Ухвала

від 26.05.2020 по справі 540/1301/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1301/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом Громадської організації "Ошукані Українці" до Херсонської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу", Політичної партії "Слуга Народу" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив :

Громадська організація "Ошукані українці" (далі - позивач, ГО "Ошукані українці") звернулась до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Херсонської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу" в частині відсутності розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи; не прийнятті участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-11.2019 років в межах Херсонської області; не проведенні регіональних конференцій для обрання делегатів на З`їзди партії "Слуга Народу", що відбулися протягом 2018-2020 років;

- визнати протиправним рішення Вищої Ради Партії "Слуга Народу" щодо створення Херсонської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу";

- зобов`язати Вищу Раду Партії "Слуга Народу" привести у відповідність вимог п.п. 4.1, 3.1, пп. 4.9.1 Статуту політичної партії "Слуга Народу" склад Херсонської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу" з урахуванням вимоги щодо адміністративно-територіальної ознаки та вимоги, що член партії бере участь у роботі лише одної із партійних організацій.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Так, позивач зазначає, що в порушення норм Конституції України, Закону України "Про політичні партії в Україні", Статуту політичної партії "Слуга Народу" відповідачами було здійснено такі порушення:

- п. 2.1, пп. 2.2.2, 4.9.11, 4.9.13 Статуту політичної партії "Слуга Народу" - політична партія "Слуга народу" код ЄДРПОУ 40422142 (станом на 01.02.2015 - дату заснування мала назву "Партія рішучих змін") не здійснювала жодної діяльності (у тому числі, в межах Херсонської області) з 01.02.2015 до 21.01.2019, що належить до завдань та цілей політичної партії. Згідно загальнодоступної інформації, що міститься за офіційному ресурсі Центральної виборчої комісії, не висувала кандидатів на будь-яких виборах, що проходили з моменту створення партії;

- п. 3.1, 4.2 Статуту політичної партії "Слуга Народу" - у політичної партії "Слуга народу" код ЄДРПОУ 40422142 (у тому числі, в межах Херсонської області) відсутні первинні, міські парторганізації станом на листопад 2019 року, тому робиться висновок про фіктивність діяльності політичної партії, яка протягом 4 років не створила та не забезпечила функціонування та розвиток первинних, міських та регіональних парторганізацій;

- п. 3.1 Статуту політичної партії "Слуга Народу", оскільки члени політичної партії (у тому числі, в межах Херсонської області), що входять до складу регіональних парторганізацій, входять до складів двох та більше регіональних осередків Партії.

Зазначені обставини, на думку позивача, порушують права та законні інтереси громадян України, у тому числі, членів громадської організації "Ошукані українці" та членів політичної партії, які є також членами громадської організації "Ошукані українці" в частині "права обирати та бути обраними", "правомірних очікувань" від діяльності та завдань політичної партії, права отримувати достовірну інформацію про кандидатів у народні депутати України, які приймають участь у виборах, а також конституційні принципи верховенства права та законності, та обов`язок партій діяти відповідно до вимог статуту та законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,171 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви ГО "Ошукані українці", суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За правилами п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Як неодноразово зазначалось Верховним Судом, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 року по справі № 462/3516/17 під час визначення предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Зазначеної правової позиції дотримується також й Велика палата Верховного Суду, про що нею зазначено, зокрема, в постанові від 27.03.2019 року по справі № 826/4734/16.

В даному випадку, позивачем у справі є громадська організація.

Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI "Про громадські об`єднання" (далі - Закон №4572-VI) громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Тобто, громадська організація не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, в даному конкретному випадку, не виконує. Наведене дозволяє стверджувати, що ГО "Ошукані українці" не є суб`єктом владних повноважень в розумінні наведених вище приписів КАС України.

Щодо відповідачів, а саме, політичної партії "Слуга Народу" та її регіональної організації, суд зазначає наступне.

Так, згідно ст.2 Закону України "Про політичні партії в Україні" політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Відповідно ст. 12 цього ж закону політичні партії мають право:

1) вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України;

2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України;

3) використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України;

4) підтримувати міжнародні зв`язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати (вступати між собою у) міжнародні спілки з додержанням вимог цього Закону;

5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об`єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.

Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності, у тому числі:

можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питань державного і суспільного життя;

брати участь в обговоренні та оприлюднювати і обґрунтовувати критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні і недержавні засоби масової інформації в порядку, встановленому законом;

вносити до органів державної влади України та органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов`язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку.

З наведеного вбачається, що хоч політична партія й наділена політичними правами, проте, сама по собі як різновид громадської організації, владних управлінських функцій не виконує, що також виключає можливість віднесення її до суб`єктів владних повноважень в розумінні п. 7ч.1 ст. 4 КАС України.

Отже, в дослідженому спорі відсутня обов`язкова ознака для класифікації його як публічно-правового - обидві сторони не є суб`єктами владних повноважень.

В додаток до викладеного суд зазначає, що за нормами ч.3 ст. 4 Закону України "Про політичні партії в Україні" втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Також, врахуванню підлягають приписи ст. 3 Закону № 4572-VI, згідно яких громадські об`єднання утворюються і діють на принципах, зокрема, добровільності, самоврядності, рівності перед законом.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі, в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому, а самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, (…) в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом. Рівність перед законом передбачає, що громадські об`єднання є рівними у своїх правах та обов`язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого об`єднання.

