголошує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Зі змісту спеціальних норм КАС України, які регулюють спірні відносини вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, тоді як обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Від відповідача, станом на поточну дату, заперечень щодо розподілу заявлених судових витрат, подано не було. Такі заперечення також не були вказані у відзиві на позовну заяву, а отже суд зазначає про їх відсутність.

При цьому, під час розгляду справи та заяви про ухвалення додаткового судового рішення судом були вчинені усі передбачені КАС України дії щодо належного повідомлення сторін про рух справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт наявності підстав для відшкодування судових витрат є наявним, проте здійснити обрахунок суми на предмет її співмірності та розумності не вбачається можливим з огляду на те, що акт надання послуг не містить деталізованого опису з відповідними кількістю годин та сумою з розбивкою по окремим послугам. Отже, суду не можливо встановити скільки часу було витрачено на конкретну послугу та обрахувати суму відшкодування.

Тому, враховуючи складність справи, рух її розгляду, можливо встановити та визначити, що витрати, понесені у зв`язку із розглядом даної справи, які згідно зі ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню, склали 5000,00 грн., тобто 10 годин роботи адвоката, що на думку суду є достатнім.

При цьому, з огляду на положення ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється, з огляду на задоволення основних позовних вимог, за рахунок відповідачів пропорційно до частини задоволених вимог.

Тому здійснити розподіл судових витрат лише за рахунок відповідача 1 є необґрунтованим.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про підтвердження судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги в сумі 5000,00 грн. та стягнення її на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів відповідно до частини задоволених позовних вимог.

При вирішенні справи судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до частини задоволених позовних вимог у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАКС ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -задовольнити частково;

Визнати протиправними та скасувати наступні рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме:

рішення від 22.10.2019 №1311785/42851633, яким ТОВ "АРМАКС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42851633, адреса: 49054, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, офіс 301) відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 10.09.2019;

рішення від 22.10.2019 №1311781/42851633, яким ТОВ "АРМАКС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42851633, адреса: 49054, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, офіс ЗОЇ) відмовлено у реєстрації податкової накладної №12 від 18.09.2019;

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМАКС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42851633, адреса: 49054, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, офіс 301):

-податкову накладну №6 від 10.09.2019 р. датою її фактичного подання - 26.09.2019 р.;

-податкову накладну №12 від 18.09.2019 р. датою її фактичного подання - 01.10.2019 р.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ-АНТІКОР документально підтверджені судові витрати:

1.зі сплати судового збору у загальному розмірі 3842,00 грн. солідарно:

за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 1921,00 грн.;

за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 1921,00 грн.;

2. пов`язаних з наданням правової допомоги у загальному розмірі 5000,00 грн. солідарно:

за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 2500,00 грн.;

за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 2500,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова