Рішення

від 06.07.2007 по справі 8439-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8439-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

06.07.2007Справа №2-5/8439-2007

За позовом – Фермерського господарства «Барабаш і син», м. Євпаторія,  

смт. Мирний

До відповідача – Мирнівської селищної  ради, м. Євпаторія, смт. Мирний

Про визнання недійсним та скасування рішення

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Захарьїн В.В., дов. від 15.05.2007 р.   

Від відповідача – Дугарова А.М.Х., дов. від 18.06.2007 р.   

Сутність спору: Фермерське господарство «Барабаш і син»  звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Мирнівської селищної ради   відповідно до якого просить визнати незаконним рішення 8-ої сесії 5-го скликання Мирнівської селищної ради «Про подання старшого помічника Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 21.08.2006 за №1490 про безгосподарське використання земельних ділянок фермером Барабашом В.В.»  за №V/08-11 від 15 вересня 2006року, також позивач просить скасувати рішення 8-ої сесії 5-го скликання Мирнівської селищної ради «Про подання старшого помічника Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 21.08.2006 за №1490 про безгосподарське використання земельних ділянок фермером Барабашом В.В.»  за №V/08-11 від 15 вересня 2006року.

Позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення 8-ої сесії 5-го скликання Мирнівської селищної ради «Про подання старшого помічника Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 21.08.2006 за №1490 про безгосподарське використання земельних ділянок фермером Барабашом В.В.»  за №V/08-11 від 15 вересня 2006 року обґрунтовуються наступним. Позивач зазначає, що Барабашом В.В. не порушувалось земельне та природоохоронне законодавство, земельна ділянка використовувалась за цільовим призначенням, підстав для застосування ст. 143 Земельного кодексу України немає. Позивач зазначає, що у розумінні ст.144 Земельного кодексу України підставою для притягнення позивача до юридичної відповідальності у вигляді припинення його права на землекористування є відповідні, встановлені уповноваженими державними органами факти – протоколи, рішення, інші акти, якими встановлюються порушення землекористувачем вимог земельного та природоохоронного законодавства. Крім того, позивач вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки однією з підстав його прийняття є відмова позивача підписати додаткову угоду про зміну орендної плати за орендовану земельну ділянку, що суперечить нормам цивільного законодавства.

Відповідачем – Мирнівською селищною радою надано відзив на позовну заяву відповідно до якого просить в його задоволенні відмовити в повному обсязі, визнати законним   рішення 8-ої сесії 5-го скликання Мирнівської селищної ради «Про подання старшого помічника Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 21.08.2006 за №1490 про безгосподарське використання земельних ділянок фермером Барабашом В.В.»  за №V/08-11 від 15 вересня 2006року. Відповідач у відзиві вважає, що фермерським господарством «Барабаш і син» порушені норми земельного та природоохоронного законодавства, що є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.  

У судовому засіданні в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України  оголошувалась перерва з 05.07.2007р. по 06.07.2007р.

За клопотанням сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд -

В с т а н о в и в:  

20.02.2004р. на 15-ій сесії 24-го скликання (друге засідання) було прийнято рішення за №24/15.2-16 «Про надання Барабаш В.В. земельних ділянок загальною площею 32,91га по вул. Надії 23 смт. Мирний для ведення фермерського господарства», яким був затверджений проект відведення земельних ділянок наданий Барабаш В.В.

Вказаним рішенням було вирішено надати громадянину Барабашу Віктору Васильовичу в оренду строком на 25 років, до 20 лютого 2029 року, земельні ділянки загальною площею 32,91га, в тому числі земельну ділянку №1 площею 6,45 га пасовищ (кадастровий номер 0101945600:01:0020001) та земельну ділянку №2 площею 26,46га пасовищ (кадастровий номер 0101945600:01:0020002) по вул. Надії 23 в смт. Мирний для ведення фермерського господарства з земель Мирнівської селищної ради.

22.03.2004р. на виконання пунктів 5.2,5.3 рішення №24/15.2-16 «Про надання Барабаш В.В. земельних ділянок загальною площею 32,91га по вул. Надії 23 смт. Мирний для ведення фермерського господарства» від 20.02.2004р. між Мирнівською селищною радою з одного боку та Барабашом В.В. з іншого боку був укладений договір оренди землі, відповідно до якого в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 32,91га.

На виконання договору оренди землі від 22.03.2004р. був складений акт приймання-передачі, згідно з яким Мирнівська селищна рада передала, а  Барабаш В.В. прийняв земельну ділянку у складі: земельна ділянка №1 площею 6,45га за кадастровим номером 0101945600:01:0020001, земельна ділянка №2 площею 26,26 га за кадастровим номером 0101945600:01:0020002, загальною площею 32,91га.

Договір оренди землі від 22.03.2004р. зареєстрований в Мирнівській селищній раді від 22.03.2004р. за №30 та Кримській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01 липня 2005р. №24.

Державну реєстрацію фермерського господарства «Барабаш і син» було проведено 18 квітня 2005р., про що зроблено запис за № 11401020000000672.

15.09.2006 року на 8-ій сесії 5-го скликання Мирнівської селищної ради було прийнято рішення за № V/08-11 «Про подання старшого помічника Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 21.08.2006 за №1490 про безгосподарське використання земельних ділянок фермером Барабашом В.В.», відповідно до якого вирішено: розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі від 22.03.2004, укладений між Мирнівською селищною радою та Барабашом Віктором Васильовичем, зареєстрований в Кримській регіональній філії державного підприємства «ЦДЗК» від 01.03.2005 за №24, а також в Мирнівській селищній раді від 22.03.2004 за №30; припинити право Барабаша Віктора Васильовича на оренду земельних ділянок загальною площею 32,91га по вул. Надії 23 в промисловій зоні №2 смт. Мирний; вважати таким, що втратило чинність рішення Мирнівської селищної ради від 20.02.2004 за №24/15.2-6 «Про надання Барабашу В.В. в оренду земельної ділянки площею 32,91га по вул. Надії 23 смт. Мирний для ведення фермерського господарства».

Суд розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та надавши всім обставинам справи оцінку, яка ґрунтується на їх повному та всебічному вивчені, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:

Судом встановлено, що 20.02.2004 року на 15-ій сесії 24-го скликання (друге засідання) було прийнято рішення за №24/15.2-16 «Про надання Барабаш В.В. земельних ділянок загальною площею 32,91га по вул. Надії 23 смт. Мирний для ведення фермерського господарства» яким був затверджений проект відведення земельних ділянок наданий Барабаш В.В.

Зокрема вищезазначеним рішенням на підставі проекту відведення та висновку державної землевпоряджувальної експертизи було вирішено надати громадянину Барабашу Віктору Васильовичу в оренду строком на 25 років, до 20 лютого 2029 року, земельні ділянки загальною площею 32,91 га, в тому числі земельну ділянку №1 площею 6,45га пасовищ  за кадастровим номером 0101945600:01:0020001 та земельну ділянку №2 площею 26,46га пасовищ за кадастровим номером 0101945600:01:0020002 по вул. Надії 23 в смт. Мирний для ведення фермерського господарства з земель Мирнівської селищної ради.

Пунктами 5.2 та 5.3 рішення Барабаша В.В. зобов'язано в місячний строк, до 20 березня 2004 року, оформити та зареєструвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 32,91га по вул. Надії 23 в смт. Мирний строком на 25 років, до 20 березня 2004 року для ведення фермерського господарства, а також у місячний строк після реєстрації договору оренди земельної ділянки, до 20 квітня 2004 року, здійснити державну реєстрацію фермерського господарства відповідно до чинного законодавства.

22.03.2004 на виконання зазначеного вище рішення між орендодавцем Мирнівською селищною радою з одного боку  та орендарем Барабашом В.В. з іншого боку був укладений договір оренди землі, відповідно до якого в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 32,91га.

Зокрема пунктом 3 договору визначено, що на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна, однак знаходяться об'єкти інфраструктури: майданчики для гелікоптерів, 30 штук, площею 100,0кв.м. які підлягають знищенню; зруйновані споруди в півстані, 50,0м х 12,0м які підлягають знищенню; діюча високовольтна лінія; майданчики для літаків, 15,0м х 20,0м, 3 штики які підлягають знищенню.

Договір оренди землі був підписаний представниками сторін, на виконання вимог ст. 18 Закону України «Про оренду землі», договір був зареєстрований в Мирнівській селищній раді від 22 березня 2004 року за №30 і Кримському регіональному філіалі державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01 липня 2005 року за №24.

Акт приймання-передачі земельної ділянки був складений 22.03.2004 року на підставі пункту 4 договору оренди землі, згідно з яким Барабаш В.В. прийняв земельну ділянку в довгострокову оренду строком на 25 років, до 20.02.2029 року, для ведення фермерського господарства: площа земельної ділянки №1 – 6,45га (кадастровий номер 0101945600:01:0020001), площа земельної ділянки №2 – 26,46га (кадастровий номер 0101945600:01:0020002), загальною площею 32,91га.

Згідно  ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство», після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання  особи або місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно  ст. 5 установчого договору про створення фермерського господарства «Барабаш і син» від 23.02.2005, а також ст. 3.4 статуту фермерського господарства «Барабаш і син», затвердженого загальними зборами (протокол №1 від 23.02.2005) внеском Барабаш В.В. -  учасником господарства було право користування земельною ділянкою площею 32,91га, що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Надії 23 й надання її для ведення фермерського господарства.

Державну реєстрацію фермерського господарства «Барабаш і син» було проведено 18.04.2005 року, про що зроблено запис за №11401020000000672.

Положеннями ст.ст. 1, 4, 6, 7, 8, 12, 14, 19 Закону України «Про фермерське господарство»   №973-IV від 19.06.2003р. визначено, що після державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи, усі права та обов'язки переходять саме до нього, в тому числі й права щодо володіння та користування земельною ділянкою, яка є основною матеріальною основою фермерського господарства.

Згідно ст.19 Закону України «Про фермерське господарство» № 973-IV від 19.06.2003р. до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно п.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування» за №02-5/743 від 27.06.2001, господарські  суди повинні мати на увазі, що згідно зі статтями 9, 11, 14, 16, 17, 18 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» після одержання державного акта на право приватної власності чи користування землею або укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство реєструється у раді, що передала у власність або надала у користування земельну ділянку, і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. Отже з цього часу обов'язки власника чи землекористувача земельної ділянки здійснює селянське (фермерське) господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

У рішенні Мирнівської селищної ради за № V/08-11 від 15.09.2006 р. зазначається, що воно  було прийнято на підставі частини 39 договору оренди від 22.03.2004р., частини 3 рішення селищної ради від 28.07.2006 за № V/02-21 «Про заяву фермера Барабаша В. про зниження орендної плати за земельну ділянку площею 32,91га по вул. Надії 23 в промисловій зоні №2 смт. Мирний для ведення фермерського господарства», ст. 31 Закону України «Про оренду землі», ст. 12 Закону України «Про охорону землі», ст. 12 Земельного кодексу України, пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Також оспорюване рішення обґрунтовано тим, що з боку  Барабаша В.В. є порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства (п. «г» ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охоронною землі», ст. 168 Земельного кодексу України), а саме не прийняв заходів щодо збереження корисних властивостей орендованої земельної ділянки, не забезпечив режиму використання земельної ділянки не забезпечивши при цьому почвозахісних заходів з метою попередження погіршення його якісного стану, а також порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства, а саме надання ТОВ «Лотос-97» дозволу на перенесення ґрунтового шару землі, не маючи на це відповідного дозволу, у наслідок чого земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 0,15га була виведена з сільськогосподарського обігу, порушена структура ґрунту, що потягло за собою тривале зниження та втрату родючості земельної ділянки, порушення вимог земельного законодавства, а саме нецільове використання земельної ділянки, ухилення від підписання угоди к договору оренди землі про сплату орендної плати за новими ставками, які затверджені селищною радою у зв'язку із затвердженням грошової оцінки землі.

Вказані обґрунтування рішення від 15.09.2006 року 8-оїсесії 5-го скликання Мирнівської селищної ради за № V/08-11 «Про подання старшого помічника Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 21.08.2006 за №1490 про безгосподарське використання земельних ділянок фермером Барабашом В.В.» відповідач підтримав у судовому засіданні та виклав у відзиві на позовну заяву фермерського господарства «Барабаш і син».

Твердження відповідача в частині того, що позивачем порушені норми земельного та природоохоронного законодавства, що знаходить свій прояв у ритті котлованів та заборі гравійного ґрунту с капоніру, що розташований на землях фермерського господарства «Барабаш і син» не можуть бути прийняті судом до уваги у зв'язку із наступним.

Відповідач вказуючи на безгосподарське відношення до наданої в оренду земельної ділянки Барабашом В.В. зазначив, що останній надав ТОВ «Лотос-97» дозвіл на зняття та переніс ґрунтового шару землі, на орендованій земельній ділянці за №1 по вул. Надії 23 смт. Мирний м. Євпаторія. Проте, як вбачається  з матеріалів справи між ТОВ «Лотос-97» та Мирнівською селищною радою був укладений договір підряду на вивіз та розробку ґрунту з земельної ділянки фермерського господарства «Барабаш і син» для підсипки доріг.

Відповідач вважає, що таке безгосподарське відношення та невиконання робіт на орендованій земельній ділянці Барабашом В.В. потягло виведення з сільськогосподарського обігу земельної ділянки, порушення структури ґрунту що в свою чергу потягло тривале зниження та втрату родючості землі.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні вищеназваним діям Барабаша В.В. була надана кваліфікація як кримінально карним діям, які на його думку мають ознаки злочину передбаченого ст. 254 Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, що таке твердження відповідача є безпідставним.

Так, дійсно Сімферопольською міжрайонною прокуратурою було винесено подання щодо безгосподарського використання земельної ділянки наданій Барабаш В.В. для ведення фермерського господарства, однак дане подання в жодному випадку не передбачало встановлення тих чи інших фактів вчинення Барабашом В.В. кримінально карного діяння.

Відповідно до ст.ст. 62, 124 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Крім того, за наслідками розгляду кримінальної справи по обвинуваченню Барабаш В.В. в частині безгосподарського використання землі постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 26.12.2006 було вирішено справу направити на додаткове розслідування у зв'язку із наступним.

Так, Євпаторійським міським судом були спростовані факти щодо безгосподарського використання Барабашом В.В. орендованих земельних ділянок, зокрема встановлено, що зняття та перенесення ґрунтового шару землі було вчинено ТОВ «Лотос-97» на підставі укладеного з Мирнівською селищною радою договором підряду, відповідно до якого останнім було надано дозвіл на розробку ґрунту у кількості 3000 тон для підсипки доріг. Додатковою угодою від 01.11.2005 к договору підряду було встановлено обов'язок ТОВ «Лотос-97» виконати підрядні роботи в промисловій зоні №2 в смт. Мирний.

Як вбачається з постанови Євпаторійського міського суду від 26.12.2006р. посадові особи ТОВ «Лотос-97» дали пояснення відповідно до яких жодних домовленостей з Барабашом В.В. щодо розробки та вивезення ґрунту з промислової зони №2 в смт. Мирний не було, вивезення ґрунту здійснювалось на підставі договору підряду укладеного з Мирнівською селищною радою. Про факт безпідставного вивезення ґрунту з орендованої земельної ділянки Барабаш В.В. листом повідомляв Мирнівську селищну раду.   

Крім того, як вбачається з постанови Євпаторійського міського суду від 26.12.2006р. в судовому засіданні начальник Управління держєкоінспекції Західно-Кримського регіону підтвердила відсутність жодних порушень з боку Барабаша В.В. при користуванні ним орендованою земельною ділянкою.

Відтак жодні посилання на факт порушення Барабашом В.В. земельного та природоохоронного законодавства, а саме в частині безгосподарського використання земельної ділянки, що потягло за собою зниження та знищення її родючості є безпідставним та спростовується наданими до матеріалів справи доказами.

Крім того, не можуть бути прийнятими до уваги доводи якими відповідач обґрунтовує оскаржене рішення, в частині порушення Барабашом В.В. земельного та природоохоронного законодавства – нецільове використання земельної ділянки, оскільки ці факти також не підтверджені належним чином.

Зокрема, правові засади припинення прав на землю закріплено главою 22 Земельного кодексу України, розділом V Закону України «Про оренду землі».

Так, відповідно до ч.1. ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку у випадках, зокрема: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з ч.1. ст. 144 Земельного кодексу України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

Згідно з ч.2 ст.144 Земельного кодексу України у разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Відтак, підставою для притягнення позивача до юридичної відповідальності у вигляді припинення його права на землекористування є відповідні, встановлені уповноваженими державними органами факти – протоколи, рішення, інші акти якими встановлюються порушення землекористувачем вимог земельного та природоохоронного законодавства.

Тобто зазначені протоколи, рішення, інші акти якими встановлюються порушення землекористувачем вимоги земельного та природоохоронного законодавства є відповідними засобами доказування у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання відповідача на акт перевірки природоохоронного законодавства від 26.04.2006р. не свідчить про те, що позивач використовує надану земельну ділянку не за цільовим призначенням або використовує із порушеннями земельного та природоохоронного законодавства.