З матеріалів позовної заяви убачається, що хоч позивач і стверджує про порушення відповідачами Конституції України, Закону України "Про політичні партії в Україні", проте, фактично, позов побудовано на недотриманні політичною партією положень власного Статуту.

Статут, відповідно положень п.17 ч.1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", є видом установчого документа юридичної особи.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України "Про політичні партії в Україні" статут політичної партії має містити 1) найменування політичної партії; 2) перелік статутних органів політичної партії, порядок їх утворення, їхні повноваження і термін цих повноважень; 3) порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній; 4) права та обов`язки членів політичної партії, підстави припинення чи зупинення членства в політичній партії; 5) порядок створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків; 6) порядок внесення змін та доповнень до статуту і програми політичної партії; 7) порядок скликання та проведення партійних з`їздів, конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії; 8) джерела матеріальної та фінансової підтримки політичної партії, її місцевих організацій, порядок здійснення витрат політичної партії; 8-1) порядок здійснення внутрішньопартійного фінансового аудиту, а також порядок утворення (призначення на посаду та звільнення з посади), повноваження і термін повноважень органів чи посадових осіб, відповідальних за здійснення такого аудиту; 8-2) порядок залучення аудиторської фірми для проведення зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності; 9) порядок ліквідації (саморозпуску), реорганізації політичної партії, використання її коштів та іншого майна, що залишилися після її ліквідації (саморозпуску); 10) розмір квот, що визначає мінімальний рівень представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні депутати України від партії у загальнодержавному окрузі, кандидатів у депутати місцевих рад в багатомандатних виборчих округах і має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку.

Відповідно визначення наведеного в п. "е" ст.3 Директиви європейського парламенту і Ради №2014/26/ЄС від 26 лютого 2014 року "Про колективне управління авторським правом і суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори для онлайн використання на внутрішньому ринку", "статут" означає рішення про заснування і засновницький договір, статут, положення або установчі документи організації колективного управління.

З аналізу наведеного слід дійти висновку, що статут політичної партії є її внутрішнім організаційним документом, певного роду засновницьким договором її учасників, що визначає факт її заснування, принципи та цілі діяльності.

Тому, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій/бездіяльності партії щодо недотримання нею власного Статуту та зобов`язання його дотриматись, є клопотанням ГО "Ошукані українці" до суду вплинути на внутрішню діяльність об`єднання громадян.

В свою чергу, в п.4 ч.2 ст. 19 КАС України міститься вказівка законодавця, згідно якої юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Отже, заборона на розгляд зазначеного роду справ прямо передбачена законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що досліджена позовна заява не має ознак справи адміністративної юрисдикції ані за суб`єктним складом її учасників, ані за характером спірних правовідносин.

Щодо тверджень позивача про те, що позов спрямовано на захист виборчих прав членів громадської організації, суд зазначає наступне.

Так, дійсно, ст. 99 Закону України "Про вибори Президента України" та ч.9 ст. 108 Закону України "Про вибори народних депутатів України" передбачено право на оскарження за правилами адміністративного судочинства рішень, дій чи бездіяльності, зокрема, політичних партій. Однак, згідно приписів цих же статей таке оскарження можливе за умов, якщо відповідна партія є суб`єктом виборчого процесу (згідно Закону України "Про вибори Президента України") та якщо оскаржені рішення, дії чи бездіяльність порушують законодавство про вибори.

Натомість, в даному конкретному випадку, як було згадано вище за текстом ухвали, ГО "Ошукані українці" стверджують про порушення відповідачами приписів Статуту політичної партії "Слуга Народу", а не конкретно визначених положень законодавства про вибори. Окрім зазначеного, на момент звернення позивача з даним позовом, політична партія "Слуга Народу" не здійснює виборчих процедур, передбачених Законом України "Про вибори народних депутатів України" (виборчий процес, щодо обрання народних депутатів України завершено), а тому, в розумінні ч.1 ст. 11, ст. 12 наведеного Закону, не може вважатись партією - суб`єктом виборчого процесу.

Таким чином, виключні обставини, за яких може бути оскаржено рішення, дії чи бездіяльність політичної партії до адміністративного суду в даному випадку відсутні.

Взявши до уваги наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, їх суб`єктний склад, суд дійшов висновку, що даний позов не може бути розглянутий в судовому порядку адміністративним судом.

Оскаржені позивачем дії/бездіяльність відповідачів, згідно слів громадської організації, порушують права її членів "обирати та бути обраними", право отримувати достовірну інформацію про кандидатів у народні депутати України, "законні очікування" (звісно немайнового характеру), з урахуванням фактично заявлених позовних вимог, слід вважати особистими немайновими правами осіб.

За змістом ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тому, наведений позов підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

За практикою Європейського Суду з прав людини " фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.170, 243, 248 КАС України,

ухвалив :

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Громадської організації "Ошукані Українці" до Херсонської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу", Політичної партії "Слуга Народу" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд зазначеної позовної заяви віднесено до юрисдикції цивільних судів.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 115000000