Так само, як і посилання відповідача на акт від 04.11.2005р., акт від 25.07.2006р., акт від 16.08.2006р. №72  не свідчить про використання наданої Барабашу В.В. земельної ділянки не за цільовим призначенням або використання із порушенням земельного та природоохоронного законодавства. В акті від 04.11.2005р. та акті від 25.07.2006р. зазначено, що з земельної ділянки фермерського господарства «Барабаш і син» вивезений грунт, однак, як встановлено судом раніше вивезення ґрунту здійснювалось на підставі договору між ТОВ «Лотос-97» та Мирнівської селищною радою. Вказані акти не встановлюють, що саме Барабаш В.В. вивозив грунт з орендованої земельної ділянки або що саме Барабашом В.В. порушені норми земельного та природоохоронного законодавства.

Більш того, відповідно до акту перевірки природоохоронного законодавства складеного 26.04.2006, будь-то яких порушень закону не встановлено, натомість зазначено, що на орендованій Барабашом В.В. земельній ділянці проведена рекультивація та ведеться діяльність згідно статуту господарства.

Відповідач посилається на несвоєчасність оплати орендної платні Барабашом В.В., проте підставою для прийняття оспорюваного рішення така підстава як несвоєчасність оплати орендної платні Барабашом В.В. не є.     

Крім того, відповідач в оскарженому рішенні посилається на ухилення позивачем від підписання додаткової угоди к договору, в частині зміни орендної плати за орендовану земельну ділянку, що обумовлено затвердженням Мирнівською селищною радою грошової оцінки землі. Однак таке твердження також не ґрунтується на законі та не може виступити підставою для припинення права позивача на орендовану земельну ділянку з наступних підстав.

Згідно ст. 19 Закону України «Про плату за землю» № 2535-XII від 03.07.1992р. розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно ст.ст. 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

По змісту ст.12 Господарського процесуального кодексу України вирішення спірних питань щодо укладання, зміни та розірвання господарських договорів вирішується господарськими судами в порядку позовного провадження, відтак за наявності спору щодо зміни умов договору відповідач може розв'язати його саме в судовому порядку, в іншому випадку останній не може посилатись на ці факти як на таки що є безумовними та підтверджують вину позивача.

Таким чином, суд не знаходить жодних підстав для односторонньої відмови відповідача від укладеного з позивачем договору, оскільки останнім не порушено умов договору так само як й положень чинного законодавства.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд приходить до висновку, що порушення права позивача знаходиться свій прояв в порушені правових норм, які надають правові можливості позивачеві, а саме передбачені ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі», 1, 12, 14, 19 Закону України «Про фермерське господарство», при цьому відповідачем не визнається право Барабаша В.В., як суб'єкта земельних правовідносин, який, в свою чергу, повинний звертатись до суду за захистом свого особистого порушеного права.

Суд також приходить до висновку що відповідачем в оспорюваному рішенні порушений законний інтерес позивача, що знаходить свій прояв в обмеженні можливості  позивача реалізувати свої повноваження щодо володіння і користування земельною ділянкою, право на яке заперечується відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги фермерського господарства «Барабаш і син» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати суд в порядку ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.

Рішення оформлено та підписано відповідно до ст..84 ГПК України 19 липня 2007 р.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРIШИВ:

1.          Позовні вимоги   задовольнити в повному обсязі.

2.           Визнати незаконним рішення 8-ої сесії 5-го скликання Мирнівської селищної ради «Про подання старшого помічника Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 21.08.2006 за №1490 про безгосподарське використання земельних ділянок фермером Барабашом В.В.» за № V/08-11 від 15 вересня 2006 року.

3.          Скасувати рішення 8-ої сесії 5-го скликання Мирнівської селищної ради «Про подання старшого помічника Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 21.08.2006 за №1490 про безгосподарське використання земельних ділянок фермером Барабашом В.В.» за № V/08-11 від 15 вересня 2006 року.

4.          Стягнути з Мирнівської селищної ради (Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Сирнікова, 25а, ЗКПО 24504047, р/р 31516931500017 в УДК в АР Крим м. Сімферополя, МФО 824026) на користь фермерського господарства «Барабаш і син» (Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Надії,23) 85грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гаврилюк М.П.